Чи можна прищеплюватися від COVID-19 людям із серцево-судинними захворюваннями? А з цукровим діабетом? А з алергією? Вакцина AstraZeneca викликає тромбози? Ці запитання ми поставили Федіру Лапію, лікарю-імунологу та голові Національної технічної групи експертів із питань імунопрофілактики.

Федір Лапій

лікар-імунолог, голова Національної технічної групи експертів із питань імунопрофілактики


Вакцина AstraZeneca (Covishield) викликає тромбози?

Аби точно відповісти на це питання, потрібно провести розслідування. Слід з’ясувати, що є у вакцині, що може викликати тромбози, або що відбувається в організмі після вакцинації, що може спровокувати тромбози.

У ЗМІ з'явилися повідомлення про те, ніби Європейська агенція з лікарських засобів підтвердила зв’язок між вакциною AstraZeneca й утворенням тромбів. Але всі вони посилалися на інтерв’ю з керівником відділу вакцинації Марко Кавалері в італійському виданні. Офіційної заяви Європейська агенція з лікарських засобів не робила. А зв’язок між вакцинацією й утворенням тромбів досі досліджується.

Також необхідно порівняти частоту виникнення тромбозів у вакцинованих людей із базовою частотою виникнення тромбозів. Кілька тижнів тому на 17 мільйонів використаних доз вакцини AstraZeneca було зафіксовано 37 повідомлень про тромбози. Тобто одне повідомлення на 460 тисяч доз вакцини. Зауважу, йдеться не про причинно-наслідковий зв’язок, а про виникнення тромбозів у людей через певний час після вакцинації.

Базова частота тромбозів глибоких вен – від 40 до 160 випадків на 100 тисяч. Тобто в середньому, це один випадок тромбозу на 1000 населення, який трапляється, незалежно від вакцинації.

Тобто це ще питання, чи вакцина AstraZeneca дійсно збільшує ризик тромбозів. Аби це стверджувати, треба мати пояснення.

Навіть якщо причинно-наслідковий зв’язок дійсно існує, тоді потрібно зіставляти такі поняття, як ризик і користь. Так, ми маємо один випадок тромбозу на кілька сотень тисяч вакцинованих (причинно-наслідковий зв’язок не доведений). Але при цьому COVID-19 сам по собі дуже часто стає причиною тромбозів. В умовах пандемії, коли багато людей хворіють на COVID-19, це вже фактор підвищеного ризику для виникнення тромбозів.

В Україні в середньому 400 осіб на день помирають від COVID-19 – це лише офіційна статистика, насправді їх більше. Також багато людей помирають через віддалені наслідки коронавірусу. Це чітко простежується за показниками так званої залишкової смертності. Якщо порахувати кількість померлих за останні 5 років, то щомісяця вона є більш-менш сталою. А під час коронавірусу вона в середньому на 30% більша. Це показує реальні наслідки COVID-19. Вакцина може попередити їх – сьогодні це доведено.

Цю ситуацію можна порівняти з пасками безпеки в автомобілях. Вони рятують життя у випадку автокатастрофи, але при цьому можуть ламати ключиці. Подушка безпеки в автомобілі, яка спрацьовує в результаті ДТП, може зламати людині ніс, але врятувати життя. Але абсолютно не страхує від того, щоби людина не сіла за кермо п’яною, не перевищувала швидкість чи не їхала на червоне світло. Це зменшує ризик смерті в результаті автокатастрофи, але може мати побічні ефекти у вигляді зламаної ключиці. Однак це не означає, що ми всі маємо перестати використовувати паски безпеки. Співвідношення користі та ризику має завжди братися до уваги.

Ще один факт: у Великій Британії використовують дві вакцини проти COVID-19 – Pfizer/BioNTech та AstraZeneca, приблизно 50% на 50%. Якщо повернутися на кілька тижнів назад, коли в медіа почалась історія з повідомленнями про тромбози, то у Британії було зареєстровано більше випадків тромбозів серед тих людей, які отримали щеплення вакциною Pfizer.

