Український ОТТ-сервіс Sweet.TV із 1 жовтня додасть у бібліотеку нові колекції серіалів. Завдяки контрактам сервісу з американськими компаніями NBC і Disney в Україні можна буде легально і з українським перекладом переглянути головні серіали NBC, Hulu і FX: наприклад, уже класичні комедійні серіали «Офіс», «Парки та зони відпочинку» і «Клініка», а також одні з найгучніших прем’єр кількох останніх років «Ведмідь», «Атланта» та «Що ми робимо в тіні».

Головний редактор The Village Україна Ярослав Друзюк і журналіст Серж Хуцану поспілкувалися з керівником відділу контенту Sweet.TV Юрієм Поворозником і розпитали його про світові тайтли, на які варто очікувати вже з жовтня, конкурентів і що тепер буде з цінами на підписку.

 

   

Нові ліцензії Sweet.TV

   

– Sweet.TV анонсує два окремі великі контракти. Що у вас з'явиться з 1 жовтня?  

– З 1 жовтня в нас відкриваються дві великі бібліотеки. Перша – це бібліотека серіалів NBC, друга – це бібліотека серіалів Disney під брендами Hulu і FX. 

– NBC – це «Офіс», «Парки та зони відпочинку»…

– Так, а ще 30 Rock, «Патрік Мелроуз» і «Доктор Хаус». Робота з контентом, який у нас виходить, іде постійно. Це залежить від того, які показники в контенті є зараз, що людям цікаво дивитися. Відповідно, ми бачимо рух у бік певного виду контенту й починаємо говорити про проєкт, його збільшення і так далі. З серіалами в нас так уже було, так ми підписували прямий контракт із CBS у 2021 році.

– З NBC усе більш-менш зрозуміло, там в основному ситкоми. А чи робили ви спробу домовитись про Disney+ у межах контракту з Disney? 

– Чи мрію я, щоб весь найкращий контент світу був в Україні та був на Sweet.TV? Авжеж. Чи роблю я все, що від мене залежить? Авжеж. Тому, якби можна було матеріалізувати всі бажання, то будь-який серіал можна було б подивитися на Sweet.TV.

– Чим пояснюється така складність? Disney просто не вигідно виходити на ринок України?

– Тому що війна стримінгів у світі. [сміється] Коли Netflix починав на початку 2010-х, то світ був набагато простішим, бо він його створював з нуля. Після 2019-го року, коли стримінги з'явилися в усіх, (крім Sony), мейджорів, жити в цьому світі стало складніше.

– Гаразд, чому важливо, що в Україні тепер будуть серіали FX?

– По-перше, їх ніколи не було. Це для мене важлива штука. Коли ти дивишся списки якихось нових серіалів за кордоном і розумієш, що цього в Україні не подивитися, то це, звичайно, навіює сум, і ми з цим боремося. Тепер же цей контент буде представлений в Україні. Нарешті не буде цієї плашки на серіалах FX, коли навіть на YouTube заходиш на трейлер, а там написано «Цей контент недоступний у вашому регіоні». 

Плюс нам страшенно пощастило, тому що ми фактично стали першими у світі, кому Disney довірив цей контракт. Тому що до нас ніхто ці серіали [окремо] не купував. А ще в нас будуть всі три сезони «Шибайголови» – це перший приклад, коли Netflix буде доступний в підписці на іншому сервісі [тому що в Netflix закінчився контракт із Marvel, ліцензія повернулася до Disney, – ред.].

– За які серіали особисто ти радий, що в Україні тепер будуть доступні легально?

– Цей контракт включає не лише нові серіали, а й бібліотечні серіали, які в Україні виходили на телебаченні. Але з нових серіалів – це, наприклад, «Атланта», «Убивства тільки в будинку», останній сезон якого почав виходити 9 серпня і ми його схопили прямо суперсвіженьким. Також «Що ми робимо в тіні» і «Початкова школа Еббота». 

Для мене дуже важливим було під час цих переговорів, щоби нарешті підтягнути Україну до загальносвітового контексту. Щоб коли в Європі, США, чи будь-де говорять про якийсь серіал, щоб це в Україні не долітало як якийсь просто там шум, який чують зазвичай тільки твітерські. Щоб це було так само можливо для перегляду в Україні. 

– А як щодо Hulu?

– Це всі лауреати «Еммі» від Hulu останніх років на зразок The Dropout, Dopesick, «Пацієнт» зі Стівом Кареллом і так далі. Ідея в тому, щоб виходити день у день. Ми є частиною європейської прем'єри, скажімо так. Тобто наш контракт передбачає, що ми можемо його відкривати в один день із європейським Disney+. 

– Головне запитання – що буде тепер із тарифними планами Sweet.TV? Чи це буде окремий тарифний план, чи буде мінімальний?

