Україна на порозі «найскладнішої зими за всю історію незалежності». Хоча накопиченого газу нібито має вистачити на помірні морози, а синоптики не бачать причин очікувати суворої зими, не виключені атаки Росії по українських ТЕЦ.

Чи готовий Київ до таких позаштатних ситуацій, коли планує почати опалювальний сезон і якими речами треба запастися киянам на випадок вимкнення світла, ми поговорили із заступником голови КМДА Петром Пантелеєвим.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Система централізованого теплопостачання Києва – одна з найбільших у Європі. Вона охоплює понад 2,7 тисячі кілометрів труб, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод «Енергія», майже 200 станцій теплопостачання та котелень. Чотири роки тому всю цю систему повернули до комунальної власності, до того вона 17 років перебувала в управлінні приватної компанії «Київенерго». У КМДА заявили, що мережа їм дісталася в аварійному стані, орієнтовно 80% труб потребували заміни.

Частину мешканців Києва (мешканців Дарницького та Дніпровського районів) забезпечує теплом Дарницька ТЕЦ (або ТЕЦ-4), оператором якої є приватна компанія «ЄвроРеконструкція». Крім того, у місті працюють приватні котельні, але кількість будинків, які вони охоплюють, незначна, кажуть у КМДА.

Петро Пантелеєв

заступник голови КМДА


Почнемо з найголовнішого – коли почнеться опалювальний сезон у Києві? У вашому останньому інтервʼю ви неоднозначно висловилися: що зазвичай сезон починають, коли температура повітря опускається нижче +8°C, але цього року можна застосувати більш гнучкий підхід. У чому він полягає?

– Дійсно, є загальноприйняті нормативи, на які ми орієнтуємося. Але ж є можливість уже зараз відстежувати прогноз погоди на певний період. Рішення про початок опалювального сезону в Києві буде враховувати середньостроковий прогноз. Для того, щоб, з одного боку, не було ситуації, що ми запустили опалення, а потім «гріли вулицю». А з іншого боку, щоб ми встигли запустити систему до значного похолодання. Якщо будемо бачити, що наближається холодний період, то можемо вже й не чекати 8°C, бо на розгортання системи централізованого теплопостачання міста Києва необхідно 7–10 днів. Це технічно складна процедура, бо маємо майже 3 тисячі кілометрів мереж, які треба заповнити теплоносієм, і понад 11 тисяч будинків, куди треба дати тепло.

Саме тому ми говоримо про гнучкість. Ми вже такий підхід випробували – і він себе виправдав. Звичайно, ця гнучкість відносна. Жовтень – це, як правило, той місяць, коли запускається опалення вже протягом 25 років, як я працюю в цій сфері. Опалювальний сезон починається приблизно 15–20 числа й не пізніше. Памʼятаю таке, що й раніше, 4 жовтня запускали, але це швидше виняток.

– Чи будуть школи, садочки та лікарні під’єднувати раніше за заявками, як це роблять зазвичай?

– Такий підхід також буде. Ми ще визначимо, із якого числа, але школи, садочки та лікарняні заклади отримають можливість раніше починати опалювальний сезон за індивідуальними заявами головних лікарів або директорів. У Києві достатньо багато термомодернізованих шкіл, у яких температурний режим зовсім інший у порівнянні із закладами, де не проводили енергоефективних робіт. Тому тут повинен працювати диференційований підхід і здоровий глузд, щоби нам не витрачати дарма «золоті» гігакалорії, які еквівалентні «золотим» кубометрам газу.

Перевірка готовності до зими в Подільському районі. Фото: КМДА

– Раніше міський голова Віталій Кличко казав, що температура в помешканнях киян цієї зими буде 18–19 °C. Але чи може в деяких оселях вона буде нижчою? Бо ми розуміємо, що житловий фонд є різний і тепловтрати в різних будинках теж різні.

