Київський клуб Bingo закрили після понад 20 років роботи. Будівля почала роботу у 1970 році, її запускали як Палац культури київського Авіазаводу, а як співавтор проєкту за неї відповідав майбутній головний архітектор Києва Валентин Єжов (станції метро «Вокзальна» та «Либідська»).

У 1990-х будівлю приватизували й запустили клуб Bingo, який протягом тривалого часу визначав українську альтернативну сцену. Серед гуртів, які виступали на майданчику – Enter Shikari, Five Finger Death Punch, Misfits, Yellowcard і Sepultura. 

«Маємо надію, що концертна індустрія якнайшвидше відродиться після кризи, і в Києві з’являться нові гідні майданчики. А Bingo – це вже історія. [...]», – підтвердили закриття клубу власники. Додали, що приміщення «змінює власника й напрям діяльності». За інформацією концертного директора клубу Владислава Ляшенка, на місці Bingo планують відкрити супермаркет «АТБ».

The Village Україна розповідає, чим Bingo був для містян та української музичної спільноти.


Антон Слєпаков

«Вагоновожатые»

Мене з дитинства вражала ця будівля. У зовсім юному віці я їздив повз неї на трамваї (потім трамваї там прибрали). У школі в Палаці культури київського Авіазаводу мені вручав пластмасову медальку хокеїст «Сокола» Голубович, а ще за кілька років я потрапив туди на кілька «справжніх» концертів: «В.В», «Не Ждали», «Вежливый отказ» і, якщо не помиляюся, Ivanov Down.

Пізніше, коли відкрили клуб Bingo, ми кілька разів там виступили в межах фестивалю «Iнша музика» – два рази з «Грузовиками» й одного разу вже «Вагоновожатими». Енергетика там була дуже сильна, усі ґiґи здавалися дуже потужними. Напевно, Антонов спроєктував будівлю з якимось спецтурбінним ефектом [сміється].

Bingo не перша й не остання зала, клуб чи кінотеатр, що зачиняється. Це як людина помирає… Неминуче й парадоксально – за певний час можна буде прийти в це місце й затаритися продуктами. Мені нема чого сказати з цього приводу. Ходіть у заклади, спілкуйтеся з людьми. Живіть тут і зараз. Любіть і товаришуйте, поки ще живі!


Іван Дорн

Masterskaya

Пам’ятаю, ми з гуртом «Пара Нормальных» виступали у Bingo на якомусь фестивалі. Він уже тоді був засалений, увесь просякнутий історіями, димом і цигарками. Роком, репом і своїми багатожанровістю, субкультурністю. Повагу викликав миттєво, це однозначно. Неонова вивіска, аудиторія цікава – словом, якось одразу запам’ятався.

Році в 2009, чи раніше, я потрапив сюди на концерт «Касти», пройшов концерт просто казково. Я тоді ще раз для себе зрозумів, у чому роль Bingo – діставати із субкультури вже сформовані особистості та транслювати їх у маси.


Оля Закревська

концертна фотографка

14 років тому, коли я почала ходити на концерти, у Києві концертних майданчиків було… два? У бари зі сценами школярів особливо не допускали, та й музика там була трохи інша. Тому вечорами після школи я пропадала спочатку в «Барвах» (вони не з нами вже три роки, хоча біля тих легендарних дверей у підвал досі лишається вивіска), а згодом у «Бінго» – тоді єдиному (за моїми спогадами) тисячнику в столиці.

Тоді я ще не знімала концерти. Ба більше, тоді я ще не думала про них писати й про те, що буду колись працювати в медіа. Але дуже добре пам’ятаю свої два перші концерти в Bingo. Перший – «1-й punk з’їзд». 6 квітня 2008 року за захмарні 60 гривень я на вечір пірнула в українськомовний панк-рок: «Брем Стокер», «Серцевий Напад», «Фліт». А хедлайнером там був зовсім незнайомий мені гурт із дивною назвою «Тараканы!». І тоді їх виступ здався мені занадто важким, занадто чужим на цьому вечері й узагалі справив неоднозначне враження. За два роки я познайомлюсь з їхньою музикою ближче, за три ми почнемо товаришувати, а ще згодом разом перекладемо їхній хіт «Улица Свободы» (який, до речі, лунав на тому концерті) українською й випустимо окремим синглом.

А другим моїм концертом там був Kiev Punk Fest (привіт, PMK). Це було шалено. Великий слем і крутий лайн-ап: горор-панки Hellfire Sox у той рік випустили суперпопулярну пісню Styx і навіть гастролювали за кордоном, Robots Don’t Cry та «Ансамбль КЦ» були в розквіті сил, а «ОРЗ» гурту «Кожаный Олень» та «Їжачок» гурту «Фліт» співала тоді, здається, уся тисячна зала.

Ще кілька років я не пропускатиму жодного концерту в Bingo, у назві якого буде слово «панк». Там я вперше наживо почую десятки гуртів, які сформують мій світогляд і плейлист. А ще там вперше сама вип’ю келих (пластиковий, звісно) пива, просто тому, що тоді це було дешевше, ніж купити біля бару води.

А 31 жовтня 2010 року станеться видатна подія. Я вперше фотографую концерт із класним світлом, великою сценою й великою залою! І так, знову punk – цього разу Rock am Punk (знову привіт PMK) – і так, це Bingo! У цей момент змінилось усе – легендарна концертна фотографка Pandora Winter перестала бути чимось недосяжним (хоча її фототехніка ще була набагато крутішою за мою), легендарний музичний репортер Саша STAR’шой (сумуємо за тобою :( ) перестав бути небожителем, і ось тобі, захеканій і мокрій після сету «КО», пропонує води. У моєму лексиконі з’являється слово «бекстейдж», «всюдихід» і ще багато потрібних і часто вживаних у моїй справі визначень.

