Підсумки року 2022Від Хрещатика до Президентського університету: 15 проєктів, які не реалізували в Києві через війну
І досі чекаємо на Подільсько-Воскресенський міст
«Якщо, звісно, усе піде за планом» – така була наша обмовка до минулорічного тексту про міські проєкти, які мають реалізувати у 2022-му. До початку повномасштабного вторгнення ми ще сподівалися, що цьогоріч таки добудуть Подільсько-Воскресенський міст і відкриють парк на березі відновленої річки Почайни, однак війна зруйнувала всі плани.
За оцінками КМДА, місто у 2022 році через російську агресію недоотримає понад 20 мільярдів гривень, що становить третину надходжень до бюджету. У таких умовах низку міських проєктів довелося заморозити.
Нагадуємо, чого ми чекали у 2022-му, але так і не дочекалися.
Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів
Подільсько-Воскресенський міст і додаткові 183 мільйони на добудову
16 лютого 2021-го КМДА звітувала, що міст «на фінальній стадії будівництва». На конструкцію наносили гідроізоляцію, а останні тимчасові опори вивозили. Автомобільний рух мостом мали відкрити «до літа 2022 року».
Повномасштабна війна внесла корективи, кажуть у КМДА. У жовтні стало відомо, що на будівництво мосту, яке не можуть завершити вже майже протягом 30 років, виділили ще 183 мільйони гривень з міського бюджету до кінця 2022-го. Таке рішення Київради занепокоїло прокуратуру. Під час воєнного стану є й нагальніші потреби, заявили правники. У відповідь у КМДА заявили, що йдеться не про додаткові кошти з бюджету міста, а про збільшення фінансування за кошт державної субвенції. Прогнозів щодо завершення будівництва наразі немає.
Подільсько-Воскресенський міст будують ще з 90-х років. Він має зʼєднати Поділ із Райдужним масивом і стати основою для майбутнього метро на Троєщину. Міст обіцяли відкрити ще у 2020-му, а потім – у 2021-му, а тоді відклали на 2022 рік.
Реставрація костелу Святого Миколая: гроші перенаправили на потреби військових
5,6 мільйона гривень, які зібрали за допомогою бізнесу на відновлення костелу Святого Миколая, у квітні вирішили передати в благодійний фонд на потреби військових. Ця сума – гроші, які залишилися у фонді костелу після завершення протиаварійних робіт у січні 2022-го. Їх планували направити на реставрацію, яка загалом коштуватиме близько 75 мільйонів гривень, однак через війну реставраційні роботи відклали.
До червня 2022-го також мали передати костел римсько-католицькій громаді. У Мінкульті повідомили, що «через збройну агресію Росії» не змогли вчасно завершити юридичну процедуру передачі храму релігійній громаді й досі шукають приміщення для репетицій і концертів Національного будинку органної й камерної музики, який займав костел. Водночас фактично костел уже функціонує як римсько-католицький храм.
У ніч проти 4 вересня 2021-го в костелі Святого Миколая сталася пожежа. Займання сталося між першим і другим поверхами. Вогнем був пошкоджений орган і внутрішнє оздоблення костелу. Протиаварійні роботи в костелі завершили 31 січня 2022-го, на них витратили 21,5 мільйона гривень.
Ремонт Хрещатика не почали через нестачу коштів
Капітальний ремонт Хрещатика планували почати в березні 2022 року, про це в «Київавтодорі» повідомили за тиждень до повномасштабного вторгнення. За даними дорожньої служби, основні роботи мали тривати до кінця 2022-го. Через війну й нестачу грошей у міському бюджеті проєкт зупинили.
Хрещатик планують комплексно оновити, ремонт анонсували ще у 2018-му. Під час ремонту мають замінити інженерні мережі, покриття тротуарів і дороги, зовнішнє освітлення, а також озеленити вулицю, облаштувати систему зрошування, додаткові наземні пішохідні переходи, велоінфраструктуру й мережі відеоспостереження. Вартість ремонту оцінили в 741 мільйон гривень.
Парк на Оболонському острові: не відкрили, але збудували технічний міст
На Оболонському острові влітку 2022-го планували відкрити розважальний парк. Там мали облаштувати пляж, зону для барбекю, фудкорт, кільцеву велодоріжку, спортивні й дитячі майданчики, набережну з причалом для човнів. Острів хотіли з’єднати з правим берегом Дніпра двома мостами.