– У тому, щоб температура була на 1 чи 2°C нижче за норматив, великого сенсу немає. І технологічно це зробити для всього Києва шляхом регулювання на ТЕЦ неможливо. Винятки – будинки, де стоять сучасні індивідуальні теплові пункти, які регулюють споживання тепла та продуктивність системи опалення, там можна задати будь-які параметри. Можна зробити температуру вищою, залежно від того, як на це дивиться будинкова громада – бо потім самим мешканцям розраховуватися за спожите тепло.

Але місто не планує зменшувати температуру повітря в житловому секторі й на інших обʼєктах. Ми будемо орієнтуватися на чинні нормативи [за нормативом, температура має бути не нижчою за 18°C – ред.].

Навпаки, нам треба вести боротьбу з так званим «перетопленням». У нас система опалення сконструйована так, що, якщо подається тепло зверху, то верхні квартири відкривають кватирки, а на нижні поверхи доходить недостатня кількість тепла – і там холодно, ми отримуємо скарги. Така розбалансованість є дуже шкідливою.

– Як саме можна з цим боротися?

– Шляхом регулювання подачі тепла на кожному стояку для того, щоб збалансувати гідравлічний режим за кожним будинком. Це непросто. Але таке завдання стоїть – щоб не було перетоплень і ми зберігали енергію шляхом оптимальної роботи системи центрального теплопостачання.

А робити так, щоб у будинках було холодніше, ми не будемо. Від цього відразу навантаження піде на систему електропостачання – й будемо отримувати більше проблем із тим, що горітиме електроустаткування.

– Але я дещо інше мала на увазі. Я запитувала про будинки, у яких тепло просто виходить назовні через те, що вони дуже не енергоефективні. На яку температуру можуть розраховувати мешканці таких будинків?

– Для того, щоб температура в помешканнях була комфортною, тобто 18°C, потрібні дві речі – певні параметри теплоносіїв [температури води в трубах – ред.], що подаються на будинки, і готовність самого будинку до опалювального періоду. Так от: необхідні параметри носія ми будемо подавати. А готовність будинків буде залежати й від людей – мешканцям треба максимально знизити втрати тепла в їхніх оселях. Це може зробити кожен – перевірити вікна, загерметизувати всі щілини, максимально їх утеплити.

У багатьох є враження: якщо стоїть склопакет, то вже нічого не потрібно робити. Насправді це не так. У пластикових вікнах є гумові вкладення, які мають термін експлуатації, вони можуть втрачати герметичність. Десь може вікно відходити [від стін], треба подивитися й виправити. Можна, як раніше робили, заклеїти вікна поролоном або іншими способами утеплити вікна. Те ж саме компанії, що керують, мають зробити в підʼїздах – перевірити наявність доводчиків [пристрій, який забезпечує закривання дверей – ред.], щільність дверей, шибок тощо. Це потрібно для створення комфортної температури в будинках.

Отже, якщо підсумувати, ми будемо подавати в будинки таку температуру носія, як потрібно, а вже кожен будинок має подбати про те, щоб це тепло марно не витрачалося.

– Центральна та міська влада постійно закликає українців самих готуватися до непростої зими. І це зрозуміло. Але де межа відповідальності за проходження опалювального сезону: де завершується відповідальність міста та починається відповідальність кожного мешканця?

– Звичайно, більше відповідальності на владі. Ми повинні забезпечити подачу тепла й правильну експлуатацію та реагування в разі надзвичайних ситуацій.

І я б не розглядав окрему квартиру в контексті відповідальності. Я б говорив швидше про відповідальність будинкових громад, бо тут питання колективної відповідальності мешканців будинку. У Києві, наприклад, уже десь вісім років діють програми енергоощадження «70/30». Вони побудовані на тому, що мешканці будинку спільно вирішують жити в більш комфортних умовах і менше сплачувати за опалення. Вони отримують від міста кошти, виконують роботи – і будинок отримує зовсім інший статус в плані енергоощадження.

