У рубриці «Простими словами» редакція разом з експертами платформи онлайн-психотерапії treatfield пояснює почуття і ситуації, з якими ми стикаємося щодня. У новому випуску розповідаємо, як коректно завершити стосунки.

Завершення стосунків з коханою людиною – це завжди боляче. З погляду психології під час розриву вам доведеться пройти ті самі стадії, що й під час втрати близької людини: заперечення, гнів, торг, депресію і прийняття. Ці стадії неможливо проскочити силою волі, але вихід зі стосунків можна полегшити – і для себе, і для партнера. Пояснюємо, як завершити стосунки коректно та уникнути образ і кризи.

Антон Федорець

кандидат психологічних наук, сертифікований гештальт-терапевт

Наталія Шаригіна

психологиня, гештальт-терапевтка

Як зрозуміти, що зі стосунків з коханою людиною потрібно виходити?

АНТОН: Звісно, завершувати багаторічний шлюб і кількамісячну романтичну історію – різні рівні відповідальності та болю. Але треба розуміти, що завершення стосунків у будь-якому разі не буде простим. Не обійдеться без переживань, складних емоцій, почуття внутрішнього спустошення. Сумніви теж будуть завжди. Тому не варто чекати моменту, коли ви відчуватимете лише «очі мої б тебе не бачили!» – і нічого більше.

Необов’язково тягнути до останнього, щоб ухвалити рішення про розрив. А в стані максимальної напруги, кризи та глибокого розчарування у вас буде менше шансів розійтися з повагою, вдячністю та завершити стосунки цивілізованою розмовою.

Якщо ви напишете відверту відповідь на питання «який я у стосунках та без них?» – з високою ймовірністю відчуєте, де ваші головні цінності, у чому основна потреба і що для вас найважливіше

НАТАЛІЯ: До ухвалення рішення про розрив можна застосувати ті самі правила, що й до процесу ухвалення інших важливих життєвих рішень. Доведеться зважувати за і проти – і робити вибір. Це не просто, однак іншого шляху немає.

Але я б порадила зважати не тільки на раціональний бік справи, а й на емоційний. Наприклад, можна написати дві колонки: яким (якою) я почуватимусь у цих стосунках і яким (якою) почуватимуся після розриву. І там, і там будуть плюси й мінуси: можливо, у стосунках ви захищені, маєте схвалення батьків і друзів, а в разі розриву відчуватимете розгубленість, вважатимете себе невдахою. Але буде і щось інше: наприклад, у стосунках вам самотньо або ви не почуваєтеся достатньо цінним через критику партнера чи не можете самореалізуватися через його контроль і вимоги. Якщо ви напишете відверту відповідь на питання «який я у стосунках та без них?» – з високою ймовірністю відчуєте, де ваші головні цінності, у чому основна потреба і що для вас найважливіше.

Це допоможе визначитися, а головне зрозуміти, що річ не в тому, що хтось із вас поганий: просто ці стосунки не відповідають вашим потребам і цінностям. Боляче, але так буває.

Що подивитися:

1. «Хенкок» (Hancock, 2008).

Якщо прибрати за дужки екшн-складову, фільм показує історію про те, як одночасно із взаємними сильними почуттями можна визнавати й неможливість бути разом – і залишитися при цьому близькими людьми.

2. «Вигнанець» (Cast Away, 2000).

Фінал фільму – гарний приклад розставання «по-людськи», де не залишається образи, а є багато розуміння та чесності.

3. «Розлучення по-американськи» (The Break-Up, 2006) – фільм показує стосунки під час завершення та добре ілюструє деякі патерни поведінки.

Стосунки мають бути завершені, а не обірвані?

АНТОН: Саме так. Сконцентруватися на своїх потребах, а не на недоліках партнера – перший крок до конструктивної розмови про розрив. Це не одразу вдасться, але варто відмовитися від чорно-білого погляду на стосунки, не варто обстоювати позицію «мій партнер нестерпний», не варто й думати «партнер ідеальний, просто я все завжди руйную, тому маю піти». Якщо не брати екстремальних випадків, то правда завжди посередині: «У наших стосунках було багато тепла та ніжності, але зараз між нами багато що змінилося, і я обираю завершити ці стосунки і йти далі».

НАТАЛІЯ: Також важливо усвідомити, що перед серйозним кроком ми часто відчуваємо бажання, щоб «воно якось само собою владналося». Нам не хочеться діяти, щось вирішувати, часто хочеться перечекати, спровокувати партнера на розставання або просто максимально швидко втекти й нічого не пояснювати. Це не корисно не тільки з погляду почуттів партнера, а й для нас самих. Стосунки мають бути завершені, а не просто обірвані.

Найчастіше некрасиві, напружені, некоректні розриви стаються не тому, що хтось у парі злий чи жорсткий, просто люди намагаються захистити себе від болю. І роблять це так, як уміють. Але в довгостроковій перспективі найкращий спосіб пережити біль – відверта розмова, повага до себе й до іншого.

Важливо усвідомити, що перед серйозним кроком ми часто відчуваємо бажання, щоб «воно якось само собою владналося»

Як повідомити, що ви хочете розірвати стосунки?

АНТОН: Є багато технік проведення важких розмов, і водночас жодна з них не гарантує, що ваш партнер усе зрозуміє та з усім погодиться. Але правильно побудована розмова значно знижує ризики неприємних наслідків. Я пропоную звернути увагу на підхід під назвою «ненасильницьке спілкування».

