«Польові умови» в підвалах і на полі бою сформували колективний імунітет проти ворога, але не проти інфекційних хвороб. Потік переселенців між містами й можливе зниження імунітету через стрес підвищують ризики підхопити інфекцію, кажуть лікарі.

До того ж настання осені – непоганий час, щоб зазирнути у свою медичну картку й глянути, що там із плановими щепленнями, навіть якщо вам більше 25 років, переконані в МОЗ. Адже імунітет проти деяких захворювань зберігається не на все життя, тому періодично необхідне повторне введення вакцин – ревакцинація.

Ми запитали в імунолога й сімейних лікарів, які щеплення варто зробити дорослим з урахуванням ризиків війни й епідеміологічного сезону; чому краще надолужити пропущені «дитячі» щеплення і як це правильно зробити; чи варто обирати дорожчу вакцину й вводити кілька вакцин відразу.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Які щеплення варто зробити за календарем?

Сімейний лікар може нагадати про календарну або рутинну вакцинацію за Національним календарем профілактичних щеплень, який затвердили у 2018 році. Згідно із цим календарем, в Україні є обов’язковою вакцинація від десяти інфекційних захворювань: гепатиту В, дифтерії, кашлюку, кору, поліомієліту, правцю, туберкульозу, хіб-інфекції, епідемічного паротиту («свинки») та краснухи.

Але не лякайтеся цього переліку: імовірно, більшість щеплень ви вже отримали в дитинстві. Для дорослих старше 25 років обов’язковою є лише вакцинація від правця й дифтерії.

Чим небезпечні правець і дифтерія?

Інфікуватися правцем можна в разі потрапляння бруду в рану або порізу, унаслідок укусів тварин чи травмування гострими предметами, як-от уламками деревини.

Це захворювання вражає нервову систему, його проявами є сильні судоми, які можуть навіть призвести до переломів кісток і проблем з ковтанням. Через це може виникнути спазм дихальних м’язів і параліч серцевого м’яза. Навіть попри екстрену реанімацію й оперативне медичне втручання, смертність від правця сягає 25–80%, стверджують у Центрі громадського здоров’я.

Проявом дифтерії є специфічна ангіна: під час неї в горлі утворюються плівки, що ускладнюють дихання. Ця хвороба передається повітряно-крапельним шляхом і через предмети побуту.

Крім того, коли дифтерійна бактерія потрапляє в дихальну систему, вона виробляє токсин. Він потрапляє до крові й уражає різні органи, найчастіше – серце, нервову систему, нирки.

Дифтерію лікують за допомогою спеціальної сироватки й антибактеріальної терапії. Але й попри своєчасне лікування, близько 20% хворих помирають, кажуть у ЦГЗ.

Як часто треба вакцинуватися від правця й дифтерії та чим відрізняються вакцини?

Згідно з календарем щеплень, у дитячому віці людина має отримати шість щеплень проти дифтерії й правця (у 2, 4, 6 місяців, півтора року, а далі – у 6 і 16 років). У дорослому віці варто ревакцинуватися, тобто закріплювати свій імунітет щодесять років (у 26 років, потім у 36, і так далі).

В умовах війни може знадобитися й екстрене щеплення проти правця в разі пологів й абортів поза медзакладами, відмороження шкіри, опіків другого ступеня й вище, укусів тварин, гангрени, некрозу тканин, абсцесів, проникних пошкоджень шлунково-кишкового тракту, розповідають у МОЗ. Детальніше про це можна прочитати тут.

Щеплення проти дифтерії й правцю безкоштовні лише для дітей за графіком щеплень, пояснює в коментарі The Village Україна сімейна лікарка Марина Сікорська. Дорослі можуть зробити вакцину АДП-М у державних закладах або «Бустрикс» у приватних.

Різниця між цими вакцинами в тому, що «Бустрикс» ще містить компонент, що захищає від кашлюку. Таке щеплення рекомендують робити вагітним у третьому триместрі. Це потрібно для того, щоб новонароджена дитина мала захист до того часу, поки її не можна буде вакцинувати саму, тобто до двох місяців.

Якщо доросла людина не знає, чи є в неї захист від кашлюку, треба здати кров на антитіла Ig G до Bordetella pertussis, коментує The Village Україна лікарка-імунолог Марія Полозова. Якщо вони відсутні, варто вакцинуватися.