– Усе залишиться, як є. Питання підняття цін навіть не порушували в компанії, враховуючи нинішню економічну ситуацію в країні.

Серед іншого на Sweet.TV у жовтні з’являться такі серіали:

   

 

   

Sweet.TV і бізнес

  

– Яке місце Sweet.TV на ринку?

– Серед лідерів. Якщо конкретніше, то в трійці лідерів.

– Хто ця трійка?

– Ми, Megogo і «Київстар ТБ». Це не в порядку того, як ми стоїмо по факту, тому що я не знаю, що зараз відбувається з цифрами по ринку. До повномасштабної війни ми були другими, зараз приблизно себе оцінюємо так само, може, навіть першими; дивлячись, як ранжувати.

– В інтерв'ю Forbes представника Megogo [Федора Дроздовського] запитали про конкурентів, і він назвав «Київстар ТБ», потім Sweet.TV. Як ти думаєш, чи це показово?

– Я не можу відповідати за конкурентів і як вони до нас ставляться. І загалом слово «конкурент», мені здається, тут дуже умовне. Тому що конкуренція є на сформованому ринку. Український ринок ще не до кінця сформований. По-перше, побитий війною, і через це взагалі про будь-яку конкуренцію складно говорити. Я б говорив про партнерство й роботу на спільний результат.

По-друге, сформований ринок – це конкретна кількість користувачів, за яких ви боретесь. Тоді ви конкуренти, тому що вам треба в когось відібрати клієнтів. А в Україні ринок стримінгів, онлайн-платформ ще на тому рівні, коли потрібно займатися просвітництвом, привчати до культури, що за легальний контент потрібно платити. І тут значна проблема ще в піратстві, з яким ми боремося.

– Ринок не сформований, всі разом ростять цей ринок. І, відповідно, це робити простіше, коли багато різних компаній вкладають у маркетинг і загалом привчають до культури легального споживання контенту. Але водночас як можна оцінити сформованість ринку? Яка пенетрація українського користувача? Тобто який відсоток українських користувачів знає про переваги стримінгових сервісів? 

– Нині ринок розвивається коштом користувачів, які відкривають для себе нові технології. Але до сформованості йому ще далеко, а щоб називати конкретні відсотки – замало відкритої дати. Ми намагаємося працювати вшир – не лише в містах-мільйонниках, а й загалом працюючи на аудиторію для того, щоб пересадити її зі старих засобів переглядання телебачення (і не лише телебачення) на цифру.

– Водночас, коли говорити про конкурентів, ти не кажеш про Netflix. Чи Netflix – це конкурент?

– Якщо говорити з точки зору боротьби за контент, то за останній рік-півтора Netflix став конкурентом у цьому плані. Чи відбирає він у нас глядачів? Я точно не знаю. 

– З Netflix цікаво, тому що немає офіційних даних про кількість підписників в Україні. Чи є у вас уявлення про частку Netflix на українському ринку?

– Приблизно таке саме, як і у решти. Тобто ти сам кажеш, що вони не оголошують цифри. І загалом ринок стримінгів у цьому світі не славиться тим фактом, що хтось оголошує якісь конкретні цифри, тому це будуть лише здогадки. 

– У 2021 році на «Детектор медіа» вийшов матеріал, у якому директор Sweet.TV говорив про те, що головний конкурент на ринку – це YouTube, тому що там «багато російського контенту,
з якими хочеш акторами й темами. Я сумніваюся, що комусь під силу розв'язати цю проблему». Як із цим справи зараз?

– Мені здається, що YouTube останні десятиліття його активного розвитку був такою контентною машиною, яка збирала його з усіх сторін. І всі свого часу казали, що YouTube замінить телебачення, YouTube замінить стримінги, YouTube замінить ще щось. Фактично YouTube просто виріс у свою конкретну нішу, яка хапає з різних боків кожну галузь, яка працює з відео. Але зараз би я не назвав YouTube конкурентом.

– Це як колись хтось сказав, що головний конкурент Netflix – це Fortnite й ігри, а не інші стримінги. Тобто це конкуренція насамперед за увагу.

– Так. YouTube вже настільки окремий, що казати про те, що ти конкуруєш із YouTube – це як конкурувати зі свіжим повітрям і роботою у літній час, коли ти розумієш, що час на перегляд скорочується.

– Чи виріс попит на україномовний контент після 24 лютого?

– Тут складно говорити, тому що весь контент у нашому сервісі українськомовний, тому що інакше ніяк. Але загалом, якщо спробувати узагальнити, то, звичайно, перегляди україномовного контенту дуже виросли. 

– Мені суб'єктивно здавалася, що у Sweet.TV не вистачає якогось такого selling point’у. У Megogo є спортивні трансляції, раніше був контент HBO через Amediateka. Чи це було для вас викликом? І чи є нові контракти відповіддю на це?

