Половина українців ідентифікують себе європейцями, цей показник зріс удвічі під час повномасштабної війни, свідчать результати опитування соціологічної групи «Рейтинг». Водночас українцями себе ідентифікують 94% (на противагу 76% у 2021 році).

Соціологи дослідили, як рік повномасштабної війни змінив особисто українців і країну в політичному, соціально-економічному й психоемоційному аспектах.

Політичні зміни

  • Наразі віра в перемогу становить 95%. У січні 2022 року цей показник становив 56%. Більше половини опитаних (63%) вважають, що для перемоги потрібно не менше, ніж пів року, або більше часу.
  • Війна сприяла підвищенню довіри до державних інституцій: довіра до ЗСУ зросла з 65 до 97%, до президента – з 36 до 90%. Водночас роботою Верховної Ради більше не задоволені (54%), ніж задоволені (37%). Якби найближчим часом відбулися вибори, майже половина шукала б альтернативу серед нових партій. Також більшість (65%), хотіли б, щоб Зеленського переобрали на наступний термін.
  • Також зросла довіра до ЗМІ, попри те, що споживання новинного контенту, навпаки, зменшилося. Зокрема, спостерігають значний ріст у груп і каналів у месенджерах (з 11 до 41%), а також у YouTube (з 21 до 29%).
  • 87% респондентів підтримують вступ України до ЄС, 86% – до НАТО.
  • Зафіксували зростання «суспільної самооцінки». Респонденти оцінили становище України як «вище середнього» – 4,6 балів із 7. Це в півтора раза більше, ніж показник у 2021 році.
  • Три чверті українців відчувають гордість, думаючи про свою країну. Цей показник зріс більш ніж удвічі. Загалом більше половини говорять про виразно або помірно позитивний образ держави (у 2021 році більше схилялися до негативного).

Суспільно-економічні зміни

  • Рівень толерантності під час війни підвищився: до ЛГБТ-спільноти зросло позитивно-нейтральне ставлення з 53 до 64%, а до людей, які не хочуть мати дітей (чайлдфрі), збільшилося з 57 до 67%.
  • За рік війни дещо знизилася віра в Бога: відсоток тих, хто не сумнівається в його існуванні, змінився з 60% на 55%.
  • Дві третини респондентів сказали про погіршення матеріального становища. Водночас у майже 40% зростає впевненість у майбутньому (14% у 2021 році).
  • Загалом половина ВПО чи мешканців зони бойових дій втратили роботу. У тих, хто продовжив працювати, удвічі зменшилася заробітна плата.
  • 22% українців стали частіше використовувати українську мову.
  • Більшість українців зазнали прямих чи непрямих наслідків повномасштабного вторгнення, не понесли втрат лише 14%.
  • За останні пів року кількість тих, хто втратив рідних, зросла майже вдвічі (з 9 до 17%). Також зросла кількість тих, чиї близькі зазнали поранень (з 8 до 13%). Водночас фіксують зростання кількості українців, хто говорить про погіршення стану здоровʼя (з 25 до 33%); а також зменшення кількості тих, хто говорить про втрати доходів (з 38 до 31%).

Адаптація до війни й психоемоційні зміни

  • Українці продовжують демонтувати високий рівень життєстійкості – індекс зменшився незначно, з 3,9 до 3,7.
  • Третина опитаних вважає, що мають помірні розлади через війну. Близько 8% думають, що мають серйозні розлади.
  • Майже половина, 45%, зараз не планує своє життя взагалі. Кількість тих, хто має плани на кілька років уперед, знизилася з 23% до 19%.
  • Найбільш вираженими емоціями залишаються хвилювання й інтерес, які є ні однозначно позитивними, ні однозначно негативними.
  • За рік відчуття любові до себе знизилося, любов до інших зросла, індивідуальне тут поступається колективному.
  • Українці майже так само схильні до самообмежень, як і пів року тому: більше половини (58%) вважають, що потрібно суттєво себе обмежувати в розвагах і покупках, але більше третини (37%) схильні думати, що потрібно намагатися жити повноцінним життям.
  • На початку повномасштабного вторгнення 44% українців довелося тимчасово розділитися зі своєю сім’єю. Через рік таких лише 21%. Більшість тих, кому довелося розділитися, пройшли це випробуванням, а у 20% стосунки навіть поліпшилися.

Опитування проводили серед повнолітніх українців 4–13 лютого 2023 року на території України, крім тимчасово окупованої й там, де відсутній український мобільний зв’язок. Опитували в три етапи: методом САТІ (телефонні інтерв’ю), онлайн-опитування й фокус-групове дослідження.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів


Майже кожен десятий українець зазначає, що він чи його близькі родичі зазнали поранень чи каліцтва через війну.

 Читайте «Нормальні новини» в телеграмі