Редакція The Village Україна зібрала 22 найцікавіші тексти про здоров’я, які ми підготували у 2022 році.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Як зібрати якісну «військову» аптечку. Пояснює інструктор із тактичної медицини

«Цивільну» аптечку, тобто аптечку для повсякдення чи подорожей, краще не змішувати з «військовою», а зібрати дві окремі: у разі потреби треба буде не вишукувати потрібні засоби, а діяти швидко. Ми запитали в інструктора, скільки коштує зібрати якісну аптечку, які радянські засоби варто з неї викинути і які елементи тактичної медицини зараз треба опанувати цивільним.

Читати

Як надати першу допомогу тварині

Підготували шість покрокових інструкцій про те, як діяти, якщо тварина знепритомніла, вдавилася, має поранення й кровотечу, перелом, опіки чи судоми. Також запитали в експерта з курсів першої допомоги Save a Life і лікаря-ветеринара, чи потрібна тварині власна аптечка і як полегшити чотирилапим переїзд.

Читати

Чому калій йодид не панацея, але потрібен у разі аварії на ЗАЕС. Пояснюють науковці

Україна закупила калій йодид у разі найгіршого сценарію, але в МОЗ попереджають, що вживати його для профілактики не варто. Чим калій йодид зможе допомогти в разі вибуху на ЗАЕС, чому його слід використовувати одноразово й не можна замінити іншими препаратами і як це пов’язано з радіофобією після вибуху на Чорнобильській АЕС, розпитали в кандидаток біологічних наук, радіобіологинь Олени Паренюк і Катерини Шаванової.

Читати

Чому саме зараз варто стати регулярним донором. Розповідаємо з «Донор UA» й «Агентами крові»

Після початку повномасштабної війни українці активізувалися в здаванні крові настільки, що з’явився навіть її надлишок. Але за два місяці, коли кров використали або утилізували через закінчення терміну придатності, її запаси повернулися до довоєнного рівня. Зараз активність у здаванні крові зменшилася. Разом із проєктом «ДонорUA» й ГО «Агенти крові» розповідаємо, чому важливе регулярне донорство, чим відрізняється здавання крові від здавання її компонентів і як стати донором резерву.

Читати

Канабіс для лікування ПТСР і не тільки. Наскільки це реально в Україні

Для лікування посттравматичних стресових розладів після війни шість мільйонів людей потребуватимуть препаратів на основі медичного канабісу, вважають у МОЗ. Розбираємося, чи справді кожен третій українець після перемоги страждатиме на ПТСР, як у лікуванні посттравматичного стресового розладу може зарадити медичний канабіс і чи врахував новий законопроєкт зауваження, які завадили легалізувати медичний канабіс у 2021 році.

Читати

«Протези для незламних». Як працює центр реабілітації у Львові

Наприкінці вересня на базі Першого медобʼєднання Львова відкрили першу мобільну майстерню протезування. Крім того, спільно з платформою Dobro.ua запустили благодійний збір на протези для українських військових. Розпитали у фахівців про реабілітацію українських захисників, виготовлення протезів і співпрацю з іноземними спеціалістами.

Читати

Посмертне донорство й трансплантація органів в Україні. Відповідаємо на головні питання

За даними Міжнародного реєстру трансплантації, в Україні на посмертне донорство погоджується всього 0,25 людей у розрахунку на мільйон населення. Водночас у США й Іспанії, які є лідерами з трансплантології у світі, ці показники становлять 38,03 і 37,97 відповідно. Розповідаємо, які органи пересаджують в Україні, скільки коштують такі операції, як цей процес регулює закон і як стати донором після смерті.

Читати

Тиловий ПТСР і срачі: біолог розповідає про те, як війна впливає на мозок

Ми поговорили з кандидатом біологічних наук і викладачем Києво-Могилянської бізнес-школи Петром Чорноморцем про те, які гормони впливають на наші реакції під час війни, що відбувається з мозком під час довготривалого стресу, які є дієві способи подбати про себе зараз, звідки береться прокрастинація й чому навколо так багато срачів.

Читати

Хвороби від стресу й загострення хронічного: як невизначеність і переїзди впливають на здоров’я

«Ефект накопичення» наздоганяє загостренням хронічних хвороб чи неприємними симптомами, які вперше проявилися лише під час війни. Як організм адаптується до постійного стресу, на які стани варто звертати увагу, щоб запобігти ускладненням, а які базові аналізи й планові щеплення можна відкласти, розбираємося разом із сімейним лікарем, ендокринологом і гінекологом.

Читати

Що далі: як емоційно підтримувати себе в стані постійної невизначеності

Як планувати життя людям, які перебувають далеко від дому і втрачають звичні опори; як виникає відчуття невизначеності, як воно позначається на психіці і як розвивати толерантність до невизначеності й емоційно підтримувати себе в цьому стані, поспілкувалися з психологинею.

Читати

Їжа й війна. Як харчування впливає на стан здоров’я переселенців і людей у прифронтовій зоні

Переселенці часто стикаються з білковим дисбалансом, що може спричинити появу зайвої ваги, стверджують у Центрі громадського здоров’я. Чому під час війни так хочеться солодкої й жирної їжі, чи варто зараз «худнути до літа» і як налагодити режим харчування, якщо ви перебуваєте в тилу, прифронтовій зоні чи за кордоном, розбираємося разом із дієтологом-терапевткою Тетяною Лакустою. Також пояснюємо, як хронічний стрес впливає на розлади харчової поведінки, зі спеціалісткою з РХП Ольгою Сушко.

