Наприкінці листопада 2022 року в соцмережах почали ширити світлину військового, який з автоматом спить в окопі під час лютої зими, увесь укритий снігом. Користувачі соцмереж майже одноголосно вирішили: це український військовий у зоні бойових дій. Світлину ширили дуже активно, люди в коментарях звинувачували інших людей у тому, що вони сплять у своєму ліжку й недооцінюють роботу військових.

Згодом виявилося, що це фото – фейк. Його опублікували понад 10 років тому. На світлині не український військовий, а російський спецзагін на тренуваннях.

Як перевіряти такі фейки, ми розповідали тут.

Але для того, щоби засумніватися в його правдивості, людям потрібне критичне мислення – уміння ставити під сумнів усе побачене. Навіть якщо це фото чи засканований документ. The Village Україна розповідає, як тренувати критичне мислення, чи можна його здобути та що для цього потрібно.

Критичне мислення – це здатність думати раціонально, неупереджено, з огляду на факти й докази. Згідно з дослідженням USAID та Internews, найчастіше українці споживають новини із соцмереж, основним джерелом інформації є Telegram, а канали, на які вони підписані, не завжди є прозорими.

Якщо текст або відео записані таким способом, що це викликає занадто бурхливу емоційну реакцію, матеріали активно поширюють усі ваші знайомі, не перевіряючи джерело, бо «побачив у знайомого», варто замислитися, чи справді побачене відповідає дійсності.

У 1987 році Американська філософська асоціація ініціювала ґрунтовне дослідження викладання критичного мислення в американській системі освіти. Над дослідженням працювали 46 теоретиків і викладачів критичного мислення.

Вони виділили шість пунктів, які допомагають тренувати вміння мислити раціонально:

 1. Інтерпретація (орієнтація на себе):

Потрібно усвідомлювати, що у світі є широкий спектр досвідів, даних, ситуацій, подій, суджень, поглядів, правил і багато іншого.

Для початку можна описати свої думки й емоції, які ви відчули, коли прочитали або почули певну інформацію. Також опишіть джерело чи людину, від якої ця інформація пішла. Зверніть увагу на інтонацію, використання гучних слів чи іронічних запитань. Потім спробуйте переказати те, що почули, використовуючи інші слова або вирази, зберігаючи водночас значення, яке малося на увазі. Якщо бачите в повідомленні двозначність або нав’язливу ідею, варто перейти до наступних пунктів.

2. Аналіз

Уміти аналізувати отриману інформацію – основна навичка критичного мислення. Це вміння про те, щоб ідентифікувати логічні зв’язки між твердженнями, питаннями, описами.

Визначте фразу чи вислів, які викликали у вас найсильніші емоції. Вони можуть спонукати вас погодитися з певною думкою чи наративом, оскільки орієнтовані саме на емоційну реакцію. Але кожне твердження має спиратися на аргументи й факти, а не на емоції.

Аргументи також слід аналізувати. Як пишуть американські дослідники, якщо ви зустріли підтримку певної ідеї, думки, погляду, варто визначити й розрізнити, який висновок головний у цій думці та що ця думка за собою несе.

3. Оцінка

Щоб оцінити твердження, зрозуміти, воно є правдивим чи неправдивим, потрібно спиратися на те, що людина знає або може обґрунтовано зʼясувати.

Тут важливо ставити запитання. Щоб виявити слабкі сторони аргументів, можна спробувати їх заперечити й знайти для цього контраргументи. Якщо ви знайшли хоч один аргумент, що послаблює цю думку, варто продовжувати аналізувати, шукати додаткову інформацію й оцінювати її, одночасно спиратися на власний досвід або досвід інших.

4. Висновок

Навичка робити висновки на основі зібраного матеріалу важлива для критичного мислення. Тут потрібно сформувати власні припущення, зрозуміти, які це твердження має наслідки.

Необхідно зважити всі аргументи. Зрозуміти, яка думка є більш обґрунтованою, переконливою й, що важливо, правдивою. Висновки не змушують змінювати думку, а лише навчають приймати інші погляди та твердження й укріплювати (або, навпаки, послаблювати) свою позицію фактами, а не емоційними висловами.

5. Пояснення

Власну думку або твердження треба вміти пояснити. Для цього варто зібрати базу аргументацій, докази й контекст, на який можна спиратися. Ця навичка вчить формулювати точні твердження, описи, представлення результатів мислення, щоб проаналізувати, оцінити, зробити висновки й перевірити їх.