Цьогоріч нічого із вищепереліченого не зробили, однак у жовтні завершили будівництво технічного мосту, що веде на острів із коси між затоками Оболонь і Собаче гирло. Міст відкрили для пішоходів, а на косі облаштували дорогу з дрібного каменю. У листопаді 2022-го на острові ще працювала будівельна техніка.
Гостиний двір: протиаварійні роботи завершили, але реставрацію не почали
Реставраційні роботи в Гостиному дворі на Подолі мали почати наприкінці 2022 року, оновлену будівлю мали відкрити на початку 2023-го. Однак реставрація не стартувала через повномасштабне вторгнення.
Перед реставрацією мали провести протиаварійні заходи. Їх почали в грудні 2021 року, мали завершити до 28 лютого 2022-го, однак через вторгнення призупинили й відновили аж у серпні.
Гостиний двір – монументальний комплекс на Контрактовій площі, частково зведений у 1809–1813 роках і перебудований у 1828–1833 роках. Перебуває в занедбаному стані з 2013 року, зокрема, не має даху. У липні 2021-го комплекс передали на баланс Національного заповідника «Софія Київська», його хочуть перетворити на культурно-мистецький центр із лекторієм, музейним простором, театром, молодіжним центром, бібліотекою, майстернями, коворкінгом, івент-холом, а також кафе й ресторанами. Ми також розповідали, як і чому за будівлю боролися КМДА й Мінкульт.
Зупинили ремонт у кінотеатрі «Київська Русь»
Ремонтні роботи в кінотеатрі почалися 10 січня 2022-го, «Київську Русь» закрили для відвідувачів. Працівники кінотеатру зазначали, що капітальний ремонт триватиме приблизно півтора року. Від того часу жодних оновлень щодо ремонту не з’являлося, проєкт зупинили.
До початку повномасштабної війни кінотеатр планували перетворити на культурний простір із трьома кінозалами (зараз їх дві), сценою для концертів і театральних вистав. Також планували облаштувати приміщення для виставок і презентацій, терасу на даху. На площі поряд із кінотеатром збиралися створити зону для відвідувачів із газоном, підсвіткою, вуличними меблями й екраном, а також паркінгом на 100 місць.
Не проклали велодоріжку від майдану Незалежності до Прорізної
Вулицю Бориса Грінченка, що пролягає від майдану Незалежності до Прорізної, мали повністю переобладнати для пішоходів і велосипедистів, а також озеленити. Проїзну частину й тротуари пропонували виконати з декоративної бруківки. Роботи планували завершити в грудні 2022-го. На будівництво з місцевого бюджету виділили 20 мільйонів гривень, однак у березні закупівлю в Prozorro скасували через введення воєнного стану.
Велодоріжку мали збудувати в межах четвертої черги веломаршруту «Солом’янка – Центр» загальною довжиною 7,8 кілометра.
Будівництво з’їздів із Дарницького моста триває, відкриття відклали на 2023-й
Розв’язку на Дніпровській набережній, по якій можна було б зʼїхати з Дарницького моста на Березняки, також не добудували у 2022-му. Будівельні роботи відновили в травні. За пів року мостовики звели опори естакади й спорудили конструкції насипів з’їздів, а також змонтували залізобетонні конструкції підпірних стін й уклали більше 3 тисяч квадратних метрів асфальтобетонного покриття на з’їздах.
Рух на двох з'їздах до набережної – у напрямку проспекту Бажана й мосту Патона – планують відкрити на початку літа 2023 року.
Залізнично-автомобільний міст між Видубичами й Березняками почали будувати у 2004 році. Рух транспорту на ньому запустили ще понад десять років тому, але офіційно обʼєкт так і не завершили: залишилося добудувати розв’язку на Дніпровській набережній.
Кесон на Оболоні: зовнішні роботи завершили, але івент-хол не відкрили
Сталінський кесон біля парку «Наталка» на Оболоні має стати івент-холом із музейно-ілюстративною частиною й рестораном. Створення простору мали завершити у другому кварталі 2022-го. До кінця осені завершили зовнішні фасадні роботи й скління. Над кесоном звели скляну башту, також облаштували два оглядові майданчики й сходи до них. Однак внутрішні роботи поставили на паузу через війну, розповіли The Village Україна автори реконструкції кесона.
