Київрада передала землю в постійне користування Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра». За відповідне рішення проголосували 70 депутатів під час пленарного засідання.

Ділянка в Печерському районі столиці, на якій розташовані памʼятки національного й світового значення, не була законодавчо оформлена понад 30 років. Земельне питання активізувалося після того, як у 2023 році розірвали договір з Українською православною церквою Московського патріархату.

Через незаконну забудову й нецільове використання землі лавра зазнала серйозних утрат. «Відповідне рішення дозволить заповіднику «Києво-Печерська лавра» взяти повністю під охорону й контроль памʼятки світового значення, які входять до обʼєктів списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО», – кажуть у заповіднику.

 

У березні 2023-го з УПЦ МП остаточно розірвали договір про безоплатне користування будівлями на території Києво-Печерської лаври. Представники УПЦ мали звільнити приміщення до 29 березня. Натомість вони подали позов до Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» з вимогою, щоб односторонню відмову від договору про оренду визнали недійсною, і заявили, що не збираються виселятися з території лаври до завершення судового процесу.

30 березня Комісія з приймання-передачі майна Києво-Печерської лаври не змогла розпочати роботу через перешкоджання з боку УПЦ МП, повідомляв міністр культури Олександр Ткаченко. Мінкульт подав заяву до поліції.

У січні 2023-го у власність держави повернулися Успенський собор і Трапезна церква Києво-Печерської лаври. До цього храми були у власності УПЦ МП.

1 грудня 2022-го РНБО доручила Держслужбі з етнополітики та свободи совісті провести експертизу статуту про управління УПЦ на наявність зв’язку з Московським патріархатом. Також РНБО доручила винести на розгляд уряду законопроєкт про те, що в Україні не можуть діяти релігійні організації з центрами впливу в Росії. Санкції ввели проти десяти діячів УПЦ МП, зокрема діячів Києво-Печерської лаври. Згодом СБУ провела обшуки в лаврі, вилучила гроші й російську літературу.