Олександр Омельченко – другий міський голова Києва, який обіймав посаду голови Київської міської державної адміністрації впродовж десяти років – із 1996 до 2006 рік. Сучасний Київ – із незаконними забудовами, руйнуванням пам’яток архітектури та поєднанням автомобілецентричності й маршруток як основного виду громадського транспорту – багато в чому формувався за перебування Омельченка на посаді мера.

Уперше думка про найменування однієї зі столичних вулиць на честь колишнього міського голови Омельченка прозвучала на засіданні Київради, після смерті Омельченка у 2021 році. Тоді депутат Володимир Яловий, який багато років був заступником Омельченка за часів його головування містом, звернувся до мера міста Віталія Кличка з проханням наказати профільним структурам і підрозділам КМДА зайнятися цим питанням та ухвалити відповідний проєкт рішення.

2 червня 2023 року Кличко подав проєкт рішення Київради щодо зміни назви вулиці Павла Скоропадського на честь Омельченка. Кличко аргументував пропозицію тим, що під час дерусифікації назв у Києві виявили дві вулиці Скоропадського. У пояснювальній записці до рішення також зазначається, що Омельченко заслуговує на вшанування, оскільки був мером Києва з 1999 до 2006 рік, має звання Героя України та відзнаку Заслужений будівельник України. Окрім того, прихильники Омельченка нагадують, що за його мерства в Києві запустили вісім станцій метро, відкрили перші бювети та відбудували низку церков.

У січні минулого року 74% містян проголосували проти перейменування вулиці в застосунку «Київ Цифровий», а днями на сайті Київради зареєстрували відповідну петицію, яку вже підписали понад 6 тисяч людей. Редакція The Village Україна в едіторіалі зібрала десять фактів для аргументації не називати київську вулицю на честь Омельченка.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Причина 1: Смертельні ДТП

У багатьох ім’я Олександра Омельченка й досі асоціюється зі смертельними ДТП за його участю, які також згадуються в петиції. Зокрема, аварія у 2009 році, коли колишній мер збив на Столичному шосе пішохода Олександра Карпінського, який загинув від отриманих поранень. (Кримінальну справу закрили у 2010 році «за відсутністю складу злочину», від притягнення до відповідальності Омельченка захистив імунітет народного депутата.)

Причина 2: Дерибан київської землі

З мерством Олександра Омельченка повʼязують великий дерибан міста, багато зі схем і потоків якого існують досі. Зокрема, можна згадати про забудову озер на Осокорках і Протасового Яру. Перший мер Києва Леонід Косаківський також звинувачував Омельченка в незаконному розподілі київської землі на користь «своїх» забудовників. «Проблеми почались у 1996 році, коли почався так званий дерибан, землю рвали буквально на шматки, а владу в місті, по суті, захопила, як її охрестили в пресі, «архітектурно-будівельна мафія», – заявляв Косаківський в інтервʼю газеті «День». – Великий бізнес і забудовники «замовляли музику», диктували правила гри заради отримання ними надприбутків. Фактично, саме вони визначали архітектурно-будівельну політику в столиці. У Києві останні 20 років будувалося переважно комерційне житло, торговельно-розважальні й офісні центри».

Причина 3: Знищення Сінного ринку

Одним зі скандальних рішень під час Омельченкового правління було знищення Сінного ринку на Львівській площі. Ринок передали приватній фірмі, яка, як згодом виявилось, мала зв'язки з невісткою Омельченка. На місці колишнього ринку зараз розташований житловий комплекс «Ярославів град» – якраз поблизу колишньої трамвайної лінії.

Причина 4: «Будинок-монстр» на Подолі та не тільки

Крім знищення Сінного ринку, Олександра Омельченка також пов'язують із появою скандального «будинку-монстра» на Подолі. У 2013 році Київрада збільшила його висотність до 12 поверхів, що заблокувало краєвид на історичну частину Подолу. Зараз забудовник намагається в судовому порядку зняти перешкоди, які перешкоджають введенню будівлі в експлуатацію. Детальніше хронологію скандальної забудови ми описували за посиланням.

