Темні вулиці та вимкнені світлофори під час відключень світла вплинули на безпеку на дорогах. За даними поліції, кількість ДТП зросла. Щоб запобігти аваріям, у поліції та КМДА пішоходам радять носити світловідбивні елементи. А у Верховній Раді пропонують штрафувати тих, хто виходитиме на вулицю в темну пору доби без флікерів. Але до такого підходу розв’язання проблеми з безпекою є питання.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

У чому проблема

Не зайвим буде нагадати, що джерела проблеми – у росіянах, які цілеспрямовано бʼють по наших обʼєктах енергетики вже понад місяць і не зупиняються. Після ударів без світла можуть лишитися цілі райони міст чи населені пункти. Через дефіцит в енергосистемі в багатьох регіонах вводять віялові відключення світла, які тривають до чотирьох годин. У темряву поринають не тільки домівки, але й дороги – не працює вуличне освітлення та світлофори.

Навіть без планових відключень вулиці в містах освітлюють уже не так інтенсивно – адже, щоб фахівці могли швидше відновити пошкоджену інфраструктуру, українців просять ощадно використовувати електроенергію. Економити вимушено й місто, яке вимикає деякі ліхтарі.

Фото: Костянтин Гузенко для The Village Україна

Усе це закономірно впливає на безпеку на дорогах. За даними Патрульної поліції, кількість смертей на дорогах за два тижні після початку відключень зросла на понад 25% у порівнянні з попередніми тижнями. «Тобто можемо говорити про те, що це суттєво впливає на безпеку дорожнього руху та збільшення ДТП на дорогах», – підтвердив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький.


 Ми можемо фіксувати 400, 500, а інколи навіть до 600 ДТП протягом доби. Якщо порівняти дані за жовтень і вересень цього й попереднього років, то бачимо зростання динаміки загиблих на 8%, травмованих – аж на 9%

– навів іншу статистику перший заступник міністра внутрішніх справ Євгеній Єнін.

Як пропонують із цим боротися

«Проте вихід є і є дієві заходи, які може вжити кожен», – додають у Патрульній поліції.

Під цим «дієвим заходом», який має зменшити аварійність на неосвітлених дорогах, там мають на увазі світловідбивні елементи для пішоходів. Це частина одягу або окремі аксесуари, від яких відбивається світло фар автомобілів, що робить людей більш помітними в темну пору доби.

КМДА теж приєдналася до заклику – пішоходам рекомендували використовувати флікери у будь-якому вигляді: браслети, наліпки, стрічки, жилети або рефлективний одяг.

Ще далі пішли у Верховній Раді. Нардеп Володимир Крейденко зареєстрував законопроєкт, що пропонує ввести відповідальність для пішоходів за відсутність світловідбивних елементів у темну пору доби.


 Наявність таких елементів на одязі значно підвищує безпеку дорожнього руху, оскільки таких пішоходів водій здатен помітити на значно більшій відстані, а значить, вчасно зменшити швидкість, збільшити інтервал або зупинитись. Це може відчутно зменшити негативну статистику загибелі пішоходів

– каже автор законопроєкту в коментарі The Village Україна.

Крейденко нагадує, що використання світловідбивних елементів є обовʼязковим для пішоходів в Україні уже два роки – у листопаді 2020 року уряд вніс зміни до ПДР, яким закріпив таке правило. Однак досі за відсутність таких елементів не було передбачено відповідальності.

Якщо ж законопроєкт ухвалять, то за пересування проїжджою частиною або узбіччям дороги без флікерів можна буде отримати штраф у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 гривня).

Чи це насправді допоможе


 Використання світловідбивних елементів дає змогу знизити травматизм і смертність на дорогах у шість-вісім разів. Під час руху автомобіля з увімкненим ближнім світлом фар водій може помітити пішохода на відстані 20–30 метрів. Якщо пішохід носитиме світловідбивні елементи, то відстань видимості збільшиться до 130–150 метрів, а в разі використання дальнього світла фар водій може побачити пішохода на відстані від 300 до 400 метрів

– стверджує законотворець Володимир Крейденко.

Поліція та МОЗ поширили інфографіку, яка показує, з якої відстані видно пішохода в темному одязі, світлому одязі та в одязі зі світловідбивними елементами:

Ілюстрація: МОЗ
Ілюстрація: Володимир Крейденко

Координаторка кампанії «За безпечні дороги» Юлія Дядюк згідна, що світловідбивні елементи є дієвим способом виділити пішоходів.

«Обов’язок пішоходів виділяти себе світловідбивними елементами, рухаючись узбіччям або проїжджою частиною в темну пору доби або в умовах обмеженої видимості, закріплений в українському законодавстві. Таке саме правило є і в європейських країнах, зокрема у Фінляндії, Литві, Латвії, Естонії, Чехії та Польщі», – зазначає вона в коментарі The Village Україна.

