The Village Україна підбиває підсумки 2021 року. Зібрали головні проєкти та події (хороші та не дуже), що вплинули на міський простір і життя людей у Києві.

  • Культурна спадщина

Зруйнували історичні будинки

Цей рік увінчався цілим «парадом» знесень архітектури кінця 19 – середини 20 століття. У січні на Воскресенці заради чергового ЖК знесли модерністський басейн із водолазною шахтою. У квітні зруйнували 120-річний будинок Уткіна неподалік від «Вокзальної» – там теж буде житлова висотка. У серпні розібрали останню довоєнну будівлю на Либідській площі (рожевий будинок біля «Тарілки»), імовірно, заради вхідної групи до майбутнього ТРЦ Ocean Mall. Улітку ​​забудовник обрізав плющ на будинку «Квіти України» на Січових Стрільців і почав демонтувати фасад. Активісти обстояли будинок, домоглися для нього захисного статусу, але власник через суд намагається поновити будівельні роботи. У червні-серпні зруйнували флігель і садибу Барбана 19 століття (щоправда, частина будинку вціліла). Ця подія навіть привернула увагу центральної влади. РНБО доручила відновити будівлю. А Київрада нібито ввела мораторій на реконструкцію історичних будівель у місті, щоб уберегти їх від знесення, але в остаточному тексті рішення «мораторій» перетворився на «рекомендації». Стара архітектура Києва все ще під загрозою.

Реконструювали автовокзал на «Деміївський» із мозаїками в інтерʼєрах

У липні після реконструкції відкрили Центральний автовокзал на Деміївській площі. Там обладнали зали очікування, фудкорти та готель. Приміщення зробили інклюзивними – з ліфтом, пандусами, кімнатою матері та дитини. А головне – в інтерʼєрах відновили мозаїки українських художників-модерністів Ади Рибачук і Володимира Мельніченка. Реставрацію панно ініціював Фонд збереження культурної спадщини Ади Рибачук і Володимира Мельніченка й підтримала компанія-власник будівлі. Над відновленням працював сам автор Мельніченко, кураторка Інга Леві, студія Gurin Brothers і приблизно 200 волонтерів. Це один із небагатьох прикладів не руйнування, а збереження мистецтва модерністів у публічному просторі міста. The Village Україна публікувала репортаж про те, як проходила реставрація.

Згорів костел Святого Миколая

У ніч із 3 на 4 вересня в Києві сталася пожежа костелі Святого Миколая на Великій Васильківський, побудованого за проєктом Владислава Городецького в неоготичному стилі. Вогонь знищив орган і частково пошкодив інтерʼєр. За кілька місяців у костелі, який є памʼяткою архітектури національного значення, мали почати реставрацію (його внесли до програми «Велика реставрація»). Пожежа змінила плани. Замість реставрації там поки що ведуть протиаварійні роботи за кошти бізнесу. Водночас пожежа сприяла тому, щоби будівлю швидше передали римо-католицькій громаді – це має відбутися влітку 2022 року. Національний будинок органної та камерної музики, який користувався костелом як органним залом, дістане нове приміщення. Його мають побудувати до 2023 року.

Вирішили, кому дістанеться Гостиний двір

Після баталій між міською владою та Мінкультом нарешті вирішилася доля ще однієї памʼятки архітектури – Гостиного двору, який стояв закинутим останні вісім років. Будівлю передали Мінкульту (а точніше – заповіднику «Софія Київська»), накрили захисною сіткою та підготували до протиаварійних робіт. Після реставрації там планують відкрити громадський простір. Що саме буде в цьому просторі – поки не визначили. Але до розроблення концепції запросили архітекторів, урбаністів, істориків, культурних менеджерів. Так, «Урбанина» провела опитування та визначила, що кияни хочуть там бачити культурно-мистецький простір, натомість не хочуть, щоби там був ТРЦ чи офіси. Обговорення концепції ще триває. За прогнозами урбаністів, Гостиний двір відчинять не раніше кінця 2023 року. Але будівлю, яка стоїть без даху із 2013 року, принаймні захистять від опадів.

