ТранспортНаземний транспорт у Києві зупинятимуть під час повітряних тривог. Чому це погана ідея

Наземний громадський транспорт у Києві під час повітряної тривоги тепер має зупинити рух і висадити пасажирів. Таке рішення ухвалила Рада оборони міста. Розбираємося, що з ним не так.

Що не так із цим рішенням

Теоретично пасажири, яких висадять із транспорту, мають пройти в укриття та залишатися там до завершення тривоги. Таке рішення має вберегти життя людей у випадку ракетної атаки.

«Це рішення начебто ухвалили за рекомендацією ДСНС. І в принципі, це виглядає логічно, бо повітряну тривогу потрібно проводити в укриттях. Проте просто зупиняти транспорт у випадковому місці та казати пасажирам, що вони мають його залишити – це не дуже зрозуміло. У нас немає достатньої кількості укриттів узагалі. А що говорити про випадкові точки міста?» – каже в коментарі The Village Україна Дмитро Беспалов, директор компанії «Про мобільність», експерт із транспортного моделювання​​.

За словами депутатки Київради Ксенії Семенової, міська влада за пʼять місяців повномасштабного вторгнення не виділила жодних коштів на облаштування укриттів. «Знаєте, скільки грошей виділено на укриття за пів року війни? Нуль! Знаєте, скільки грошей виділено з міського бюджету на укриття в школах? Нуль», – написала вона. І додала, місто має лише 24 мільйони гривень на укриття в закладах освіти за субвенцією з держбюджету, чого вистачить на дві школи в кожному з районів.

«Уявімо ситуацію, – каже The Village Україна транспортний експерт Олександр Гречко. – Люди їдуть у транспорті в годину пік уранці чи ввечері, додому чи на роботу. І повітряна тривога оголошується на годину-дві. А потреба кудись діставатися в людей не зникає. Їм однаково потрібно чи додому, чи на роботу. Зупинитися транспорт може будь-де, де немає ані укриття, ані вказівників до укриття. Це може бути ліс або промзона, якийсь новий мікрорайон для людини. Я думаю, що в 90% випадків ніхто з пасажирів не буде йти в укриття. Ми ж і зараз бачимо, що ніхто не ховається під час тривоги – люди просто вже звикли до війни».

У КМДА не уточнили, чому саме зараз ухвалили це рішення, але це відбулося за кілька днів після атаки на Миколаїв. Там російські снаряди поцілили біля зупинки громадського транспорту, убивши сім людей. 1 березня окупанти обстріляли зупинку в Харкові, одна людина загинула.

«Я вважаю, що будь-які рішення мають ухвалюватися на основі розрахунків, а немає жодної статистики, що росіяни стріляють по зупинках громадського транспорту. Практика показує, що прилетіти може будь-де – у торговий центр, залізничний вокзал, приватний будинок, багатоповерхівку», – зазначає Гречко.

Щобільше, рішення КМДА швидше сприятиме тому, що більше людей будуть скупчуватися саме на зупинках транспорту під час тривоги.

Повітряна тривога в Києві може тривати й 10 хвилин, але зазвичай триває понад годину. Якщо пасажир їхав на роботу чи у справах, то, імовірно, замість того, щоб чекати на відбій, він буде діставатися до місця призначення альтернативними методами. Іти пішки (якщо пощастило, і тривога застала ближче до кінця маршруту), брати на прокат велосипед чи самокат, викликати таксі. А наступного разу цей пасажир ще подумає, чи сідати йому на громадський транспорт, якщо потім йому доведеться вийти та заплатити за проїзд двічі, чи краще віддати перевагу приватному автомобілю?

«Люди, які не користуються громадським транспортом, ухвалюють рішення щодо його зупинки. Це ж рішення ніяк не вплине на автомобілі. Я сприймаю це так: «Ви киянин? Ви досі не купили автомобіль? Ну тоді ми вас змусимо або купити автомобіль, або залишити місто». Це знову сильний удар по громадському транспорту, який і так ледь-ледь живий. Як політика знищення громадського транспорту це добре працює, а як рішенню для безпеки людей йому не вистачає логіки», – вірить Беспалов.

