14 вересня на території «Довженко-Центру» відкрили перший у Києві Музей кіно. The Village Україна показує, який він має вигляд, і розповідає, що можна побачити на першій експозиції музею.

Фото: Анна Шакун

 Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – усі головні тексти тут.

Мультимедійна експозиція Музею кіно загальною площею 1 500 квадратних метрів розташована у двох залах «Довженко-Центру». Тут зібрали експонати з різних українських музеїв та архівів самого центру: рідкісні кадри, фото- та відеохроніка, кінообладнання тощо. Мета музею – розповісти про надбання українського кінематографа, яке часто вважають невіддільним від радянської культури.

 Музей кіно

ДЕ: «Довженко-Центр», вулиця Васильківська, 1

КОЛИ: 12:00-20:00, понеділок і вівторок – вихідні

Скільки: 80 гривень, пільговий – 50 гривень

Виставковий простір доступний для людей з інвалідністю.

FACEBOOK

Перша виставка присвячена ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління) – державній організації, що у 20-30 роки сформувала українську кінокультуру, так званий український Голлівуд. Організація об’єднала працівників різних галузей культури: від скульпторів та художників до, власне, режисерів. ВУФКУ діяло з 1922-го до 1930 року, після чого втратило свою автономію та стало частиною «Українфільму», підпорядкованого «Совкіно». 

Експозиція розпочинається символічним кінематографічним «прибуттям» українського трактора
Інфографіка показує, як розвивалось українське кіно. Для порівняння також відмічені основні події світового кінематографа та важливі події в історії.

Початок експозиції – на першому поверсі «Довженко-Центру» показує останні роки діяльності ВУФКУ. Окрім того, тут можна оцінити масштаб розвитку українського кіновиробництва на початку ХХ століття.

Макет кіностудії Довженко того часу
Архівні вирізки з газет

«ВУФКУ: Lost & Found» – назва не тільки виставки, а й своєрідного медійного каталогу, який створили працівники «Довженко-Центру», що займаються пошуком і реставрацією українських фільмів. На сайті проєкту можна дізнатися, які стрічки було знайдено та відновлено, а які досі вважаються втраченими. На першому поверсі також розташовані медіастенди, де міститься каталог відновлених фільмів, там їх навіть можна переглянути.

Друга та основна частина експозиції розташовна на п’ятому поверсі центру. Вона складається з двох частин: кінотеатру та кінофабрики.

У кінотеатральній частині відтворено камерну атмосферу перегляду кіно у 20-х роках

Експозиція показує кінематограф у взаємодії з іншими мистецтвами: є куточки, присвячені театру, літературі, графіці та музиці.

Цей куточок присвячений театральним практикам Леся Курбаса під час роботи з акторами, яку перейняли кінематографісти

На виставці демонструють перші фото- та відеокамери, на які знімали у той час. Крім того, є можливість побачити, як відбувався перегляд кіно на початку ХХ століття: у маленьких приміщеннях і за допомогою кінетоскопа – невеликої коробки, де крізь спеціальний отвір можна було побачити «рухомі картинки».

Спеціальна платформа, де можна переглянути нарізки з фільмів, а також оглянути простір експозиції згори

Експозиція має музичний супровід. Спеціально для виставки створили аудіоряд, основою для якого стали знайдені на паперах ноти, якими хотіли озвучити німі фільми.

«Коридор терору»
Програвач, подарований Олександру Довженко Йосипом Сталіним

Окрім виставки, Музей кіно планує провести низку лекцій та показів, аби ще більше заглибити відвідувачів в історію розвитку українського кіно.

Експозиція «ВУФКУ: Lost & Found» триватиме до 1 грудня 2019 року. Згодом керівництво «Довженко-Центру» обіцяє розповісти й про інші періоди розвитку українського кінематографа.

Фото: Анна Шакун