МістоЛавандове поле, мавританські газони й нові вагони метро. 15 міських проєктів Києва на 2023 рік

Бюджет Києва на 2023 рік у Київраді назвали «бюджетом виживання». Наприклад, через війну урізали програму розвитку громадського транспорту. Водночас місто продовжить розвиватися, зокрема, завдяки коштам іноземних інвесторів.

У 2023-му в Києві мають з’явитися мавританські газони, луки й лавандове поле, більш як 2000 паркувальних «кишень», кільцеві розв’язки, а також нові низькопідлогові трамваї. Розповідаємо детальніше про ці й інші міські проєкти, які мають реалізувати в Києві у 2023-му.

Лавандове поле на Троєщині

У парку з водними об’єктами на Троєщині висадять лавандове поле – 2,5 тисячі кущів. Це проєкт «Київзеленбуду», у межах якого в парках у кожному районі міста збираються висадити рослини одного виду (щоб кожен район мав свій особливий моноформат).

У межах цієї ініціативи на Русанівській набережній також висадять гортензії, а в парку Партизанської слави – деревовидні кущі церцисів. У сквері на Львівській площі планують висадити гліцинії. Перші тематичні панно мають з’явитися в місті в травні 2023-го.

Мавританські газони й «зелені» фасади

У різних районах Києва у 2023-му мають з’явитися нові для міста формати озеленення – мавританські газони й декоративні луки. Мавританський газон складається з багаторічних трав газонного типу і суміші диких лугових і польових квітів. Такий газон не потребує регулярного скошення, а різнотравʼя цвістиме в різні проміжки часу упродовж року. Місто експериментуватиме з таким форматом газонів і, якщо результат буде вдалим, масштабує проєкт, розповідав The Village Україна голова управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Возний.

Загалом у місті створять 64 декоративні луки. У кожному районі Києва буде вісім експериментальних ділянок, луки висаджуватимуть передусім на ділянках вздовж автомобільних доріг і розподільних смуг, «там, де утримання звичайних газонів є недоцільним».

Навесні 2023-го також можна буде побачити, як вʼюнкий виноград обплітатиме будівлю КМДА на Хрещатику. Паростки висадили в межах ініціативи «Місто живих стін» від управління екології, до якої вже долучилися п’ять районів міста: Дарницький, Деснянський, Печерський, Солом’янський і Шевченківський. «Зелені» фасади обіцяють створювати й надалі по всьому місту.

Публічний реєстр дозволів на викиди

До червня 2023-го у Києві планують створити реєстр дозволів на викиди. У ньому містяни зможуть побачити дозвільні документи підприємств, які мають право забруднювати повітря, і дізнатися, до якого терміну підприємство матиме цей дозвіл. Водночас публічний доступ до реєстру можна буде отримати лише впродовж трьох місяців після завершення воєнного стану.

Відновлення музеїв, які постраждали через обстріли

На 2023 рік місто виділило 56,4 мільйона гривень на відновлення музеїв, пошкоджених унаслідок ракетних ударів. Ідеться про Музей Ханенків, Київську картинну галерею й Музей видатних діячів української культури, які постраждали під час масованих обстрілів у жовтні 2022-го. У музеях були вибиті вікна й пошкоджені фасади.

Спільна програма «Мистецького арсеналу» й «Довженко-Центру»

«Мистецький арсенал» і «Довженко-Центр» у 2023-му започатковують спільну програму – проведення подій у межах культурних проєктів в Україні й за кордоном. Зокрема, анонсували спільні події, перформанси й кінопокази під час «Книжкового Арсеналу».

Продовження дерусифікації

Київ продовжить дерусифікацію вулиць й інших міських об’єктів. За 2022 рік міськрада підтримала перейменування 239 проспектів, бульварів, вулиць і провулків. На початку 2023-го в сервісі «Київ Цифровий» запустили опитування щодо дерусифікації ще кількох вулиць і станцій метро. Перейменувати мають, зокрема, станції «Площа Льва Толстого» (і саму площу) і «Дружби народів», а також бульвар Перова й проспект Визволителів.

Запустять єдиний номер виклику екстрених служб

У Києві й області з 2023 року має запрацювати єдиний номер виклику екстрених служб 112. В МВС хочуть зробити так, щоб звернутися до екстрених служб можна було й у текстовому вигляді. Лінія буде безоплатна. Крім того, оператори й диспетчери лінії будуть володіти двома-трьома «найбільш поширеними» іноземними мовами.

«Люди отримають можливість не лише в односторонньому порядку повідомити про подію, з ними оператор 112 буде підтримувати двосторонню комунікацію. Оновлювати інформацію, координувати служби, присутність яких необхідна на місці події. Це новий рівень, нова якість, більша ефективність», – розповідав про проєкт заступник міністра внутрішніх справ Ігор Бондаренко.

Створять артоб’єкт із гілля липи Петра Могили

Із фрагмента 400-річної липи Петра Могили, стовбур якої навесні 2022-го зламався через негоду, зроблять інсталяцію. Це буде художній об’єкт кубічної форми, який на 100% складатиметься з пошкодженого історичного гілля.

Працюватиме над об’єктом скульптор Костянтин Скритуцький. Робота називатиметься Re-Forma, її мають представити навесні 2023-го й розмістити поряд із липою. Започаткували проєкт Інвестиційна компанія Dovgiy Family Office разом із засновницею громадської організації «Місто-сад» Євгенією Кулебою.

Герб СРСР на «Батьківщині-матері» (можливо) замінять на тризуб

У липні 2022-му в «Дії» пройшло опитування про те, чим замінити радянський герб на «Батьківщині-матері». 85% проголосували за те, щоб на його місці з’явився тризуб. Тоді міністр культури Олександр Ткаченко сказав, що герб замінять «не раніше 2023 року».

Процес заміни щита на герб буде недешевий, відзначав міністр. Є й інші проблеми, пов’язані з декомунізацією «Батьківщини-матері». Зокрема, родичі скульптора Василя Бородая не погоджувалися змінювати витвір, посилаючись на авторське право.