Жителі будинку на Троєщині провели комплексну термомодернізацію в межах міської програми «70/30%» та удвічі зменшили тариф на опалення. Фото: КМДА

У Києві вже тисяча будинків пройшли програми з енергоощадження, загалом у них зроблено 1200 проєктів. Ці будинки сьогодні з іншим ступенем готовності підходять до цього опалювального періоду. Оскільки програми енергоощадження продовжуються, то ми говоримо про те, що будинкам треба й до цього сезону підготуватися, подивитися на свій будинок, як на свою енергоощадну фортецю та зробити хоча б мінімальні речі.

Утім, життя цим опалювальним сезоном не завершується. І невідомо, яким буде наступний. Чесно кажучи, на цей опалювальний сезон газу повинно вистачити, а чи буде газ за рік? Тому один із цивільних напрямів, навколо яких ми маємо гуртуватися, – це тотальне енергоощадження в будівлях. Нам треба буде багато роботи виконати за наступний рік. Я впевнений, що ми цей опалювальний сезон пройдемо, але він нам ще раз дає зрозуміти – багато чого залежить від нас.

І ще раз: ми усвідомлюємо ту відповідальність, яка є за владою. Ми над цим працюємо. Але сподіваємося, що мешканці будинків, будинкові громади ще більше активізуються.

– Ви згадали про програми енергоефективності «70/30», але місто після початку повномасштабної війни призупинило їх, а відновило тільки в серпні. Чи було це виправданим рішенням – ви ж уже розуміли, яким буде наступний опалювальний сезон?

– Програми – це роботи та будівельні матеріали, за які треба платити кошти. Після того, як почалася повномасштабна війна, пріоритетом для фінансування стали військові потреби. Ми не можемо говорити, що це ми зупинили ці програми. Просто для цього не було фінансування. Ми не могли собі дозволити казати підрядникам: «Робіть», розуміючи, що за це вони не отримають коштів. Це було б нечесно. Після того, як уряд вирішив, що енергоощадження буде однією із захищених статей фінансування, програми одразу відновили. До кінця року ми плануємо завершити приблизно 40 проєктів. Наступного року будемо доробляти ті проєкти, які не вдалося зробити цього року, і, якщо буде можливість, виконувати нові.

У Києві виконали близько 1200 енергоефективних проєктів у житлових будинках, що є важливим кроком досягнення енергетичної стабільності. Фото: Фото: КМДА
Житловий будинок на Позняках зекономив 2,5 мільйона гривень на комунальних послугах завдяки енергоефективним заходам. Фото: КМДА

– Тобто ще є час щось зробити заради енергоефективності будинків?

– Так, є час. Програми будуть рухатися. Нюансів багато. Будівельні матеріали міняються в ціні, треба вносити зміни в проєктну документацію, але все це не зупиняє роботу. Це один із пріоритетних напрямів у господарській сфері міста.

– Ці 40 проєктів передбачають утеплення 40 будинків?

– Це може бути утеплення, встановлення теплових пунктів – кожен проєкт індивідуальний. Він може передбачати комплекс заходів або якийсь один захід. Різноманітність робіт за останні роки настільки збільшилася – від найпростіших заходів до встановлення сонячних панелей. Але всі ці заходи зменшують витрати енергоносіїв і, відповідно, заощаджують людям гроші.

– Чи планує місто цієї зими економити коштом від’єднання від центрального опалення офісних центрів, які використовуються не на 100%, або вищих навчальних закладів, наприклад?

– Немає таких планів і думок таких не було, щоб відключати когось конкретно.

– Місто не шукає способів якось заощадити на опаленні?

– Ми всі способи маємо. Якщо говорити про заклади освіти, то всі вони оснащені сучасною автоматикою, яка дає змогу в половині закладів узагалі дистанційно керувати мережею, а в половині – в автоматичному режимі. У період канікул температуру там ми зменшуємо до мінімуму.

