У 2018 році група студентів, які живуть у гуртожитку Інституту міжнародних відносин університету Шевченка, вирішила відкрити сортувальню сміття.

Проект тривав приблизно чотири місяці: за цей час студенти назбирали майже тонну вторсировини і заробили близько 1,7 тисячі гривень. Ці кошти вони планували вкласти у розвиток сортувальні – придбати нові баки та орендувати автівку для вивозу сміття. На літо проект призупинили.

Після канікул адміністрація попросила прибрати баки для збору вторсировини з кухонь гуртожитку, тому що «через контейнери для сортування розвелися таргани». Тепер студенти індивідуально сортують сміття у власних кімнатах, але вважають, що таке сортування – в мінус, адже так неможливо назбирати великі партії вторсировини.

Студентки Катя Куціль і Марія Остапчук розповідають, як налагодили систему сортування в гуртожитку та чому проект довелося припинити. Працівниця гуртожитку Тетяна Федосєєва пояснила, чому студентам заборонили сортувати.

Фото: Юля Тунік, Катя Куціль, Маша Остапчук

Катя Куціль

Маша Остапчук

Звідки взялася сортувальня

Катя: Знайома активістка написала пост у Facebook про збір кришечок для сортування. Студенти почали тегати одне одного під ним. Тоді й народилась ідея – спробувати сортувати сміття у нашому гуртожитку. Ми створили спільний чат і почали шукати, як це реалізувати.

Студенти часто ходять на кухню, і ми подумали, що там їм буде зручно сортувати сміття. Адміністрація гуртожитку дозволила поставити на кухні лише коробки для скла та пластику, папір ми сортували в підвалі.

Коробки просили у супермаркетах. Після навчання збирались і клеїли їх – робили контейнери одного розміру, з отвором згори для того, щоб зручно було викидати сміття. Їх поставили на кухнях у кожному блоці – по дві для пластику та скла.

Маша: Найцікавіший момент у цій історії – те, як ми поширювали інформацію про сортування. Тоді ми не мали спільного гуртожитського діалогу в соцмережах. Тому одного вечора компанією з восьми людей ми розсіялися по гуртожитку і почали розповідати про сортування. Стукали в кожну кімнату, показували сміття, пояснювали, чому це робимо. Від студентів був позитивний фідбек, це ще більше надихало.

Гуртожиток Інституту міжнародних відносин університету Шевченка
Контейнери для сміття робили власноруч з коробок
Сміття збирали у кімнаті, яку надала адміністрація гуртожитку

Як сортували сміття

Катя: Коли почали сортувати, то зрозуміли, що в нас немає приміщення, де ми могли б його зберігати. Спершу тримали відсортоване на балконах кімнат. Пізніше домовились з адміністрацією, вона виділила кімнатку в підвалі, куди ми все складали.

Баки на кухні ми перевіряли у вівторок і четвер. Якщо були заповнені, то забирали вторсировину, оновлювали пакети, брали ключик на вахті та зносили в сортувальню. Там уже групами сортували скло, папір і майже всі види пластику. Насправді це була авантюра. Ми збирались у сортувальні близько десятої вечора, бо всі десь працюють.

Маша: Перший наш вивіз був через два тижні після того, як почали збирати сміття. Недалеко від гуртожитку є станція комунального підприємства «Київміськвторресурси». Ми відсортували все сміття і самі понесли його на станцію. Ходили кілька разів і заробили орієнтовно 200 гривень.

Катя: Що довше ми сортували, то швидше накопичувалося сміття. Особливо пластик. Були моменти, коли ми двічі на тиждень зустрічалися, щоб посортувати його в підвалі.

Спершу тримали відсортоване на балконах кімнат

Маша: У червні адміністрація сказала вивезти все сміття. За два місяці ми назбирали 800 кілограмів вторсировини. З вивезенням була пов’язана неприємна ситуація: ми домовились із «Київміськвторресурсами» про те, що вони заберуть сміття автівкою. Винесли його на вулицю, посортували за категоріями, але машина так і не приїхала. В останній момент вони подзвонили й відмовились, бо це нерентабельно. Почався дощ, ми стали все заносити назад.

Катя: Нам довелося знову шукати, куди збути сміття. Один з активістів – Остап – знайшов вантажне таксі за 300 гривень; тоді змогли вивезти вторсировину. На станції зважили – виявилось 800 кілограмів. За нього ми отримали 1,5 тисячі гривень, які й досі зберігаємо. Планували на ці кошти придбати нові баки та пакети.

Маша: Восени, коли ми повернулися в університет, керівництво гуртожитку попросило нас прибрати баки з кухні. Мовляв, таргани їдять папір, через що вони завелися в гуртожитку. У вторсировині насправді ніколи не розводяться таргани. Ми вже півроку не сортуємо, але чомусь вони досі є. До того ж у будівлі стоїть старий сміттєпровід, куди скидають відходи. На вулиці є сміттєві баки, але вони лише для прибиральників.

«За два місяці ми назбирали 800 кілограмів вторсировини»
«Винесли його на вулицю, посортували за категоріями, але машина так і не приїхала»

Висновки

Катя: Одна з помилок – те, що ми почали збирати всі види пластику в один бак. Частина неліквідного пластику стояла у гуртожитку влітку, пізніше ми його завезли на станцію сортування «Україна без сміття». Це все тому, що ми спочатку почали збирати сміття і лише потім знайшли компанію для збуту вторсировини.

Також було проблемно зібратись і відсортувати відходи, бо всі ініціатори доволі активні – навчання, робота, спорт. Крім того, не було спільного гуртожитського чату. Тепер у нас є діалог в Telegram: ми можемо запитати, чи потрібно іншим сортування, показати, як сортувати в інтерактивному форматі.

Наразі ми не маємо приміщення для зберігання та сортування. Без нього не можемо накопичувати сміття, тому таке сортування – в мінус, адже так неможливо назбирати великі партії вторсировини. Маємо надію, що нам знову дадуть приміщення, тому ведемо діалог з керівництвом гуртожитку.

 Студенти поставили свої контейнери на кухнях, і завелося дуже багато тарганів. У нас років десять їх не було. Вранці, коли прибиральниці приходили на кухні, то бачили, як з коробок вилазять таргани.

Улітку хтось поїхав, а дехто приходив і ставив це сміття біля баків. Його не сортували, воно просто накопичувалось.

Тоді ми зібрали всіх студентів разом – тих, хто сортує сміття, і тих, хто проти, кому не подобалось, що на кухні стоять коробки. Домовились, що студенти будуть сортувати тільки в підвалі. Якщо вони акуратно збиратимуть там сміття, ніхто їм цього забороняти не буде.

Тетяна Федосєєва

паспортистка гуртожитку