У лютому 2023-го фотографії відновленого будинку на проспекті Лобановського в Києві стали розповсюджувати у США як ілюстрацію для теорії змови про те, що війна в Україні – це фейк. На будівлі, у якій у перші дні повномасштабної війни російська ракета прямим влучанням пробила діру розміром у кілька поверхів, рік потому не залишилося слідів руйнувань. Дійшло до припущень про те, що будинок узагалі не був пошкоджений, оскільки відновити будівлю під час бойових дій, мовляв, неможливо.

Досвід Києва доводить протилежне. Водночас історія про відбудову міста – це не лише про успіх, а й про складні виклики, до яких Київ не був цілком готовий.

Через російські обстріли в Києві були пошкоджені понад 640 будівель, із них 196 – житлові будинки. У 2022-му місто обрало 17 найбільш пошкоджених будівель, які мають відбудувати першочергово. З них 11 уже відновлені, на інших ще тривають роботи. Є й будівлі, які не включили до програми відбудови, попри те, що на це є запит містян.

Розповідаємо, що відбулося за рік із постраждалими будинками на Лобановського, Жилянській, Чорнобильській, а також із «Львівським кварталом».

You can read this piece in English.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів


Нове життя будинку на Чорнобильській


На бічному фасаді багатоповерхівки на Чорнобильській, 9-А, – мурал із феніксом, символ воскресіння. Стіни 16-поверхового будинку пофарбовані в білий і м’ятний кольори, фасад утеплений, до входу в будинок ведуть нові доріжки.

Ще рік тому, 15 березня 2022-го, будівля стояла у вогні. Уламки російської ракети впали на будинок, пошкодивши трубу газопостачання на фасаді. Вогонь швидко поширився на більшість квартир: зі 126 помешкань половина вигоріла повністю, інші постраждали частково. Четверо мешканців будинку загинули.

Експертиза показала, що несні конструкції будівлі не були пошкоджені, тож вона може бути відновлена. Будинок витримав потужний вибух завдяки тому, що його зводили за сейсмостійким проєктом, пояснював Deutsche Welle представник будівельної компанії «Аскон», яка взялася за відновлення будівлі.

До відбудови приступили в червні, а вже в листопаді перші мешканці почали повертатися у свої домівки, як й обіцяли в міській адміністрації, розповідає The Village Україна мешканка будинку Ольга Роденко. Наприкінці осені до будинку підвели всі комунікації: працювало опалення, була електроенергія, гаряча вода.

«Проєкт відновлення, який нам запропонували, був дуже красивий. Ми, щиро кажучи, не вірили, що саме таким буде будинок, що це не просто фантазія. Але він дійсно відповідає тому проєкту, який нам представили», – пригадує Роденко. Каже, що будівельники працювали майже цілодобово, на роботах залучили майже сотню людей.

«Будинок не просто відремонтований, він зроблений за останніми будівельними нормами», – каже мешканка. До типового панельного будинку 1980-х років тепер веде пандус, є спеціальний розширений вхід для людей із візками та на колісних кріслах. Радянські ліфти замінили на сучасні, утеплили фасад, оновили електричні та сантехнічні мережі, встановили енергоефективні вікна.

В усіх квартирах з’явилися лічильники для води, газу й електрики, а також регульовані батареї. Місто забезпечило мешканцям мінімальний ремонт: поклали лінолеум, поклеїли шпалери, встановили міжкімнатні двері. Зі зручностей у квартирах були нові санвузли та кухонні плити. «Кожен щось у квартирі ремонтує на свій смак, але важливо, що дали не просто голі стіни, а частково й облаштували житло», – відзначає Роденко, яка свою квартиру прийняла в січні 2023-го. Зараз, як і більшість мешканців, Ольга заново облаштовує своє помешкання, щоб повернутися туди назовсім.

На відновлювальні роботи в будинку на Чорнобильській місто виділило 100 мільйонів гривень, розповідали виданню «УП» представники комунального забудовника «Житлоінвестбуд-УКБ», яке виступає замовником відновлення зруйнованих будинків у Києві.