Щеплення проти гепатиту В раніше було необов’язковим, але тепер його варто зробити

Ті, хто народився до 2000 року, могли не отримати щеплення проти гепатиту В. Але все-таки це щеплення тепер є в Національному календарі, тому варто надолужити його з власної ініціативи, закликають у МОЗ.

Ризики хронічного гепатиту В більші серед немовлят і дітей до п’яти років, але ця хвороба може бути небезпечною й для дорослих. Тривале перебування вірусу гепатиту В в клітинах печінки може спровокувати цироз і рак печінки й урешті призвести до смерті, попереджають у ЦГЗ.

Вірусом можна інфікуватися під час контакту з інфікованими предметами: зубною щіткою, залізним гребінцем, ножицями – тобто це може бути в стоматологічному кабінеті, лікарні, перукарні чи навіть удома.

Дітей вакцинують проти гепатиту В тричі: у перший день життя, два місяці й шість місяців. Для них вакцина безкоштовна. Дорослим доведеться придбати вакцину власним коштом в аптечній мережі. Їм також варто зробити три дози вакцини проти гепатиту В. Другу дозу вводять за місяць після першої, а третю – за шість місяців після другої, пояснює лікарка-імунолог Марія Полозова. Щоб визначити свій вакцинальний статус, можна здати кров на антитіла до HBsAg і сумарні антитіла до HBc.

Які ще «дитячі» щеплення варто надолужити?

Невакцинованим дорослим необхідно ввести як мінімум одну дозу вакцини від кору, краснухи й паротиту, каже лікарка Марія Полозова. Для кращого захисту можна ввести дві дози, другу необхідно вводити за місяць після першої.

Із надолуженням вакцинації проти поліомієліту складніше. У дорослому віці її будуть проводити лише в тому разі, коли людина належить до груп ризику:

  • подорожує до країн, де трапляються епідемічні спалахи поліомієліту (наприклад, Нігерія, Афганістан, Пакистан);
  • є співробітником наукових лабораторій, які працюють з вірусом поліомієліту;
  • є персоналом медичних установ, що контактує з пацієнтами, у яких підозрюється або діагностований поліомієліт.

У такому разі варто звернутися до сімейного лікаря й скласти індивідуальний план щеплень. Це варто зробити й тоді, коли в дитинстві ви отримали неповний курс щеплень проти поліомієліту.

Лікарка-імунолог також радить надолужити незроблене щеплення проти туберкульозу, яке зазвичай роблять на третій-п’ятий день життя дитини.

Життя в сирих підвалах збільшує ризики захворіти на цю хворобу, застерігають у МОЗ. Тут можна знайти симптоми, які мають насторожити.

Що робити, якщо пропустили планові щеплення для себе чи дитини?

У такому разі не потрібно починати курс вакцинації спочатку. Мінімальні інтервали для надолуження щеплень опублікували в МОЗ. У разі введення вакцини з меншим інтервалом, вона не буде дієвою й не зарахується.

Але для того, щоб зробити щеплення, наприклад, на новому місці, треба надати документи з переліку. Якщо вони втрачені, треба зв’язатися з лікарем, з яким укладена декларація, чи з представником медзакладу, де працює цей лікар.

Якщо вони мають технічну можливість, то сформують довідку про щеплення чи внесуть медичні записи до електронної системи охорони здоров’я. Якщо вони не мають такої можливості, то можуть сформувати цю довідку в паперовій формі, скріпити її печаткою й підписом і надіслати електронно.

На жаль, без документального підтвердження буде вважатися, що ви не робили вакцинацію, – і курс щеплень усе-таки треба буде починати спочатку. Введення додаткових доз вакцини безпечне для здоров’я, підтверджують результати досліджень Всесвітньої організації охорони здоров’я і Європейського центру з профілактики й контролю захворюваності.

Які додаткові щеплення можна зробити?

Під час війни багато українців перестали дотримуватися застережних заходів, як-от носіння маски й дотримання дистанції. Водночас нові штами коронавірусу продовжують поширюватися, а в Україні фіксують зростання захворюваності на COVID-19. Тож МОЗ рекомендує зробити принаймні дві дози вакцини (для представників певних професій вакцинація від коронавірусу обов’язкова).

Також роблять бустерне щеплення для всіх охочих і другий бустер для груп ризику. Тут ми розповідали все, що потрібно знати про другий бустер.

З урахуванням сезонності також можна вакцинуватися від грипу. Зазвичай вакцини в аптеках з’являються у вересні чи жовтні, цьогоріч їх поки що немає.

