Через війну багато українців були змушені переїхати в інші регіони країни та за кордон: хтось встиг зробити це завчасно, а хтось поспіхом вибирався з-під обстрілів, а може, навіть втратив документи. Лише опинившись у відносно безпечному місці після такої дози адреналіну, внутрішні переселенці можуть відчути наслідки стресу й нерідко потребують не лише психологічної, але й медичної допомоги. Особливо вразливими стають ті, хто залежить від гормонів чи інсуліну, мають рак або ВІЛ.

Пояснюємо, чи можуть ВПО отримати планову меддопомогу без декларації з сімейним лікарем, що робити, якщо загубили карту щеплень, де знайти необхідні ліки, чи всі вони безкоштовні й куди можна поскаржитися, якщо відмовляють у наданні безоплатної допомоги.

Куди звертатися внутрішньо переміщеним особам, які потребують медичної допомоги

Варто заздалегідь подбати про власну медичну інформацію: записати назви своїх ліків і дозування, а також перевірити ім’я та прізвище фахівця, у якого лікувалися раніше. За можливості треба тримати зв’язок із сімейним лікарем, педіатром чи іншим спеціалістом. Дистанційно лікарі зможуть створити електронне направлення або видати електронний рецепт на потрібні ліки.

Також первинну меддопомогу, тобто консультацію сімейного лікаря чи педіатра, внутрішні переселенці можуть отримати в найближчій лікарні того населеного пункту, куди вони переїхали. Для цього не потрібно укладати декларації.

Натомість лікар має вести облік ВПО за спеціальною формою, де зазначені прізвище, ім’я та по батькові пацієнта, дата народження, ліки, які вживає пацієнт, із зазначенням дозування, а також дані про сімейного лікаря, з яким укладена декларація.

Яку допомогу може надати лікар «первинки»?

Окрім діагностики хвороб, паліативної допомоги та консультацій щодо здорового способу життя, сімейний лікар може:

дати направлення до лікарів вузької спеціалізації чи на обстеження;

дати направлення для планової медичної операції;

виписати електронний або паперовий рецепт на ліки проти бронхіальної астми, діабету ІІ типу, серцево-судинних захворювань, гормони для людей з проблемами щитоподібної залози.

! Зверніть увагу, що рецепти на препарати за розладів психіки та поведінки виписують психіатри, а на препарати для лікування епілепсії – психіатри та неврологи.

проконсультувати щодо базових тестів та аналізів (загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, загальний аналіз сечі, рівень глюкози в крові, загальний аналіз холестерину, тести на вагітність, ВІЛ, вірусні гепатити, COVID-19, тропонін);

нагадати про щеплення відповідно до календаря вакцинації.

Щоб знайти найближчий медичний заклад у тому населеному пункті України, де ви перебуваєте, можна зателефонувати в контакт-центр Національної спілки здоров’я (16–77, працює в будні, з 9:00 до 18:00).

Чи можна звернутися до вузького фахівця без направлення сімейного лікаря?

Без направлення можна звернутися до гінеколога (зокрема дитячого), психіатра, нарколога, стоматолога, фтизіатра або лікаря, у якого під наглядом перебуває пацієнт із хронічними захворюваннями. До всіх інших лікарів потрібне направлення, пояснюють у МОЗ.

Для людей з порушеннями роботи щитоподібної залози

Препаратів левотироксину (Еутирокс, L-тироксин) потребують близько 2% дорослих українців із захворюваннями шитоподібної залози. Але через паніку на початку війни багато людей скуповували ліки наперед, тому в країні певний час був дефіцит. Хаотичне скуповування ліків може призвести до того, що ті люди, яким вони дійсно потрібні, їх не отримають, кажуть у МОЗ.

Що робити, якщо препарат для гормонозалежних людей відсутній? У разі видалення щитоподібної залози людина може не вживати ліки протягом 4–6 тижнів без загрози життю. Саме за цей час леворотоксин виводиться з організму. У разі, якщо щитоподібна залоза частково виробляє потрібні гормони, пацієнт може зменшувати дозу препарату й навіть не вживати його протягом трьох місяців.

За рекомендацією лікаря препарати можна замінювати іншими, які мають таку саму дієву речовину, а також зменшувати дозу чи в крайньому разі протягом певного часу пропускати вживання. Водночас такі ситуації мають бути мінімізовані, бо логістика й доставка ліків налагоджені, заспокоюють у МОЗ.

Першочергово препарати мають вживати пацієнти з видаленою щитоподібною залозою; вагітні, у яких до вагітності діагностували гіпотериоз, а також ті, чия щитоподібна залоза виробляє гормони, але їх недостатньо для функціонування організму.

Для людей з онкологією

Люди, які мають онкологію та переїхали в більш безпечні регіони країни, можуть звернутися в найближчі онкологічні центри, контакти яких також можна дізнатися в контакт-центрі НСЗУ. Заразом актуальна інформація про роботу онкоцентрів розміщена тут.

