Із моменту повномасштабного вторгнення Росія пошкодила 1429 медзакладів, але їх уже почали відбудовувати, де це можливо. Україна отримала 12,5 тисячі тонн медичної гуманітарної допомоги від 35 країн на суму 13,334 мільйона гривень і продовжує її отримувати. У МОЗ кажуть, що система охорони здоров’я продовжує функціонувати. Ба більше, запланували більше ста проєктів із цифровізації на 2023 рік. Але, як показала ситуація з е-рецептами, не всі українці позитивно сприймають нововведення під час повномасштабної війни.

Про черги за ліками після введення електронного рецепта, відмову від бюрократії під час військово-лікарської комісії й реабілітації, електронний кабінет пацієнта в застосунку «Дія» і євроінтеграційні реформи у сфері охорони здоров’я розпитали заступницю міністра охорони здоров’я із цифрового розвитку Марію Карчевич.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

– Як ви пояснили б ажіотаж навколо е-рецептів? На вашу думку, це виникло через гостру реакцію людей на будь-які нововведення під час війни, роздування теми в медіа, недостатні пояснення?

– Справді, нововведення [із 1 квітня рецептурні ліки можна отримати як за паперовим, так і за електронним рецептом, але це не значить, що всі ліки стали рецептурними – ред.] викликало суперечливі реакції в мережі – як позитивні, так і негативні. На жаль, новину також підхопили російські пропагандисти, щоб показати, нібито українська влада «ускладнює життя пацієнтам».

Насправді жодного ускладнення немає, а українці вже давно користуються електронними рецептами. Наприклад, із 2019 року – для отримання препаратів за програмою «Доступні ліки», а із серпня 2022 року – для отримання антибіотиків. До того ж упровадження е-рецепта відбуватиметься поступово: під час перехідного періоду пацієнт самостійно зможе обирати тип рецепта – електронний чи паперовий.

Протягом воєнного стану в обігу залишаються й паперові, й електронні рецепти. Власне, те, який рецепт обрати, – це рішення пацієнта, яке він ухвалює, уже спілкуючись з лікарем. Однак серед переваг електронного рішення те, що його можна виписати дистанційно.

Чому ці зміни не такі страшні, як їх змалювали? З квітня цього року фактично додано новий цифровий інструмент – електронний рецепт. Передусім, щоб виконати наші євроінтеграційні прагнення, адже в багатьох країнах ЄС і в багатьох країнах світу рецептурні ліки відпускають за призначенням лікаря.

Заходи щодо здійснення контролю під час війни також не посилюються. Ми не змінюємо правила щодо того, які препарати були чи не були рецептурними. Ці правила діють у країні протягом багатьох років. Інша річ, наскільки їх дотримувалися. Ми зараз лише даємо можливість разом із паперовим використовувати електронний рецепт і знову ж таки закликаємо до свідомого вживання препаратів.

– Як ведете роботу з приватними аптеками, які, припускаю, не дуже охоче адаптуються до змін?

– Перед упровадженням електронного рецепта ми проводили консультації з медичною спільнотою й представництвом аптечних асоціацій, щоб врахувати зворотний звʼязок і досвід усіх учасників цього процесу. Також постійно підтримуємо цю комунікацію, проводимо навчальні заходи, надаємо розʼяснення.

Насправді більшість великих приватних аптечних мереж співпрацюють з ЕСОЗ й електронними рецептами вже кілька років у межах програми «Доступні ліки». Із запровадженням е-рецепта на антибіотики, пізніше – на наркотичні (психотропні) ліки й уже зараз – на всі рецептурні, кількість аптек, великих аптечних мереж і ФОП, які підключилися, динамічно зросла.

Нині ця вимога передбачена ліцензійними умовами до впровадження господарської діяльності аптек. Тобто для того, щоб аптека могла повноцінно здійснювати свою діяльність, вона має забезпечити можливість відпуску рецептурних ліків за е-рецептом.

Хоча наразі діє перехідний період і паперові рецепти досі в обігу, пацієнти, які обрали е-рецепт, повинні мати всі можливості, щоб безперешкодно придбати за ним ліки в будь-якій аптеці.

– Нещодавно стало відомо, що цифровізована система реабілітації почне роботу навесні. Уже 244 заклади законтрактовані на надання реабілітаційних послуг. Розкажіть про етапи цифровізації реабілітації, коли можна буде повністю відмовитися від паперових довідок?

– У країні війна, тож ми завжди говоримо про перехідний період, де разом із цифровими інструментами в обігу паперові документи. Однак поетапно, м’яко, враховуючи обставини, у яких живе країна, переводимо все в електронну систему.

