Через війну у 2022 році ми не дочекалися відкриття Подільського мосту чи ремонту Хрещатика. Але повномасштабне вторгнення не зупинило інші міські проєкти в Києві, хоч і менш масштабні. Нагадуємо, що встигли реалізувати за 2022 рік.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

«Дерусифікували» сотні вулиць і взялися за памʼятники російським діячам

Це подія, якій повномасштабне вторгнення якраз тільки сприяло. На восьмому році війни з Росією Київ нарешті позбувся вулиці Московської, бульвару Дружби народів і численних топонімів на честь Пушкіна та Лермонтова. Загалом за кілька засідань Київрада перейменувала вже понад 200 вулиць і площ. Під час перейменування врахували думку мешканців (для цього проводили опитування в додатку «Київ Цифровий») і фахівців, які ввійшли до спеціально створеної комісії.

Ще одним етапом «дерусифікації» міського простору має стати демонтаж памʼятників російським діячам. Цей процес просувається повільніше: поки офіційно встигли прибрати один із монументів під уже колишньою Аркою дружби народів (тепер – Аркою свободи українського народу) та пам’ятний знак на честь дружби Києва та Москви на Теремках. Зусиллями активістів також знесли погруддя Пушкіна біля корпусу Національного транспортного університету. Долю інших монументів ще вирішують, процес ускладнюється тим, що деякі з них (як, приміром, памʼятники Щорсу на бульварі Шевченка та Пушкіну на проспекті Перемоги) мають охоронний статус, тобто на їхній демонтаж потрібен дозвіл Мінкульту.

У Києві запустили флешмоб за демонтаж памʼятників росіянам
Біля корпусу Національного транспортного університету знесли погруддя Пушкіна. ФОТО: Олег Слабоспицький

Київську міську електричку оновили й розширили

Після початку повномасштабного вторгнення РФ Київська міська електричка перейшла з-під управління «Київпастрансу» до «Укрзалізниці» й встигла стати чи не найнадійнішим видом транспорту в столиці. По-перше, вона, на відміну від наземного транспорту (включно з наземною гілкою метро), не зупиняється під час повітряних тривог. По-друге, вона продовжувала курсувати, хоч й із запізненнями, після російських обстрілів 16 грудня, коли зупинилося метро. І навіть у разі блекауту міська електричка також буде їздити (уже не на електриці, а на дизельній тязі).

За 2022 рік «Укрзалізниця» встигла повністю оновити потяги міської електрички (тепер вони обладнані місцями для людей з інвалідністю, тримачами для велосипедів і сповивальними столиками), відкрити нові станції на маршруті та відремонтувати деякі з них.

Київська міська електричка. Фото: «Укрзалізниця»

Заборонили склити балкони й ставити кондиціонери на памʼятках архітектури

Київська міська рада у квітні заборонила встановлювати кондиціонери, робити прибудови, утеплювати, склити або розширювати балкони й лоджії, змінювати форму чи колір вікон на памʼятках архітектури в центрі Києва. Якщо порушення знайдуть, то їх мають усунути. Контроль за цим поклали на ​​Департамент міського благоустрою та Департамент охорони культурної спадщини.

Це рішення навіть пройшло мінівипробування, коли на вулиці Хмельницького орендар розібрав стіну першого поверху памʼятки архітектури, щоб зробити вхід замість вікна. Незаконні роботи зупинили, ролети зняли, а стіну пообіцяли відновити. Привести фасад будинку до ладу мав порушник, однак він встановив шматок газоблоку та пластикове вікно. За кілька місяців стіну будинку повноцінно відновили завдяки Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Захисник архітектури Дмитро Перов зазначив, що це, імовірно, перший такий кейс у місті.

В історичному будинку на вулиці Богдана Хмельницького незаконно розібрали стіну. Фото: Дмитро Перов
Фасад памʼятки архітектури відновили. Фото: Дмитро Перов

Ввели оплату карткою в автобусах, тролейбусах і трамваях

Починаючи з жовтня розплатитися за проїзд на всіх маршрутах комунального транспорту Києва можна банківською картою (або телефоном із PayPass). До цього оплатити проїзд карткою можна було лише на турнікетах метро або станціях швидкісного трамвая. До кінця року такий вид оплати обіцяли запровадити й у міській електричці. Коли це станеться, єдиним видом громадського транспорту в Києві, у якому не можна розрахуватися банківською карткою, залишаться маршрутки. Вони досі приймають тільки готівку.

На «Арсенальній» облаштували наземний пішохідний перехід і вирішили на цьому не зупинятися

Проєкт наземного переходу біля станції метро «Арсенальна» переміг у Громадському бюджеті ще в у 2020 році. Його мали завершити до кінця 2021-го, але два тендери на проєктування не відбулися, і проєкт відклали. Весною 2022 року наземні переходи на «Арсенальній» таки зʼявилися. Вони є більш інклюзивною альтернативою підземному переходу на цьому перехресті.

Більш того, у вересні Київрада підтримала проєкт рішення, згідно з яким надземні та підземні переходи мають продублювати наземними – це дасть змогу зробити міський простір безбарʼєрним. Фінансування для цього мають передбачити у 2023 році.

