З 27 серпня до 4 вересня в пустелі Блек-Рок у штаті Невада (США) відбувається одна з найбільших мистецьких подій світу – фестиваль Burning Man. Захід проводять щороку з 1986 року, Україна ж уперше представила свою інсталяцію у 2015. Торік і цьогоріч, попри повномасштабне вторгнення і труднощі з логістикою, Україна продовжує везти багатометрові конструкції на інший континент, щоби говорити про ситуацію в країні мовою мистецтва.

Ініціатором участі України на фестивалі Burning Man цього року став заступник Міністра оборони України та засновник БФ «Повернись живим» Віталій Дейнега. Митцем, який запропонував і втілив ідею – художник Олексій Сай. Меценаткою та співорганізаторкою – Алла Лопаткіна, представниця української діаспори в США, засновниця логістичної компанії в Чикаго та БФ Ukrainian Resistance Foundation. Над інсталяцією працювали також мисткиня Дана Косміна та представники команди «ГогольFest». Тема цьогорічного фестивалю – Animalia – похідне від «anomaly» (аноманія) та «animals» (тварини). 

Редакторка The Village Україна Ірина Виговська розпитала Дейнегу й Сая про підготовку, ідею та культурну цінність події для України.

 

Робота в її довершеному вигляді з’явиться лише після ритуалу спалення короба

 

28 серпня, у день запису інтерв’ю, команда конструкторів забила в коробі цьогорічної інсталяції останню дошку. Посеред пустелі Блек-Рок постала восьмиметрова конструкція, прихована від очей. «Ця конструкція подібна до тієї, якою ми зараз в Україні закриваємо пам’ятники, щоб уберегти їх», – розповідає Віталій Дейнега. 

Інсталяція стане видимою 31 серпня, коли дерев’яний короб навколо неї підпалять і він згорить вщент. «Це вперше в історії фестивалю українській команді дозволили щось спалити. [Зазвичай спалювати головну інсталяцію – величезну статую людини – прерогатива організаторів.] Причому це було ще на етапі грубого ескізу. Тобто можемо говорити, що організаторам сподобалася наша ідея від самого початку», – коментує Олексій Сай. 

Сай уже створював інсталяцію для фестивалю Burning Man. Це було 2018 року. Тоді в нього і команди не вдалося зібрати спільнокоштом необхідну для реалізації суму і в останній момент концепцію змінили. Тоді на землі виклали з яскравих ламп слово «sorry», що, на думку автора, втратило свій першочерговий сенс і стало просто вставним словом. Цього року фінансуванням займалася американська підприємиця українського походження Алла Лопаткіна. На її виробничих потужностях у Чикаго й створювали інсталяція. «Вартість артінсталяції на Burning Man може варіюватися від 50 тисяч доларів до кількох мільйонів. У нас порівняно бюджетна конструкція», – коментує Дейнега.

Що під коробом

Під дерев’яним коробом прихований «Фенікс», що під різними кутами може нагадувати форму тризуба. «Це бруталістичний тризуб, він же – фенікс. Фенікс постане перед глядачами після того, як згорить короб. Це про українців та Україну, які щоразу постають із попелу. Це не складна художня робота, яку треба розгадувати й інтерпретувати. Це монументальна восьмиметрова споруда – вона має зчитуватися та бути зрозумілою відразу», – каже Сай.

Над «Феніксом» працювала команда, що складалася приблизно з 20 людей. Половина з них залишилася в Україні, а половина присутні зараз у пустелі Блек-Рок. Збіркою конструкції займався керівник дослідно-конструкторського бюро «Майстерня Чудес» Дмитро Зінов’єв, який навесні цього року монтував артінсталяцію на станції «Академік Вернадський». «Я Міті написав, що після Антарктиди треба їхати в пустелю, і він одразу сказав, що в ділі», – усміхається Сай.

«Зі зрозумілих причин більша частина команди, особливо чоловічої статі, залишилася в Україні. Однак у пустелі буде присутній наш піротехнік, який розрахував те, як горітиме короб і виглядатиме інсталяція. Це стало можливо, на жаль, через трагічні обставини – його батько, також відомий піротехнік Олександр Суворов, загинув у битві за Мощун [на Київщині]. А людина, яка втратила на війні близького родича, може бути звільнена від військової служби», – розповідає Дейнега.

Піротехнічні тести проводили спочатку на Київщині. Митці спалили подібну скульптуру, щоб хоча б орієнтовно уявляти, як вона виглядатиме після займання. «Ця конструкція ніби складається з трьох труб, із кожної з яких валитиме дим. Вона має стати чорною, але може й погнутися, побачимо. Це теж частина інсталяції – ми не можемо остаточно передбачити, яким зрештою буде цей фенікс», – додає Сай. – Здається, доволі проста метафора». 

Як узагальнюють в описі до інсталяції, мета художників – змінити уявлення про Україну у світі та створити зв’язок через емоції від інсталяції. Скульптура матиме два рівні сприйняття, пояснюють у команді. На першому митці наголосять на невтомності боротьби Збройних Сил та українського народу. На другому – звернуться до особистих переживань і трагедії кожного українця на тлі російської агресії. 