  • Міський простір

Оновили Арсенальну площу

У вересні відкрили оновлену Арсенальну площу, зроблену за проєктом архітекторів AVG Group. Хоча першу чергу реконструкції зробили ще наприкінці 2020 року, але завершили її у 2021-му. Вона стала частиною проєкту A-Station від A Development, який передбачав реставрацію колишніх виробничих приміщень заводу «Арсенал». У результаті реконструкції площі відкрили доступ до Микільських воріт і будівлі комендатури – їх також відреставрували. У лініях кольорового мощення площі повторили абриси будівлі комендатури, де тепер відкрили ресторани. Вздовж будівлі зробили пологі пандуси, щоб дати можливість безбар’єрного доступу до площі. Крім цього, створили круговий обхід павільйону станції «Арсенальна».

Центральним елементом площі став сухий фонтан (без чаші для збору води). Щоправда, на наступний день після відкриття трапився казус – у фонтан провалилася вантажівка, яка доставляла воду в один із закладів. Але фонтан відновили, а вʼїзди на територію огородили антипаркувальними стовпчиками.

Побудували урбан-парк на ВДНГ

Фото: Урбан-парк ВДНГ – ВДНГ (vdng.ua)

За літо на ВДНГ встигли побудувати першу частину майбутнього спортивного кластера – урбан-парк. У ньому вже працює бетонний скейт-парк площею 2500 м² для скейтбордингу, трюкового самоката, BMX і роллерблейдінга, майданчики для вуличного футболу та стритболу, спот для стритденсу й івентів із трибунами, локація для воркауту та паркур-спот. Розробленням концепції урбан-парку займалося бюро Big City Lab, засноване Максом Яковером. Перед проєктуванням запитували думки киян про те, що б вони хотіли бачити на спортивній локації. Будували урбан-парк у межах «Великого будівництва». Без ексцесів і цей проєкт не обійшовся. Після першого ж дощу парк затопило, після чого довелося розбиратися із системою водовідведення.

Завершили парк «Троєщина» навколо озер

Фото: Віталій Кличко відкрив третю чергу парку на Троєщині (+фото) – Портал Києва (kyivcity.gov.ua)

У 2021 році завершили створення парку «Троєщина» в однойменній місцевості. Він має площу понад 9,5 гектарів і розташований навколо мережі озер уздовж проспекту Шухевича. Парк будували в три етапи: першу відкрили у 2018 році, другу – у 2020-му, й останню, третю, – у 2021-му. На території влаштували прогулянкові та велосипедні доріжки, зробили LED-освітлення, встановили майданчики для воркауту, спортивне поле, шаховий павільйон, облаштували зону для вигулу собак, оглядовий майданчик на воді та вимости для рибалок. Головним елементом нової частини парку стала альтанка, зроблена в стилістиці кримськотатарської архітектури. Вона має підлогу з мозаїки, купол, викладений черепицею й увінчаний шпилем, ажурний декор карнизів і стрілоподібні арки.

Встановили «Кристалічну стіну плачу» Марини Абрамович і синагогу-книгу в Бабиному яру

У Бабиному яру у 2021 році зʼявилися нові меморіальні обʼєкти. У травні відкрили символічну синагогу для роздумів у яскравих кольорах за проєктом швейцарсько-німецького архітектора Мануеля Герца (хоча її зведення хотіли заборонити через суд). Конструкція виготовлена з дерева у формі книжки та може розгортатися та згортатися подібно до неї.

У жовтні презентували «Кристалічну стіну плачу» сербської мисткині Марини Абрамович. Цей артобʼєкт заввишки три метри та завдовжки 40 метрів називають одним із найбільших у Європі, збудованих за останнє десятиліття. Одночасно біля стіни можуть перебувати до 40 людей. В інсталяції використали українське вугілля антрацит і кристали кварцу з Бразилії. Обидва обʼєкти – проєкти Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Діяльність центру критикують через те, що його художнім керівником є російський митець, режисер фільму «Дау» Ілля Хржановський, а серед його меценатів є російські бізнесмени Михайло Фрідман і Герман Хан.

  • Транспорт

Бессарабку зробили пішохідною

Уже пʼять років відбувалася дискусія, чи зробити пішохідною Бессарабську площу, й у 2021 році це сталося: проїзд між ринком та «Ареною» закрили для транспорту. Автомобілі можуть проїхати від бульвару Шевченка до Басейної лише через Велику Васильківську та Павла Скоропадського. Супротивники такого рішення не здалися: вони демонтували стовпчики, які обмежували проїзд, щоб автівки змогли заїхати на ділянку дороги. Тоді комунальні служби огородили пішохідну зону бетонними блоками. Бессарабський проїзд усе ще пішохідний.

