ПодкастиЯк розвивати стійкість у період війни. Пояснює дослідник з Ізраїлю
Мулі Лахад понад 40 років допомагає будувати стійкість людям по всьому світу
Новий сезон подкасту «Простими словами» має назву «Наука стійкості». У 15 епізодах ведучі разом із провідними науковцями й практиками розкажуть, як наука й психологія бачать побудову стійкості у складні періоди.
Перший гість сезону – Мулі Лахад, ізраїльський психолог і фахівець з вивчення травми, засновник Інституту драматерапії й Міжнародного центру профілактики стресу в місті Кірʼят-Шмона, Ізраїль.
У цьому тексті читайте детально про те, як виникла модель стійкості BASIC Ph, що спільного бачить Мулі Лахад у досвіді України й Ізраїлю і як ми можемо підвищувати життєву стійкість, спираючись на ресурси й навички, які вже є в кожного з нас.
Сезон «Наука стійкості» подкасту «Простими словами» виходить у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської з впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Проєкт реалізовано у співпраці з Координаційним центром із психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за підтримки ВООЗ.
Хто такий Мулі Лахад
Починаючи з 1970-х Лахад досліджує природні механізми подолання стресу й збільшення життєвої стійкості й застосовує свій метод для розвитку освітньої та психологічної систем Ізраїлю. Він допомагає людям, які постраждали від воєн, терактів і стихійних лих по всьому світу. Лахад працював у США після теракту 9 вересня 2001-го й урагану «Катріна» на Шрі-Ланці й у Японії після цунамі. Зараз він навчає українських психотерапевтів і з досвіду своєї країни знає, як це адаптовуватися до загрози, що триває роками, і вибудовувати повноцінне життя в умовах постійного стресу.
З чого все почалося
Знайомство Мулі Лахада з концепцією стійкості почалося ще до вибору психології як справи свого життя. До 20-річного віку він служив у військово-повітряних силах Ізраїлю, брав участь у бойових діях, втрачав друзів на війні й підтримував сім’ї тих, хто потрапив у полон.
Служба пліч-о-пліч з бойовим командиром, який має контролювати свої емоції і вселяти надію в інших попри безпрецедентні втрати літаків і пілотів; вихідні проведені в центрі ідентифікації військовополонених; допомога в післявоєнній реабілітації ветеранів – усе це дало Мулі Лахаду живий досвід копінгу й стійкості ще до того, як він професійно почав вивчати ці поняття. Після закінчення служби він вирішив здобути психологічну освіту, а в 1975-му приєднався до першого в Ізраїлі проєкту допомоги родинам загиблих на війні, де спостерігав, як по-різному люди проживають горе й утрату.
У 1979-му разом із дружиною вони приїхали на північ Ізраїлю, щоб волонтерити в зоні воєнних дій, що була під постійними обстрілами зі сторони Лівану. Він очікував побачити черги пацієнтів до психологічної клініки й масові прояви травмування. Але натомість більшість дорослих і дітей, які роками перебували у воєнній реальності, під обстрілами й терористичними атаками, хоч і мали ознаки травмування, але певною мірою жили нормальним життям.
Лахад вирішив розібратися, як їм це вдається. Разом із колегами опитали 300 дітей і 400 дорослих та опрацювали сотні відповідей про те, як люди дають раду з цією ситуацією. У сільській місцевості, де проводили дослідження, не було жодного компʼютера, тож Лахад жартує, що довелося використовувати найстаріший комп’ютер, який дав нам бог, – мозок і годинами сидіти над класифікацією відповідей. Науковцям удалося систематизувати всю отриману інформацію й виокремити шість основних способів, за допомогою яких люди долають довготривалий стрес. Це стало основою моделі BASIC Ph.
У ті роки майже не було досліджень психологічної стійкості (resilience). Наукова спільнота вивчала переважно патології й відхилення від норми, а даних про те, як люди живуть під дією довготривалого стресу і справляються з ним, не існувало. Тому модель, яку запропонував Лахад, була новаторською й викликала певне здивування й нерозуміння з боку інших науковців. Але за результатами наступних десятиліть поглиблених досліджень і використання моделі в Ізраїлі й світі автор переконаний, що фокус на психологічну стійкість як запоруку процвітання, а не відсутність патологій – це правильний шлях.
BASIC PH – модель, яка фокусується на природних механізмах подолання стресу. Вона складається із шести елементів стійкості, комбінація яких формує унікальний для кожної людини стиль подолання труднощів. Що більше з цих елементів ми здатні використовувати, то більшу стійкість можемо розвинути.
У статті «Від жертви до переможця: розроблення моделі копінгу й стійкості BASIC Ph» Мулі Лахад пише, що кожен із нас має особливий механізм копінгу – індивідуальний спосіб «зустрічатися зі світом». Він формується під впливом нашого виховання, життєвого досвіду й генетичних факторів. Але важливо знати, що більшість людей використовує більше, ніж один елемент моделі, і багато хто має добре розвинені три-чотири елементи. Для пояснення того, як саме ми користуємося різними елементами моделі для подолання життєвих труднощів, автор вживає метафору мов. У кожного з нас є:
Проявлена мова (apparent language) – ті елементи моделі, які ми усвідомлено використовуємо для подолання труднощів.
Забута мова (forgotten language) – елементи, які нам наразі не доступні, але їх можна розвинути.
Побічна мова (adjacent language) – елементи, які ми використовуємо, але не усвідомлюємо.
Наприклад, якщо ви товариська людина й у складні часи вам треба бути поряд з іншими, то проявленою мовою є елемент S – social. Забутою мовою в такому випадку може бути C – cognitive. Якщо ж вам необхідно самостійно оцінити й вирішити проблему, ви можете почуватися розгублено й не знати, як діяти.
