АрхітектураВід Президентського університету може постраждати не тільки павільйон «Куражу». Що не так з проєктом
Зʼясовували, що саме будують на ВДНГ і які споруди під загрозою
На ВДНГ заради будівництва Президентського університету зносять один із модерністських павільйонів, де організовували благодійні барахолки «Кураж». Ще один павільйон, який займає приватна школа Midgard, збираються «інтегрувати» та зробити частиною університету. Водночас архітектурного проєкту поки що ніхто не бачив. Розповідаємо все, що відомо про будівництво.
Ми намагалися зʼясувати деталі проєкту та межі забудови. Для цього ми звернулися до архітектора проєкту Віталія Молочка, але він не відповів на наші запитання, посилаючись на завантаженість. Також ми відправили запит до Міністерства освіти й науки, яке відповідає за створення університету, але на момент публікації статті не отримали відповіді. Окремі моменти нам пояснило керівництво «Експоцентру України», який є замовником будівництва.
Що це за університет і де він буде
Про заснування нового вищого навчального закладу під егідою президента вперше стало відомо в середині травня 2021 року. Уже 31 травня Володимир Зеленський підписав указ про створення Президентського університету, у якому готуватимуть фахівців із новітніх технологій – кібербезпеки, аерокосмічних, енергетичних, нано- та біотехнологій.
За словами міністра освіти й науки Сергія Шкарлета, навчання в університеті буде безплатним. Відбиратимуть туди «найкращих випускників». Перший навчальний рік почнеться з жовтня 2023 року. Спочатку до університету приймуть 120 студентів, а в найближчі п’ять років їхня кількість дійде до 600. До викладання залучатимуть іноземних професорів та експертів.
За попередніми оцінками, коштуватиме проєктування й будівництво Президентського університету понад 7 млрд грн.
Тоді ж, 31 травня, оголосили, що Президентський університет буде розташовуватися на території ВДНГ. Гендиректор «Експоцентру України» Євген Мушкін в інтервʼю The Village Україна наголошував, що цей виш вписується в презентовану у 2017 році концепцію розвитку комплексу на 40 років уперед. Згідно з нею, на ВДНГ передбачили так званий «освітній кластер». Це ділянка в 16 га, де планували розмістити дитячі центри, школи, університети, лабораторії й хаби. Хоча міністр освіти казав, що Президентський університет побудують на ділянці в 16 га, Мушкін підкреслював, що не вся ця територія піде під забудову.
Що будуватимуть
Згідно з концепцією, яку схвалив Кабмін, Президентський університет буде складатися з 14 споруд. Серед них – шість навчально-лабораторних корпусів, дослідницький центр, медична клініка, адміністративний корпус, бізнес-центр, два апарт-готелі для викладачів і студентів, заклад дошкільної освіти, супермаркет. Також на території запланована зона рекреації та спорту.
Який саме вигляд матимуть ці споруди, можна було судити з відеовізуалізацій, оприлюднених Міносвіти під час презентації концепції університету на форумі «Україна 30».
Також візуалізації викладав архітектор проєкту Віталій Молочко («Капітел Стоун»). Він також розробляв проєкт реставрації «Літаючої тарілки» на Либідській площі, який, утім, досі не реалізували.
На цих відео бачимо дві білі вежі, що мають понад 10 поверхів, і декілька низькоповерхових споруд, обʼєднаних між собою переходами. На одному з дахів можна помітити відкритий оглядовий майданчик, на який веде пандус.
Слід зазначити, що на другій частині відео, яке виклав Молочко, також можна побачити злітну смугу вздовж річки, сферичні куполи, зелені дахи та зелені містки через річку. Ми намагалися звʼязатися з архітектором, щоб уточнити, чи все це також планують зводити та де саме. Але, як ми вже писали, він не знайшов час, щоби поговорити.
У соцмережах він зазначив, що концепцію, яку презентували на форумі «Україна 30», відкоригували, а нову збираються офіційно презентувати наприкінці лютого 2022 року.
А от, як каже The Village Україна гендиректор «Експоцентру» Євген Мушкін, проєкт узагалі ще не готовий.
Як обирали архітектора
Чому саме Віталію Молочку довірили проєктування інноваційного вишу?
«Вибором архітектора займалися в МОН. Минулого року вони провели низку круглих столів із вишами та представниками громадських організацій щодо створення концепції «Президентського університету», за результатами яких обрали команду на чолі з Віталієм Молочком. Саме їхню концепцію університету на форумі «Україна 30» презентував Володимир Зеленський», – каже в коментарі The Village Україна Євген Мушкін.