Чому це важливо

«Якось ми говорили з Аллою [Лопаткіною] про те, що Україна на Заході дедалі більше починає бути схожою на Сирію чи Афганістан – країну, де лише стріляють і вбивають, – розповідає про свою ідею взяти участь цьогоріч у Burning Man Віталій Дейнега. – Тому Україні зараз критично важливо проявлятися за кордоном і в інших сферах, крім мілітарної. Українці, які поїхали, наприклад, у США в 1990-х – на початку 2000-х зараз репрезентують там Україну, але ці люди не схожі на сучасних українців. Вони слухають музику 90-х, а заходи, які роблять для діаспори – це щось про вишиванку й вареники. Найкраще з українського, що представлене зараз у США – це кухня. Україна як щось сучасне, як країна, що здатна давати нове світовій культурі, а не тільки споживати її, у США представлена лише гуртом DakhaBrakha. Це дуже потужно, але одних DakhaBrakha на все не вистачить. Тому в нас було бажання розповісти про Україну через мистецтво, тому що мистецтво – це такий вірусний спосіб, якщо ти вдало один раз щось скажеш, воно потім розлітається по всіх медіа».

Також Дейнега пригадує, що 2015 року, коли Україна вперше презентувала свою інсталяцію на фестивалі в пустелі Блек-Рок, купа людей били цю інсталяцію як татуювання, розповідали про неї, поширювали. Тоді інсталяція не підсвічувала тему війни в Україні, а зараз, на думку Дейнеги, дуже важливо було обрати правильний меседж. 

«Якщо ти за кордоном умикаєш телевізор, ти все менше бачиш там Україну. Щоби про нас заговорили, ми маємо або відвоювати якийсь значний шматок землі, або ракета має потрапити в дитсадок – тобто має статися щось драматичне або трагічне», – каже Дейнега. Доповнює, що якщо про Україну припинять згадувати й вона випаде з інфополя, то рано чи пізно нам припинять допомагати. Тому Burning Man – це один з авторитетних майданчиків, де Україна має розповідати про себе.

Олексій Сай розповідає, що коли Віталій Дейнега запропонував йому щось представити на Burning Man, він не сумнівався, що це гарна ідея: «Ми маємо бути представлені на абсолютно всіх майданчиках. Burning Man – це дуже особливе враження, це територія, де люди набагато інтенсивніше сприймають світ. Вони точно будуть це згадувати».

До того ж «Фенікс» – це перша українська інсталяція, яку організатори дозволили підпалити. Також це перша інсталяція, яку не просто підпалять і вона згорить вщент, а скульптура, яка буде взаємодіяти з вогнем і має з нього постати. На думку команди, це буде унікальне для фестивалю видовище, яке має справити враження на відвідувачів. Як правило, фестиваль Burning Man щороку відвідує від 80 тисяч людей. 

Олексій Сай вважає, що Україні надважливо бути представленою на абсолютно всіх майданчиках: від масових попзаходів до концептуального мистецтва: «Ми не маємо ігнорувати нічого: ні з’їзд науковців, ні спортивні події, ні музичні концерти, ні виставки – усюди має бути представлена Україна». 

Проєкт, яким до того займався Олексій – виставка «Дім російських воєнних злочинів», яку представили в травні 2023 року під час усесвітнього економічного форуму в Давосі, після того експонували у штаб-квартирі НАТО, а у вересні її можна буде побачити в Європарламенті. Сай створив відео, яке стало кульмінацією цього проєкту. «Це гігабайти найжахливіших фотографій від різних фотографів із різних куточків України – кожне з 6400 фото документує воєнні злочини. Мене аж нудить це монтувати, це жахливо. Але я це роблю, щоб у різних світових парламентах це дивилися й так само жахалися. А потім виписували нам допомогу», – пояснює Сай.

На думку митця, лише свої агенти в кожній із ніш допоможуть Україні не випасти з поля зору світу. «У попсегменті з цим класно справляються United24, коли роблять, наприклад, футбольний матч зі світовими зірками футболу. Але можна не бути великою організацією, ніяк не називатися й робити все можливе, що можеш робити ти, як окрема людина».

Також Сай зазначає, що треба старатися робити культурний продукт таким, щоби за нього не було соромно. Потрібно прагнути результату, а не просто щось робити, бути суворим до самого себе й не витрачати ресурс марно. «Бо на словах воно легко звучить: узяв, намалював ескіз, зробили восьмиметрову скульптуру. Насправді це великий шматок роботи. І я не міг дозволити собі забути, що на це витратяться великі кошти, воно має бути того варте», – каже український художник

Сай не вважає, що є сенс порівнювати внески на розвиток культури з внесками на зброю: «Поки що культура нам дуже потрібна, але якщо це буде війна до останнього українця, отже – припинемо вкладатися в культуру й битимемося до останнього». 

Що з донейтами

Віталій Дейнега каже, що найкращим способом для фінансування подібних проєктів є великі донейти від приватних спонсорів, а також іноземні гранти. «Просити на це кошти в держави я точно не буду, тим більше я працюю з одним із міністерств», – каже Дейнега. Просто донейтами зібрати настільки велику суму навряд буде реально. Чи етично – відкривати збір на культуру, якщо можна відкрити збір на зброю – на думку Віталія, вирішують самі донейтери. Збори можна відкривати будь-які, усі вони мають право бути, але чи відправляти гроші саме на це кожен має вирішувати для себе сам.

Дейнега прогнозує, що наступного року команда зможе організувати пітчинг серед українських художників, щоб згодом взяти участь у пітчингу від організаторів Burning Man. «Їм зараз дуже подобається, як ми працюємо, тож якщо ми запропонуємо достатньо цікаву ідею, зможемо отримати грант від самого фестивалю». 

Що буде з інсталяцією 

Після проведення фестивалю пустеля та дороги до неї залишаються абсолютно чистими. «Екологічна інспекція прибирає навіть волосся з піску», – згадує про попередній досвід відвідування Burning Man Олексій Сай. Тому «Фенікса» в тому вигляді, у якому він залишиться після спалювання, точно заберуть назад і, можливо, встановлять десь у США. 

You can read this interview in English.