Осло, Берлін, Амстердам, Брюссель, Варшава, Париж та інші європейські міста вводять обмеження швидкості руху автомобілів до 30 км/год. Тим часом Київ їде вдвічі швидше. Хоча офіційно максимально дозволеною швидкістю є 50 км/год, водії розганяються до 70 км/год, бо не отримують за це штрафів. Розбираємося, навіщо встановлювати обмеження до 30 км/год у містах і чому це поки нереально в Києві.

Олеся Холопік

директорка Центру демократії та верховенства права, кампанія «За безпечні дороги»


Дмитро Беспалов

експерт із транспортного моделювання, співзасновник «Про мобільність»


Віктор Загреба

голова ГО Vision Zero


Навіщо обмежувати швидкість руху в містах до 30 км/год

Причина перша. Знизити смертність на дорогах

У Європейському Союзі пропонують до 2050 року обмежити швидкість руху автомобілів у містах до 30 км/год. Це стосується насамперед зон із житловою забудовою та локацій, де багато пішоходів і велосипедистів. На думку євродепутатів, таке обмеження швидкості разом із нетерпимістю до водіння в нетверезому стані є способом досягти нульової смертності на дорогах.

У резолюції, яку схвалив Європарламент, зазначається, що майже 23 тисячі людей гинуть на дорогах ЄС щороку, а приблизно 120 тисяч отримають серйозні травми. Згідно з останніми даними, найбезпечніші дороги залишаються у Швеції (18 смертей на мільйон жителів), найвищий же рівень смертності в Румунії (85 на мільйон). Середній показник у ЄС – 42 смерті на мільйон. Водночас перевищення швидкості є причиною приблизно 30% ДТП зі смертельним наслідком.

В Україні смертність на дорогах вища, ніж у середньому в Євросоюзі. Так, за 2020 рік у ДТП загинула 3541 людина (це орієнтовно 85 смертей на мільйон населення, тобто так само як у Румунії).

Водночас за останньою статистикою від Патрульної поліції, перевищення швидкості є причиною майже половини смертей на дорогах України. Так, за 11 місяців 2021 року з цієї причини сталося 38 858 ДТП (22,7% від усіх аварій). У них загинуло 1458 людей (49,8% від усіх ДТП), травмувалися 10 633 людини (39%).

Олеся Холопік

директорка Центру демократії та верховенства права, кампанія «За безпечні дороги»


Всесвітня організація охорони здоровʼя виділяє ключовий чинник ризику, що впливає на безпеку руху – і це надмірна швидкість. Саме швидкість має прямий зв’язок між аварією на дорогах і тяжкістю наслідків (у вигляді травмованих і загиблих).

Як і в усьому світі, так і в Україні перевищення швидкості є першою причиною ДТП із загиблими та травмованими. Своєю чергою ВООЗ дійшла висновку, що збільшення середньої швидкості на 1 км/год призводить до підвищення ризику аварії на 3% і збільшення смертності на 4–5%.

Водночас аварія на швидкості 30 км/год за участю автомобіля та пішохода чи велосипедиста дає останнім дуже великі шанси вижити (приблизно 90%).

Якщо ми говоримо про встановлення швидкості в містах на рівні 30 км/год, то я би звертала увагу, що найдоречніше говорити про окремі вулиці міста, які через специфіку потребують такого рішення для того, щоб їх зробити максимально безпечними, особливо для вразливих учасників дорожнього руху.

Зокрема ООН закликає міста світу обмежувати швидкість на дорогах до 30 км/год, де поруч є дитячі майданчики, житлові будинки, місця відпочинку, заклади освіти, лікарні, інші будівлі. Ця швидкість є безпечною для руху авто поруч із пішоходами.