6. Саморегуляція

Це важлива навичка на перспективу. Якщо натренувати в собі п’ять попередніх, то саморегуляція прийде сама собою. Важливо аналізувати й оцінювати власні думки час від часу. Зокрема, підтверджувати або корегувати їх.

За даними американських дослідників, під час саморегуляції варто вдатися до критичної та вдумливої постмисленнєвої самоперевірки думок та аргументації, що їх підтримує. Інколи важливо оцінювати, наскільки для мислення бракує знань, заважають стереотипи, упередження, емоції й інші чинники, що впливають на об’єктивність і раціональність.

Як це працює на практиці

Візьмемо одну з найпоширеніших маніпуляцій російської пропаганди – фрази, вирвані з контексту.

Джордж Сорос якось дійсно назвав Україну «своїм найкращим проєктом». Російська пропаганда висвітлила це в сенсі тіньового впливу, а мільярдер мав на увазі Україну як перспективу розвитку демократії.

Більше про російські маніпуляції ми писали тут.

Це вже не перші маніпуляції росіян щодо мільярдера Сороса. Ще у 2019 році в пабліку «Подслушано в Смеле» (тепер він називається інакше) був допис про те, що Сорос вважає Україну трампліном для війни з Росією, а у 2022 році його фонд звинувачували у «фінансуванні біолабораторій на території України».

Це інформація, яку отримано шляхом аналізу (другий пункт). Також варто переглянути, чи казав Сорос щось про Україну справді. Цю інформацію варто оцінити (третій пункт): чи міг мільярдер робити одночасно різні заяви або висвітлювати різні думки? Варто прочитати про нього більше, дізнатися про справи, які він веде. Тоді дійти до власного висновку (четвертий пункт): саме це говорив Сорос чи це все ж маніпуляція.

Після висновків варто сформувати для себе твердження або позицію, щоби могти її пояснити насамперед собі, а потім – іншим людям (п’ятий пункт). Проте думки й позиції усе ж змінюються, тому варто відстежувати майбутні заяви мільярдера й аналізувати їх: укріплюють вони вашу позицію щодо нього чи, навпаки, розхитують (шостий пункт).

Мирослава Маркова, старша аналітикиня проєкту VoxCheck

Лагідне тренування


Критичне мислення потрібно поступово тренувати, особливо людям старшого віку та підліткам. У випадку зі старшим поколінням це складніше робити через установку, що досвід і вік автоматично роблять людину більш компетентною в будь-яких питаннях. Якщо побороти це упередження й аргументовано пояснити, що інформаційні технології розвиваються так стрімко, що сьогодні наші хибні уявлення можуть бути результатом роботи алгоритмів, то можна дійти й до переосмислення самих уявлень. Не намагатися спрожогу заперечити коректність чи хибність знань, а пояснити, як сьогодні нами можуть маніпулювати.

У старшого покоління є також упередження, що всі політики брешуть. Лишається прищепити розуміння, що деякі медіа – теж. Варто спробувати метод префактчекінгу.

Якщо класичний фактчекінг передбачає, що вже з’явилася якась неправдива інформація, ми її перевіряємо та спростовуємо, то префактчекінг – це роз’яснення потенційних маніпуляцій чи фейків наперед. Тобто через моніторинг трендів ми наперед визначаємо чутливі теми та потенційні інфоприводи для маніпуляцій. Наприклад, приймається чи набуває чинності певний закон – можемо прояснити, що він насправді змінює та чому потрібен. А не чекати на вкиди з боку проросійських телеграм-каналів з «інсайдами» чи політиків-популістів, які працюють на сформовані болючі точки своєї аудиторії.

Також важливо коригувати кількість і якість джерел, які читають старші люди. Тут не працює система «що більше, то краще». Треба під'єднати джерела, які дотримуються стандартів.

«Вони споживатимуть правдиву інформацію, так запуститься «ефект якоря»: людина яскравіше запам’ятовує ту інформацію, що почула спершу. І якщо надалі вона стикатиметься з фейками, то щонайменше задумається: стоп, раніше я почула чи прочитала інше. Поставити щось під сумнів – уже велике досягнення на шляху до критичного мислення.

Також дуже важливо у випадку з людьми старшого віку навчити їх критично сприймати авторитети. Скажімо, умовного Гордона через роки популярності багато хто сприймає як хороше джерело інформації. І старше покоління через установку «відомий, а отже, говорить щось значуще» може некритично сприймати чиїсь думки за факти.