Протягом 2019 року ми продовжували розбиратися в питаннях екології й свідомого споживання. Зокрема, дізнавалися, що може бути причиною закриття мережі сортування, наскільки екологічним є штучне хутро та як Швеція зменшила площу сміттєвих полігонів до 1% території країни. Збираємо добірку текстів, які допоможуть глибше розібратися в темі свідомого ставлення до довкілля.

Раніше ми також згадували 20 новин, які вплинули на екологію у 2019 році.

Сміттєспалювальні заводи – це ок? Досвід Швеції й України

З 2005 року у Швеції заборонили викидати на полігон органічні чи придатні для спалення відходи. Сьогодні менше 1% території країни займають сміттєві полігони. В Україні ж на полігони йде 94,4% сміття. У Швеції на сміттєспалювальні заводи припадає близько половини загальної кількості відходів країни. Завдяки спалюванню шведи виробляють опалення й електроенергію. Єдиний сміттєспалювальний завод в Україні – «Енергія» – знаходиться в Києві.

Розбираємося, як відбувається спалювання сміття у Швеції та в Україні й наскільки це безпечно.

Я закрив мережу сортування сміття, й ось чому

Близько двох років проєкт EcoSort давав можливість сортувати сміття біля будинків – встановлював біля них контейнери для збору паперу й ПET-пляшок. У липні 2019 року засновник проєкту Юрій Жуков вирішив закрити мережу для сортування. На його думку, у сортуванні немає екологічного складника, оскільки воно не зменшує використання ресурсів і дає людям внутрішнє право використовувати упаковку у великій кількості.

Спілкуємося з Юрієм Жуковим про причини закриття EcoSort й альтернативний погляд на сортування сміття.

 Читати

Наскільки екологічне штучне хутро

Штучне хутро не таке екологічне, як може здатися на перший погляд. Його виготовляють із синтетичних матеріалів: акрилу, поліестеру, нейлону – які однаково шкодять природі. Наприклад, під час прання кожна синтетична річ виділяє близько 2 000 частинок пластику, які потім потрапляють у водойми й таким чином завдають шкоди їхнім мешканцям і людям. Крім того, штучне хутро, потрапляючи на сміттєзвалище, розкладатиметься до тисячі років.

Запитуємо екоекспертку, наскільки екологічне штучне хутро та чи є альтернативи, які справді здатні зменшити негативний вплив на довкілля.

 Читати

Це ресторан, який зменшує фудвейст

K-MÄRKT – шведський ресторан, який зменшує кількість харчових відходів. Його заснували троє кухарів, які працювали в ресторанах із зірками Michelin. Тут немає меню, обід подають лише три години й ніхто не знає, що пропонуватимуть наступного дня. Причина в тому, що кухарі ресторану не замовляють певні продукти в постачальників, а запитують їх, які продукти можуть втратити термін придатності найближчим часом. З них і готують усі страви ресторану у форматі шведського столу.

Ми відвідали K-Märkt у Стокгольмі й запитали його співзасновника Йенса Долка про те, як це створювати ресторан, який зменшує фудвейст.

Як у гуртожитку студенти відкрили сортувальню сміття. І закрили

У 2018 році група студентів, які живуть у гуртожитку Інституту міжнародних відносин університету Шевченка, вирішила відкрити сортувальню сміття. Проєкт тривав приблизно чотири місяці: за цей час студенти назбирали майже тонну вторсировини й заробили близько 1,7 тисячі гривень. На літо проєкт призупинили, а після канікул адміністрація попросила прибрати баки для збору вторсировини з кухонь гуртожитку. Тепер студенти індивідуально сортують сміття у власних кімнатах.

Студенти розповідають, як налагодили систему сортування в гуртожитку й чому проєкт довелося припинити.

 Читати

Грінвошинг: як бренди вдають, що вони «еко»

«Грінвошинг» – форма маркетингу, у якій зробили акцент на екологічність товару. Найчастіше його використовують недобросовісні виробники для створення eco-friendly іміджу бренду. Фактично грінвошинг є у всіх сферах життя й побуту: від нібито екологічних будівельних матеріалів, косметики та їжі до великих рекламних кампаній, що спекулюють на використанні зеленого кольору й асоціаціях з природою.

Разом із екоекспертами розбираємося, як бренди вводять в оману «зеленим маркетингом» й чому не варто вірити в приставку «еко».

 Читати

Чи безпечний пластик для зберігання їжі?

У 2018 році Єврокомісія ввела нові суспільні правила, якими пропонує регулювати виробництво й утилізацію одноразових пластикових виробів. Зокрема, у Єврокомісії пропонують заборонити використання пластикового посуду, пластикових приборів і коктейльних соломинок. Таким чином хочуть зменшити кількість пластику в довкіллі.

Крім шкоди довкіллю, пластиковий посуд може здійснювати негативний вплив на організм людини. Дізнаємося, які наслідки може мати використання пластику для зберігання їжі та що варто знати, аби правильно вибрати тару.