Фасад будинку на Жилянській, 116-А, рясно обплів виноград, а на тротуарі перед будинком, серед уламків цегли, віконних рам і скла, виросли квітучі чагарники. Це фактично й усі зміни, яких зазнала споруда відтоді, як у будинок влучив російський дрон. Атака сталася майже рік тому, 17 жовтня. З того часу жителі намагаються змусити КМДА відновити будівлю, чи принаймні визнати її такою, що підлягає відбудові. 

«Рана», якою позначена частина будівлі, стала одним із найбільш помітних свідчень російської агресії в Києві. Однак рік потому для мешканців вона ілюструє головним чином байдужість міської адміністрації, кажуть власниці квартир. Доки жителі самі не організували експертизу, яка підтвердила можливість відновити будинок, міська адміністрація й не намагалася переглянути попередні висновки про його аварійність.

«Коли адміністрація почула про результати експертизи, яку ми замовили, то відразу заперечила її достатність. У КМДА сказали, що тепер потрібно замовляти інструментальну експертизу. У нас є запитання: а де ж вони були цілий рік до того?» – каже Надія, мешканка будинку. Разом із Надією та головою ОСББ Тетяною Махрінською заходимо у двір, щоби зазирнути всередину будівлі.

Що за фасадом

З внутрішнього двору будинок справляє значно менш похмуре враження, ніж із вулиці. Біля входу в під’їзд на стіні прибита полиця. На ній у три ряди складені скляні банки, які не зрушило з місця навіть влучання дрона. «Яскравий доказ того, що ця сторона не постраждала», – підкреслює Надія. І контраргумент для тих, хто заявляє, що будинок аварійний, додає Тетяна Махрінська.

Увесь перший поверх будинку цілий, зберігся і фундамент під чотирма пошкодженими квартирами. Загалом унаслідок влучання дрона постраждала п’ята частина стін, засвідчила експертиза, замовлена мешканцями. Збереглися дві третини перекриттів.

Квартири першого поверху, що виходять у двір, також вціліли. Подекуди залишилися меблі, люстри, а от сантехніку та лічильники винесли мародери. Надія перенесла до сусідів низку речей зі свого частково зруйнованого помешкання, зокрема книжки й університетські роботи доньки. Більше складати це нікуди – уже рік жінка тимчасово мешкає на кухні в родичів, її донька Галина – у приятелів.

Квартира Надії розташована на першому поверсі, але з боку вулиці. Тут родина мешкала з 1977 року. Над крайньою кімнатою перекриття прогнулося під тиском уламків, але витримало. У квартирі Тетяни Махрінської, що на третьому поверсі в уцілілій частині будинку, жодних руйнувань, навіть картини лишилися на стінах, розповідає голова ОСББ.

«Свій будинок ми завжди доглядали та любили. Тут пройшло все наше життя, тут народилося не одне покоління нашої родини», – розповідає Надія. Крім сентиментальних почуттів до власного житла, мешканці підкреслюють його зручне розташування поблизу двох вокзалів і станції метро, поряд із двома поліклініками, садочками та школою. Локація в центрі міста з відповідною інфраструктурою робить ділянку привабливою і для забудовників.

«Раніше перпендикулярно до нашого дому стояв інший будинок [флігель – ред.], такий самий за віком, на три поверхи. Так коли його хотіли знести, пів року ламали й не могли порушити», – пригадує Надія. Пізніше, уже у 21 столітті, на ділянках довкола розгорнулося активне будівництво. Через зведення багатоповерхівки на Жилянській, 118, став аварійним, а потім і був знесений сусідній будинок, його мешканців відселили. Забудовник претендував і на земельну ділянку під будинком №116-А, але тоді жителі змогли відстояти свій дім. Щоправда, впритул до нього тепер стоїть 32-поверховий ЖК.

«Щойно в будинок поцілили, одразу була зроблена оцінка землі, ми дізналися про це з реєстру. Цікаво, для чого?» – каже Тетяна Махрінська. Як голова ОСББ Махрінська регулярно відвідує комунальні установи, замовляє документацію та пише звернення до міської адміністрації.