Розширилася веломережа

Приблизно 80 кілометрів велодоріжок і велосмуг збудували в місті за рік, стверджує КМДА. Велоінфраструктуру облаштовували під час кожного ремонту вулиці, тому мережа стала більш звʼязною. Крім того, зʼявилися нові різновиди велоінфраструктури – спільна дорога для велосипедів та авто й зони очікування для безпечного лівого повороту на перехресті.

Місто відмовилося від паперових талонів у транспорті

З 14 липня Київ остаточно відмовився від паперових талонів на проїзд у громадському транспорті. Оплатити поїздки тепер можна транспортною карткою або QR-квитком. Купити квиток можна в терміналах, на станціях метро або в додатку «Київ Цифровий». Кондукторів, у яких раніше можна було придбати талони, також більше немає.

Паркування впорядкували

У 2021 році Київ узявся впорядковувати систему паркування: підвищив тарифи більш ніж удвічі, поділив місто на нові зони (в центральній зоні паркування дорожче, ніж у спальних районах), ввів електронну оплату та систему контролю, а також відбив від «чорних паркувальників» Пасаж. У коментарі The Village Україна в КМДА запевнили, що 60 % коштів, які місто отримує від сплати за паркування на муніципальних майданчиках, ідуть на розвиток громадського транспорту та безпеку дорожнього руху в Києві.

Запустили сучасні електрички до передмість

У межах проєкту Kyiv City Express запустили модернізовані електрички з декількох передмість Києва: з Боярки (через Вишневе), з Бучі (через Ірпінь), із Броварів і з Василькова (для останньої електрифікували колію). У майбутньому планують також запустити City Express до Вишгорода. Зручне та швидкісне сполучення з містами-сателітами важливе, оскільки 450 тисяч людей щоранку їдуть на роботу в Київ. Якщо вони будуть це робити на громадському транспорті, а не персональному, то це розвантажить вулиці міста.

Самокати обмежили швидкість

Якщо у 2020 році прокатні електросамокати тільки зʼявилися в Києві, то у 2021 році стався справжній бум на цей різновид транспорту. До Києва, крім першопрохідців Bolt, Kiwi та Scroll, зайшли ще чотири сервіси – BikeNow, Zelectra, Jet і Vzhooh (останній згодом пішов в інші міста). Ситуацію на дорогах ускладнював той факт, що цього різновиду транспорту немає в ПДР, а отже, незрозуміло, яким правилам він має підпорядковуватися. В червні 2021 року всі сервіси прокату підписали меморандум із КМДА, який встановлював основні правила гри. Зокрема, швидкість електросамокатів знизили до 20 кілометрів на годину, а в деяких пішохідних зонах (парках, скверах, історичних місцях) – до 14 кілометрів на годину.

  • Бізнес і торгівля

Відкрили ТРЦ Respublika

У листопаді відкрили торгово-розважальний центр Respublika Park, розташований біля станції метро «Теремки» за Кільцевою. За словами авторів проєкту, це один із найбільших ТРЦ не тільки в Україні, а й у Європі (його загальна площа 300 000 м²). Окрім магазинів там є фудкорт, парк атракціонів і найбільший в Україні кінотеатр мережі Multiplex. Будувати ТРЦ почали ще у 2012 році, але у 2015 році роботи зупинили, і проєкт виставили на продаж. Добудував торговий центр інвестфонд Cascade Investment Віталія Хомутинника (він також займається будівництвом на озері Вирлиця, про яке ми писали).

«Кураж» на ВДНГ закрили

Благодійну барахолку «Кураж» на ВДНГ закрили на невизначений час. Як пояснила засновниця проєкту Альона Гудкова, їм довелося покинути 19-й павільйон експоцентру через те, що на його місці планують побудувати Президентський університет. Вона не відкидає можливість повернення маркету в іншому місці та з іншим форматом, але «Куражу» на ВДНГ більше не буде.

ОБКЛАДИНКА: КМДА