Свою версію подій опублікував Віталій Молочко. Якщо її скоротити, то відбулося все так (за його словами):
Він дізнався про створення Президентського університету ще в лютому 2021 року завдяки круглим столам, які проводило МОН. Після чого його компанія нібито за власним бажанням розробила свою концепцію університету та показала її МОН. Міністерство, за його словами, знайшло її «найбільш прийнятною» (у порівнянні з цим – незрозуміло). Потім, стверджує Молочко, його компанія власним коштом створила відеовізуалізацію та макет на форум «Україна 30». Поки запускали юридичну процедуру створення університету, він працював над проєктом «за ідею та власні ресурси». Потім архітектор вирішив виступити одним з інвесторів проєкту та передав проєктно-кошторисну документацію «за символічну оплату державі для її якнайшвидшої реалізації».
До цього додамо, що Молочко вже співпрацював із Міносвіти, коли робив проєкт реконструкції «Літаючої тарілки». Це будівля Інституту науково-технічної експертизи й інформації, який підпорядковується МОНу.
Що з павільйоном №19
У лютому павільйон №19 на ВДНГ, де останні три роки проводили «Кураж», почали зносити. Цей павільйон побудували в 1974 році в стилі радянського модернізму, він був присвячений «товарам народного споживання».
Про те, що на його місці буде Президентський університет, засновниця «Куражу» Альона Гудкова розповідала ще в жовтні 2021 року. Сама вона дізналася про це влітку, але вирішила не боротися за нього, бо сили були б нерівні.
«Розуміючи, що на рівних із президентом ми не поборемося за павільйон, я для себе відразу вирішила, що не хочу скандалити, доводити та махати кулаками, тож прийняла обставини», – сказала вона.
Керівництво «Експоцентру» пропонувало їй переїхати до іншої будівлі на ВДНГ, але вона відмовилася через те, що вже вклала гроші та зусилля у відновлення павільйону №19. Паралельно вона просила Офіс президента зберегти споруду як зразок радянського модернізму та сподівалася, що до неї дослухаються.
«І хочу сказати, що я мала одну дуже сильну зустріч, на якій у мене зʼявилася реальна надія. Я була впевнена, що таке наше ставлення до ситуації не може бути просто проігноровано, я просто тупо не вірила в це до останнього», – розповіла вона.
Але взимку 2022 року спецтехніка почала трощити павільйон, де з 2018 року проходив «Кураж».
За словами Мушкіна, відновити будівлю нібито було неможливо через те, що вона в аварійному стані.
«Щоб ВДНГ і надалі міг експлуатувати павільйон №19 та щоб у ньому розмістити освітній проєкт, необхідно провести його реконструкцію. Причому повну», – прокоментував гендиректор «Експоцентру».
Тут варто пояснити, що під «повною реконструкцією» і мається на увазі демонтаж споруди. Нагадаємо, що знесення історичних будинків у Києві відбувається саме під вивіскою реконструкції (детальніше про це ми писали тут).
Що буде з іншими павільйонами
Яка саме територія на ВДНГ піде під забудову та де саме будуть зводити кампуси – точної відповіді на ці запитання досі ні в кого не було.
Про це можна було лише судити з ось таких схем із презентацій концепції університету, на яких відмічені різні ділянки.
У ці межі, імовірно, потрапляють павільйон №13 (з макетом шахти), павільйон №19 (там, де був «Кураж») і павільйон №17 (приватна школа «Мідгард»).
На наші прохання окреслити межі ділянки під забудову на мапі ніхто з відповідальних сторін не відповів. За словами архітектора Віталія Молочка, павільйон №13 із шахтою «не залучені в зоні проєктування».
Гендиректор «Експоцентру» Євген Мушкін у коментарі The Village Україна заявив, що «забудови території не планується, лише реконструкція наявних споруд». А саме – павільйонів №19 і №17.
«Майбутній Президентський університет розміщуватиметься в реконструйованих павільйонах №19 і 17 – це і є межі університету», – каже він.
Тут слід нагадати, що концепція університету передбачає 14 споруд. Яким чином після «реконструкції» два павільйони перетворяться на 14 споруд – незрозуміло.
Площа ж обʼєктів для Президентського університету після «реконструкції», за словами Мушкіна, займе 3 га (з 16, відведених під освітній кластер).
«Приблизна площа об’єктів ВДНГ після реконструкції – 1,5 га після завершення першої черги (запланована на осінь 2023 року) та приблизно ще 1,5 га після завершення другої черги реконструкції. Решту площі освітнього кластера (приблизно ще 13 га) буде перетворено на ландшафтний парк – проте це вже стосується робіт із благоустрою території ВДНГ, хоча теж входить у проєктні роботи», – сказав він.
