Триває 14-й місяць повномасштабної війни Росії проти України. За цей час з’явилися сотні телеграм-каналів, у яких щохвилини з’являються новини – перевірені й ні. Одні сіють паніку, в інших відбувається «зрада», треті, навпаки – заспокоюють. Коли кожна людина може глянути в Telegram і наперед «знати», що є причиною, наприклад, повітряної тривоги, викривлена інформація може напряму загрожувати безпеці. Але як знати, яка інформація є перевіреною та кому можна довіряти? The Village Україна запускає серію матеріалів про медіаграмотність, у якій ми розбиратимемося, як правильно споживати й аналізувати інформацію.


Починаємо з інструкції, як виявити фейки. Зібрали поради експертки Центру стратегічних комунікацій Ірини Лесишин.


1. Перевірка тексту

      Заголовок, джерела та викривлення деталей

      1. Прочитайте заголовок та основний текст – чи відповідає заголовок змісту новини? Якщо в ньому є маніпуляція, перекручена цитата, заголовок відірваний від того, про що йдеться далі – не довіряйте цій новині.

      2. Перевірте джерело інформації: воно повинне бути в кожній якісній новині. Перевірте, хто про це сказав: офіційний представник чи експерт, який з’явився в ефірі «позавчора»? Коли була оприлюднена подана інформація, фото чи відео? Чи справжні документи, на які посилається автор новини?

      Поганий знак, якщо в новині:

      • анонімне джерело
      • зовсім немає джерела
      • немає гіперпосилання, звідки походить інформація, або гіперлінк не працює
      • посилання на невідомих експертів

      Однак самої наявності джерела недостатньо. Знайдіть першоджерело та перечитайте його – чи сходиться інформація в новині та першоджерелі? Цитату подали дослівно чи перекрутили?

      3. Будьте прискіпливі до деталей – іноді в новинах щось подають як правдивий факт, а насправді експерт говорить про ймовірність – щось може статися, а може й не статися.

      Часто ми читаємо новини в режимі автопілота, не заглиблюючись у суть, читаючи тільки заголовки та ключові моменти. Я розумію, чому так – у нескінченному потоці інформації важко щоразу докопуватись до суті. Та киньте собі виклик – спробуйте ставитись до цього, як до гри у фактчекера. Ретельно аналізуйте, будьте вдумливі та зосереджені, коли споживаєте контент. Не дайте жодного шансу себе обманути.

        2. Перевірка медіафайлів

        Фото та відео

        У жовтні 2022 року мережею ширилося фото нібито знеструмленого Києва авторства Віталія Рубцова. Однак після того, як фото розповсюдили всі можливі пабліки, сам автор повідомив, що фото не демонструє перебої з електропостачанням. Його зробили в травні 2019 року, тобто за три роки до повномасштабної війни. Це говорить про те, що навіть коли новина підкріплена фотографією, і під фото зазначено автора, це не означає, що повідомлення є правдивим. Хоча психологічно це сприймається саме так, нібито я бачив це на власні очі. Так само може статися й із поширенням відредагованих скан-копій і фото документів, які пропагандисти можуть видавати за правдиві.

            Як перевірити фото:

            • Google Images – опція пошуку за зображеннями. Завантажте файл у пошуковик, щоби побачити, коли та де було вперше використано фото;
            • Tineye – сервіс, який відстежує публікацію зображення в інших медіа (але не охоплює соцмережі). Можна побачити, на яких ще сторінках фігурував завантажений файл;
            • Forensically – аналізує різні шари зображення. Може показати нерівномірні шуми на відредагованому графічним редактором фото.

            Для створення фейкових відео застосовують штучний інтелект. Наприклад, у березні 2022 року Центр стратегічних комунікацій попереджав про використання пропагандистами діпфейку з Володимиром Зеленським, який буцімто мав закликати до капітуляції. Ми розбиралися, як працює ця технологія.

            Діпфейк – це заміна обличчя однієї людини на обличчя іншої. А ліпсинк застосовують, коли завдання не замінити одну людину іншою, а зробити так, щоби на відео людина говорила своїм голосом те, чого ніколи не казала.

            Відрізнити діпфейк і ліпсинк на око складно, але тут може допомогти контекст. Якщо в ранковому зверненні на ТБ Зеленський розповідав про плани та непереможний дух українців, а ввечері в мережі шириться відео про капітуляцію, вочевидь, воно є підробкою.