Причина друга. Зменшити час водіїв у заторах

Ви спокійно їдете містом на авто. І тут якийсь водій виконує небезпечний маневр, щоб обігнати вас на швидкості 80 км/год. Тільки для того, щоб потім зупинитися перед вами на світлофорі або в заторі. Знайома ситуація? Максимальна швидкість руху авто майже не впливає на час, який це авто буде в дорозі. Набагато важливіше – безперервність руху.

Згідно з дослідженнями, максимальна пропускна здатність на дорогах досягається тоді, коли всі авто рухаються з однаковою швидкістю приблизно 30 км/год. Швидкість більша або менша за цей показник може викликати затори.

Дмитро Беспалов

експерт із транспортного моделювання, співзасновник «Про мобільність»


Я дуже часто повторюю: якби ми їздили трішки повільніше, то ми би всі мали трішки менше заторів. Максимальна пропускна здатність мережі досягається за швидкості 30–40 км/год, а ми їздимо набагато швидше.

Songklanakarin Journal of Science and Technology

Причина третя. Зменшити забруднення довкілля

Висока швидкість авто має негативний вплив і для навколишнього середовища. По-перше, для розгону автомобілям треба використовувати більше палива, що сприяє забрудненню повітря. Так, у Берліні після того, як швидкість руху авто на певних вулицях зменшили до 30 км/год, вміст у кубометрі повітря двоокису азоту там знизився на 4%.

По-друге, затори, які утворюються через різницю у швидкості руху авто на дорозі, шкодять інфраструктурі. А відновлення доріг потребує не тільки фінансів, але й додаткових матеріалів, виробництво яких негативно впливає на екологію.

Чому місто не готове до такого зменшення швидкості (поки що)

На більшості вулиць Києва дозволена швидкість руху – 50 км/год, як і загалом у межах міст в Україні. Але щороку з квітня до жовтня на окремих магістралях, які відповідають певним критеріям, можна їздити до 80 км/год. У 2018 році Київрада затвердила перелік із 17 таких вулиць.

Утім, у 2021 році в літню пору року місто дозволило рухатися зі швидкістю 80 км/год лише на семи таких вулицях, замість 17 (хоча велоспільнота просила не підвищувати швидкість на жодній). Це проспект Шухевича, Набережно-Рибальська, Наддніпрянське шосе, Набережне шосе, Столичне шосе, Саперно-Слобідська та проспект Бажана. Решту десять магістралей зі списку викреслили, бо «не відповідали необхідним критеріям безпеки». Серед них, наприклад, проспект Перемоги.

Але, ще раз підкреслимо, це рішення стосується тільки періоду з квітня до жовтня. У зимову пору року на всіх вулицях міста за правилами не можна рухатися швидше за 50 км/год.

Коли говорять про зниження швидкості до 30 км/год, то зазвичай не йдеться про 100% міських вулиць. Так, швидкісний режим у 30 км/год у Парижі не поширюються на кільцеву дорогу (там можна рухатися до 70 км/год), а також деякі великі бульвари й авеню, приміром, Єлисейські поля (там допустима швидкість – 50 км/год).

Таким шляхом міг би піти й Київ. У травні 2021 року в КМДА анонсували «програму зниження швидкості в житлових зонах до 30 км/год». Пріоритет збиралися робити на територіях поблизу лікарень і шкіл. Перший знак обмеження швидкості встановили на вулиці Лютеранській поряд із ліцеєм.

Фото: КМДА

Також у місті зʼявилося декілька вулиць зі спільним рухом велосипедистів і моторизованого транспорту (автомобілів), на яких швидкість авто обмежена до 20 км/год.

ФОТО: департамент транспортної інфраструктури КМДА

Ми запитали в КМДА, як просунулася анонсована програма зниження швидкості. Там відповіли, що поки «вивчаються локації, аналізується трафік за різними точками міста, вивчаються гарячі точки ДТП, щоби визначити першочергові ділянки для зменшення швидкості».

Пояснюємо, чому швидкісний режим 30 км/год (поки) не можна розповсюдити на більшість вулиць столиці.