Інший приклад, коли людина розповідає вам жахливі історії, що справді крають серце. І на ваш коментар про те, що це дуже сумна чи страшна історія, відповідає: «Сумна? Не знаю. Я думаю, що… » – тоді ви знаєте, що проявлена мова співрозмовника C – cognitive. Тому, коли ви намагаєтеся спілкуватися через емоційний елемент, людина вам не відповідає. Для неї це забута мова.
Побічна мова – це те, що ми говоримо або робимо й не помічаємо. Наприклад, коли людина описує свій складний досвід мовою, багатою на метафори, це свідчить про використання елементу I – imagination. Але людина може не здогадуватися, що в неї розвинена уява й творчість. Визнання цієї мови і її свідоме використання може розширити спроможність людини долати стрес і бути стійкою.
Кожен із нас може використовувати всі шість елементів. Їх можна розвивати як в терапії, так і в профілактичній роботі, і це не змінить вашу особистість, лише розширить діапазон способів долати стрес і бути стійкими.
Впровадження моделі й світове визнання
Незабаром після досліджень і презентації моделі BASIC Ph Мулі Лахад розробив першу в Ізраїлі програму профілактичної допомоги вчителям і дітям, які перебувають під довготривалими атаками. Він став співавтором трьох засадничих книг ізраїльської системи психічного здоров’я й освіти про те, як справлятися зі стресом і кризами.
Їх називають «книгами життя», і в них ідеться про подолання травматичних подій, стихійних лих і промислових аварій на рівні окремих людей, сімей, груп й організацій. У 1980-му на запрошення Міністерства освіти Ізраїлю Мулі Лахад очолив проєкт з упровадження практик стійкості в усю освітню систему Північного Ізраїлю. Згодом проєкт стане самостійною організацією «Громадський центр профілактики стресу», що працює вже понад 40 років.
Окрім моделі BASIC Ph, він розробив протокол лікування психотравми SEE FAR CBT, який використовують психіатри й психотерапевти по всьому світу. Його моделі й методи викладають в університетах Європи, США і Японії, він написав 35 книг і став лауреатом міжнародних премій, серед яких премія від ВООЗ за гуманітарну роботу в зонах стихійного лиха. А з початком повномасштабного вторгнення він долучився до навчання українських фахівців із ментального здоров’я.
Погляд на Ізраїль й Україну
Мулі Лахад каже, що до 7 жовтня 2023-го він відчував, що існують деякі унікальні частини українського досвіду, і міг чіткіше розуміти різницю між нашими ситуаціями. Але коли почалися масовані обстріли Ізраїлю, він побачив дедалі більше схожого в наших реальностях. Головне – це постійні атаки на цивільне населення без будь-якої реальної причини, просто заради вбивства. Це довготривалий вплив на величезну кількість людей, що завдає травми.
Ще одна спільна риса – це те, що психотерапевти живуть у тих самих умовах, що й постраждалі. І якщо спочатку фахівці просто робили все можливе, щоби допомогти іншим, то скоро прийшло усвідомлення, що вони теж є частиною цього спільного травматичного досвіду й теж потерпають від нього. Тому головне завдання психологів і психотерапевтів на зараз – продовжувати розвивати свою здатність бути корисними, даючи раду зі складною реальністю, у якій вони перебувають разом зі своїми клієнтами.
Головна ж різниця, на думку Лахада, – це те, що в Ізраїлю, на відміну від України, немає жодного дружнього кордону, який можна перетнути й поїхати, наприклад, на навчання, як це роблять деякі українські психологині. У його ж ізраїльських колег немає вибору, окрім як зберігати свою силу й залишатися у своїй країні. Він не робить жодних оцінок, лише зазначає цю різницю й додає, що багато чого навчився від українських терапевтів і медичних фахівців, які приїхали на його курс до Польщі. Вони допомогли йому й іншим міжнародним тренерам краще зрозуміти ситуацію, що відбувається в Україні, коли й терапевти, і клієнти перебувають під впливом однакових жахливих обставин.
Стійкість українських фахівців з ментального здоров’я
Мулі Лахад зазначає, що не певен, чи ці риси притаманні українцям загалом, але в українських психологах, з якими він працював як тренер, він побачив кілька важливих ознак стійкості.
По-перше, це щедрість, що є важливим механізмом копінгу зі стресом. Щедрість не тільки до інших, але й до себе самих. Можливість дати собі те, що допоможе відчути, що ти живий.
По-друге, це розрада, яку люди знаходять у традиційних піснях і музиці. Це поширено далеко не в кожній культурі, але українські пісні, що співають гуртом, дали Лахаду (навіть без розуміння жодного слова українською) – відчуття спогадів про рідну землю, про пам’ять свого народу. Їхні заспокійливі, дещо сумні мотиви й водночас постійний ритм, дають відчуття плину життя.
Третє, що було помітно в українських фахівцях, – це те, що вони дуже уважні й відкриті до інших. Це означає, що вони дійсно хочуть допомагати. Зі свого досвіду роботи з представниками колишніх радянських країн Лахад зазначає, що вони переважно дуже повільно сприймають його творчі методи й утратили свою безпосередню здатність проявляти творчість й уяву. Натомість українські психологи вразили його своєю відкритістю до нового.
Й останнє – це чітке відчуття сенсу в тому, що роблять українські фахівці. Вони мають стійке внутрішнє переконання й відповідальність за творення добра для інших.
СЛУХАЙТЕ ПОДКАСТ «ПРОСТИМИ СЛОВАМИ» НА YOUTUBE
Спеціальний сезон подкасту «Простими словами» виходить у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської із впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» Проєкт реалізовано у співпраці з Координаційним центром з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за підтримки ВООЗ.
Коментарі
Підписатись