Якщо говорити про офіси, комерційний сектор, то ми ж не можемо їх заморозити. Зараз має працювати економіка, для цього потрібні умови для роботи, зокрема офіси.

Усе те, що ми опалюємо, ми й будемо опалювати. До того ж, якщо будівля зиму простоїть без опалення, наслідки для неї можуть бути негативними. І коштів на відновлення буде потрібно більше, ніж на опалення. Відключати від опалення – не варіант. Питання в тому, щоб ми давали тепла стільки, скільки необхідно, і не більше.

Перевірка підготовки до зими в Дарницькому та Деснянському районах. Фото: КМДА

– Паливна криза торкнулася і Європи. Європейські міста активно впроваджують заходи, щоб заощаджувати електроенергію: вимикають освітлення мостів і памʼяток архітектури. У Парижі анонсували, наприклад, сповільнення ескалаторів і потягів – усе задля того, щоб зекономити. Чи Київ має якісь такі плани?

– Якщо говорити про споживання електроенергії, то муніципальні споживачі вже раніше провели роботу для зменшення споживання. «Київміськсвітло» замінило понад 32 тисячі світильників вуличного освітлення на LED на сотнях вулиць, що значно скоротило споживання електроенергії. «Київодоканал» замінив старі помпи на нові, більш енергоефективні, з частотним регулюванням, які адаптуються до навантаження.

Інші заходи – більш символічні. Наприклад, сповільнити метро – чи буде це виправданим кроком, адже все повинно працювати збалансовано. Споживання, зокрема, електроенергії має бути оптимальним. Говорити про якесь надмірне споживання електроенергії інфраструктурою міста не можна, бо ми споживаємо стільки, скільки потрібно.

– А чи очікує місто перебоїв з електроенергією через позаштатні ситуації?

– Звичайно, позаштатні ситуації передбачають, що можуть бути перебої. Тут питання готовності до ліквідації цих ситуацій. Саме задля цього розроблені плани реагування та проводяться навчання, щоб в разі екстремальних умов ми могли оперативно розв’язати проблему та відновити постачання електроенергії, води або тепла.

– Якщо якусь із київських ТЕЦ буде пошкоджено в результаті російського ракетного удару, як це сталося в Харківській області, то як швидко зможуть відновити електроенергію й опалення?

– Усе залежить від того, що саме відбудеться та наскільки серйозними будуть пошкодження, бо ТЕЦ – це гектари території. Ми усвідомлюємо, що під загрозою наші ТЕЦ, і ми теж маємо плани реагування, щоб якомога швидше відновити електричну спроможність міста. Я не впевнений, що про такі речі взагалі варто публічно говорити, бо це ж і ворог буде читати.

– Але місто каже мешканцям самим підготуватися. Тож мешканці мають розуміти, на скільки часу вони можуть залишитися без світла – декілька годин, що в принципі не критично, чи декілька днів, які вже важко буде пережити в багатоповерхівці, де все залежить від електроенергії.

– Якщо говорити про враження крилатою ракетою інфраструктури міста, надзвичайно складно сказати точно, якими будуть наслідки та скільки часу треба буде, щоб відновити. Тому я би сказав так: у кожній квартирі мають бути речі, які дають змогу певний період перебувати без електроенергії. Той же ліхтарик, щоби ви спокійно почувалися.

– Але чи варто придбати, наприклад, як радять, газовий туристичний пальник для приготування їжі, якщо будинок не газифікований?

– У нас є поради, який набір речей потрібно мати на випадок відключення електроенергії. Головне робити це виважено й не піддаватися панічним настроям.

– Тоді по-іншому поставлю запитання: як ви особисто підготували свою оселю до опалювального сезону?