Наземний перехід біля станції метро «Арсенальна». Фото: Ярослав Друзюк для The Village Україна

На залізничному вокзалі відкрили кавʼярні, артпростір і сувенірну крамничку

Керівництво «Укрзалізниці» прагне перетворити Центральний залізничний вокзал на «сучасний пасажирський хаб. Ще наприкінці минулого року там відкрили лаунж-зону з коворкінгом, адаптовану для людей з інвалідністю та маломобільних пасажирів. Уже цього року в ній створили артпростір. Крім того, на вокзалі відремонтували ескалатор, відкрили «Залізну крамничку», де можна придбати легендарні підсклянники, одяг і сувеніри в стилістиці УЗ, а також кілька закладів: Idealist, One Love Coffee та Milk Bar.

«Укрзалізниця» відкрила мерч-шоп на Центральному вокзалі. Фото: «Укрзалізниця»
Артпростір на вокзалі. Фото: «Укрзалізниця»
Лаунж-зона з коворкінгом і кавою від Idealist на вокзалі. Фото: «Укрзалізниця»
Кав’ярня One Love на залізничному вокзалі. Фото: «Укрзалізниця»

Запустили лічильник заторів у Києві

«Офіс трансформації» Максима Бахматова влітку представив дашборд київського трафіку, над яким почав працювати ще до повномасштабної війни. Це онлайн-сервіс, який вимірює рівень заторів у місті за шкалою від 0 до 10 балів. Для оцінки ситуації на дорогах використовують дані Google Maps (ті своєю чергою збирають інформацію з телефонів користувачів). Розробники вважають, що сервіс буде корисний киянам, коли їм треба ухвалити рішення щодо поїздок містом.

Бенксі створив два мурали в місті

Ще одна подія, якої б не було без війни. Британський вуличний художник Бенксі створив в Україні сім графіті, з них два – у Києві. На бетонних блоках від блокпоста на алеї Героїв Небесної Сотні він зобразив дітей, які гойдаються на гойдалці з протитанкового їжака. А на будинку на Великій Житомирській до вже намальованого на стіні пеніса додав броньовану вантажівку-шасі – так, що чоловічий статевий орган став символізувати реактивну систему залпового вогню на зразок «Урагану». Це графіті Бенксі продовжило самостійне життя: вантажівку зі зброєю-пенісом помістили в презерватив, який тримає герой серії мультфільмів «Козаки».

Фасади будівель «озеленили»

Управління екології КМДА влітку ініціювало проєкт «Місто живих стін». У його межах містян запросили саджати виноград вічі, який оповиває фасади будівель. Такі «зелені фасади» мають сприяти очищенню повітря й охолодженню приміщення влітку. Саджанці винограду передали десятьом київським районам, де вони мають прикрасити школи та житлові будинки. Виноград вічі також висадили у дворику будівлі КМДА на Хрещатику.

Фото: КМДА

Відкрили хаб «Цегла», де збираються захисники архітектури Києва

Навесні захисники історичної архітектури Дмитро Перов і Катерина Носенко відкрили простір «Цегла» для однодумців. Тут влаштовують лекції, презентації книжок, квартирники, кінопокази й діляться досвідом захисту памʼяток від забудовників. Простір зайняв стару київську квартиру з антикварними меблями на Великій Житомирській. І хоча влітку «Цегла» опинилася під загрозою виселення, досі продовжує працювати на цій локації.

Фото: хаб «Цегла»

Знайшли стародавні печери та мури

Восени в центрі Києві відкрили відразу два нові археологічні обʼєкти – рукотворні печери з наскельними малюнками орієнтовно 12 століття на Вознесенському узвозі та мури 17–18 століть на вулиці Володимирській. Обидва обʼєкти відразу опинилися в небезпеці. Ділянку з печерами можуть забудувати: на засідання Київради вже не раз хотіли винести проєкт рішення про зміну цільового призначення землі, що дасть можливість звести на цьому місці житловий комплекс. Давні мури на Володимирській, які можуть бути залишками оборонної вежі, після проведення археологічного дослідження насипали й залили бетоном.

Вознесенські печери. Фото: «Мапа Реновації»
Ресторан залив бетоном мури 17–18 століть. Фото: Тимур Бобровський

Відкрили найбільше бейсбольне поле в Україні

У парку «Муромець», який розташований на Трухановому острові між Троєщиною та Оболонню, восени відкрили найбільше бейсбольне поле в Україні. Створення бейсбольного стадіону на цій ділянці почалось ще у 2014–2015 роках, тоді для цього переобладнали футбольне поле. За кілька років отримали фінансування на облаштування стадіону зі штучним покриттям, на якому можна проводити міжнародні змагання.

У парку «Муромець» відкрили найбільше в Україні бейсбольне поле. ФотоДеснянська РДА

Зробили нові кільцеві розвʼязки

За 2022 рік у Києві облаштували 10 нових кільцевих розвʼязок малого радіуса. Перехрестя з круговим рухом є більш безпечними, мають більшу пропускну спроможність, ніж регульовані, і вважаються екологічнішими. «Київавтодор» пообіцяв продовжити цю практику й у наступному році.

Кільцева розвʼязка. Фото: КМДА

Відкрили парк на Дніпровській набережній

Хоча через війну ремонт у парку «Прибережний», що біля затоки Берковщина на Дніпровській набережній, завершили не повністю, улітку його відкрили для відвідувачів. Там облаштували пішохідні та велодоріжки, створили спортивний майданчик, зону для дітей на штучно створеному зеленому пагорбі, прибережну зону.

Парк біля затоки Берковщина. Фото: КМДА

Обкладинка: Анна Шакун