11-й Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» пройде з 22 до 25 червня. Операторами книжок уперше стануть київські книгарні, а не окремі видавництва. «Сенс» представить секцію «Нонфікшн», «Книжковий Лев» – художню літературу, а «Закапелок» – дитячу літературу, а також комікси й графічні романи. Крім того, програму «Книга про російсько-українську війну» представить муніципальна книгарня «Сяйво книги», а «Довженко–Центр» – власну кінопрограму й секцію «Арткнига». Ми запитали в локальних книгарень, як нова система вплине на бізнес і чому це взагалі важливо під час війни.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Чому продаж книжок довірили саме локальним книгарням?

Книжковий ярмарок у 2023 році вирішили провести в такий спосіб через нерівні умови існування й роботи учасників видавничого ринку, розповідають організатори The Village Україна. Причина – у повномасштабній війні, яка внеможливлює рівноцінне представлення видавництв у форматі індивідуальних стендів, а також створює додаткові безпекові вимоги, кажуть у команді «Книжкового Арсеналу».

«Наша команда пропрацювала декілька сценаріїв, шукаючи рішення щодо формату проведення фестивалю в умовах воєнного стану. Формат, який ми пропонуємо, має на меті представити нашим відвідувачам широку інклюзивну лінійку книжок від максимального кола українських видавництв, що своєю чергою допоможе підтримати більше дієвців галузі», – каже директорка «Книжкового Арсеналу» Юлія Козловець.

Залучення київських книгарень натомість має звернути увагу українців на важливість цієї проміжної ланки на шляху книжки від автора до читача. Так, усі книгарні «мають власне обличчя», підходи до клієнтів і стратегію розвитку, каже Козловець. Видавці ж зможуть зосередитися на зустрічах та обмінах із колегами, нетворкінгу й професійних дискусіях.

У книгарні «Сенс» розповіли The Village Україна, що залучення книжкових крамниць – це компроміс формату «не робити нічого» для проведення фестивалю в умовах повномасштабної війни, адже у 2022 році «Книжковий Арсенал» скасували.

«Книгарні мають досвід саме продажу книжок: формування асортименту, комунікації з читачами, підбору та навчання консультантів. Тож залишається припасувати цей досвід до фестивального формату», – розповіла книжкова менеджерка «Сенсу» Надія Вовк.

«Сенс» представить на заході майже 60 видавництв і приблизно 1000 нонфікшн найменувань. Це будуть як великі й відомі видавництва, так і більш нішеві проєкти, які отримають майданчик для промоції. Книгарня «Сенс» також організовує автограф-сесії з авторами книжок, зокрема Дмитром Кулебою, Богданом Логвиненком і Володимиром Єрмоленком. Крім автографів, продаватимуть значки та футболки в колаборації зі Zmist Media.

Крім того, «Сенс» разом із «Доступно.UA» представить інформаційну кампанію «Слова мають сенс», яка розкаже про терміни й поняття, що використовують для спілкування з людьми з інвалідністю.

«Я би назвала це не новим форматом, а експериментальним форматом. Я дуже сумніваюся, що наступного року книгарні будуть залучені в таких самих ролях. Цьогоріч захід відбувся або так, або не відбувся би взагалі», – розповіла The Village Україна співвласниця книгарні «Книжковий Лев» Катерина Іванова.

Такий формат розвантажить видавництва, які зможуть виконувати свою роль, а книгарні – свою, вважає Іванова. Крім того, це спростить логістику для відвідувачів фестивалю, а також розрахунок за придбані книжки. «Якщо раніше було, умовно кажучи, 100 видавництв і 100 стендів, й на кожному з них ти мав розрахуватись або ходити та шукати книжку на кожному з них, то тепер це буде організовано інакше», – пояснює співвласниця «Книжкового Лева».

Книгарня «Книжковий Лев» представить новинки, зокрема книжку про сучасну українську прозу від Vogue, а також «Кістяні годинники» Девіда Мітчелла від видавництва «Жорж». Загалом – майже дві тисячі найменувань. На стенді книгарні також буде винний бар і живі рослини, адже ці речі уособлюють дім, кажуть у «Книжковому Леві». «Чи буде вся ця історія фінансово вигідною? Поки що важко сказати. Понеділок [після завершення фестивалю – ред.] покаже», – каже Катерина Іванова.

У книгарні «Закапелок» пояснили, що експериментальний формат, зокрема, зумовлений безпековими питаннями, адже меншу кількість учасників вдасться швидше евакуювати до укриття.