– Нашим [основним] selling pointʼом завжди було телебачення. А загалом ми завжди були, на мою думку, сильними по контенту. Тому що ми підписували прямі договори зі студіями-мейджорами. Це були платні прем'єри, фільми в підписці. У нас були фільми, які могли виходити тільки в нас. Не те щоб у нас раптом з'явився контент. Контент був завжди й контент завжди був максимально топового рівня: ми першими підписали ексклюзивний контракт із Disney на фільми у підписці у 2021 році. Також першими підписали прямий контракт на серіали CBS.

– У тому ж інтерв'ю Forbes керівник Megogo зазначав, що вони передусім про технології. Sweet.TV – це передусім про контент?

– Ми маємо власні технологічні розробки, свої технічні ноу-хау. І в стримінгу, і в рекламних моделях, і в доставці якісного сигналу багато де. І на підтвердження цієї технологічності ми бачимо відгук і визнання ринку як в Україні, так і вже в багатьох країнах Європи. Тож ми не лише про контент.

– У Sweet.TV була цілеспрямована кампанія для залучення регіонів, за межі Києва і великих міст. Чи відчуваєте ви, що ця ставка зіграла? Які загалом результати в цьому? Чи вдалося вам залучити аудиторію, яку ви хотіли отримати? 

 – Нам вдалося, і ми продовжуємо це робити. Не те що це була в певний час ставка, а загалом. Кількість абонентів важлива, і ми не можемо пересіювати постійно міста-мільйонники зі сподіванням, що хтось у Києві не знав про стримінги чи OTT-платформи та вирішив підписатися. Ні, навпаки, питання, як розказувати, щоб охопити всі маленькі містечка, села і так далі. 

– Чи на підйомі зараз сучасне українське кіно на ОТТ-платформах?

– Цікавість до середнього українського кіно суттєво перевищує цікавість до середнього голлівудського кіно. Наприклад, «Мавка. Лісова пісня». Цікавість до «Мавки» – на рівні з «Аватаром».

– «Мавка» – це якраз ексклюзив Sweet.TV. Це був бум в історії українського кінотеатрального прокату, не тільки українського кіно. Чи це відобразилося на перших цифрах на вашій платформі? 

– Треба враховувати, що 24 [серпня] був тільки старт продажів, але за передпродажами вже можна сказати, що рекорди на ОТТ-арені вона теж почала ставити. «Люксембург, Люксембург» класно зайшов. Навіть попри те, що Netflix його до цього випустив в підписці, але всі чудово дивилися Лукіча. «Сусідка» ідеально зайшла, очоливши топ українських фільмів на сервісі за перше півріччя 2023 року.

– Цікавість до українського кіно – це те, що змінювалося, умовно, після 24 лютого? Чи можна сказати, що після 24 лютого зацікавлення українським кіно на вашій платформі зросло? 

– Ми активно промотували українське кіно й до початку повномасштабної війни. Але в перші місяці хотілося ще підсвітити, що в нас ще є українського. Я пам'ятаю перший день, початок 24 лютого, коли це все почалося, ми з командою збиралися й говорили про те, що можна поставити першою додбірку про українських захисників, українських героїв. І, відповідно, враховуючи, що відображення фільмів на платформі збільшилося, зрозуміло, що це теж вплинуло на цифру.

– Ясно, що після 24-го лютого інші об'єктивні обставини й умови, але до того, у 2021-му році, ви запускали власне виробництво контенту, була історія з «Капітаном Україною». [Повнометражний фільм про першого українського супергероя, який повинен був знімати режисер «Штольні» і «Тіней незабутих предків» Любомир Левицький, – ред.] Це зараз для вас актуально? Чи на паузі?

– Початок повномасштабної війни поставив хрест на всіх тих планах, які були до цього. Але якщо вони були до війни, то відповідно, вони десь залишаються на поличці та, я сподіваюся, що ми до них повернемось. Умовно кажучи, якби ми встигли поставити на потік власне виробництво, тоді ми могли б говорити про це.

– Це має працювати як бізнес, коли є певний рівень культури споживання легального контенту. Як ви оцінюєте цей рівень зараз?

– М'яка робота з підвищенням рівня споживання легального контенту, про яку всі почали говорити з появою музичних стримінгів, насправді продовжується. Під час війни про це говорити складно, тому що це все-таки дуже залежить від економічної ситуації. 

Але загалом так. Люди в певний момент розуміють, що вони готові витрачатись на легальний сервіс, у них є така можливість, адже цей легальний сервіс пропонує контент, який їм цікавий, і, відповідно, вони пробують, вони підв'язуються. Що більше контенту ти пропонуєш, то більше людей до тебе долучаються. Жорстка робота – це питання до держави.