Для цього весь процес реабілітації пацієнта буде супроводжуватися в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Медична інформація пацієнта буде надійно збережена, що надважливо в умовах війни. Також це дозволить зберігати всі дані про здоровʼя пацієнта в єдиному місці – електронній картці. На практиці це означає, що пацієнту більше не доведеться шукати, збирати й роками зберігати численні довідки. У результаті медичні дані пацієнта будуть надійно збережені й захищені на рівні держави.

Отож, на першому етапі цифровізації реабілітаційного процесу лікарі фізичної й реабілітаційної медицини повинні будуть вносити інформацію про реабілітаційні втручання, результати обстежень й інші необхідні дані до ЕСОЗ. На основі цієї інформації формуватимуть індивідуальний реабілітаційний план пацієнта.

Далі це дозволить забезпечити синхронізацію між учасниками мультидисциплінарної команди й внесення швидких змін (за потреби) до реабілітаційного плану.

Трансформована система реабілітації має на меті не лише відновити фізичне й психологічне самопочуття людини, але й повноцінно повернути людину до суспільного життя, зберегти її роботу й соціальні контакти.

Для цього в електронній системі охорони здоровʼя впроваджують функціонал реабілітації за принципами Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоровʼя (МКФ).

Відповідний навчальний онлайн-курс щодо базових засад МКФ уже доступний на платформі «Академії НСЗУ». Зараз уже понад 1200 фахівців зареєструвалися на нього й почали навчання. Невдовзі в доповнення до курсу стартує ще один. Він стосуватиметься безпосередньо документування процесу надання реабілітаційної допомоги на основі МКФ.

Тож Україна впроваджує світові стандарти реабілітації, а електронні інструменти сприятимуть прозорості й контрольованості реабілітаційного процесу, спрощуватимуть бюрократичне навантаження. І головне, сприятимуть ефективному й комплексному відновленню пацієнтів й адаптації у всіх сферах життя.

– Міноборони й МОЗ разом з організацією «Принцип» і Мінцифри працюють над цифровізацією процесів військово-лікарської комісії для військовослужбовців. На якому зараз етапі цифровізація?

Повномасштабна війна РФ, на жаль, спричинила зростання кількості людей, яким необхідно здійснювати військово-лікарську експертизу. Через це суттєво зросло й навантаження на працівників ВЛК. Також на сьогодні частина ВЛК (які перебувають у системі військової медицини) не цифровізовані, тобто в них відсутні електронні черги, медичні інформаційні системи, електронний документообіг.

Наша команда долучилася до допомоги колегам із Міністерства оборони, Командування медичних сил ЗСУ. Зокрема, ми провели інтерв’ю з військовослужбовцями, громадськими організаціями, здійснили аналіз звернень, що надходять на гарячі лінії, і визначили список першочергових питань, які потребують реагування як з погляду організаційних процесів, так і з погляду нормативно-правових змін і цифровізації.

Мета удосконалення ВЛК у тому, щоб проходження військово-лікарської експертизи відбувалося для військовослужбовців швидше й зручніше. Зміни входитимуть у дію поступово, адже це комплексний процес, який передбачає внесення змін до низки нормативно-правових актів, технічних розроблень і тестувань. Перші результати уже є, більш системні зміни займуть більше часу.

Так, уже збільшили кількість гарнізонних ВЛК за рахунок їх додаткового розгортання в цивільних закладах охорони здоровʼя, щоб розширити пропускну спроможність. Також нещодавно ухвалили постанову Кабміну щодо впровадження нового пакету медичних гарантій для окремого фінансування оплати послуг медичних працівників, які залучені до проведення медоглядів й оцінюють ступінь придатності до військової служби.

Проводимо пілотування процесів електронного документообігу, розгортання в тестовому режимі електронної черги в гарнізонних ВЛК, триває забезпечення компʼютерною технікою закладів охорони здоровʼя в системі Міноборони.

Розроблено законодавчі зміни. Це два законопроєкти, які були ухвалені за основу й розгляд яких готується до другого читання. Зокрема, зміни спростять процес оформлення військовослужбовцям довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) як за результатами проведення відповідного розслідування (службового чи спеціального), так і без його проведення. Це також стосується питань оформлення й направлення медичних й інших документів між військовими частинами та закладами охорони здоров’я.

– Ще до повномасштабного вторгнення РФ в Україну в МОЗ почали роботу над кабінетом пацієнта в застосунку «Дія». На якому етапі зараз проєкт?

– Це один із топпроєктів. Він дозволить забезпечити просту взаємодію пацієнта з системою охорони здоровʼя як із питань безпосередньо медичного обслуговування, так і з адміністративних питань, наприклад використання медичної інформації без необхідності фізичної взаємодії із закладом охорони здоровʼя.