Загалом у 2022-му Київ відновив 11 із 17 житлових багатоповерхових будинків, які найбільше постраждали через російські обстріли. Технічна експертиза й відновлення будинків коштували 407,5 мільйона гривень. Ці гроші виділили з резервного фонду міського бюджету. Ще в шести житлових багатоповерхівках відновлювальні роботи планують завершити за пів року, на це з бюджету виділили 159,5 мільйона гривень.


Будинок на Лобановського: відновлення, яке назвали фейком у США


У лютому 2023-го іноземні ЗМІ знову зацікавилися будинком на проспекті Лобановського, 6-А. На будівлі, у якій на третій день повномасштабної війни російська ракета прямим влучанням пробила діру розміром у кілька поверхів, рік потому не залишилося слідів руйнувань. У США фотографії відновленого будинку стали розповсюджувати як ілюстрацію для теорії змови про те, що війна в Україні – це фейк.

Іноземні журналісти знову почали звертатися до Олени Чумакової, мешканки будинку на Лобановського, щоб провести фактчекінг. «Мені писали з агенції AFP, я їм висилала фото в хронологічному порядку, свої інтерв’ю, – розповідає Олена. – Після обстрілу до нас приїздили багато кореспондентів з усіх великих світових медіа. Коли вони приїжджають зараз (а вони ж не були весь цей час у Києві), дивуються: «Як це так, невже будинок уже цілий?» Мене запитували, чи не видається мені дивним те, що війна ще не закінчилася, а все вже відновлюється в нас. Я їм кажу: «А як жити?» Воно ж далі буде руйнуватися, це по-перше. По-друге, усі ці зруйновані конструкції складали небезпеку для людей поруч, вони ж могли в будь-який момент завалитися».

У 27-поверховому будинку були зруйновані 16 квартир в одній із секцій. Попри це, руйнування загрожувало всій будівлі, якби її не почали рятувати. У травні мешканці вирішили почати відбудову за свій кошт. Зібрали 1,5 мільйона гривень, які витратили на розбір завалів і підсилення зруйнованих поверхів, щоби не було обвалу. Потім до справи долучилася КМДА, стало зрозуміло, що для відновлення будинку доведеться розбирати всі верхні поверхи, які нависають над діркою від влучання ракети. На ділянці зі сторони проспекту Лобановського обладнали будівельний майданчик.

 Раніше ми спілкувалися з мешканцями та бізнесами, які вирішили повернутися до будинку, коли там ще тривали будівельні роботи.

Упродовж літа тривав демонтаж. «Спочатку була паніка, якщо чесно, боялися, що не закриємо будинок, а наближався опалювальний сезон. Узагалі він у місті почався десь 15 жовтня, а в нас аж наприкінці листопада. Тому що не був загерметизований будинок, частково не було вікон, а без цього опалювати немає сенсу», – пригадує Олена Чумакова.

Початковий план передбачав, що відбудова триватиме до квітня, але будівельники впоралися набагато раніше. «Ми випередили строки втричі, – каже Сергій Пиндер, головний інженер проєкту відбудови на Лобановського. Пояснює, що вся справа в послідовному виконанні робіт: спочатку робили демонтаж, було завдання дістатися монолітних конструкцій. Потім будівельне сміття потрібно було спустити вниз і підготувати конструкції для алмазорізання».

Фото: КМДА

Складність демонтажу залежить від можливостей баштового крана, тобто від того, яке навантаження він може втримати, пояснює Пиндер. «Архітектори-проєктанти видали нам креслення, показали, як демонтувати, і ми вже чітко за паперами виконували цю роботу. Алмазорізкою вирізали деталі за кресленням», – розповідає інженер.

На об’єкті будівельники працювали у дві зміни: одна – вдень, інша – уночі. На початку осені почали зводити зруйновані поверхи наново. До кінця листопада в будинку вже були відбудовані стіни, встановлені нові вікна, з’явилася змога запустити систему опалення.