Читати

Я не можу спати під час війни? Що робити

Саме вночі звучать часті сигнали повітряної тривоги – з першої атаки 24 лютого, що сталася ще до світанку, і далі. «Сови» можуть ставати «жайворонками», або навпаки, чи взагалі не мати режиму сну. Разом із науковицею й авторкою книги «Коли я нарешті висплюся» Ольгою Масловою розповідаємо, що буде, якщо не спати кілька днів, і як поліпшити якість свого сну в умовах війни.

Читати

Як отримати медичну допомогу й ліки, якщо переїхали в інше місто

Пояснюємо, чи можуть ВПО отримати планову меддопомогу без декларації з сімейним лікарем, що робити, якщо загубили карту щеплень, де знайти необхідні ліки, чи всі вони безкоштовні й куди можна поскаржитися, якщо відмовляють у наданні безоплатної допомоги.

Читати

Де отримати безоплатну психологічну підтримку: 10 сервісів і платформ

Зібрали ініціативи, які надають безоплатну психологічну допомогу тим, хто вимушений був залишити свій дім і має труднощі з адаптацією, пережив втрату або будь-яку іншу травматичну подію. У добірці – застосунки й платформи, де можна знайти фахівця для дорослого й дитини, а також ініціативи, які допомагають військовим і їхнім сім’ям, ЛГБТ й людям, які пережили сексуальне насильство.

Читати

Як пережити втрату дому й повернути його відчуття: пояснюємо з психологинею

Відчуття дому схоже на відчуття втрати близької людини: у чийсь дім буквально потрапила російська ракета, а хтось втратив відчуття дому разом із відчуттям безпеки й усвідомленням масштабів наслідків, які спричинила російська окупація. Як формується відчуття дому; чому так важко відпустити матеріальне, як примиритися з його втратою й чому людям, які вже покидали батьківський дім, може бути легше, розповідаємо з психологинею, психотерапевткою та психіаторкою.

Читати

Як майндфулнес-практики можуть допомогти адаптуватися до нового життя: поради психолога

Практики, що навчають бути повністю присутнім у теперішньому моменті – «тут і зараз» – називають майндфулнес-практиками. Люди, які практикують майндфулнес, не настільки вразливі до стресу, оскільки менш схильні до нав’язливих думок. Як медитації й фіксація на моменті можуть допомогти пережити травматичний досвід, зокрема втрату дому, і як почати це практикувати, розбираємося з психологом, травматерапевтом і кандидатом психологічних наук.

Читати

Ми працювали 50 днів у лікарні після 24 лютого як кардіохірурги, а тоді одружилися

Продовжували оперувати під обстрілами, що іноді лунали за 800 метрів від клініки, – після повномасштабного вторгнення в Києві залишалися понад 80 медичних працівників Центру дитячої кардіології та кардіохірургії. Команда кардіохірургів продовжувала робити планові операції дітям і дорослим, а також оперувала поранених військових і цивільних. Запитали в кардіохірургів про порятунок пацієнтів і два місяці життя в операційній.

Читати

Це люди, які борються з раком під час війни

Понад мільйон людей хворих на рак і щороку 140 000 нових випадків серед дорослих фіксують в Україні. З початком повномасштабного вторгнення хтось був змушений поїхати на лікування за кордон, а хтось залишився в Україні, шукаючи можливості пройти хіміотерапію й знайти потрібні ліки. До Дня людей з історією раку, який відзначають 5 червня, розповідаємо три історії людей, які продовжують боротьбу з онкологією під час війни.

Читати

Люди з інвалідністю, які виїхали з окупованої Бучі, про евакуацію й адаптацію в нових містах

Уляна й Віталій Пчолкіни – подружжя активістів, очільники ГО «Група активної реабілітації». Уляна – телеведуча й чемпіонка світу з паракарате. Віталій – член Ради безбар’єрності при Кабінеті Міністрів України. Поговорили з подружжям про основні труднощі, з якими стикається під час війни людина з порушеннями опорно-рухового апарата, і зібрали поради, що допоможуть маломобільним групам населення виїхати з небезпечних територій і почати повноцінне життя.

Читати

Це люди, які живуть з ментальними розладами під час війни

Зараз ми спостерігаємо в суспільстві різні процеси: збільшення кількості хейтерів, розірвані стосунки, емоційні гойдалки волонтерів: від ейфорії «я врятую світ» до знесилення, коли важко встати з ліжка. Ми поговорили з людьми, які живуть у подібному стані роками. Дівчата з межовим, депресивним і біполярним розладами – про чинники, що впливають на розвиток ментальних розладів, війну як чинник стресу й піклування про себе.

Читати

Що таке затяжний COVID і постковідний синдром: 4 історії й пояснення лікаря

Чимало українців продовжують страждати від постковідного синдрому на тлі війни. У когось симптоми хвороби затягуються, а в когось зникають, а потім повертаються знову чи виникають нові. Розповідаємо про їхній досвід, а також разом із лікарем-інфекціоністом пояснюємо, чим затяжний або довгий COVID відрізняється від постковідного синдрому, хто найбільше схильний захворіти на постковід і наскільки затяжний COVID піддається лікуванню.

Читати

Чому мавпяча віспа не стане «новим ковідом»? Пояснює інфекціоніст

В Україні ймовірність поширення мавпячої віспи називали «дуже малою», але зареєстрували випадки захворювання. Хто в групі ризику, наскільки небезпечна ця хвороба, чи схожа вона на вітрянку або натуральну віспу, які можливі ускладнення, як її лікують і профілактують, запитали в інфекціоніста.

Читати