Арт10 виставок жовтня: «Азовсталь» у Portal 11 та «Потенційно (не)прийнятний контент»

 Національний центр «Український дім»

«Спалах. Українська фотографія сьогодні»

Здається, вікна «Українського дому» після російської ракетної атаки 10 жовтня – це окремий вид мистецтва.

Попри завдані збитки, національний центр не припиняв виставкові проєкти, ба більше – подовжив фотовиставку «Спалах». На образах світлин – досвід війни «тут і зараз», який складно передати словами: «Нещадну правду холодного об'єктива оживляє чуттєвий погляд художника», – кажуть куратори експозиції.

Фотовиставка представить світлини Тараса Бичка, Дмитра Козацького, Мстислава Чернова, Олександра Глядєлова та ще кількох десятків українських фотографів. На фото – спротив та повсякденність в епіцентрах війни, сірих зонах та околицях; фіксація часу та простору, смерті та життя, болю та надії.

 Національний музей історії України в Другій світовій війні

«Музейний фронт»

До Дня захисника України у Музеї війни представлять матеріали-свідчення російських воєнних злочинів, задокументовані українськими військовими на Київщині після її деокупації. Ворожі одяг, взуття, предмети побуту, фрагменти спорядження та зброї, зразки пропаганди зібрали в окремий блок. У іншому блоці – світлини та відео, які показують, як українські воїни фіксували російські воєнні злочини.

14 жовтня у виставковому центрі музею також презентують мурал «Україна – щит Європи!»: зображення Нікіти Тітова переосмислили київський художник Ярослав Єфремов і команда MuralMarket. Там можна оглянути й експозицію «Україна – розп’яття», яку відкрили ще в червні та доповнюють у режимі реального часу.

  Portal 11

«Азовсталь»

Місце подвигу та водночас великої трагедії – «Азовсталь» у Маріуполі називають «містом у місті». Металургійний завод постраждав і під час Другої світової війни, але його відновили: «Після цієї війни він також обов’язково відродиться в новому перевтіленні», – вважають куратори та пропонують звести на руїнах меморіальний комплекс. На їхню думку, розглядати «Азовсталь» треба як комплексний феномен, тож це історичне місце представлять в офортах Віктора Віхтинського, скульптурі Михайла Грицюка та акварелях Миколи Кутняхова.

 Музей української діаспори

«П’ята хвиля. Історико-мистецький виставковий проєкт про еміграцію»

Чергова хвиля еміграції накрила Україну після повномасштабного вторгнення. Виставка проведе паралелі між еміграцією сучасних культурних діячів та українців 19-20 століть. Там можна буде оглянути плакати, присвячені темі втрати рідного дому, подивитися відео благодійних виступів балерини, солістки Національної опери Ганни Муромцевої та послухати твори композитора Валентина Сильвестрова, створені як відгук на трагедію у Бучі. Виставку створили за участі Pictoric Illustrators Club, Art studio Agrafka, фотографки Віри Бланш та за підтримки Українського культурного фонду.

Крім того, до 30 жовтня можна переглянути виставку «Фортеця. Мистецькі мури Києва». Це роботи, створені дванадцятьма митцями в київських майстернях, кухнях чи бомбосховищах у перші місяці війни.

  Національний музей історії України

«Прапори Незалежності»

Колекція українських стягів кінця двадцятого – початку двадцять першого століття включає 17 прапорів. Серед них – сучасні стяги російсько-української війни: фрагменти стяга зі зруйнованої окупантами телевежі на горі Карачун біля Слов’янська; прапор із Донецького аеропорту з підписами українських захисників; стяг, який волонтерка вивезла з окупованого Луганська. А також прапор, який підняли 1990 року біля Київської адміністрації; прапорець із мітингу в Києві 1988 року, який передав дисидент Олесь Шевченко; прапор, який підняли над Антарктидою у 1996 році; прапорець України, що був на навколоземній орбіті.

Таке поєднання кольорів прапора вперше зустрічається у 14 столітті, коли на знаменах Галицько-Волинської держави з’явився золотий лев на синьому тлі, з’являється воно і на козацьких стягах 17-18 століть. Синьо-жовту сучасну версію затвердили на засіданні Руської Ради у Львові в 19 столітті, а під час Української революції стяг став офіційним державним символом УНР. Його використовували українська діаспора та визвольний рух; врешті символіка відродилась у 1980-х роках.

 Галерея протестного мистецтва (Національний музей Революції гідності)

«Потенційно (не)прийнятний контент» Стаса Жалобнюка

Це роботи в мішаній техніці, переважно колажі, створені одеським митцем Стасом Жалобнюком під час російсько-української війни. «Відвертість автора в роботах теоретично мала б шокувати, але за своєю суттю це глибоко гуманістичні твори, з яких вичитуються душевний біль та переживання не лише індивідуальні, особисті, а й ті, що є ознакою нашого часу», – коментують організатори. Тому назва виставки – скоріше не про неї саму, а про реальність, у якій живуть українці: її не можна заретушувати, щоби перестати бачити жахи війни.

 Dymchyk Gallery

«МУРН. Молода миколаївська фотографія»

Школу МУРН заснував Сергій Мельниченко у Миколаєві у 2018 році, це концептуальна та артфотографія. Учні та випускники МУРН створили велике ком’юніті в Україні та за її межами, а після повномасштабного вторгнення доєдналися до волонтерського руху та збирають кошти на ЗСУ та гуманітарну допомогу.

Також презентуватимуть книгу, куди увійшли роботи 63 авторів миколаївської школи фотографії. Виставка мала почати роботу 14 жовтня, але з міркувань безпеки її відтермінували ще на тиждень.

 Центр сучасного мистецтва «Білий світ»

«Без назви» (виставка живопису Володимира Цюпка)

Одеський художник Володимир Цюпко створює абстрактні полотна, які куратори виставки називають «взірцем рівноваги кольорових відношень». Вони пропонують відшукати пласти шарів кольору й тексту та відчути впорядкованість рішень художника. Цюпко шукав форму протягом багатьох десятиліть, і врешті викристалізував власну філософію: обмеження він розглядає як можливість зануритися в глибину теми, а формалізм – як спосіб організувати хаос, додають організатори виставки.

 Галерея мистецтв «Лавра»

Соnnection («Зв’язок»)

Художник Ігор Коновалов пропонує називати сучасну реальність інфоделікою, на противагу до психоделіки 20 століття, коли людина більше була заглиблена у свій світ. Артоб’єкти для Коновалова – це «інфотони», які він змальовує зайчиками. Натомість роботи митця скоріше не концептуальні, а відкриті, легкі для сприйняття. Саме таким він хоче бачити сьогоднішній світ, із яким ми не на зв’язку попри те, що наш мобільний телефон зберігає безліч контактів.

Крім того, в галереї мистецтв «Лавра» можна відвідати виставки Insight від куратора Антона Логова та «Знак» Наталії Корф-Іванюк, що представляють як діалог між сучасним мистецтвом та трипільською культурою.

 Squat 17B

«Сяйво всередині»

Що запалює вогонь всередині в найтемніший час, питають організатори виставки, які переконані, що кожен українець несе вогник перемоги, освітлюючи дорогу рідним, друзям і навіть незнайомцям. Виставка артоб’єднання «Вмію» є водночас аукціоном: зібрані кошти передають волонтерському штабу «Зграя», який з 2014 року допомагав військовим на сході. Роботи, які не придбають під час експозиції, виставлять на онлайн-аукціоні.