Зі свого боку, коронавірус і грип можуть ускладнюватися бактеріальною пневмонією, яку провокує пневмокок. Тож людям із груп ризику старше 65 років варто зробити й таке щеплення. Щоправда, його також доведеться робити за власний кошт. Один із варіантів – вакцина «Превенар 13» бельгійського виробництва, каже сімейна лікарка Марина Сікорська.

Лікарка рекомендує також на бажання вакцинуватися від менінгококової інфекції (наприклад, вакцини «Менактра», «Німенрикс»). Ці щеплення обов’язкові та включені до національних календарів у Бельгії, Великій Британії, Ірландії, Ісландії, Іспанії, Нідерландах, Німеччині. В Україні вони не обов’язкові, але рекомендовані.

Тим, хто не хворів, також можна вакцинуватися від вітряної віспи (вакцина «Варілрикс», яка зареєстрована в Україні). Щеплення проти «вітрянки» обов’язкове в календарях щеплень Німеччини, Італії, Іспанії, Франції, Японії, країн Південної Америки, Канади, Австралії, Південної Кореї, Тайваню й країн Тихоокеанського регіону.

Чи варто обирати дорожчу вакцину

Більшість платних вакцин вироблені переважно в Бельгії, Франції або Нідерландах, коментує Марина Сікорська. Водночас вакцини проти дифтерії й правцю (зокрема і з компонентом проти кашлюку) мають дешевші індійські й українські аналоги, які можуть бути не менш ефективними. Головне, щоб вакцина була зареєстрована й виконувала свою функцію, зауважує лікарка.

Водночас не варто обирати платну вакцину, якщо її може забезпечити держава, вважає сімейна лікарка Дарина Дмитрієвська: «Сенс обирати платну вакцину замість забезпеченої державою є хіба що для дітей, адже за гроші можна придбати комбіновані щеплення. Це значить, що за одну ін’єкцію малюк отримає захист від чотирьох до шести інфекцій. Менше уколів – менше стресу, у цьому й суть».

Кілька вакцин відразу – так можна?

Одночасне введення кількох вакцин – це поширена світова практика, кажуть у МОЗ. Залежно від вакцини й ситуації існують різні схеми комбінування щеплень. Яке поєднання є можливим в Україні, можна глянути в наказі МОЗ.

Загалом наукові дані Центру контролю й профілактики захворювань у США (CDC) cвідчать, що вакцини в комбінації настільки ж ефективні, як й окремо. Якщо вводити їх одночасно, вони не викликають проблем зі здоров’ям, коментує імунологиня Марія Полозова.

Протипоказання до вакцинації

Протипоказання можуть бути тимчасовими, як-от висока температура, або постійними (гіперчутливість чи алергічна реакція на певний компонент вакцини). Це не означає, що вакцину потрібно зовсім виключити: сімейний лікар може підібрати іншу, де немає компонента з алергеном.

Такі причини відтермінування щеплень стосуються передусім дітей. Водночас дорослим можна щепитися і з ознаками легкої застуди, тож сезонні ГРВІ не перешкода, каже сімейна лікарка Дарина Дмитрієвська.

Так вважає й імунологиня Марія Полозова: «Якщо застуда легка, немає фебрильної температури (тобто вище 38°С), людина почуває себе нормально, то з боку фізіології імунної системи можна». Але є нюанс: «Проблема в тому, якщо це може бути ковід і тоді є ризик заразити когось у лікарні чи ще десь. Ба більше, зараз нова хвиля».

Чи є «золотий стандарт» вакцинації?

Попри те, що в європейських країнах вакцинальні кампанії йдуть більш швидкими й інтенсивними темпами, як порівняти з Україною, там також є велика доля людей з антивакцинальними настроями, вважає лікарка-імунолог Марія Полозова. Наприклад, люди також купують фейкові паспорти вакцинації, просто в Європі тяжче «обійти систему», ніж у нас.

За словами лікарки, під час вакцинальної кампанії від коронавірусу в громадян не було довіри до державної стратегії й у Франції, й у Німеччині. Натомість в Ізраїлі більшість населення все-таки довіряла. Але люди в більшості країн однаково не завжди усвідомлюють власну відповідальність за відмову від щеплень і загалом мають низьку обізнаність щодо переваг вакцинації, коментує імунологиня. Тому як такого «золотого стандарту», певно, поки що не існує.