Транспортний експерт Олександр Рак додає, що кожна зупинка транспорту під час тривоги збиватиме графік руху, на який могли розраховувати пасажири. Це загалом зробить його менш надійним і передбачуваним.

«Якщо говорити про інтервали, то наземний транспорт їздить зараз на третину від того, як було до 24 лютого. Якщо під час повітряної тривоги ми зупиняємо весь транспорт, то в нас збиваються інтервали. Зараз транспорт хоча б їздить більш-менш за розкладом. Але якщо буде повітряна тривога, то інтервали зростуть ще більше, уже не можна буде орієнтуватися на графік», – каже він у коментарі The Village Україна.

На його думку, метрополітен також не мав би обмежувати рух наземними ділянками під час повітряних тривог.

«Я за те, щоб у принципі не обмежувати транспорт під час повітряних тривог. Залізниця, наприклад, не обмежує роботу під час тривог, бо цей транспорт має стратегічне значення в межах країни. У межах Києва таким транспортом є громадський. Він має їздити. Не можна цю кількість людей перевезти автомобілями – це спричинить великі затори», – вважає експерт.

Час для ухвалення такого рішення, на думку Рака, теж невдалий. «За місяць дуже багато людей буде повертатися до Києва. Бо кожен вересень до Києва повертається багато людей, це старт бізнес-процесів, навіть в умовах повномасштабного вторгнення. Буде більше людей – і вони будуть більше обирати саме автомобілі, менше користуватися громадським транспортом – і результати ми побачимо на дорогах», – каже він.

 Ми розповідали, чому місту вигідно сприяти зменшенню кількості авто на дорогах і чому це важливо під час війни

«Я не хочу казати, що це рішення погане або хороше. Я хочу лише сказати, що це рішення дорого коштуватиме», – наголошує Беспалов.

По-перше, від цього постраждають перевізники, зокрема комунальний «Київпастранс», який живе коштом дотацій із міського бюджету. Якщо транспорт стане непередбачуваним, то може зменшитися кількість пасажирів – відповідно, і виторг компанії.

По-друге, нестабільний транспорт сприятиме деградації мобільності (пасажир узагалі може відмовитися від необовʼязкової поїздки, якщо не впевнений, що комфортно доїде). А мобільність прямо повʼязана з економічним розвитком. Якщо мобільність погіршується – падає економіка.

По-третє, це зачепить бюджети киян, коли їм доведеться переплачувати за проїзд, пересідаючи з громадського транспорту на таксі чи самокат. Ще більше – якщо вони вирішать користуватися власним авто.

Розвиток приватного транспорту, який їздить на бензині чи дизелі, невигідний і загалом для України в умовах паливної кризи.

«Чому я дуже багато виступав за відновлення тролейбусів на пошкоджених ділянках у Києві? Бо тролейбуси працюють на електроенергії, для них не потрібно купувати пальне. У нас в Україні вже не виробляється бензин. Відповідно, витрати на пальне – гроші, які ідуть із країни замість того, щоб забезпечувати власну економіку. Кожне рішення, яке відганяє людей від громадського транспорту, просто збільшує навантаження на економіку», – підкреслює Олександр Гречко.

І, нарешті, Дмитро Беспалов порахував, скільки коштуватиме рішення зупиняти транспорт під час тривог з огляду на те, що кияни через це втрачатимуть свій час. За його підрахунками, у середньому 87 тисячам пасажирів доведеться перервати поїздку через повітряну тривогу. Якщо тривога триватиме годину, а вартість часу одного такого пасажира взяти на рівні 100 гривень за годину (середній заробіток по місту), то витрати сягнуть 8,7 мільйона гривень.

«І це мінімум, – підкреслює він. – Насправді це рішення коштуватиме набагато дорожче. Тепер питання – що ми отримаємо за цю ціну? Якщо безпеку людей, то це добре. Але я не думаю, що ми отримаємо безпеку. Тому питання – за що ж тоді ми платимо? Мабуть, ми платимо за зняття відповідальності з певних чиновників».

Редакція The Village Україна також звернулася за коментарем до першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника, однак відповіді на момент публікації не отримала.