Майже кожен десятий українець зазначає, що він чи його близькі родичі зазнали поранень чи каліцтва через війну, свідчить опитування соціологічної групи «Рейтинг».

Щодо загально стану здоров’я, під час війни в половини він не змінився (46%). Водночас майже третина (32% опитаних) зазначили, що стан здоров’я радше погіршився, а у 21% значно погіршився. Серед них найбільше мешканців зони бойових дій, більш старших опитаних і з меншим рівнем доходу, жінок; тих, хто покинув свої домівки чи зазнав поранень, чи втратив близьких через війну.

17% опитаних втратили контакт із близькими родичами й не знають, де вони зараз перебувають. 5% мають серед близьких тих, хто загинув унаслідок війни, 3% – примусово депортованих у Росію чи на тимчасово окуповані території України.

Житло

16% опитаних змінили місце проживання з 24 лютого; 12% виїжджали, але вже повернулися додому. 72% не змінювали своє місце проживання. Серед мешканців територій, близьких до бойових дій, на півдні й сході, дві третини сьогодні проживають не у своїх домівках.

Половина тих, хто виїхав, планують повертатися додому тільки після закінчення війни. 10% планують повернення найближчим часом, 23% ще перечікують, 11% не планують повертатися додому. 

Переважна більшість опитаних (87%) не змінювали місце проживання через обстріли інфраструктури, 8% виїхали з цієї причини, 5% виїжджали й уже повернулися.

Кожен десятий респондент має пошкодження або руйнування житла: 2% зазначили, що їхнє помешкання зазнало руйнувань і непридатне до життя, 6% мають часткове пошкодження, у 2% було зруйноване, але вже відновлене. У більшості (86%) житло не зазнало змін.

Серед мешканців зони бойових дій 9% зазначили, що їхні помешкання зруйновані, 20% – частково пошкоджені. На деокупованих територіях зруйноване житло в 5% опитаних, частково пошкоджене у 14%, уже відремонтоване після пошкоджень у 5%.

Майже чверть тих, чиє житло зруйноване чи пошкоджене (24%), подали заяву про пошкодження свого житла в «Дію», 12% – у правоохоронні органи, 8% – у державні інституції. Майже 70% не подавали жодних заяв.

Робота й доходи

Серед тих, хто мав роботу до війни, 40% працюють у звичному режимі, 17% – віддалено або частково, 8% знайшли нову роботу. 33%, тобто третина опитаних, сьогодні не працюють.

Рівень доходів з початку повномасштабної війни в 6% респондентів збільшився, у 36% майже не змінився, у 17% незначно зменшився, а в майже третини, 30% – значно зменшився. 10% опитаних втратили практично всі доходи. Гірша ситуація з доходами серед мешканців півдня й сходу, людей середнього віку, малозабезпечених, а також тих, хто втратив роботу або працює частково.

Правовий захист

  • Майже всі опитані (96%) не зверталися в правоохоронні органи за останні пів року з питань, спричинених вторгненням Росії. Основна причина – відсутність прямих збитків / пошкоджень / утрат або вони були незначними (90%). Так само майже всі (96%) не зверталися до громадських організацій.
  • Близько третини опитаних готові особисто брати участь у судових позовах, щоб вимагати компенсацію за втрачене майно або здоров’я в судах України, міжнародних чи спеціальних судах за участі національних й іноземних суддів.
  • Три чверті опитаних (75%) вважають, що пріоритетом під час правосуддя щодо воєнних злочинів має бути справедливе покарання воєнних злочинців, 21% – компенсація постраждалим.
  • Про правову допомогу українських органів правосуддя жертвам воєнних злочинів знають лише 6%, щось чули про це 35%. Майже 60% нічого не знають, але така сама кількість хоче дізнатися.
  • Правоохоронну систему України в розслідуванні воєнних злочинів росії вважають ефективною 65% опитаних, 20% – протилежної думки. Головними причинами неефективності називають корупцію (59%), недовіру громадян до правоохоронців (29%), їхній непрофесіоналізм (24%) і тривале розслідування справ (21%). Ефективність судової системи України в розслідуванні воєнних злочинів оцінили так само.
  • На думку три чверті опитаних (75%), суди щодо воєнних злочинів в Україні варто розпочинати якомога швидше, а 23% вважають, що це потрібно робити вже після закінчення війни.
  • Найефективнішим механізмом для суду за воєнні злочини Росії вважають спеціальні суди за участі національних й іноземних судів (65%). 22% вважають, що в цьому разі будуть ефективними міжнародні інституції, 7% – суди України.
  • Щодо ініціативи створення спеціального міжнародного трибуналу обізнані 15% опитаних, щось чули про це майже 60%. Чверть нічого не знають про це. Також майже 90% підтримують ідею створення спеціальної судової системи (на кшталт антикорупційної), щоб здійснювати правосуддя щодо злочинів, учинених під час війни. Більше третини (34%) вважають, що спеціальні судові органи варто створити на звільнених від окупації територіях Криму й Донбасу.
  • Винними у вчиненні воєнних злочинів вважають політичну владу Росії (98%), військовослужбовців РФ (96%) і громадян Росії (87%). Водночас 10% опитаних вважають громадян Росії не винними.
  • Відносна більшість вважає можливим застосування амністії до колаборантів на окупованих територіях (68% для вчителів, лікарів, соціальних працівників; 58% для керівників місцевих комунальних установ; 51% для керівників місцевих підприємств, банків, організацій; 38% для журналістів місцевих ЗМІ; 20% для членів місцевих політичних партій і незаконних збройних формувань; менше 20% для чиновників і представників силових органів).
  • Самосуд у випадку воєнних злочинів проти України вважають виправданим майже 40%, мають протилежну думку 55%.
  • Менше половини опитаних вірять, що Росія компенсовуватиме економічні й інфраструктурні втрати. Приблизно стільки ж не вірять у це. У компенсацію моральної шкоди, життю й здоров’ю громадянам України від Росії вірять менше 40%, не вірять близько 60%.

Опитування проводили 23–26 грудня 2022 року серед 2000 повнолітніх українців методом САТІ у всіх областях України, крім тимчасово окупованих і тих, де на момент опитування був відсутній український мобільний звʼязок.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Більше половини українців перебувають у зоні ризику розвитку ПТСР, свідчить дослідження МОЗ. 

 Читайте «Нормальні новини» в телеграмі