Імовірність поширення в Україні вірусу мавпячої віспи дуже мала, про це заявив заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.

На це є кілька причин:

  • Україна не є транзитною країною для подорожей у країни Африки;
  • для того, щоб заразитися, треба мати тривалий контакт з інфікованою людиною, а наразі це доволі малоймовірно через обмежену кількість туристичних маршрутів;
  • система епіднагляду в кожній країні передбачає детальне розслідування випадків захворювання та відстеження контактних осіб, тобто навіть якщо українець за кордоном матиме контакт з інфікованою людиною або сам захворіє, то до повного одужання він буде під наглядом.

Водночас українська система охорони здоров’я вже має вказівки, як діагностувати мавпячу віспу, зазначають у МОЗ. Станом на 24 травня в Україні випадки цього захворювання не зафіксовані.

де фіксують появу мавпячої віспи

21 травня ВООЗ повідомила про спалах мавпячої віспи. Раніше цей вид віспи поширювався переважно в Африці, але зараз випадки почали з’являтися у Європі й інших країнах світу.

На момент публікації, за даними платформи Global.health, у світі зареєстровано 174 підтверджені випадки мавпячої віспи.

Перший випадок захворювання за межами Африки зафіксували 7 травня у Великій Британії в пацієнта, який напередодні їздив до Нігерії. Згодом випадки почали реєструвати в Австралії, Канаді, Бельгії, Франції, Німеччині, Італії, Нідерландах, Португалії, Іспанії, Швеції, Британії та США.

Що відомо про мавпячу віспу

Вірус мавпячої віспи передається від тварин до людей. Його вперше виявили в 1958-му в колоніях мавп, звідси й назва. Перший випадок захворювання на мавпячу віспу серед людей зафіксували в 1970 році в Демократичній Республіці Конго. Відтоді захворювання найчастіше траплялося в центрально- та західноафриканських країнах.

Вірус може проникати в організм через пошкодження на шкірі, дихальні шляхи або слизові оболонки (очі, ніс або рот). Від інфікованої тварини до людини може передаватися, зокрема, через укуси або подряпини, також мавпяча віспа передається через контакт із рідинами організму та заражені предмети.

Вважається, що передача вірусу від людини до людини відбувається переважно респіраторним шляхом, однак для цього потрібен тривалий і близький контакт з інфікованим.

Серед симптомів мавпячої віспи – лихоманка, головний біль, біль у м’язах, виснаження, а також набряк лімфатичних вузлів. За 1–3 дні (іноді більше) після появи лихоманки у хворих з’являються висипання, найчастіше спершу на обличчі, а потім – на інших частинах тіла.

Зображення: UK Health Security Agency

Інкубаційний період для мавпячої віспи зазвичай становить 7–14 днів, захворювання може тривати 2–4 тижні.

Вірус мутує не так швидко, як, наприклад, коронавірус, і перебіг захворювання доволі легкий, набагато легший, ніж у натуральної віспи, зазначив Ігор Кузін.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

 Читайте «Нормальні новини» в телеграмі