– Зараз я займаюся тим, що регулюю двері на балкон, бо бачу, що там є проблема. І до холодів я її точно вирішу. У нас, як, напевно, у будь-яких квартирах, є електричні обігрівачі, є ліхтарики, свічки. Ось у принципі й усе. Ковдри є, але не більше, ніж було торік.

– КМДА також планувала придбати пересувні мобільні котельні, які можуть стати резервним джерелом теплопостачання в разі позаштатних ситуацій узимку. Що це за котельні і як їх будуть використовувати?

– Мобільна пересувна котельня – це обладнання, яке схоже на генератор електроенергії. Але генерує він не електроенергію, а тепло – обігріває теплоносій, тобто воду. Мобільна котельня може оперативно під’єднатися до будівлі й обігрівати її, як це робить система централізованого опалення. Вона має вигляд причепу до автомобіля, тобто її можна підігнати під будь-яку будівлю.

Ми плануємо використовувати такі котельні для будівель, де критично необхідно не допускати зміни температурного режиму, – пологові будинки, лікарні тощо. Також, якщо необхідно буде, їх можна використати для розгортання пунктів обігріву на базі шкіл. Ми не будемо розгортати намети [як пункти обігріву]. Бо є готові будівлі, які можуть прийняти велику кількість людей і де можна забезпечити їх теплом.

Мобільні котельні є надзвичайно важливими з точки зору резервного джерела тепла. Ми їх замовляємо та розраховуємо, що до морозів уже певну кількість матимемо.

– Скільки таких мобільних котелень уже має Київ і скільки потрібно?

– Цю інформацію не можемо розголошувати, вона конфіденційна.

– Чи правильно я розумію: місто буде мати певну кількість таких котелень і відправляти туди, де вони будуть потрібні в разі чого?

– Так, кожній лікарні не потрібно мати свою котельню. Київ – місто велике. І надзвичайно малоймовірно, щоб тепло зникло одночасно в усьому місті. Тому такі котельні використовуватимуться там, де будуть локальні проблеми.

Гідравлічні випробування в Києві. Фото: КМДА

– Чи можете ви гарантувати, що в разі позаштатних ситуацій лікарні та пологові будинки залишаться з теплом?

– Так. Саме для цього ми й купуємо мобільні котельні, щоб основні лікарні – обʼєкти, які визначать керівники Департаменту охорони здоровʼя – були забезпечені теплом. Раніше такої потреби в місті не було. Але зараз це обовʼязковий атрибут для проходження опалювального сезону.

– А як щодо генераторів електроенергії? Чи мають лікарні й інші обʼєкти критичної інфраструктури таке обладнання?

– Так, лікарняні заклади мають генератори. До того ж ми маємо пересувні генератори. У березні, коли навколо Києва тривали бойові дії, ми закупили додаткові генератори. Певний рівень забезпеченості в нас на сьогодні є. Це стосується й комунальних підприємств, які беруть участь у забезпеченні життєдіяльності міста та лікарень.

– І достатньо пального для них?

– Пальне є, його достатньо.

– Кличко також казав, що місто закупило резервне пальне (мазут) для ТЕЦ на випадок надзвичайних ситуацій, і вони якийсь час зможуть автономно існувати, якщо будуть якісь проблеми із газом. Про який термін автономного функціонування ми говоримо?

– Це буде залежати від теплового та електричного навантаження, яке буде в той період. Витрати мазуту можуть відрізнятися в рази, залежно від навантаження. Конкретніше сказати не можу, бо цю інформацію можуть використати ті, хто розробляє плани для зриву опалювального сезону.

– «Нафтогаз» допоможе Львову та Житомиру побудувати ТЕЦ на біопаливі. У компанії кажуть, що готові й з іншими містами співпрацювати над реалізацією проєктів альтернативної енергетики. Чи Київ зацікавлений у будівництві таких біоТЕЦ?

