Редакція The Village Україна зібрала 23 найцікавіші тексти про Київ, які ми підготували у 2023 році.

Метро між «Теремками» й «Деміївською» закрили на пів року. Чому це сталося? І як це вплине на місто?

   

Через підтоплення перегінного тунелю на пів року закрили ділянку між станціями метро «Деміївська» й «Теремки», що блокувало шість станцій: «Деміївська», «Голосіївська», «Васильківська», «Виставковий центр», «Іподром» і «Теремки», між якими зараз запустили човниковий рух. Чому тунель довелося терміново закрити, чому наземні маршрути лише частково компенсують роботу метро, навіщо потрібна відокремлена смуга транспорту й чому це не єдина проблемна ділянка метро в Києві, пояснює голова правління ГО «Пасажири Києва» Олександр Гречко.

Лінк

Черговий міст «утомився» в Києві. Це причина переглянути підхід КМДА до шляхопроводів і розв’язок

   

Наприкінці вересня в Києві під час ремонту обвалилися нові конструкції Дегтярівського шляхопроводу. Це наслідок того, що КМДА шляхом мільярдних інвестицій намагається зберегти застарілу транспортну інфраструктуру у вигляді «розв’язок-конюшин» і будувати нові за планами 50-річної давнини, кажуть транспортні експерти. Разом із «Пасажирами Києва», «Про мобільність» і Bike City Consulting нагадуємо, які є альтернативи «розв’язкам-конюшинам», і розбираємося, чи потрібні взагалі шляхопроводи там, де їх наразі будують.

Лінк

Жителі Микільської Слобідки 20 років б’ються за парк на березі Дніпра (і за нормальний лівий берег)

   

Битися довелося в прямому й переносному сенсі в залах судів і на будівельних майданчиках. Жителі Микільської Слобідки перекривали дорогу спецтехніці, встановлювали барикади, захищалися від тітушок, пікетували, власноруч саджали дерева й прибирали територію, а врешті самі зібрали кошти й замовили архітекторам проєкт парку. Більшість берега від забудови вони відбили, але крапку в цій історії ставити зарано. Розповідаємо, який парк там хоче створити місцева громада й чому ініціатива «Дикий Лівий» важлива для всього Києва.

Лінк

Ми порахували, що більше половини нових ЖК в Києві мають закриту територію. Як її відкривати?

   

Більшість житлових комплексів Києва, побудованих після 2010 року, мають закриту територію для пішоходів і машин. Це майже 700 гектарів землі, до якої не можуть вільно потрапити більшість киян. Хоча дослідники міста запевняють: паркани не дають безпеку, а якісний публічний простір можна отримати й без них, мешканці закритих ЖК відмовлятися від парканів не поспішають. Тим часом інші містяни втратили доступ до звичних маршрутів, берегу Дніпра чи зелених зон. Разом із фахівцями розбиралися, як відкривати закриті ЖК.

Лінк

Ocean Mall хочуть запустити у вересні 2024 року. Чи захищена від забудови «тарілка» на «Либідській»?

   

Попередній експлейнер про «тарілку» на Либідській – модерністську споруду, що є частиною будівлі Інституту науково-технічної експертизи та інформації – редакція The Village випустила навесні 2021-го. Що змінилося за останні 2,5 року? Помер архітектор Флоріан Юр’єв, юридичну процедуру з надання «тарілці» статусу пам’ятки, за словами активістів, не завершили, а проєкт реставрації споруди так і не представили. Водночас нещодавно Алієв укотре анонсував запуск Ocean Mall – на 1 вересня 2024-го. Чи захищена «тарілка» від забудови і що їй загрожує з огляду на запуск ТРЦ Ocean Mall? Розбиралися з представниками руху Save Kyiv Modernism, а також запитали КМДА, представників девелопера, Міносвіти й Мінкульт.

Лінк

Рік тому будинок на Жилянській постраждав від дрона РФ. Що з ним зараз, показуємо зсередини

   

Російський дрон влучив у будинок на Жилянській 17 жовтня 2022 року. «Рана», якою позначена частина будівлі, стала одним із найбільш помітних свідчень російської агресії в Києві. Однак рік потому для мешканців вона ілюструє головним чином байдужість міської адміністрації, кажуть власниці квартир. Мешканці розповідають, як можна відновити будинок, який, за словами міської влади, відновленню не підлягає, і чому відмовилися від восьми мільйонів компенсації.

Лінк

Замість паркінгу на Оболоні. 10 ідей для Кличка, на що краще витратити 120 мільйонів гривень

   

Ремонт у 200 укриттях, 30 наземних переходів чи два веломаршрути зі спальних районів до центру: порахували, що можна зробити в Києві за 120 мільйонів гривень міського бюджету замість «аквапаркінгу» на Прирічній поряд з Оболонською набережною. 