Поняття «ненасильницьке спілкування» (ННО, non-violent communication, NVC) в 60-х роках ХХ століття створив американський психолог Маршалл Розенберг. Головною сферою його інтересів було врегулюванням конфліктів між людьми. Він описав свій метод у книзі «Мова життя».

НАТАЛІЯ: Якщо коротко, будь-яке повідомлення у складній розмові має бути побудованим на чотирьох кроках: це спостереження – почуття – потреба – прохання. Спостереження – це об’єктивні факти: «Я помітив, що ми понад місяць нікуди не ходимо вдвох і все рідше розмовляємо» або «Минулої середи я попросила тебе про те і про те»; «Позавчора ти сказав, що категорично проти моєї участі у цьому проєкті». Далі ми говоримо про свої почуття: «Мені сумно і бракує підтримки, я почуваюся непотрібною». Переходимо до потреби: «Мені важливо, щоб у стосунках я могла ділитися своїми переживаннями» або «Мені важливо, щоб мій хлопець не критикував мої захоплення». Останній крок – прохання про конкретні дії. Цей метод добре пасує і для розв’язання звичайних побутових суперечок, але у разі розмови про розрив замість прохання буде висновок: «Тому я хочу завершити наші стосунки».

АНТОН: Якщо ви не знаєте, як повідомити про своє рішення, ця формула допоможе дібрати слова й побудувати розмову. Але не треба очікувати, що вона буде легкою чи піде, як заплановано: наскільки серйозно ви б не підготувалися, навряд чи ви залишитеся врівноваженим і спокійним. Але ніхто цього й не вимагає: якщо вас наповнюють емоції, говоріть про них, хочете плакати – плачте. Тільки дотримуйтеся формату я-висловлювань («Мені дуже боляче це чути», а не «Ти ніколи не вмикаєш мозок, перш ніж щось ляпнути!»). Тоді розмова з високою ймовірністю залишиться розмовою, а не перетвориться на бій і спроби захистити себе та образити іншого.

Які є способи подбати про себе під час розлучення

НАТАЛІЯ: Коли рішення вже є, період перед серйозною розмовою (можливо, їх буде навіть кілька) та одразу після неї – це час, коли люди дуже вразливі. Ось кілька порад, щоб протриматися у найважчий період.

1. Не намагайтеся запхати біль подалі, заглушити його чимось або вдавати, що у вас все чудово

Щоб втамувати біль, хтось просто заперечує свої почуття, хтось п’є чи переїдає, хтось одразу ж знаходить нові стосунки, щоб забути попередні. Почуття порожнечі виникне, бажання її чимось заповнити теж виникне, і зрозуміло, що жоден з можливих варіантів не замінить вам близької людини. Але щоб відволікти себе і заповнити пустку, використовуйте принаймні щось, що не може вам зашкодити: спорт, йогу, медитацію, заняття у творчих групах, вечори з друзями.

Коли нас захоплюють емоції і все навколо змінюється, ми часом забуваємо їсти й пити, не кажучи про всі інші потреби

2. Не прокручуйте всередині те, що ви не встигли або не змогли сказати

Усі почуття треба висловити. Якщо всередині кипить – напишіть листа партнеру, висловіть там усі свої почуття, а лист потім спаліть або розірвіть.

3. Не ігноруйте свої потреби

Коли нас захоплюють емоції і все навколо змінюється, ми часом забуваємо їсти й пити, не кажучи про всі інші потреби. Але це дуже важливо, зокрема для того, щоб біль розриву швидше минув. Не ігноруйте потреби у фізичному комфорті, в смачній їжі, зручному одязі, достатній кількості сну та відпочинку. До того ж забезпечте себе новими враженнями: нехай це буде невеличка подорож або відвідування якоїсь вистави, цікава книга тощо.

Вправи

АНТОН:

Вправа «Листи»

I. Уявіть та опишіть такі образи (по 4 хвилини на кожен):

- Образ колишнього партнера – просто образ.

- Яким ви його любили, яким він подобався.

- Яким ви його не любили.

- Яким його знали інші люди.

- Яким його знали тільки ви.

II. Листи

Пишіть усе, що хочеться йому чи їй сказати. Важливо згадати і позитивні, і негативні сторони ваших стосунків. Що у вашому житті змінилося завдяки цим стосункам, який урок ви засвоїли? За що вдячні? Чого вам бракувало, на що ображені, чого не вдалося отримати у стосунках? Що хочете побажати цій людині в майбутньому?

Коли ви закінчите, візьміть новий аркуш паперу і напишіть лист собі самому від імені свого партнера або партнерки.

НАТАЛІЯ:

Вправа «Ідентичність»

Завершення стосунків нерідко впливає на нашу ідентичність. Ось я була господинею дому або я був чоловіком, який захищає сім’ю. А тепер я хто? Одинак, самотня жінка? Ми втрачаємо одну з наших ролей на деякий час.

Щоб підтримати себе, випишіть свої ролі: окрім того, що ви чиясь дівчина, ви ще дизайнерка, сестра, донька, волонтерка у фонді, подруга, учасниця якоїсь спільноти, студентка графічних курсів, мандрівниця, блогерка… Спробуйте розподілити бали або відсотки – наскільки важливою є та чи інша роль для вас. Ймовірно, побачите, що навіть якщо ви більше не чиясь партнерка або дружина, ви досі залишаєтеся собою, ваша ідентичність не зруйнована, а сенс життя не втрачено. Жодні стосунки, навіть якщо вони були дуже важливими, не займають сто відсотків нашого життя і не визначають нас на сто відсотків.

Ілюстрації: Анна Шакун