– Так, Київ зацікавлений. Теж плануємо зустріч із «Нафтогазом» на цю тему. Але ТЕЦ на біомасі – це невеличкі обʼєкти. І, враховуючи масштаб Києва й потужність наших систем енергопостачання, замістити газ біомасою повністю неможливо. Але ми однаково зацікавлені та будемо співпрацювати з «Нафтогазом» у цьому напрямі. Можливо, для більш локальних проєктів.

– А як щодо заводу «Енергія», який також виробляє тепло для киян? Чи буде можливість там збільшити потужність у разі чого?

– Ми якраз цим і займаємося. На «Енергії» проводиться реконструкція та капітальний ремонт обладнання, що в перспективі дасть змогу збільшити потужності, у тому числі для виробництва теплової енергії.

– Ідеться про якусь далеку перспективу?

– Усе буде залежати від фінансування.

– Але не про цей опалювальний сезон?

– Можливо, і про цей.

– У Львові планують використовувати для опалення зрізані дерева та купувати буржуйки для опалення. Чи в Києві є такі плани та чи взагалі таке потрібно столиці?

– Ми пішли шляхом мобільних котелень, які працюють на дизельному пальному. У міста достатньо в господарстві котелень, які працюють на деревині, і ми вже й так використовуємо зрізані дерева для виробництва тепла. Наші управління із зелених насаджень подрібнюють деревину та для своїх потреб застосовують. Якщо чесно, не зовсім розумію, як спаленими деревами опалювати будинки. До того ж ми теж готуємо деревину на фронт, там вона точно потрібніше.

– КМДА казала, що після повернення до комунальної власності 80% тепломереж міста були в аварійному стані. Яка ситуація зараз?

– Загалом за три роки модернізації ситуація покращилася десь на 10% [з того моменту, як теплоенергетичний комплекс Києва повернули в управління міста – ред.]. 80% – це умовна цифра. Але 10% аварійних мереж ми замінили, це 370 кілометрів із 2700 кілометрів мереж. Можемо казати, що зараз десь 65–70% мереж потребують заміни. До кінця цього року плануємо ще десь 50 кілометрів мереж замінити, роботи тривають. Дякуємо USAID і данській компанії Logstor за те, що надали нам труби для заміни.

Київ отримав допомогу від уряду США для відновлення теплових мереж біля будинків, пошкоджених російськими ракетами. Фото: Фото: КМДА

– Чи стан тепломереж є додатковим чинником ризику на цей складний опалювальний сезон?

– Я б не сказав. Цей чинник був завжди. У воєнний час він нічим особливим не відрізняється. Завдяки USAID ми міняємо трубопроводи біля тих будинків, куди влучали російські ракети. Там будуть нові теплоізольовані труби. Тож ця проблема [аварійності мереж] не зачепить ті будинки, поряд із якими були вибухи.

– Ви також казали, що «Київтеплоенерго» збільшило кількість аварійних бригад у місті (називалася цифра в 1260 працівників). Наскільки це більше, ніж було?

– Десь на 10% більше. Ми вважаємо, що цього буде достатньо для ліквідації всіх аварій.

Для Святошинського району закупили пʼять аварійно-ремонтних авто. Фото: КМДА

– Якщо підсумувати: наскільки зараз Київ готовий до опалювального сезону?

– Можна сказати, що ми фактично вже можемо починати опалювальний сезон. Ще тривають локальні роботи, перекладаються трубопроводи. Але загалом місто готово.

– Ви особисто вірите, що нам вдасться нормально пройти цей опалювальний сезон?

– Переконаний, що ми пройдемо цей опалювальний сезон. У нас немає інших варіантів. Багатотисячний колектив комунальних підприємств налаштований на напружену роботу, але всі переконані, що ми пройдемо. Насамперед треба бути морально та методологічно готовими до різних сценаріїв. Ми розробляємо реагування на різні варіанти подій, які можуть виникати, і віримо у свої сили вистояти.

Обкладинка: Анастасія Граб