            3. Увага до маніпуляцій

            Клікбейт у заголовку

            Телеграм-канали часто використовують емодзі, які асоціюються з небезпекою та викликають бурхливу реакцію через ряд асоціацій (наприклад, ?,‼️ – які використовували для новин про обстріли та повітряні тривоги) та провокативні заголовки. Це зміщує сприйняття тексту новини з раціонального на емоційний.

            Будь-яка спроба викликати в читача сильну емоційну реакцію – це «червоний прапорець». Адже коли людина починає сприймати інформацію емоційно, їй важче її аналізувати та критично мислити, ставити під сумнів написане. Ми починаємо емпатувати, переймаємося, як результат – емоції беруть гору над ясністю розуму.

            Часто дезінформація має саме таке забарвлення – кричуще, експресивне й емоційне, вимикаючи в людях раціональність. Вона залякує, сіє паніку та зневіру. Якщо після прочитання новини відчуваєте щось схоже – будьте обережні, найімовірніше, вами хочуть маніпулювати. Особливо уважно треба ставитись до повідомлень із забарвленням «усе пропало» й «це кінець». Вони мають схожу мету – катастрофізувати ситуацію, деморалізовувати та розсварити українців між собою.

            Сигнали того, що в новині апелюють до емоцій:

            • особиста думка чи оцінка подається як факт;
            • у заголовку та новині яскраві прикметники й інші слова, що надають експресивного забарвлення;
            • катастрофізація, безпосереднє накручування в матеріалі, коли від прочитання стає все гірше й гірше;
            • навішування ярликів, поширення стереотипів.

            Поспостерігайте за емоціями, які ви відчуваєте під час прочитання новини. Якщо вони яскраво виражені (страх, зневіра, ненависть, злість), зупиніться та подумайте – навіщо автор цієї новини намагається викликати у вас ці емоції. Чому це може бути йому потрібно?

                4. Сервіси для перевірки фейків

                Там, де складно розібратися самому, можна звернутися до ресурсів і професійних фактчекерів, які викривають дезінформацію:

                1. лічильник фейків сайту «Детектор медіа». Там у режимі реального часу моніторять усі дезінформаційні «вкиди»;
                2. організація StopFake збирає аналітику та розбирає найбільш віральні й небезпечні фейки з 2014 року;
                3. бот «Перевірка» для Telegram і Viber від медіаресурсу Gwara. Туди можна надіслати будь-яку новину, щоб протягом доби дізнатися її фейк-статус. Новини в боті перевіряють професійні фактчекери та журналісти;
                4. ресурс «Антологія брехні» від VoxCheck групує фейки за темами.

                    Чистка інфопростору

                    Корисна звичка – час від часу «чистити» свій інформаційний простір, відписуватися чи видаляти непотрібні канали, медіа чи сторінки блогерів. Забудьте про анонімні Telegram-канали – вони зачіпають резонансністю та фейковою ексклюзивністю (подаючи це під соусом «скажемо правду, яку інші не хочуть казати»), однак у більшості випадків це відверта брехня та маніпуляції.

                    Якщо джерело, на яке ви підписані, часто помиляється або публікує фейки – це тривожний дзвіночок для вас. Замість нього краще підпишіться та стежте за надійними каналами – офіційними джерелами (часто із синьою пташкою поруч), медіа з хорошою репутацією. Краще підписатись на три надійні джерела, ніж на десять анонімних каналів чи сумнівних експертів.

                        Які джерела не варто читати взагалі?

                        Оскільки Telegram наразі є однією з ключових платформ, із яких споживають новини, важливо було проаналізувати саме канали на цій платформі. Центр стратегічних комунікацій разом із партнерами створили перелік зі 100 російських телеграм-каналів, які видають себе за українські та сіють брехню. Від них варто якомога швидше відписатися, якщо вони досі є у вашій стрічці.

                        Колеги з Інституту масової інформації створили «білий список» онлайн-медіа, щоб українцям було легше обрати тих, кому можна довіряти.

                        Однак навіть якщо ви підписані винятково на надійні джерела, зберігайте пильність та аналізуйте інформацію. Адже завжди є місце для журналістської похибки чи неточності, навіть ненавмисної.