Чому ж тоді про тромбози після вакцини AstraZeneca так багато говорять? Мені здається, що тут не можна обійтись без аналізу конкуренції та геополітики. Вакцина від AstraZeneca для країн коштує близько 3 доларів за дозу й менше, при цьому конкурентна вакцина (теж векторна) від інституту Гамалії коштує близько 10 доларів за дозу. Ціна Pfizer/BioNTech – понад 10 доларів за дозу, Moderna – так само понад 10 доларів за дозу. Зрозуміло, що менша вартість вакцини більш вигідна для держав.

Слід зазначити також ще один нюанс: AstraZeneca уклала контракт на ліцензійне виробництво вакцини в Південній Кореї, а також із Serum Institute of India, що має великі потужності. Відповідно, можливість виготовляти цю вакцину у великій кількості може вплинути на ринок вакцин.

На початку березня були опубліковані дані про те, що друга доза вакцини від AstraZeneca може бути максимально відтермінована, щонайменше на 12 тижнів, адже ефективність першої дози при цьому досить висока. У відповідь на це, наприклад, Канада, де вакцинують AstraZeneca, й у тому числі зареєстрували Covishield, ухвалила рішення робити інтервал між щепленнями 4 місяці, Британія та Німеччина вакцинують з інтервалом 12 тижнів, Україна тепер також.

До того ж це не означає, що другу дозу AstraZeneca обов’язково потрібно зробити через 12 тижнів, її введення може бути відтерміноване. В умовах дефіциту вакцин у світі така схема більш гнучка – ви можете ввести першу дозу вакцини, а другу відтермінувати щонайменше на 12 тижнів, і нічого страшного, якщо її введуть пізніше. Це стосується тільки вакцини від AstraZeneca, але не стосується інших виробників вакцин, які необхідно вводити двічі з інтервалом до одного місяця.

Чи безпечно вакцинуватися людям з алергією?

Питання алергії особливо актуальне зараз, коли весна почалася не лише за календарем. У період цвітіння люди, які мають алергію, а відповідно й скомпрометовані органи дихання, стають більш вразливими до тяжкого перебігу COVID-19. Тому цим людям потрібно вакцинуватися.

Узагалі алергія – це дуже специфічне поняття. У людини може бути алергія на пилок, берези чи вільхи, наприклад, але це не є компоненти вакцини. Як правило, вакцини не містять тих алергенів, на які в людей найчастіше є реакція.


Якщо тяжка алергічна реакція виявилася під час вакцинації першою дозою, людину не вакцинують другою


Найбільше занепокоєння в цьому сенсі викликає мРНК вакцини (наприклад, Pfizer чи Moderna), тому що до їх складу входить молекула поліетиленгліколю. До моменту вакцинації від COVID-19 люди зазвичай уже зустрічалися з цією молекулою, тож можуть знати про свою алергію. Поліетиленгліколь входить до зубної пасти, пінки для гоління, лосьйонів, солодких газованих напоїв, жуйок, цією речовиною також обробляють фрукти, аби вони краще зберігалися. Тож якщо в житті людини раніше траплялися тяжкі алергічні реакції, як анафілактичний шок чи набряк Квінке, це могла бути реакція на поліетиленгліколь. Таких людей ми не вакцинуємо мРНК вакцинами.

Якщо ж тяжка алергічна реакція виявилася під час вакцинації першою дозою, людину не вакцинують другою.

Щоби зменшити наслідки тяжкої алергічної реакції, в Україні проводять навчання мобільних бригад, тож у випадку, якщо таке трапиться, людині нададуть допомогу. Зазвичай тяжкі алергічні реакції виникають протягом перших 15 хвилин, тому ми рекомендуємо не залишати місце проведення вакцинації протягом 30 хвилин – перестраховуємося ще й додатково.

Чи можна вакцинуватися людям із серцево-судинними захворюваннями?

Так, можна. Людям, які мають серцево-судинні захворювання, слід проконсультуватися зі своїм лікарем. Багато людей старшого віку часто ігнорують це і вважають, що вони ще дуже молоді й почуваються добре, але не помічають, що в них постійно підвищений тиск. Важливо переконатися, що вони мають контрольовану гіпертензію, а за потреби слід приймати ті чи інші ліки для нормалізації тиску.