Лінк

10 причин, чому в Києві не має бути вулиці Омельченка

   

У червні міський голова Віталій Кличко подав проєкт рішення Київради щодо зміни назви вулиці Павла Скоропадського на честь другого міського голови Олександра Омельченка (з 1996 до 2006 року). Сучасний Київ – із незаконними забудовами, руйнуванням пам’яток архітектури й поєднанням автомобілецентричності й маршруток як основного виду громадського транспорту – багато в чому формувався за перебування Омельченка на посаді мера. Наприклад, за цей час знищили Сінний ринок на Львівській площі й трамвайне сполучення лівого й правого берегів Києва.

Лінк

Офіс президента (знову) хоче звільнити Кличка з посади голови КМДА. Зібрали хронологію конфлікту

   

Тривалий конфлікт між мером Києва Віталієм Кличком й Офісом президента перейшов у нову фазу після загибелі трьох людей поблизу закритого бомбосховища внаслідок російського ракетного удару по Києву. Розбиралися, чи можуть Кличка звільнити з посади голови Київської міської державної адміністрації, чим посада міського голови відрізняється від посади голови КМДА й коли почався конфлікт команд Кличка й Володимира Зеленського.

Лінк

A Development оновили «Арсенал», а тепер заходять на «Більшовик» і Поділ. Інтерв’ю із забудовником

   

Оновлення Арсенальної площі й колишніх будівель заводу «Арсенал», включно з фудхолом Kyiv Food Market і коворкінгами Creative State of Arsenal, Smart Plaza Polytech і Smart Plaza Obolon – найбільші проєкти команди A Development. Засновник девелоперської компанії Олексій Баранов упродовж 20 років працював із Василем Хмельницьким, а тепер розвиває багатофункціональний центр White Lines біля «Голосіївської» й готується запустити проєкти на Подолі й заводі «Більшовик». Утім, якщо A Station можна назвати одним із позитивних прикладів міських змін у Києві, то кожен інший проєкт девелопера супроводжують скандали, а за півтора року повномасштабної війни проти його компанії відкрили чотири карні справи. Запитали Баранова про аукціон щодо «Більшовика», Richert & Park і співпрацю із Хмельницьким.

Лінк

Дмитро Перов хоче очолити департамент КМДА. Запитали про захист пам’яток, петицію, розмови з Кличком

   

Дмитро Перов – київський активіст, співзасновник памʼяткоохоронного хабу «Цегла» й волонтер ГО «Мапа Реновації», а також радник депутатки Київради Ксенії Семенової. Перова не призначили директором департаменту, але запропонували впроваджувати реформу. Активіст уже виділив п’ять міських й одну загальнодержавну проблему культурної спадщини й запропонував кроки для їх подолання. Запитали, як активіст планує їх реалізовувати.

Лінк

Що робити з муралами й хмарочосами в Києві. Запитали очільницю департаменту культурної спадщини

   

Адвокатка й активістка Марина Соловйова, яка має досвід пам’яткоохоронної боротьби за Пейзажну алею й Гостиний двір, очолила департамент культурної спадщини наприкінці серпня. Серед іншого, на посаді вона планує структурувати критерії щодо захисту будівель старше 100 років і надання їм додаткового захисту. Запитали в очільниці департаменту, як варто регулювати стритарт у Києві, що робити з хмарочосами на Подолі й чому Дмитро Перов, який раніше хотів очолити департамент, досі не став її першим заступником.

Лінк

Що не так із муралами в Києві? І що відрізняє «хороший» мурал від «поганого»? Запитали в експертів

   

Чіткої й прозорої процедури погодження муралів у публічному просторі Києва немає. Це, зокрема, уможливлює скандали зі стінописами сумнівної художньої цінності без згоди мешканців будинків або на пам’ятках архітектури. Водночас є роботи, створені нелегально, але які з мистецького погляду все ж вважаються цінними. Разом з експертами в межах «Тижня муралів» розбиралися, яким критеріям має відповідати робота в публічному просторі й чому персональний смак насправді має відігравати останню роль у процесі оцінювання.

Лінк

Києву не потрібні нові мурали? Як регулювати стритарт у місті, щоб зупинити появу неякісних робіт

   

Київрада тимчасово заборонила створювати в Києві нові мурали, поки не розроблять механізм погодження ескізів наприкінці листопада. Напередодні, у межах «Тижня муралів», ми з’ясовували разом з експертами, хто видає дозволи на мурали, яким може бути новий механізм відбору і що робити з протестним стритартом, який також може мати мистецьку цінність.

Лінк

Навіщо будівлю КМДА облили червоною фарбою. Розпитали активіста, який це зробив

   

Мітинги під будівлею КМДА з вимогою закласти в бюджет на 2024 рік більше коштів на потреби військових почалися ще на початку осені. «На дрон ми збираємо в середньому місяць. Натомість лише проєктування (а не будівництво) дороги до забудови від проспекту Григоренка – це 70 мільйонів гривень», – коментували організатори акції протесту. Один з активістів, Роман Абрашин, розповів The Village Україна, що після акції йому «погрожували наслідками». Щодо Абрашина відкрили адміністративні протоколи, а пізніше – вручили повістку. На думку активіста, це зробили за вказівкою міського голови Кличка.