Конструкція будинку монолітно-каркасна. Каркас зводять із залізних балок, їх заливають бетоном, а поміж ними кладуть перекриття. Потім стіни закладають цеглою. Один такий поверх зводили приблизно за тиждень.

Спочатку вартість відновлення будинку оцінили в 50 мільйонів, однак потім сума виросла до 70 мільйонів. Роботи на об’єкті зупиняли одного разу, коли не вистачало коштів, розповідає Пиндер: «Тоді приїжджав міський голова, ми показували, що за цей строк виконали, і, коли вже всі кошториси в них були, ми відновили роботи у дві зміни».

Коли в Києві почалися екстрені відключення світла, на об’єкті вже вели здебільшого внутрішні роботи, будівельники прибирали своє приладдя, спускаючи його на канатах із верхніх поверхів, ліфти часто не працювали.

Будівельний паркан прибрали наприкінці грудня, новий рік мешканці будинку зустрічали вже без нього. Водночас дім досі заселений лише наполовину, каже Олена Чумакова. Багато мешканців виїхали за кордон, найбільше бояться повертатися ті, хто був на місці в момент ракетного удару та втратив житло.

Зараз мешканці планують зробити велике прибирання, позбутися останнього будівельного сміття на верхніх поверхах, підфарбувати фасад унизу будівлі.

«Потім, у мирні часи, може, й інсталяцію зробимо, якщо кошти будуть. Як нагадування про те, що тут було, – ділиться Олена. – Розуміємо, що війна ще не скінчилася, але сподіваємося, що все буде добре».


«Львівський квартал»: що з будівлею на Лук’янівці, яка зазнала обстрілів двічі


Історія про відбудову Києва – це не лише історія успіху. Передусім це історія про складні виклики, до яких місто не було цілком готове. Мешканцям деяких постраждалих будівель довелося боротися за те, щоб їх включили до програми відновлення, що негативно позначилося на рівні довіри до міської адміністрації.

У ЖК «Львівський квартал», що поблизу метро «Лук’янівська», ракети влучали двічі. 28 квітня постраждала сьома секція житлового комплексу, унаслідок атаки загинула продюсерка «Радіо Свобода» Віра Гирич. За два місяці, 26 червня, сталося влучання в сусідню секцію, були частково зруйновані три верхні поверхи будинку, п’ятеро мешканців отримали поранення, одна людина загинула.

Після двох влучань у будівлях були повністю зруйновані 27 квартир, ще майже 140 підлягають відновленню, ідеться у звіті, наданому редакції The Village Україна КП «Житлоінвестбуд». Попри це, до кінця літа будинок не вносили до списків найбільш постраждалих у місті, розповідають мешканці.

«Наш забудовник ходив на засідання військової адміністрації, спілкувався з департаментом містобудування. Ми зі свого боку створили благодійний фонд [«Врятуй український дім» – ред.], стали на контроль в омбудсмена, намагалися всіляко збільшувати увагу до нашого будинку», – розповідає мешканка ЖК Іванна Ільченко.

Розпорядження включити будинок до програми першочергової відбудови з’явилося лише в серпні, а роботи з відновлення стартували в грудні, тому шансів перезимувати у своїх домівках жителі «Львівського кварталу» не мали.

Узимку почали вивозити будівельне сміття, звели будівельний паркан. Наприкінці грудня на майданчик завезли кран і почали відбудову. Підрядник – компанія «Аскон», яка займалася відновленням будинку на Чорнобильській. «Вони доволі ефективні, працюють і в суботу, і в неділю», – розповідає Оксана Стельмащук, мешканка ЖК.

Сьомий, восьмий і дев’ятий поверхи третьої секції частково демонтували, замість ушкоджених конструкцій зводять нові. Будівельники мають ще викласти стіни, провести скління, відновити інженерні мережі, відремонтувати фасад.