Своїми коштами мешканці поставили решітки й замки, зокрема щоб захистити підвали, вікна та щитову, розташовану на першому поверсі будинку. До неї заживлені сусідні домівки. «Коли безхатьки крали пробки на щитовій, претензії були до нас. Так от, після того, як ми все захистили, щоб сусіди мали світло, керівна компанія дозволяє собі телефонувати посеред робочого дня й вимагати, щоб я терміново надала їм доступ до будинку, бо вони отримали вказівку допустити експерта в будинок для обстеження. Інакше погрожували зрізати всі замки», – розповідає Махрінська.

«Відчиняйте, інакше зріжемо замки»

Ультимативна вимога надійшла голові ОСББ Тетяні Махрінській із невідомого номера в четвер, 21 вересня. Представник керівної компанії повідомив, що отримав вказівку від КМДА й має провести обстеження підвальних приміщень у будинку, розповідає Махрінська. За три дні до того КМДА призначила вже третю експертизу будівлі, заявивши, що технічне обстеження «Київського промбудпроекту», яке замовили мешканці, не відповідає дійсним нормативно-правовим документам.

Заступник голови КМДА Вʼячеслав Непоп також заявив, що 21 серпня в департаменті будівництва та житлового забезпечення КМДА пройшла зустріч із «зацікавленими сторонами» щодо будинку. Зустріч із мешканцями дійсно була запланована, однак за годину до події департамент скасував її, розповідає Махрінська і як доказ демонструє переписку з представницею департаменту.

Спеціаліст, який пояснив мету свого візиту підготовкою до інструментальної експертизи, не мав із собою відповідних документів – лише повідомив, що представляє КП «Житлоінвестбуд-УКБ», пригадує голова ОСББ.

«Ми пропустили його в підвал, цей чоловік провів огляд, з’ясував, які інструменти йому потрібні будуть для роботи, зробив фото. Попросив у мене технічний паспорт на будинок. От мені теж цікаво, якщо КМДА замовила в комунального підприємства обстеження, чому не взяли звіт у БТІ [Бюро технічної інвентаризації – ред.], а просять у мене той, який я зробила за свої кошти», – говорить голова ОСББ.

Комунікація з міською адміністрацією мешканцям загалом дається складно. На всі листи, написані на ім’я міського голови Віталія Кличка, відповідає Департамент містобудування. У цих відповідях посадовці лише повторюють, що будинок, його конструктивні елементи й інженерні мережі, відновленню не підлягають.

Водночас КМДА не пояснює мешканцям, чому їхній дім досі не внесли в реєстр пошкодженого внаслідок російської агресії майна. Це з’ясувалося випадково, коли жителі намагалися заручитися допомогою від іноземних фондів: отримати її неможливо, якщо немає довідки з реєстру.

Ми звернулися до КМДА із запитанням, чому будівля досі не була внесена до реєстру. У відповідь Департамент будівництва та житлового забезпечення надіслав документ, ідентичний за змістом тому, який раніше отримала депутатка Київради Ксенія Семенова. У ньому йдеться про призначення нової експертизи, аварійність будівлі, але немає відповіді на запитання редакції.

Як можна відновити будинок

«Ми запитували в архітекторів, як краще робити: чи повністю зносити та будувати заново, чи тільки добудовувати. Спілкувалися з різними фахівцями, радилися, як зробити так, щоби не було великої суми, але водночас, щоби будинок міг простояти ще століття. Є кілька варіантів, зокрема, відновити зруйновану частину та «стягнути» будинок», – розповідала Тетяна Махрінська в березні 2023-го, ще до того, як мешканці отримали результати своєї експертизи.

У серпні «Київський промбудпроект» надав мешканцям звіт обстеження й, окрім того, запропонував своє рамкове бачення відбудови. Так, для відновлення пропонують демонтувати всі дерев’яні перекриття, замінити їх на монолітні та заанкерувати їх у цегляні стіни, а цегляну кладку стін повторити згідно з наявною. Загалом будинок потребує капітального ремонту, йдеться у звіті. Є можливість надбудови п’ятого поверху, тобто реконструкції. Концепція також передбачає двоповерхову прибудову поряд із будинком, куди пропонують перенести комерційні приміщення.