Упровадження електронних пацієнтських сервісів відбуватиметься в декілька етапів. Зараз ми перебуваємо на першому. Це можливість укладення або розірвання декларації з сімейним лікарем в онлайн-режимі. Цей проєкт складається з трьох підпроєктів, які рухаються паралельно. Зараз розроблено технічні вимоги й тривають процедури закупівлі технічної розробки.

– Пілот системи обліку ліків e-Stock, що дозволить моніторити наявність препаратів у лікарнях, із січня почав роботу в тестовому режимі. Які перші результати? І на якому етапі впровадження 2D-кодування ліків, що важливо для переходу на стандарти ЄС? [2D-кодування – це маркування, штрих-код на упаковці препаратів, який наносять на заводі, а дані вводять у систему моніторингу ліків. Пацієнти можуть перевірити ліки, просканувавши код у мобільному застосунку, – ред.]

– Насправді впровадити систему е-Stock намагалися різні команди щонайменше впродовж останніх п’яти років. І мені дуже приємно, що нашій команді таки це вдається.

Загалом e-Stock дозволить відстежувати, оцінювати закупівлі, розподіл й облік лікарських препаратів у режимі реального часу. Безпосередньо для пацієнтів повноцінний запуск системи означатиме доступність інформації про ліки і їхні залишки (незалежно від того, з якого джерела вони закуплені й поставлені).

169 закладів охорони здоров’я подавали потребу за напрямами «Доросла онкологія» й «Ендопротези і набори для трансплантації». У середньому збір заявок, їх верифікація й розрахунок кількості до закупівлі тривав півтора місяця. Серед переваг користувачі відзначили зручність інтерфейсу й легкість у роботі, а також оперативну реакцію ІТ-команди «Медичних закупівель України» на технічні питання під час збору потреб. Далі ми працюємо над розробленням модулів закупівель, модуля логістики й модуля обліку медичних товарів.

Щодо 2D-кодування ліків. Разом із партнерами розробили дорожню карту із запуску системи верифікації лікарських засобів в Україні, яку вже презентували представникам асоціацій і бізнес-сектору. Зокрема, у 2023 році плануємо підписати меморандум про співпрацю між МОЗ і суб’єктами ринку; фіналізувати й ухвалити постанову Кабміну, яка регулюватиме питання верифікації лікарських засобів із 2D-кодуванням; створити Національну організацію верифікації лікарських засобів, а також комунікувати з Єврокомісією щодо приєднання до Єврохабу.

– Наскільки часто ЕСОЗ піддається хакерським атакам і що робите для кіберзахисту?

– Так, на нас регулярно здійснюють хакерські атаки. Від початку функціонування наша система захисту знешкодила сотні й сотні загроз й атак.

Нині дані, які зберігаються в ЕСОЗ, надійно захищені. На відміну від паперових карток, внесення даних до ЕСОЗ гарантує їхню цілісність і збереженість. Захист даних й інформації системи відповідає українському законодавству, зокрема наявний атестат комплексної системи захисту інформації. Тобто вона відповідає національним стандартам забезпечення захисту даних і запобігання втручанням.

Також система постійно проходить безпекові аудити, ведеться робота з перевірки стресостійкості й інших безпекових характеристик.

Окрім того, у нас враховано принципи GDPR (регламент із захисту даних – General Data Protection Regulation) і міжнародні стандарти захисту інформації.

– Щотижня в Україну надходить медична гуманітарна допомога. Сукупно за час повномасштабної війни її передали із 35 країн. Скажіть, чи не зменшуються її обсяги останнім часом, чи не відчувається «втома» від України?

– Найбільші обсяги допомоги надходили на початку повномасштабної війни, але допомога продовжує надходити й зараз.

Загалом за період воєнного стану до України надійшло понад 12,5 тисячі тонн медичної гуманітарної допомоги на суму 13 334 мільйони гривень. Допомога продовжує надходити від урядів різних країн світу, міжнародних і партнерських організацій, українського й іноземного бізнесу та безпосередньо від медичних закладів.

Збір даних про медичні потреби, облік залишків на регіональних складах і в закладах охорони здоров’я, а також розподіл медичної гуманітарної допомоги відбуваються за допомогою інформаційно-аналітичної системи “MedData”, що забезпечує контрольованість і прозорість процесу.

Гуманітарну допомогу розподіляють, щоб закрити потреби в усіх регіонах України. Пріоритетно для тих, що розташовані в зоні бойових дій і поблизу них, а також тих, які активно залучені до медичної допомоги пораненим. Крім того, у фокусі – заклади регіонів із великою кількістю внутрішньо переміщених осіб.