Також за час правління Омельченка були видані дозволи на будівництво висотних споруд, які псують краєвид із Печерських пагорбів, зокрема ЖК Carnegie Tower («Одоробла на Кловській») і ЖК Diamond Hill біля Арсенальної площі.

Причина 5: Перебудова майдану Незалежності

Під час реконструкції майдану Незалежності у 2001 році відбулися значні та досі незрозумілі для багатьох містян зміни. Саме тоді на площі з'явився триповерховий ТРЦ «Глобус» і скляні ковпаки, що замінили громадський простір, а знаменитий фонтан демонтували.

Раніше ми розпитували про скандальне рішення трансформації Майдану автора проєкту та головного архітектора Києва Сергія Бабушкіна.

Причина 6: Будівництво ТРЦ під землею та реконструкція Бессарабського кварталу

Одним із ключових аргументів, які використовує Кличко для обґрунтування рішення про перейменування, є потреба уникнути дублювання назви з вулицею Гетьмана Павла Скоропадського (раніше – вулиця Льва Толстого), яка з'явилася внаслідок активної дерусифікації топонімів у Києві.

Насправді ж вулиця, яку чинний мер пропонує переназвати на честь Омельченка – зовсім не вулиця. Це безіменний раніше проїзд між Великою Васильківською та Басейною, якої взагалі не було в місті до реконструкції історичного Бессарабського кварталу. Фактично проїзд утворився як наслідок відкриття комплексу «Арена Сіті» у 2001 році. Тоді ж у центральній частині міста з’явився незрозумілий багатьом досі ТЦ «Метроград», що тягнеться під землею від станції метро «Площа Льва Толстого» до Хрещатика.

Причина 7: Знищення трамвайного сполучення лівого та правого берегів

До червня 2004 року Київ мав повноцінну трамвайну мережу, яка з'єднувала лівий і правий береги через міст Патона. Саме за каденції Олександра Омельченка розпочався масштабний процес демонтажу трамвайних колій у місті: від Старовокзальної до Палацу спорту й далі по мосту Патона, а також на вулицях Бульварно-Кудрявській, Петлюри, Володимирській і Набережному шосе. Усього за цей час (в одноколійному вимірі) ліквідували майже 60 кілометрів трамвайних колій. Такі рішення буквально «вбили» трамвайне сполучення між лівим і правим берегом Києва.

Причина 8: Маршрутки замість комунального транспорту

Як наслідок двох каденцій Олександра Омельченка – основним засобом громадського транспорту в Києві стали маршрутки. Через неефективну роботу муніципального транспорту ще з початку 90-х років і рішеннями на кшталт вищезгаданого демонтажу трамвайного сполучення, приватні перевізники запропонували альтернативу у вигляді маршрутних таксі, яку містяни використовували через брак інших варіантів. Маршрутники отримували дозвіл на роботу від столичної влади, яка не поспішала оновлювати комунальний транспорт. Про корупційні ризики через домінування маршруток у сфері громадського транспорту (а отже – й готівки в оплаті за проїзд) ми детально розповідали за посиланням.

Причина 9: Голосував за ратифікацію угоди Януковича-Медведєва

Угода Януковича-Медведєва передбачала продовження перебування Чорноморського флоту Росії на території України до 2042 року. 27 квітня 2010 року, вже як народний депутат, а не як мер Києва, Олександр Омельченко проголосував за ратифікацію угоди у Верховній Раді.

Причина 10: Перешкоджання журналістській діяльності

Ексжурналіст Микола Поліщук повідомляє про інцидент наприкінці 1990-х років, коли Олександр Омельченко відсудив велику суму штрафу в київської журналістки за те, що вона виявила та публічно висвітлила помилки в грузинському тексті меморіальної таблички на будівлі Медичної бібліотеки, де розміщувалось перше грузинське посольство.