Причина перша. Київ не дотримується і 50 км/год

Хоча офіційно дозволена швидкість руху в містах складає 50 км/год (або 80 км/год на окремих вулицях), водії можуть безкарно перевищувати ліміт на 22 км/год. Відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення, штраф будуть накладати лише тоді, коли водії перевищили швидкість більше ніж на 20 км/год від дозволеної. Ще 2 км/год вважаються технічною похибкою. Та й це покарання чекає далеко не на всіх порушників, а лише на тих, кого зупинила поліція або які потрапили на камери фотофіксації порушень.

Фото: Центр організації дорожнього руху

Олеся Холопік

директорка Центру демократії та верховенства права, кампанія «За безпечні дороги»


У 2018 році Україна ухвалила прогресивне рішення (запровадила Європейську практику), зменшивши допустиму швидкість із 60 км/год до 50 км/год. Та, на жаль, у сьогоднішніх умовах ми маємо не таку оптимістичну ситуацію на дорогах у частині дотримання швидкісного режиму в місті. Це пояснюється декількома чинниками:

  • В Україні є так звані «нештрафовані» +20 км/год. Тобто фактично водії можуть їхати 70 км/год у місті – і за це не будуть притягненні до відповідальності.
  • Відповідальність за порушення швидкісного режиму є незначною в порівнянні з тяжкістю наслідків, до яких вона призводить. За перевищення на 20 км/год – 340 грн, на 50 км/год – 1700 грн. А якщо це порушення «зловила» камера, і водій сплатив штраф упродовж 10 днів, то він отримує знижку в 50%. Виходить, що водії, який дозволяє собі «летіти» містом 99 км/год, може сплатити за це лише 170 грн.
  • Багато вулиць Києва проєктовані на високу швидкість, що теж спонукає водіїв їхати швидко.

Попри позитивні новини від Патрульної поліції про встановлення камер по всій Україні, на мою думку, у Києві їх на сьогодні ще недостатньо, оскільки досі залишаються багато вулиць, де водії можуть собі спокійно «літати».

Я нагадаю, що логіка встановлення камер така: їх розміщують там, де трапляється велика кількість ДТП із загиблими та травмованими й де автомобілям притаманна велика швидкість. Факт їхнього розміщення вже впливає на поведінку водіїв – вони зменшують швидкість на цих ділянках, а отже – зменшується ризик і небезпечних аварій (це доведено як міжнародною практикою, так і в Україні поліція заявляє про позитивну динаміку).

Дмитро Беспалов

експерт із транспортного моделювання, співзасновник «Про мобільність»


Ми би всі виграли від обмеження швидкості на дорогах. Але це той випадок, коли ти знаєш, що здорове харчування – спосіб продовжити та покращити якість життя, але однаково ідеш у McDonald’s, тому що там смачніше. Така ж аналогія працює зі швидкістю. Водії хочуть їхати швидше. Тому я думаю, у нас є поріг толерантності до перевищення швидкості, тому поліція обмежується усним попередженням за перевищення на 20 км. І водії, і поліцейські хочуть їхати швидше, ніж 50 км/год. А про 30 км/год навіть не йдеться.

Підвищення штрафів, мені здається, мало що дасть, бо в нас дуже маленький шанс його отримати. Принцип невідворотності покарання за порушення не працює. Я думаю, нам треба фокусуватися не на величині штрафів, а на їхній кількості, тобто щоб кожен факт порушення приводив до виписування штрафу.

Технічно організувати це нескладно. По-перше, можна збільшити кількість камер фіксації на дорогах, можна запросити китайські компанії, які встановлять ці камери в межах концесії. По-друге, можна встановлювати камери в мобільні автівки – так звані «фантоми» (такі авто з автофіксацією презентували й уже мали запустити в Україні – ред.) І, по-третє, дуже велику надію покладаю на розробку айтішників-активістів – це застосунок для телефону Dashcam, який дає змогу фіксувати порушення правил дорожнього руху. Можливо, якщо людям у смартфони дати такий інструмент, то тоді багато що зміниться.