Програма медичних гарантій має й під час війни покривати найважливіші види меддопомоги для онкопацієнтів на всіх етапах лікування: діагностика, хіміотерапевтичне та радіологічне лікування, супровід в амбулаторних або стаціонарних умовах, хірургія, реабілітація й паліативна допомога. Наприклад, під час проведення ранньої діагностики онкології, окрім досліджень, з державного бюджету мають покриватися консультації фахівців, знеболення, витратні матеріали тощо. Повний перелік послуг, які можна отримати, за посиланням. (Більш розлого – у розділі «Вимоги ПМГ 2022» у файлі «Специфікації»).

Щоб отримати медичну допомогу безоплатно, пацієнту потрібне направлення лікаря. Водночас, якщо він має встановлений діагноз, до свого лікаря він звертається без направлення.

Ліки від раку є базові, а є специфічні та дорогі. Перші включені до Національного переліку. Щоб перевірити там наявність певного препарату, можна зайти в мобільний застосунок «Ліки контроль» чи на сайт.

Якщо ви потребуєте специфічних і дорогих ліків, можна переглянути перелік препаратів, які закуповує держава, за посиланням. Чи справді держава придбала препарати, можна подивитися в розділі «Закупівля ліків» на сайті МОЗ. А наявність ліків можна перевірити за допомогою «Є-ліки» або на сайтах місцевої влади в розділі «Охорона здоров’я». Також цю інформацію мають публікувати на своїх сайтах конкретні лікарні.

Оперативну інформацію щодо роботи онкоцентрів і наявності ліків можна відстежувати й у Telegram-каналах, які радить МОЗ. Це благодійний фонд Inspiration Family Support і ГО «Афіна. Жінки проти раку».

Для людей із ВІЛ

В умовах війни може зростати кількість випадків інфікування ВІЛ: через використання недезінфікованих інструментів у військово-польових умовах, контакти з кров’ю під час надання медичної допомоги, випадки насилля та незахищений секс.

Ця хвороба фактично не має симптомів на початковій стадії, тому щоб виявити її на ранніх, потрібно проводити тестування. В Україні воно безкоштовне. Якщо ви хочете пройти тест на ВІЛ, треба звернутися до свого сімейного лікаря або до лікаря в найближчій до вас лікарні.

ВІЛ-інфіковані за направленням лікаря або в разі самостійного звернення до медзакладу зможуть отримати послуги безкоштовно й амбулаторно. Перелік цих медичних послуг можна знайти тут.

Наприклад, антиретровірусну терапію можна пройти за місцем перебування в СНІД-центрах або в кабінеті «Довіра», де ви стоїте на обліку. Лікарі чи соцпрацівники мають зв’язатися зі СНІД-центром у вашому рідному місті, щоб підтвердити те, що ви отримуєте АРТ. Якщо зв’язок втрачено, то підтвердження може видати Центр громадського здоров’я.

Також за допомогою чат-бота в Telegram можна знайти потрібні ліки в Україні та за кордоном. Крім того, можна звернутися до сервісу HelpNow і на гарячу лінію з питань ВІЛ/СНІДу або скористатися платформою, яку розробив ЦГЗ.

Щоб отримувати більш оперативну інформацію щодо лікування ВІЛ під час війни, можна звертатися до таких джерел:

Для людей із цукровим діабетом

На період дії воєнного стану інсулін можна отримати за електронним або паперовим рецептом (якщо немає доступу до електронної системи охорони здоров’я). Виписати такий рецепт може ендокринолог або сімейний лікар незалежно від того, чи укладена з ним декларація (відповідно до плану лікування ендокринолога). Рецепт виписують із розрахунку на місяць лікування. Також на час дії воєнного стану лікар не може зазначати торгові назви препаратів, а має вказувати дані за класифікацією, яку можна переглянути за посиланням.

Препарати інсуліну можна отримувати безкоштовно або з доплатою. Безоплатно надають 47 препаратів, які включені до Реєстру лікарських засобів і підлягають реімбурсації (тобто виплаті компенсацій) за Програмою медичних гарантій.

Відповідно до постанови Кабміну від 12 березня, ті пацієнти, які раніше здійснювали доплату, зараз зможуть отримувати інсулін повністю безоплатно. НСЗУ відшкодує аптекам вартість відпущених препаратів. Для цього не потрібні нові рецепти чи плани лікування.

Щоб отримати ліки, треба звернутися в найближчу аптеку, яка має договір із НСЗУ. Знайти такі аптеки можна на електронній карті аптек-учасниць програми реімбурсації лікарських засобів. Ці аптеки також мають відповідні наліпки на дверях.

Щоб відшукати інсуліни, на другій сторінці дашборда у фільтрах ліворуч треба знайти графу «Є відпущені» та натиснути навпроти «Так». Слід звертати увагу на останню колонку таблиці, яка розміщена внизу під картою: там зазначена дата останнього відпуску рецепту. Варто обирати ті аптеки, які відпускали потрібні ліки протягом останнього тижня. Краще зателефонувати в аптеку й уточнити наявність препарату. Можна також попросити зарезервувати його для вас.