Найскладніше доводиться із сьомою секцією, де удар припав на другий поверх і де пошкоджені майже 60 квартир, розповідав директор будівельної компанії «Аскон» Владлен Стержинський виданню «Наш Київ». Перед тим, як виконувати демонтаж, на зруйнованих поверхах встановили металевий підтримувальний каркас. Тепер будівельники відновлюють пошкоджені пілони та плити будинку.

У КМДА обіцяють завершити роботи в червні 2023-го, однак мешканці не вірять, що будівлю вдасться відновити в такі терміни.

«Багато процесів «зависають» ще на етапі тендерів. Деякі з них, як-от на двері та вікна, досі не проведені, то як може йтися про завершення робіт у червні?» – каже мешканка Іванна Ільченко.

Власникам квартир третьої секції будівельники повідомили, що отримати доступ до квартир можна буде, вірогідно, у вересні або жовтні.

Жителі переймаються, що через те, що в холодний сезон будинок тривалий час не опалювався, могли виникнути проблеми в помешканнях, доступу до яких наразі практично немає. Ускладнює ситуацію й той факт, що «в спадок» від забудовника лишилася не підключена за постійною схемою електрика.


Історичний будинок на Жилянській досі стоїть зруйнований


Ще менш оптимістичною є ситуація з будинком на вулиці Жилянській, у яку 10 жовтня 2022-го влучив російський дрон. Половина будинку завалилася, були зруйновані чотири із 16 квартир. У КМДА відразу заявили, що будинок відновити неможливо та запропонували його мешканцям нове житло в багатоповерхівці на околиці міста. Однак постраждалі не погодилися з цим, вони хочуть відбудувати своє житло.

«Будинок досі незаконсервований, як його залишили [після обстрілу – ред.], так він і стоїть. Ми своїми силами закрили тільки вікна та двері, щоб не залазили безхатьки, бо такі інциденти були», – розповідає одна з власниць житла в будинку на Жилянській Тетяна Махрінська.

Будівлю навіть не обнесли парканом, тож потрапити до напівзруйнованих підвальних приміщень може хто завгодно. У грудні 2022-го на цокольному поверсі будинку сталася пожежа.

Узимку мешканці будинку зареєстрували ОСББ. Як юридична особа вони зможуть шукати фінансування від меценатів, укладати договори з підрядниками, а також оформити на себе землю під будинком. Наразі чекають на результати замовленої ними експертизи щодо стану будинку.

«Ми спілкувалися з департаментом архітектури та містобудування КМДА, просили сприяти відновленню та домовилися, що як отримаємо результати експертизи, намітимо план дій, то знову до них звернемося з чітким уявленням про те, якої допомоги потребуємо», – каже Махрінська та пояснює, що без дозволу КМДА жителі не можуть займатися відбудовою навіть своїми силами.

Якщо не вийде отримати все необхідне фінансування від міста, мешканці збираються шукати інвесторів.

«Ми запитували в архітекторів, як краще робити: чи повністю зносити та будувати заново, чи тільки добудовувати. Спілкувалися з різними фахівцями, радилися, як зробити так, щоби не було великої суми, але водночас, щоби будинок міг простояти ще століття. Є декілька варіантів, зокрема, відновити зруйновану частину та «стягнути» будинок», – пояснює Махрінська.

Наразі план мешканців такий: отримати результати експертизи та містобудівні умови, розробити проєкт відбудови, погодити його з КМДА й узятися до робіт. Підрядника, який розроблятиме проєкт, уже знайшли.

Поки що більшість мешканців перебралися до друзів або родичів, продовжують комунікувати з архітекторами та фондами.

«Дуже сподіваємося, що найближчим часом будемо радіти заїзду кранів. Хотіли б до кінця року все-таки спати вдома», – каже Тетяна Махрінська.

 Раніше ми розповідали про архітектурну цінність будинку, попередні висновки експертизи та позицію КМДА щодо його відбудови.