Віктор Загреба

голова ГО Vision Zero


Не секрет, що інженерні рішення впливають на поведінку водіїв. Якщо вулиця спроєктована так, що спонукає водія їхати швидко, то більшість водіїв просто інтуїтивно будуть їхати швидко. Дизайн вулиць і перехресть повинен охоплювати такі елементи, які спонукають водіїв обирати безпечну швидкість – мати вужчі смуги руху, викривлену траєкторію, засоби заспокоєння руху. Тоді навіть і без знаків, камер або поліцейських швидкість руху буде значно нижчою.

Причина друга. Спершу потрібно змінити підхід

Максимально дозволена швидкість руху в Україні встановлюється правилами дорожнього руху. Зміни до ПДР вносить Кабінет міністрів. Місто може вводити інші режими швидкості, але на окремих вулицях.

Дмитро Беспалов

експерт із транспортного моделювання, співзасновник «Про мобільність»


За українськими стандартами, швидкість регулюється правилами дорожнього руху. Востаннє швидкість руху знижували до 50 км/год кілька років тому після резонансного ДТП у Харкові. Якщо Київ завтра захоче знизити планку дозволеної швидкості за чинного законодавства, то йому доведеться на всіх вулицях ставити знаки. І, чесно кажучи, метал і фарба, які доведеться витратити на це, будуть вимагати величезних витрат, тому це малоймовірно.

Для того, щоб знизити швидкість руху в місті, потрібно підготувати національне законодавство. На мою думку, має бути мінімум дві дозволені швидкості в місті. Швидкість житлових вулиць і районних магістралей – 30 км/год. А швидкість на магістралях загальноміського значення – наприклад, 50 км/год. На транзитних магістралях може бути ще більше.

Але з організаційної точки зору, такі обмеження складно зробити в одному місті України. Навіть прогресивному чиновнику. Чинний міський голова Києва навряд чи це зробить, бо надто багато бюрократії, багато роботи з національним законодавством.

Віктор Загреба

голова ГО Vision Zero


Обмеження в 30 км/год потрібно вводити не на всіх вулицях, а лише на тих, де є чинники ризику. На інших вулицях і далі має бути швидкість 50 км/год, а на окремих – 60 і 70 км/год. Це гнучкий підхід до визначення швидкості на дорогах, який виходить із чинників ризику, а не з адміністративного статусу. У нас в Україні досі діє інший підхід: у межах міста – один режим, поза містом – інший. У Німеччині чи Польщі вже давно роблять не так. Там встановлюють обмеження на окремих ділянках, виходячи з чинників ризику. На тих вулицях, де таких чинників ризику більше – житлові зони, де є активний пішохідний, велосипедний рух, де може бути більше дітей і немає світлофорного регулювання, треба встановлювати реальну швидкість до 30 км/год. На інших вулицях, які мають транзитну функцію, які мають світлофори, можна лишати швидкість до 50 км/год, як зараз. Ставити надмірно низьке обмеження на ділянках, де немає чинників ризику, шкідливо для безпеки руху. Водії ігнорують такі обмеження. Ми з колегами розробили невеличку методичку на основі західного досвіду, як це має бути.

Окрім того, на рівні законодавства потрібно надати право органам місцевого самоврядування, які є власниками доріг і вулиць, не тільки підвищувати, але й знижувати обмеження швидкості. Бо зараз, за нормами закону, Київ може легко підняти обмеження до 80 км/год. Однак зробити обмеження 30–40 км/год, скажімо, на вулицях десь на Подолі чи верхньому місті, у мерії права немає. Обмеження 30 км/год може бути лише на деяких ділянках, скажімо, біля шкіл і садочків. Якщо немає шкіл і садочків, то такого обмеження робити не можна.