Водночас, за словами засновника школи Midgard Олега Попова, площа будівлі №17, яку він орендує, складає приблизно 6000 м² (0,6 га). Площа павільйону №19, за його оцінкою, ще менше – приблизно 3000 м² (0,3 га). Отже, разом площа двох споруд складає приблизно 1 га. А після «реконструкції» їхня площа буде вже, як каже Мушкін, 3 га.
Також зазначимо, що, згідно з розпорядженням Кабміну, будувати Президентський університет планують не у дві, а в три черги протягом трьох років.
Перша черга передбачає зведення навчально-лабораторного корпусу, апарт-готелю для студентів і викладачів. Її мають завершити до 1 жовтня 2023 року. До другої черги входить адміністративний корпус. Його мають ввести в експлуатацію до 1 жовтня 2024 року. Решта обʼєктів (яких саме – у розпорядженні не уточнюють) – це третя черга, її мають завершити до 1 жовтня 2025 року.
Отже, павільйон №17, який на правах оренди займає школа Midgard, теж планують реконструювати. Хоча школу збираються залишити в ньому.
«Павільйон №17 також увійде до освітнього кластера. Як обіцяє архітектор Віталій Молочко, він буде залучений в інтеграції з університетом, зі збереженням чинної школи», – пояснює Євген Мушкін.
Як коментує засновник Midgard Олег Попов, спершу школу теж хотіли виселити, як і «Кураж», однак він її відстояв.
«З якихось причин початкова концепція передбачала розміщення університету, зокрема, і на території школи. Але я заздалегідь самостійно зустрічався з керівниками будівництва університету, і цю ситуацію врегулював. Станом на зараз таке рішення [що школа залишається] ухвалили, на щастя. Мені вартувало великих зусиль пояснити всім організаторам цього будівництва, що перемістити школу, де навчається 500 дітей, – це дуже проблематично. Ми повністю реконструювали цю будівлю, вклали десятки мільйонів гривень у ремонти», – сказав Попов у коментарі The Village Україна.
Що ж саме передбачає «інтеграція» будівлі Midgard в проєкт університету, поки незрозуміло.
«Як це буде – ніхто не знає, – зазначає Попов. – Я зустрічався з архітектором, ми це обговорювали. Мені важливо було, щоб не йшлося про перенесення школи. Архітектор буде думати, як її інтегрувати. Я йому пропонував, можливо, змінити фасади, зробити декор, щоби школа візуально була частиною комплексу».
Тим часом «Експоцентр» отримав дозволи на реконструкцію не лише павільйонів №19 та 17. На порталі держсистеми у сфері будівництва є містобудівні умови й обмеження також на реконструкцію будівлі №37 і ставка біля неї.
На жодному плані ВДНГ ми не знайшли будівлю з таким номером, тож попросили керівництво «Експоцентру» пояснити, що це за споруда. Мушкін сказав, що реконструкція будівлі №37 – це окремий проєкт ВДНГ, який не має стосунку до Президентського університету.
«Будівля №37 розташовується поміж озер ВДНГ, тобто вона досить далеко від освітнього кластера. У наших планах відновити її разом з озерами. Проте це окремий проєкт «Експоцентру», – сказав він.
А що буде з деревами
Хоча міністр освіти запевняв, що дерева під час будівництва університету не постраждають, керівництво «Експоцентру» тепер каже, що це не так. Не постраждає лише лісопаркова частина ВДНГ.
«Для здійснення реконструкції зазначених павільйонів поза межами лісу дійсно необхідно буде демонтувати зелені насадження, враховуючи дерева, на території проведення робіт», – каже Мушкін
Але замість них обіцяють висадити нові: «Разом із тим головний архітектор Віталій Молочко запевнив нас, що проєктом благоустрою території освітнього кластера передбачено не лише відновлення цих дерев, а й суттєве збільшення кількості й об’єму зелених насаджень на території кластера».
Коли почнуть будівництво
Знесення павільйону №19 – це лише підготовчі роботи. Будівництво почнуть тільки після того, як архітектор завершить проєкт і проведуть тендер на визначення генпідрядника.
«Ми очікуємо, що архітектор завершить проєктування найближчим часом. Після проходження експертизи проєктної документації ВДНГ як замовник оголосить відкритий тендер через Prozorro. Це так званий європейський тендер – він триватиме не менш ніж два місяці. Реконструкція розпочнеться відразу після визначення переможця тендеру», – сказав Мушкін.
Що не так із цим проєктом університету
Ми не будемо розбирати, наскільки доцільно в Україні створювати новий вищий навчальний заклад, коли Світовий банк рекомендує їх тільки скоротити. І не будемо зʼясовувати, чи має це ініціювати президент, коли це не належить до його повноважень. Так само не будемо аналізувати освітню концепцію цього вишу. Наші запитання до проєкту стосуються лише реалізації архітектурної частини.