Що робити, якщо вам відмовляють у безкоштовній медичній допомозі або ліках

Для початку треба переконатися, що відмова є безпідставна, роз’яснюють у Національній спілці здоров’я.

Послуга має входити до переліку безкоштовних за програмою медичних гарантій. Щоб перевірити це, треба звернутися до контакт-центру НСЗУ. На сайті перевірити не можна, бо реєстри зараз закриті з міркувань безпеки.

Ваш медзаклад має укласти договір з НСЗУ про відповідну послугу (цей договір мають майже всі медзаклади різних форм власності, а також лікарі-ФОП).

Треба визначити, чи доступна конкретна послуга в тому регіоні, де ви зараз перебуваєте. Планову допомогу можуть тимчасово не надавати через те, що лікарі перевантажені роботою з людьми, які постраждали від війни.

Якщо ви переконалися, що відмова безпідставна, можна подати скаргу. Як її оформити, можна знайти тут.

Якщо в послузі відмовляє лікар, необхідно писати скаргу на ім’я керівництва лікарні. Якщо керівництво, скаржитися можна власнику медзакладу чи в департамент охорони здоров’я в певному регіоні. А якщо не вдається вирішити питання на місцевому рівні, можна прямо звернутися до НСЗУ у контакт-центрі чи на електронну адресу.

Що з вакцинацією

Щеплення в Україні безкоштовні незалежно від місця перебування.

Під час війни продовжують вакцинувати проти COVID-19 у всіх регіонах України, крім Донецької та Луганської областей. Щепитися можна препаратами CoronaVac і Pfizer. Також наприкінці червня в Україну має прибути нове формулювання вакцини Pfizer. Це аналогічна за ефективністю вакцина, однак вона не буде потребувати розчинника й має простіші вимоги до транспортування, зазначив головний санлікар Ігор Кузін.

У МОЗ також радять під час війни зробити щеплення від правця. Захворювання може розвинутися від поранень та травмування шкіри. Крім того, екстрене щеплення потрібне в разі пологів та абортів поза медзакладами, відмороження шкіри, опіків другого ступеня та вище, укусів тварин, гангрени, некрозу тканин, абсцесів, проникних пошкоджень шлунково-кишкового тракту.

Інтервал для повторної вакцинації від правця – 10 років. Якщо доросла людина ніколи не вакцинувалася від цієї хвороби, варто зробити щеплення тричі з перервою 4 тижні між першою та другою дозою та 6 місяців між другою та третьою.

Якщо пропустили планові щеплення для себе чи для дитини, не потрібно починати курс вакцинації спочатку. Мінімальні інтервали для надолуження щеплень опублікували в МОЗ. У разі введення вакцини з меншим інтервалом, вона не буде дієвою та не зарахується.

Але для того, щоб зробити щеплення, треба спочатку підтвердити свій вакцинальний статус на новому місці та надати документи з переліку. У разі втрати документів треба зв’язатися з лікарем, з яким укладена декларація, чи з представником медзакладу, де працює цей лікар.

Якщо вони мають технічну можливість, то сформують довідку про щеплення чи внесуть медичні записи до електронної системи охорони здоров’я. Якщо вони не мають такої можливості, то можуть сформувати цю довідку в паперовій формі, скріпити її печаткою та підписом і надіслати електронно. На жаль, без документального підтвердження буде вважатися, що ви не робили вакцинацію, і курс щеплень усе-таки треба буде починати спочатку. Введення додаткових доз вакцини безпечне для здоров’я, підтверджують результати досліджень World Health Organization (WHO) і Європейського центру з профілактики та контролю захворюваності.

Крім планових або рутинних щеплень, для дітей і дорослих можна зробити додаткові з урахуванням воєнного стану й епідеміологічного сезону. Наприклад, для дітей це щеплення від вітряної віспи, ротавірусної, менінгококової чи пневмококової інфекцій, грипу.

Вакцини для додаткових щеплень треба купувати власним коштом в аптечній мережі та приносити до лікарні, де вакцину мають зробити безоплатно. Детальніше про це можна почитати на сайті Центру громадського здоров’я.

Чи потрібна в умовах війни завчасна йодна профілактика (або вживання препаратів, які нібито захищають від радіоактивного чи хімічного забруднення)

Якщо коротко, то ні, така профілактика може лише нашкодити, застерігають у Центрі громадського здоров’я. Йодид калію чи його замінники слід вживати лише в разі офіційного оповіщення про радіаційну аварію. Ми розповідали, що робити в такому разі.

Дозування для різних вікових груп можна знайти тут. Дорослим старше 40 років зазвичай йодна профілактика не потрібна.

Ілюстрації: Анастасія Граб

Матеріал створено у партнерстві з програмою СИЛА (Єднання через спільні дії молоді), що працює над інтеграцією внутрішньо переміщеної молоді в Україні і забезпеченням найбільш комфортних умов для них