Візуалізації «Київський промбудпроект». Зображення надане мешканцями будинку

У КМДА наполягають, що в технічному звіті «Київського промбудпроекту» не включена інформація про низку елементів будівлі, як-от підпокрівельні конструкції, внутрішні стіни й перегородки, віконні та дверні прорізи. Там додають, що експертизу, замовлену мешканцями, проводили візуальним та аналітичним способами, і що тепер потрібне ще одне інструментальне дослідження.

«Ми також замовляємо інструментальний звіт в іншої державної компанії й не покладатимемося лише на той результат, який надасть КМДА. Більше не довіряємо їм», – каже Махрінська.

За словами Махрінської, на експертизу, яку жителі замовили в ДП «Київський промбудпроєкт», знадобилося два місяці, тимчасом як перші висновки про аварійність будинку від КМДА та «Київекспертизі» зробили за чотири години, щойно погасили пожежу від влучання дрона, а будівля ще стояла в диму.

Свою допомогу з відновлення будинку ще взимку запропонували польські фахівці – архітектор Томаш Бендик й архітекторка-реставраторка Хелена Гарволінські, розповідав The Village Україна юрист і захисник київської історичної забудови Дмитро Перов. «Вони сказали, що будинок можна відновлювати навіть з однієї цеглини, було би бажання й оригінальні креслення», – зазначав Перов.

«У польському Гданську всі будинки, знищені під час війни, відреставрували. З нашим це теж можливо», – переконані на Жилянській.

До восьми мільйонів компенсації: чому мешканці не погоджуються

Після анонсу чергової експертизи в КМДА зробили ще одну гучну заяву – про грошові компенсації мешканцям будинку. Якщо третя експертиза будинку покаже, що він не підлягає відновленню, мешканцям виплатять компенсацію від трьох до восьми мільйонів гривень, заявили в міській адміністрації. Орієнтовно три мільйони гривень можуть запропонувати за квартиру площею 32,6 м² і до 8,3 мільйона гривень – за квартиру площею 103,3 м².

Заступник голови КМДА В'ячеслав Непоп також заявив, що комісія, яка розглядає питання компенсації за знищене РФ нерухоме майно, уже отримала одну заяву від мешканців будинку на Жилянській, але її розгляд призупинили через проведення додаткової експертизи.

«Це брехня, – каже голова ОСББ Тетяна Махрінська. – Хай [Непоп] покаже ту людину, якій запропонували компенсацію, квартиру чи щось іще, і вона погодилася, вийшла з ОСББ».

Одного разу мешканці вже колективно відмовилися від квартир, які їм запропонували замість зруйнованого житла як компенсацію. Це були помешкання на верхніх поверхах у новобудові по вулиці Поліській, поряд із метро «Червоний хутір» і Парком партизанської слави. Окрім того, що це непривабливе житло з огляду на розташування та перспективу блекаутів, його пропонували за договором міни (обміну) житла – раніше квартири були виділені військовим АТО, відзначає Махрінська.

«З грошовими компенсаціями головна проблема полягає в тому, що тобі не дають «живі кошти» на квартиру. У тебе забирають право власності на твоє житло, натомість дають так званий житловий сертифікат із сумою, яку погоджує комісія, яка робить оцінку твого майна. Сертифікат ти можеш упродовж п’яти років обміняти на житло, але хто погодиться мені продати квартиру за сертифікат? Ну немає таких. Ти маєш від усього відмовитися, а натомість можеш нічого не отримати», – говорить Махрінська.

За словами голови ОСББ, ніхто з мешканців не хоче отримувати сертифікат.

«Якщо вже ці гроші є, будь ласка, зробіть оцінку по кожній квартирі й видайте сертифікати на відбудову. І не потрібно буде червоніти перед суспільством, іноземними посадовцями, яких КМДА сюди часто водить», – додає голова ОСББ.

Від імені об’єднання вже написали звернення до Володимира Зеленського. «Ми чекали, не порушували цю тему, бо не хотіли перебирати увагу на себе в умовах війни. Але коли зрозуміли, що всі інші будинки відбудовують і залишився тільки наш… Ми справді очікували реалістичної співпраці з міською адміністрацією. Але якщо мер не хоче з нами спілкуватися, підемо до президента. Якщо президент не захоче – ще далі», – кажуть мешканки.