Однак транспортний експерт Олександр Гречко вважає, що користь від одних лише світловідбивних елементів перебільшена. Він провів свій експеримент, щоби з’ясувати, як працюють жилети та браслети, і вивів такі результати: ​​


Пішохід у темному одязі:

50 метрів – не видно

30 метрів – погано видно контури людини

Пішохід із браслетом:

50 метрів – видно маленьку білу цятку

30 метрів – видно більшу цятку й темні контури людини

Пішохід у жилеті:

50 метрів – видно лише дві білі смужки

30 метрів – видно жилет і людину


Ближнє світло. Пішохід на відстані 50 метрів + браслет на руці + жилетка. Саме так бачить водій. Фото: Олександр Гречко
Ближнє світло. Пішохід на відстані 50 метрів + браслет на руці. Саме так бачить водій. Фото: Олександр Гречко

Гречко підтверджує, що результати можуть бути не зовсім репрезентативними, оскільки умовний пішохід у його експерименті був нерухомий. «Якщо на відстані до 50 метрів пішохід рухається, браслет на руці гойдається, то, звичайно, це збільшує його помітність», – зазначає він у коментарі The Village Україна.

Утім, заяви про те, що світловідбивні елементи роблять людину помітною на відстані 130 або 150 метрів, він вважає некоректними, якщо говорити про рух у межах міста.

«Ближнє світло фар не світить на таку відстань. А дальнє світло не використовують у місті. Тому на відстань 150 метрів точно не буде видно, – зазначає він. – Але, коли автомобіль їде містом, а поруч із ним є інші автомобілі та дорожні знаки, то пішохід не стає дуже явно помітним [і на відстані 30–50, куди дістає ближнє світло фар], тому що є багато інших речей, на які розсіюється увага водія».

Що не так із цим підходом

По-перше, штрафи для пішоходів без флікерів, які пропонують ввести нардепи, можуть бути не дуже ефективним механізмом.

«Практика застосування штрафів за порушення правил носіння світловідбивачів пішоходами не є загальнопоширеною. Пішохід має бути вмотивованим носити світловідбивач, щоби зберегти своє життя. У жодній із країн Європи не штрафують за відсутність світловідбивачів. Пішоходам систематично роз’яснюють їхню ефективність і заохочують використання», – зазначає координаторка кампанії «За безпечні дороги» Юлія Дядюк.

По-друге, представники влади просто перекладають відповідальність за безпеку на найбільш вразливу частину учасників дорожнього руху – пішоходів.

«Чому звертаються насамперед до пішоходів? Розумію, що звертатися тільки до автомобілістів було б однобоко. Але звертатися до пішоходів і не звертатися до автомобілістів – це перекладання провини на тих, хто не несе підвищеної загрози своєю швидкістю», – зазначає Гречко.

Водночас не згадують про головну причину смертності під час аварій – перевищення швидкості водіями автомобілів. Так, за даними Патрульної поліції, у першому півріччі 2022 року приблизно половина ДТП сталися саме через перевищення швидкості.

«Ситуація, яка склалася навколо світловідбивних елементів, дещо нагадує те, що в англомовному світі називається victim blaming. У дослівному перекладі це «звинувачення жертви». Безпека на дорогах має залишатися спільною відповідальністю всіх учасників дорожнього руху, тож не можна просити дотримуватись ПДР пішоходів і забувати про «гонщиків» на дорогах», – підкреслює Дядюк.

Ми запитали в народного обранця Володимира Крейденка, чому він пропонує штрафувати пішоходів, а не боротися з перевищення швидкості водіями. Він відповів, що це тому, що відповідальність для водіїв за перевищення швидкості вже є.

«Водночас жодної відповідальності для пішоходів конкретно за недотримання обов’язку носити світловідбивні елементи досі не встановлено, – зазначив він. – Будь-які законодавчі ініціативи щодо боротьби з водіями, які перевищують швидкість, звісно ж, вітаються, проте метою мого законопроєкту є саме стимулювати пішоходів виділяти себе в темну пору доби за допомогою світловідбивних елементів, щоби зменшити ймовірність стати учасником ДТП».

Фото: Костянтин Гузенко для The Village Україна

Що з цим робити

«Рівну відповідальність між собою мають ділити учасники дорожнього руху та влада. Перші мають дотримуватись правил, другі – встановлювати ці правила відповідно до найкращих практик і забезпечувати належну інфраструктуру», – кажуть у кампанії «За безпечні дороги».

Що робити пішоходам

Повністю знімати відповідальність із пішоходів ніхто не закликає. Вони мають бути самі передусім зацікавлені в тому, щоб залишитися живими та неушкодженими.

Ось головні поради для пішоходів:

1. Бути помітними на дорозі. А для цього можна:

  • надавати перевагу світлому чи яскравому одягу (краще, щоб половина одягу була у світлих кольорах);
  • використовувати світловідбивні елементи (краще, щоб вони були розміщені з боків, на рухливих частинах тіла та на рівні зору водія; ефективними є елементи розміром понад 15 квадратних сантиметрів).
  • придбати для домашніх тварин нашийники, що світяться.