Автори проєкту ще збиралися облаштувати відкритий літній майданчик на місці пласкої покрівлі, що на прибудові, а також створити підземну галерею й оздобити ресторан у стилістиці субмарини. Коли відновлять роботи, поки що невідомо.
Будівельні роботи на кесоні «Сталінський тунель» у парку «Наталка» на Оболоні почали у 2021-му (до цього з 2018-го велися підготовчі роботи). Перед тим споруда, яку створювали як частину стратегічного підземного тунелю під Дніпром, кілька десятків років фактично була громадською вбиральнею й пристановищем для безхатченків.
Реконструкція мосту Патона: не почали, але виділили гроші
Міський голова Віталій Кличко казав, що реконструкцію (реставрацію з пристосуванням) моста почнуть у 2022-му, вона мала б тривати близько п’яти років. Процес зупинився ще на етапі розроблення проєктної документації: тендери скасовували тричі, останній – у січні 2022-го. Щоправда, на початку лютого Антимонопольний комітет таки змусив «Київавтодор» відновити процедуру закупівлі, однак через введення воєнного стану вона так і не відбулася й наразі все ж має статус скасованої.
Попри це, у серпні 2022-го уряд виділив 35 мільйонів гривень на реставрацію моста. Ці кошти дістали з резервного фонду державного бюджету, удвічі скоротивши витрати МОЗ на ліки, вакцини й медичне обладнання. Але відновлювальні роботи так і не стартували. Єдина зміна відбулася з мостом ще до початку повномасштабного вторгнення: одну з радянських зірок на огорожі моста замінили на барельєф з обличчям архангела Михаїла.
Міст Патона побудували в 1953-му, він є памʼяткою архітектури. У 2014 році міст визнали аварійним, а у 2018-му – критично аварійним. Реставрацію намагаються почати з 2019-го. У 2020-му через стан мосту на нього заборонили в’їзд транспорту вагою більше як шість тонн, а також перекрили рух крайніми правими смугами. Згідно з умовами останнього тендеру, під час реставрації на мосту планували зробити восьму смугу, влаштувати велодоріжки й розширити тротуар.
Парк на березі річки Почайна не відкрили, береги замінували
У травні 2022-го ініціатори створення парку вздовж річки Почайна повідомили, що береги водойми заміновані. Роботи зі створення парку на березі річки зупинили через відсутність фінансування. «Після війни обов’язково створимо парк», – кажуть автори проєкту.
Бетонні лотки, які дістали, коли річище звільняли з бетону, використали для будівництва фортифікацій в Оболонському й Подільському районах у перші дні вторгнення.
За відновлення природного русла історичної річки Почайни в Києві і створення парку навколо неї боролися шість років. Восени 2021-го роботи запустили – річку почали діставати з бетонного колектора. Улітку 2022 року мали відкрити першу частину парку біля Почайни.
Президентський університет: роботи не стартували, коштів на 2023 рік не виділили
На початку року на території ВДНГ тривали підготовчі роботи до створення Президентського університету. Перша черга передбачала зведення навчально-лабораторного корпусу, апарт-готелю для студентів і викладачів, її планували завершити до 1 жовтня 2023 року, тоді ж мав би початися перший навчальний семестр в університеті.
На початку лютого в межах підготовчих робіт почали демонтувати павільйон №19, де організовували благодійні барахолки «Кураж». У відповідь містяни вийшли на протест, однак будівлю таки знесли. Будівництво мали почати після того, як архітектор завершить проєкт і проведуть тендер на визначення генпідрядника. У лютому директор «Експоцентру» Євген Мушкін сказав у коментарі The Village Україна, що архітектор завершить проєктування «найближчим часом». Однак реалізацію проєкту зупинили, у бюджеті на 2023 рік виділення коштів на створення університету не передбачене.
Згідно з концепцією, у Президентському університеті повинні готувати фахівців із новітніх технологій: кібербезпеки, аерокосмічних, енергетичних, нано- й біотехнологій. За попередніми оцінками, проєктування й будівництво університету коштуватимуть понад 7 мільярдів гривень. Ми розповідали, що не так із цим проєктом.
Український дім: замість реставрації – розбиті вікна
На 2022 рік планували перший етап реконструкції Українського дому – заміну гранітного оздоблення, а також ремонт ґанку й сходів. Реставраційні роботи не відбулися, натомість фасад будівлі був пошкоджений через ракетний обстріл РФ 10 жовтня.