Якщо людина має варикозне розширення вен нижніх кінцівок, це також привід для консультації в лікаря, щоби зменшити ризики тромбоутворення. Це необхідно робити незалежно від вакцинації.

Чи можна вакцинуватись людям, які мали інсульт?

Можна й потрібно. Ці люди мають підвищений ризик тяжкого перебігу COVID-19, а вакцинація попереджає необхідність госпіталізації. Якщо людина пережила інсульт і прикута до ліжка, то у випадку захворювання на коронавірус і госпіталізації вона потребуватиме додаткового догляду. Ми знаємо, що в нас велику роль у цьому відіграють рідні. Але коли людину госпіталізують у закрите ковідне відділення, родичі вже не можуть приходити та перебувати з пацієнтом.

Чи безпечно вакцинуватись людям із ВІЛ?

Вакцини від COVID-19, які використовуються сьогодні в Україні та світі, належать до так званих «інактивованих вакцин» – тобто вони не містять живого мікроорганізму. Якщо ввести таку вакцину людині з тяжким імунодефіцитом, наприклад, ВІЛ-інфікованому, який має дуже низьку кількість клітин T-хелперів, вакцина не буде наскільки ефективною. Тобто імунна відповідь може бути не сформована. Але щеплення все одно буде безпечним. Тому люди з ВІЛ повинні отримувати терапію, за якої вони мають нормальну кількість T-хелперів. Вакцинуватися їм також потрібно.

А людям з онкозахворюваннями?

Те саме стосується інших захворювань, за яких страждає імунна система в результаті вживання препаратів чи хімієтерапії. Наприклад, якщо людина має онкологічне захворювання й отримує хімієтерапію, це негативно впливає на імунну систему. Відповідно, адекватна імунна відповідь може не сформуватися. Але вакцина так само буде безпечною для цієї людини.

Чи безпечна вакцина для людей із цукровим діабетом?

І в дослідженнях вакцини від Pfizer/BioNTech, і в дослідженнях вакцини від AstraZeneca, і в дослідженнях вакцини від Sinovac були присутні люди з цукровим діабетом. Жодних додаткових побічних ефектів у цих людей не було виявлено. Навпаки, є дані, що такі супутні хвороби, як цукровий діабет – це фактор ризику тяжкого перебігу COVID-19. Тобто ці люди потребують захисту.


Це стан, за якого потрібна додаткова вакцинація


Ба більше, не ведеться дискусія про те, чи цукровий діабет є протипоказанням до будь-якої вакцинації. Це стан, за якого, навпаки, потрібна додаткова вакцинація, наприклад, щорічне щеплення від грипу, проти пневмококової інфекції, а зараз вакцинація проти COVID-19.

Якщо в людини астма, їй можна вакцинуватися?

У клінічних дослідженнях вакцин також були пацієнти із бронхіальною астмою, із хронічними обструктивними захворюваннями легень. У цих людей не було виявлено додаткових побічних ефектів. Такі пацієнти просто мають отримувати свою базову терапію та розуміти, чи не потрібна певна корекція терапії.

Кому протипоказана вакцинація від COVID-19?

Перше протипоказання – вік. Якщо в інструкції вказано, що вакцина дозволена до використання з 18 років, це означає, що до 18 років ми не маємо права її застосовувати. Найчастіше тому, що вона не досліджена на цій віковій групі.

Абсолютним протипоказанням є тяжка алергічна реакція до компонентів вакцини або на попередню дозу, адже це може загрожувати життю.

Застереженням до вакцинації є вагітність, адже масштабних досліджень із вагітними не проводилось. Дослідження на вагітних тваринах не виявили жодних ускладнень на перебіг вагітності та на плід. При цьому відомо, що вагітні – у групі ризику за тяжким перебігом COVID-19, тому користі від вакцинації більше, ніж ризиків. Але питання вакцинації вагітної жінки потрібно обговорювати індивідуально, пояснюючи їй користь і ризики вакцинації в цей період.