2. Не порушувати правила ПДР і бути обачним:

  • переходити проїжджу частину тільки у встановлених місцях;
  • підсвічувати дорогу ліхтариком;
  • перш ніж іти, переконатися, що водій вас побачив;
  • відмовитися від використання навушників на вулиці, не відвертатися на телефон;
  • супроводжувати дітей і стежити, щоби вони не вибігали на проїжджу частину.

Що робити водіям

«Навіть за умови, що пішохід світиться, як ялинка, на пішохідному переході, любитель «поганяти» навряд чи встигне вчасно загальмувати», – зазначає Дядюк.

А в разі наїзду авто на пішохода притягнути до відповідальності можуть саме того, хто був за кермом – і це причина для водіїв намагатися уникнути аварій.

Для цього треба:

  • дотримуватися правил руху, безпечної дистанції та швидкості
  • надавати пішоходам перевагу в русі та переконуватися в безпечності маневрів
  • тримати чистими фари, дзеркала та скло
  • використовувати паски безпеки (для власної безпеки)
  • не сідати за кермо після вживання алкоголю
  • дивитися назад, перш ніж відкривати двері авто.
Фото: Костянтин Гузенко для The Village Україна

Що робити державі

Державні органи мають контролювати, щоб учасники руху дотримувалися правил руху. Ось кілька кроків, які могли би вплинути на це:

Прибрати так звані «нештрафовані 20 кілометрів». Хоча дозволена швидкість у межах міста складає 50 кілометрів на годину, водіїв в Україні не штрафують за перевищення на ще +20 кілометрів. Це дозволяє автомобілістам рухатися зі швидкістю 70 кілометрів на годину та не отримувати покарання. Щоб позбавитися цього розриву між офіційно дозволеною швидкістю та швидкістю, якою вважають дозволеною автомобілісти, треба внести зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення.

Запровадити систему штрафних балів для водіїв. Це європейська практика, вона передбачає, що за кожне порушення водіям нараховуватимуться штрафні бали. У водіїв, які накопичують певну кількість таких балів (тобто систематично порушували ПДР), можуть відібрати посвідчення водія.

Сфокусуватися на тому, щоб покарання за перевищення швидкості було невідворотнім. Це вирішується камерами автофіксації на дорогах, поліційними з радарами TruCam і «фантомними патрулями».

Проводити просвітницьку роботу з пішоходами, зокрема, дітьми, пояснювати, що від їхніх дій та одягу залежить їхня безпека.

Що робити місту

  • Оснастити світлофори резервним живленням, щоби в разі відключень вони продовжували працювати.

Проблема з безпекою на дорогах насправді може бути не лише в темну пору доби. Якщо світло вимикають удень, то знеструмленими залишаються світлофори, а від цього – додаткова небезпека. У «Центрі організації дорожнього руху» у відповідь на запит The Village Україна розповіли, що станом на 15 листопада в місті встановили 223 шафи резервного живлення (для 30% від загальної кількості світлофорів). Якщо буде фінансування, придбають додаткові акумулятори для перехресть із найбільш інтенсивним потоком.

Крім того, у підприємстві кажуть, що звернулися до ДТЕК із проханням узагалі не відключати світлофори від електропостачання.

  • Забезпечити регулювання на небезпечних перехрестях.

Там, де світлофори не мають резервного живлення, під час відключень можна встановити регулювальників. Однак у «Центрі організації дорожнього руху» стверджують, що поліційних патрулів просто не вистачає для всіх світлофорів на час віялових відключень.

  • Боротися із запаркованими вулицями.

Надміру запарковані вулиці створюють додаткові проблеми з безпекою, адже машини закривають собою пішоходів, поки ті не вийдуть безпосередньо на дорогу. За правилами, автомобілі не можна лишати на відстані до 10 метрів від виїзду чи пішохідного переходу та 30 метрів від зупинки.

«У Києві є Інспекція з паркування й евакуатори. Вони дуже жваво працюють удень, але роблять це хаотично, – каже Гречко. – Для підвищення безпеки дорожнього руху варто було би, щоб евакуатори їздили спальними районами та забирали автомобілі, які стоять близько до перехресть і переходів й обмежують видимість пішоходів. Якщо це буде системна робота, якщо водії знатимуть, що можуть залишити автомобіль неправильно припаркованим, але вранці його не буде, то вони тричі подумають, щоби його там ставити. І це може врятувати якогось пішохода».

  • Встановити додаткові засоби заспокоєння руху.

Якщо водії самі не готові знижувати швидкість, то їх можна змусити – встановивши на небезпечних ділянках спеціальні конструктивні елементи. Окрім традиційних лежачих поліційних, це можуть бути підвищені пішохідні переходи, дорожні пагорби («берлінські подушки»), мінікільця, антикишені або шикани.