Лінк

Гроші на бруківку під час війни. Експлейнер про податки й витрати з місцевого й державного бюджетів

   

Згідно із законом, місцеві бюджети не можуть перераховувати кошти безпосередньо на ЗСУ, але можуть фінансувати потреби військових підрозділів у територіальній громаді. Як узагалі розподіляють кошти з місцевих і державного бюджетів у воєнний час і чи можуть містяни на це вплинути, розпитали у двох депутатів – місцевого й національного рівня.

Лінк

«Будинок-Монстр» на Подолі оживає? Що відбувається зі скандальним ЖК «Подол Престиж»

   

Історія з «Будинком-монстром» на розі вулиць Нижній Вал і Костянтинівської, який зводили без дозволів на роботи й з порушенням державних будівельних норм, тягнеться з 2013 року. Наприкінці січня 2022 року очевидці повідомили про шум від нібито будівельних робіт, які там проводять; на першому поверсі відкрили зоомагазин; архітектурний журнал Dezeen написав про інтер’єр квартири, краєвиди з вікон якої схожі на краєвиди з ЖК «Подол Престиж». Ми відвідали будівлю, щоб перевірити, що там відбувається.

Лінк

Чому наземні переходи – це насамперед про інклюзивність. Руйнуємо 5 основних міфів про «зебри»

   

«Наземні переходи сповільнюють трафік» або «це небезпечно, особливо на дорогах з кількома смугами руху»: зібрали п’ять поширених хибних тез із дискусій про наземні переходи, які можна побачити в мережі, і разом із транспортними експертами й фахівцями з інклюзивності пояснюємо, що не так із цими твердженнями.

Лінк

Чи є центр Києва інклюзивним?
Попросили перевірити незрячого

   

Інклюзивність і доступність для всіх маломобільних груп в Україні 2023 року – не додаткова перевага, а базова потреба. Щоб проілюструвати проблему, редакція The Village Україна попросила підготувати репортаж із невеликої ділянки в центрі Києва, поблизу Львівської площі, студента Інституту журналістики, який проходив практику в нашій редакції.  

Лінк

Осінь, сезон дощів. Чи готові ливнівки Києва до інтенсивних опадів?

   

Улітку «залпові зливи» в Києві спричинили сильні підтоплення: наприклад, затопило частину ТРЦ Ocean Plaza, а також вулиці біля станцій метро «Площа Українських Героїв» (раніше – «Площа Льва Толстого») і «Палац Україна». У КМДА тоді відзначали, що зливостоки розчищали – на початок зливи вони нібито були чистими. Утім, система дощової каналізації однаково не витримала такої кількості опадів. Розпитали КК «Київавтодор» про підготовку до сезону дощів, а директора компанії «Про мобільність» Дмитра Беспалова – про те, що Київ може зробити тут і зараз. Якщо коротко: Київ здатний «зустріти» зливу й швидко усунути наслідки підтоплень, але не допустити підтоплень – поки що ні.

Лінк

Під модернізацію або знесення. У Києві після війни збираються реконструювати «хрущовки»

   

Програму реконструкції застарілого житла розробило ПП «Інститут Урбаністики» на замовлення департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА. Під реконструкцію підпадають «сталінки», «хрущовки» й панельні будинки, які вичерпали свій експлуатаційний ресурс і мають незадовільний технічний стан. Програма передбачає як ремонт із надбудовою поверхів, ущільнення будинків у межах кварталу, так і їхнє знесення. Розповідаємо, які будинки виокремили як «застарілі», навіщо потрібна реконструкція і який закордонний досвід збираються використовувати.

Лінк

Київ уже п’ять років намагається впровадити безготівкову оплату в маршрутках. Чому це не вдається

   

Оплатити проїзд у маршрутці можна лише готівкою, що внеможливлює ведення чіткого обліку пасажирів. Безготівкова оплата допомогла б вивести гроші з тіні й зробити прозорішим бізнес приватних перевізників. І, відповідно, дати уявлення пасажирам, за що вони платять. Але з 2018 року ця справа досі на рівні перемовин попри петиції киян. Ми запитали міську владу, чому петицію про введення безготівкової оплати в маршрутках відхилили, а також поговорили з транспортним експертом, чому справа завмерла на п’ять років.

Лінк

Громадський транспорт має довозити людей до укриття під час тривоги. Запитали людей, чи це ок

   

Наземний транспорт у Києві зупиняють з серпня 2022 року, а в травні 2023 року Рада оборони Києва ухвалила рішення, що транспорт має довозити людей до найближчого укриття в разі повітряної тривоги. Ми вже пояснювали, чому це погана ідея, а також говорили про це з першим заступником голови КМДА Миколою Поворозником і запитували, чому вирішили ухвалити таке рішення. Лише за рік дії такого рішення Київ втратив більше двох мільйонів гривень, а міська влада проігнорувала шість петицій киян. Запитали містян, чому зупинка транспорту під час повітряних тривог – це суперечливе рішення.

Лінк