– 2022 рік складний для всіх, зокрема й для медицини. Які проєкти з цифровізації системи охорони здоров’я довелося відкласти через повномасштабне вторгнення? Із якими найбільшими викликами стикнулися? І як загалом оцінюєте результати 2022 року?

– Безумовно, 2022-й – рік складний, рік викликів, що змусив нас швидко ухвалювати рішення, акумулювати зусилля, кооперуватися з іншими й досягати результатів. Війна, статус кандидата України в Європейському Союзі, тепер ідеться про членство нашої країни в ЄС – основні виклики, на які доводилося відповідати, не відкладаючи реалізації проєктів.

Ми об’єднали зусилля з українським великим і середнім бізнесом, міжнародними благодійними організаціями, представленими в Україні, українськими благодійними організаціями, волонтерами. Удалося організувати надходження й розподіл медичної гуманітарної допомоги із залученням також урядів, міністерств, фармакологічних компаній із 35 країн світу.

У травні 2022 року з’явилася президентська ініціатива United24, де одним із напрямів є медична допомога, на яку збирають кошти українські й іноземні амбасадори. Також додався ще кейс відбудови закладів охорони здоров’я.

Ще у 2022 році було впроваджено розширений неонатальний скринінг – один із найсучасніших діагностичних методів аналізу крові, що дозволяє виявити в дитини небезпечні спадкові захворювання обміну речовин до появи їхніх перших клінічних ознак і своєчасно почати лікування. Уже проведено понад 50 тисяч досліджень.

Також упровадили сім пілотних телемедичних рішень в умовах воєнного стану. Вони стосуються консультування щодо вибухо-вогнепальних, опікових травм, а також консультативної мережі з використанням пристроїв віртуальної присутності (робот “Litev3”), телемедичної реабілітації з напряму нейросенсетивних розладів, телемедичної кардіотокографії [апарат для моніторингу серцебиття плода й скорочення матки під час вагітності й пологів], використання віртуальних операційних, медичних роботів “HomeDoctor”.

Ми зараз одночасно працюємо над тим, щоби перемогти у війні й виграти мир. Відома фраза, яка ось обговорювалася сучасними українськими філософами, культурологами, футурологами. Іншими словами, щоб Україна знову повернулася до свого Європейського дому, де вона й була та де їй бути по праву належить. Ми вже працюємо над життям після перемоги.

– Поговорімо про відновлення медичної інфраструктури. Скільки вже лікарень відновили, як оцінюєте темпи їхнього відновлення? Чи будуть лікарні відновлювати вже за новими стандартами, які почали діяти з березня?

– Наші лікарні, пологові й амбулаторії продовжують ставати мішенями для російських ракет і снарядів. Сукупно за цей час пошкодили й зруйнували 1429 обʼєктів закладів охорони здоров’я.

Але жодними подібними обстрілами Росія нас не зламає. Ми вже відбудовуємо зруйновані лікарні, щоб наші пацієнти мали повноцінний доступ до необхідної медичної допомоги. В Україні вже відновили повністю більше 247 об’єктів медичних закладів, які зруйнувала Росія, ще 279 обʼєктів відновили частково. Деякі з них відбудовували з нуля.

Але, на жаль, ще велика кількість залишається пошкодженою. У деяких ми навіть не можемо приступити до відновлення, бо вони постійно перебувають під обстрілами.

Водночас там, де є можливість, проводять модернізацію медзакладів, постачають обладнання. Як за кошти бюджетні, так і в межах гуманітарної допомоги. І тут, звісно, дякуємо всім партнерам, які допомагають.

– У 2023 році запланували більше ста проєктів із цифровізації системи охорони здоров’я. Як ви самі кажете, це амбітна мета. Які з цих проєктів у пріоритеті?

– Попри повномасштабну війну, продовжуємо розбудовувати сферу охорони здоров’я, зокрема згідно з нашими євроінтеграційними планами. Наша цьогорічна дорожня карта включає 107 цифрових проєктів. Це проєкти, які будуть втілені в життя або почнуться у 2023 році.

Це амбітний план, але водночас і виклик. Однак з допомогою команди й партнерів їх під силу почати й реалізувати. Ба більше, чимало проєктів уже успішно втілені у 2022 році.

З важливого, над чим зараз працюємо, – це функціонал для надання стаціонарної медичної допомоги, реабілітаційна складова в електронній системі охорони здоровʼя, інформаційна система крові, інформаційна платформа даних сфери охорони здоровʼя, нові телемедичні рішення на час воєнного стану. Окрему увагу приділяємо цифровій освіті й розвитку цифрових компетентностей медичних працівників, питанням кібербезпеки.