Фестиваль Burning Man 2018 пройшов в американській пустелі Блек-Рок. Український кемп повинен був привезти на плаю проект художника Олексія Сая. Утім, реалізувати задум не вийшло. Натомість українські бернери показали іншу інсталяцію. The Village Україна розповідає, навіщо у пустелі виклали 25-метровий напис Sorry.

Віталій Засадний


менеджер проекту Sorry

Ми готували проект Time To Say Goodbye протягом шести місяців. Запустили краудфандингову кампанію, але замість очікуваних 10 тисяч доларів зібрали лише 3 тисячі. Відповідно, реалізація проекту не була можливою – принаймні у тому вигляді, у якому ми це планували. Тож ми вирішили привезти на Burning Man іншу роботу Олексія Сая. Вона має назву Sorry. У неї подібна концепція, але з більш простою реалізацією.

Що таке Sorry

Sorry – це слово, викладене горизонтально довжиною 25 метрів. Ідея проекту полягає в тому, що слово «вибач» втратило свій першочерговий сенс; через занадто часте використання воно вже не нічого не означає. Тепер це просто вставне слово. Автор хотів привернути увагу до того, що ми не вкладаємо сенс у те, що ми говоримо.

Технічно наш проект – це арт-слово, складене із пікселів. Але кожен піксель – це лампи у форматі 2x2. Загальний розмір – 25 м на 5 м. Лампи світили вгору, тому з дронів вони мали фантастичний вигляд. Усе блимає кольоровими лампами – і видно це на всю плаю.

Чому обрали лампи? Із них достатньо просто складати напис. Вони достатньо великі, яскраві, а також доступні і надійні. Ці лампи ідеально підходять для пустелі, тому що їх просто неможливо вбити. На них падали люди, але вони продовжували працювати.

Споруду збирали три дні, ще два дні ми докуповували матеріали. Співавтори проекту – художник Олексій Сай і Світлана Ратошнюк. З українського боку за проект відповідав Олексій Новіков, я з Альоною Овенс відповідав за комунікацію у США – зокрема, з підрядниками. Також кілька людей допомагали нам збирати все на місці.

Цей проект частково профінансувало Міністерство закордонних справ. Власне, це перший випадок, коли МЗС виділило кошти на популяризацію сучасного українського мистецтва. Також нас підтримував один із українських кемпів на Burning Man 2018 – Kurenivka. Окрім того, він підтримував ще один арт-проект під назвою AI.tlants. Це геосфера, яка трималася на трьох роботах і переливалася різними кольорами.

Як сприйняли проект

Дуже багато людей підходили, запитували, що ми написали. Річ у тім, що проект масштабний, тому прочитати напис одразу непросто – особливо з іншого боку. Ми пояснювали, що ідея проекту – вкладати більше сенсу у те, що ми говоримо. Це резоновувало з багатьма людьми. Особливо у вечір, коли спалювали статую чоловіка: наша інсталяція була розташована неподалік. Тож багато хто підходив саме тоді.

Де шукали електрику

Єдиний спосіб отримати електроенергію на Burning Man – це генератори. Утім, пустеля також не найкраще середовище для їх роботи. Під час бурі ми втратили два генератори – ще до запуску проекту. Причому це була нова техніка, яку ми придбали у США. Пощастило, що друзі з сусіднього кемпу мали запасний генератор, тож вони його нам позичили.

Під час реалізації переконалися, що дуже важливо мати людей із досвідом подібних проектів на плаї. Це дуже б допомогло – зокрема, в тому, що стосується підбору інструментів і матеріалів. У пустелі все набагато складніше, ніж може здатися, тому всі підрахунки треба проводити з запасом.

Що буде з Time To Say Goodbye

Ми не скасували цей проект, а відклали його до наступного року. У 2019 році, скоріш за все, ми зберемо його в Україні і доставимо контейнером до США. Це може зайняти два місяці, але вийде дешевше. Краудфандингову кампанію плануємо запустити щонайменше за півроку до Burning Man.

Фото та відео: Віталій Засадний