Перше запитання: чому такий проєкт розроблявся без архітектурного конкурсу?
В Архітектурній палаті Нацспілки архітекторів вважають, що це суперечить законодавству. Так, у статті 6 закону «Про архітектурну діяльність», яка регламентує проведення конкурсів, ідеться про таке:
«Суто на конкурсній основі здійснюється розроблення проєктів об'єктів архітектури, реалізація яких має суттєвий вплив на розвиток і формування забудови населених пунктів, а також об'єктів, які розміщуються в зоні охорони пам’яток історії та культури або можуть негативно впливати на території й об’єкти природно-заповідного фонду».
«Звісно, у мене запитання взагалі до нашого законодавства та формулювань у ньому. Я, наприклад, упевнена, що забудова ВДНГ «має суттєвий вплив» на розвиток і формування міста Києва. Щодо «зони охорони памʼяток історії та культури», то, наскільки я знаю, територія ВДНГ має охоронний статус. Не виключаю, що, якщо юристи захочуть потрактувати це якось по-іншому, то в них вийде. У нас же закон – як дишель. Але, якщо ми не проводимо конкурс щодо забудови гектарів землі на території національного експоцентру, то скажіть тоді, у якому тоді разі взагалі його треба проводити?» – каже Анна Кирій, архітекторка, заступниця голови Архітектурної палати НСАУ.
Але навіть якби закон не зобовʼязував проводити архітектурний конкурс на такий проєкт, усе одно саме конкурс – це головний спосіб отримати непересічну ідею та якісний результат, вважають в Архітектурній палаті.
«Ми знаємо, що всі найкращі проєкти у світі зʼявляються якраз за результатами архітектурних конкурсів. Через те, що збираються архітектори та працюють над винайдення найкращої ідеї. А в нас така практика майже відсутня. Не бачу бажання в нашій країні зробити якісну архітектуру, яка може зʼявитися тільки за результатом конкурсу ідей, а не за результатом торгів на Prozorro», – зазначає Кирій.
Друге запитання: чому проєкт досі публічно не презентували?
На території вже почали «підготовчі роботи» (саме так на інфостенді називають демонтаж павільйону №19), але проєкту ніхто не бачив. І, за словами Мушкіна, він навіть ще не готовий.
Відео, яке публікувало Міносвіти, є лише концепцією, а не проєктом. Що реально будуватимуть на ВДНГ, не розуміють ані місцеві мешканці, ані архітектурна спільнота.
«Якщо ми візьмемо законний бік, то громаді взагалі ніхто нічого не має презентувати. У нас з 2011 року, коли ухвалили закон про регулювання містобудівної діяльності, скасували містобудівні ради та громадські слухання. Але мені здавалося, що ВДНГ підтримують культуру прозорості. Принаймні коли презентували концепцію розвитку експоцентру у 2017 році, громаді повідомили, усе було висвітлено на сайті», – зазначає Кирій.
Але це питання лежить швидше не в площині закону, а в площині правильної комунікації з людьми. Виборцями врешті-решт.
«Має бути реальна презентація проєкту. Не просто презентація якогось відеоролику, під час перегляду якого здається, що все зелено та гарно. Потрібно розповідати все по-чесному. Щоб ми розуміли: для того, щоб це побудувати, потрібно залити в бетон стільки-то гектарів, потрібно демонтувати стільки-то павільйонів. І треба пояснити, чому демонтаж [павільйону №19] – це єдиний можливий вихід. Хоча я не вважаю, що це єдиний вихід», – каже архітекторка.
Третє запитання: чи варто взагалі демонтувати?
Так, формально павільйон №19 не має охоронного статусу. І навіть якщо не слухати тих, хто каже, що радянський модернізм треба зберігати, усе одно рішення про знесення далеко не очевидне.
Наприклад, в UNIT.City під освітній заклад реконструювали один із напівзруйнованих цехів колишнього мотозаводу. Reuse – це світовий тренд не тільки в побуті, але й у девелопменті. Відновлювати будівлі замість того, щоб їх руйнувати, – набагато екологічніше. Так ми виробляємо менше будівельних відходів і залишаємо менше вуглецевого сліду.
«Це загальноєвропейський тренд – зберігати все, що можна зберегти, а демонтувати тільки в крайніх випадках», – підтверджує Кирій.
Архітектор Віталій Молочко пояснює демонтаж двома причинами. Перша: споруда була в аварійному стані. І друга причина: вона просто не вписувалася в проєкт.
«Згідно з технічними завданнями, кросдисциплінарні лабораторії Президентського університету мають бути згруповані та повинні мати підземні приміщення. Поверховість лабораторної частини будівлі – чотири поверхи», – пояснює архітектор.
Обкладинка: Анна Кирій
Коментарі
Підписатись