Водночас заплановане «перезавантаження» центру частково відбулося. Попри завдані збитки, у 2022-му центр провів кілька масштабних виставкових проєктів, як-от виставки картин Марії Примаченко й «Світ Сковороди» до 300-річчя філософа. Крім того, у червні в Українському домі почав роботу «Кінопростір».
Український дім, який звели в 1978–1982 роках як музей Леніна, зараз використовують як виставковий й івент-майданчик. «Перезавантаження» Українського дому, яке передбачає реставрацію з пристосуванням, анонсували у 2019-му. У планах – зробити реставрацію, відкрити в будівлі два музеї, а на даху побудувати скляну конструкцію, під якою облаштувати виставкову зону, кейтерінги й ресторани. Також вирішили змінити концепцію діяльності – проводити виставки, конференції і створювати освітні простори.
Знову не відбулося відкриття ТРЦ Ocean Mall
Київський ТРЦ Ocean Mall, у якому мав бути перший в Україні магазин IKEA, хотіли відкрити ще у вересні 2019 року біля станції метро «Либідська». Відкриття комплексу Вагіфа Алієва (ТРЦ Lavina Mall) неодноразово переносили, не відбулося воно й у другому кварталі 2022 року, як було заявлено. Повномасштабне вторгнення зупинило роботи зі створення ТРЦ, проти якого виступає спільнота Save Kyiv Modernism, хоч і навряд чи поставило крапку в цій історії.
Активісти руху Save Kyiv Modernism виступили проти зведення Ocean Mall, оскільки власник ТРЦ вирішив інтегрувати в нього модерністську споруду Інституту науково-технічної експертизи та інформації (більш відому як «Літаюча тарілка»), не зберігши цілісність споруди. Детальніше про цю ситуацію ми писали тут.
Реновація річки Либідь: удалося провести тільки протиаварійні роботи
В умовах війни проєкт реновації річки Либідь не можуть розгорнути повністю, тому виконали лише гостро необхідні аварійні роботи. Для цього демонтували 48 незаконних споруд уздовж найбільш аварійної ділянки русла.
Річку планували очистити й повністю реконструювати до 2021 року, однак поки що вдалося розчистити тільки кілометр русла.
Музей Івана Марчука в колишній будівлі американського посольства
Культурно-музейний центр сучасного мистецтва Івана Марчука планують розмістити в будівлі на вулиці Винниченка, яку в 1992–2012 роках займало посольство США (це поряд із Павлівським садком). Згідно з проєктом, будівлю хотіли розширити й надбудувати поверх. Реконструкцію планували провести до 2022 року, однак роботи так і не стартували.
Друга станція «Україна без сміття»
У 2022-му мали відкрити другу станцію сортування від «України без сміття» на лівому березі. Запуск готували на березень, повідомила в коментарі The Village Україна засновниця організації Євгенія Аратовська.
«Попередньо ми зробили проєкт, уклали договір оренди, стартували ремонтні роботи, у лютому мали переходити до внутрішніх робіт – і почалася війна. За домовленістю з орендодавцем ми заморозили відкриття до вересня. На жаль, у вересні стало зрозуміло, що цей проєкт нам доведеться згорнути, відмовитися від розширення. Зараз ми зосередженні на тому, щоб утримувати станцію на Саперно-Слобідській, 25», – каже Аратовська.
Щоб скоротити видатки на оренду й зберегти команду в умовах війни, «Україні без сміття» довелося відмовитися від двоповерхового складу на Саперно-Слобідській, 25, де розташована станція. Натомість відкрили «корнер» у стилі garage на задньому дворі сортувальної лінії.
Новий простір Алекса Купера біля Львівської площі
На початку лютого 2022-го ресторатор Алекс Купер анонсував новий громадський простір із баром, бістро й магазинами приміщенні Будинку торгівлі на Львівській площі. Цьогоріч проєкт не запустили, але простір має запрацювати 2023-го, розповідає Алекс Купер у коментарі The Village Україна. У будівлі вже запустили внутрішній офіс команди Купера.
Також Алекс Купер орендував будівлю трамвайної диспетчерської на Львівській площі. Ми розповідали, що там буде.
Обкладинка: Анна Шакун
Коментарі
Підписатись