«Також цей формат відкрив чудову можливість для малих видавців узяти участь у головній книжковій події країни. Якщо раніше вони не мали достатньо ресурсів, щоби брати участь у таких масштабних заходах, то цього разу маленькі видавництва можуть представити свої книжки через книгарні-партнери фестивалю», – коментують у «Закапелку» для The Village Україна.

«Закапелок» представить стенд дитячої літератури, коміксів і графічних романів. Це понад 1700 найменувань від 58 видавництв. Книжки для дітей на стенді розташували за рівнями складності. Представлять пригодницьку історію «Погано спланована пригода», девʼятий том коміксу «Крута Адель» Антуана Доле, а також книжку «Таємні історії великих та маленьких перемог» Тані Стус, яку планують надрукувати шрифтом Брайля.

Книжки про війну від муніципальної книгарні «Сяйво книги»

Муніципальна книгарня «Сяйво книги» отримала право представили стенд «Книга про російсько-українську війну». Ми вже розповідали про те, як «Сяйво книги» прийняло понад 70 тонн російських книжок на перероблення. Вторговані кошти передають на ЗСУ.

Це секція, яку «Книжковий Арсенал» організовує спільно з Міністерством у справах ветеранів України. Координатором стенда стане директор книгарні Гліб Малич. «Сяйво книги» представить книжки про російсько-українську війну, які виходили з 2014, зокрема й самвидав і книжки, видані ветеранськими видавництвами. Це будуть книжки написані як військовими, так і цивільними. Загалом муніципальний книжковий магазин отримав понад 50 заявок від ветеранів для представлення власних видань на «Книжковому Арсеналі».

«Це зараз найголовніший вектор нашої роботи, бо ми представляємо книжки про російсько-українську війну, а це одна з ключових секцій на «Книжковому Арсеналі». Його скасовували через війну торік, тому зараз до події підвищений інтерес», – розповіла The Village Україна прессекретарка «Сяйва книги» Ася Хазова. За її словами, з-за кордону, зокрема, вдалося отримати українсько-шведську книжку про війну.

Директор «Сяйва книги» Гліб Малич додає, що книжки, які представлять на фестивалі, хочуть перенести до власної книгарні. Для цього обладнають спеціальний стенд, щоби охочі мали постійний доступ до цих видань.

Кіно й література: програма «Довженко-Центру»

«Довженко-Центр» став організатором стенду «Арткнига» на 11-му «Книжковому Арсеналі». Там представлять десяток видавництв і більш як 150 книжок, серед яких переможці премії «Найкращий книжковий дизайн». Це будуть книжки про кіно, фотографію, архітектуру, історію мистецтва, дизайн, а також самвидав, розповів The Village Україна куратор секції «Арткнига» і менеджер із дистрибуції «Довженко–Центру» Максим Вертелецький.

Найдешевша позиція на стенді «Арткнига» коштує 150 гривень, найдорожча – 75 тисяч гривень. Також виставлять шкарпетки «Не-пара» за мотивами «Землі» Олександр Довженка, які створили спільно з Dodo Socks, і «Не-хустку» з Іваном Миколайчуком. Виручені з продажу аксесуарів кошти передадуть «Довженко–Центру» для обладнання кінолабораторії.

«Довженко-Центр» також представить власну кінопрограму «Літературний кіноканон. Том перший». Для цього покажуть три фільми, засновані на літературних творах України: «Сон» за поемою Тараса Шевченка, «Вечора на Івана Купала» Миколи Гоголя та «Захара Беркута» Івана Франка.

«Сон» Володимира Денисенка покажуть 23 червня, «Вечір на Івана Купала» Юрія Іллєнка – 24 червня, а «Захара Беркута» Леоніда Осики – 25 червня. Усі сеанси відбудуться о 18:30.

Фото: Фільм «Вечір на Івана Купала» (1968 рік), який зняв Юрій Іллєнко

«Кіно завжди надихалося літературою, а всі знакові нові хвилі національних кінематографій так чи так слідували за літературним піднесенням. Історія українського кіно – не виняток. У 20-х роках минулого століття першому знаковому періоду нашого кіно передувала поява цілої генерації талановитих письменників і їхніх творів. Згодом частина авторів спробували себе в кіноіндустрії, що стрімко розвивалась в Україні», – пояснюють у «Довженко-Центрі».