Говорячи про Bingo, неможливо не згадати концерт Misfits. 29 лютого 2012. Легенди горор-панку, чий логотип знають в усьому світі, проте чиї пісні в Києві прийшли поспівати лише кілька сотень людей. Але для мене це був один із найважливіших концертів – адже я вперше знімала настільки закордонного артиста! А прямо ось у цей момент на фото Джеррі Онлі вказує на мою подругу й каже їй: «You are my girlfriend!».

Ще кілька спогадів одним рядком:

  • одного разу мені мало не зламали там ребра на концерті «Ляпис Трубецкой». Через якусь міскомунікацію я могла знімати концерт лише з фан-зони. Тоді я просочилась до огорожі та стояла в найпершому ряду з камерою. Водночас на мене навалювались кремезні чоловіки, яких викидало зі слему. Тим самим вони дуже сильно притискали мене до залізного бар’єру, десь на середині концерту я вже не могла думати ні про що, крім того, чи не хруснуло в мене зараз щось у грудях.
  • я була в «Бінго» на останньому концерті гурту ТОЛ. І досі не можу собі пояснити, чому його не фотографувала.
  • У «Бінго» був мій перший концерт агенції HMG – Yellowcard. А тепер їхні концерти я знімаю чи не найчастіше.
  • у мене є фото Андрія Riff Антоненка на сцені «Бінго» у складі Daz Machine, а люди, яким так пасує сцена, не можуть сидіти за гратами.

А ще Bingo назавжди в моїй пам’яті буде місцем найщасливіших днів народження, адже на початку травня багато років поспіль там проходив Ukrabilly Bang! – найбільший рокабілі- та сайкобілі-фестиваль Східної Європи. Туди приїжджали як світові зірки цих жанрів, так і багато іноземців-туристів – через певну закритість цієї культури, такі фестивалі були дуже цінними для всієї Європи. І так, через ту саму закритість в українській спільноті Ukrabilly Crew усі одне одного знали. Наприклад, якось Кріс із WiseGuyz (мого улюбленого рокабілі-гурту!) дізнався від знайомих знайомих, що в мене день народження, підійшов і подарував мені сетлист їхнього виступу, який щойно закінчився. А ще якось на мій день народження «Вибух», сам того не усвідомлюючи, подарував мені справжню естетичну насолоду – виступ кривавих Demented are Go. О, це було феєрично! Цього року DAG мали приїхати до нас із сольним концертом, але, самі розумієте, чекати повторення одного з найяскравіших своїх спогадів доведеться мінімум до наступного року.

Мені здається, важко вирости в Києві, цікавитись музикою й так жодного разу й не потрапити до легендарної зали Bingo. Точніше здавалось, до сьогодні – тепер нові покоління ходитимуть туди не на концерти, а в «АТБ». А мені просто не вистачатиме мого старого друга, з яким ми ніби й давно не бачились, але ж стільки пережили разом.


Олексій Бондаренко

сайт LiRoom

Клуб Bingo запам’ятається перед усім як колиска важкої та альтернативної української музики нульових-десятих. Його незмінним керівником був Влад Ляшенко, ключова фігура в українському андеграунді та співзасновник лейбла «ІншаМузика» (разом із Віктором Придуваловим). Але насправді Bingo – це не тільки про тяж і метал.

Суто прагматично, це був один із багатьох середніх за розміром майданчиків Києва – найбільш дефіцитного типу. Він уміщав понад тисячу людей. Atlas – менший. Stereo Plaza – значно більша. Такого майданчика сильно не вистачатиме Києву. Передусім для привозів».

Моя історія з Bingo пов’язана із концертом «Бумбоксу» 2009 року, на якому вони презентували альбом «ІІІ». Я тоді був шаленим фанатом, і подруга запросила нас на день народження на цей концерт. Зала була забита максимально. Клуб здався мені просто величезним (це було до того, як я вперше побував у Палаці Спорту). Цей концерт настільки врізався мені в пам’ять, що я можу сказати – він є одним із чинників, який змусив мене займатися музичною журналістикою в майбутньому.

Після того Bingo я відвідував здебільшого заради концертів молодих українських важких гуртів. Щоправда, в останні роки там проводили дедалі менше помітних виступів, і клуб припинив відігравати настільки культову роль, як раніше. Подібне ставалося й із легендарними для своєї тусовки «Барвами» та «Диваном».

Я сподіваюся, що в українського андеграунду ще виникне потреба у клубі на 1000+ людей у найближчому майбутньому. Зараз же, навіть не беручи до уваги карантин, в Україні надто мало тематичних гуртів, які могли б зібрати таку аудиторію.


Євген Кібець

HMG

Bingo – не просто клуб. Це концертна історія Києва. Він існував задовго до відкриття всіх модних зал. У ньому робили перші кроки багато концертних агенцій, HMG провели там перший концерт. І врешті ще не один. Ми пережили там перші проби, перші помилки й перші успіхи. Можливо, без Bingo нас би не існувало.

Bingo був синонімом слова «альтернатива». Жодної поп-музики. Тільки рок, панк і хіп-хоп. Його буде дуже бракувати Києву та його рок-сцені.


Женя Галич

O.Torvald

У 2012 році саме у клубі Bingo O.Torvald презентував альбом «Примат», для нас це був культовий альбом. Тоді зібралася повна зала, відтоді ми почали збирати більш-менш великі майданчики. Тому для нас усе почалося з клубу Bingo. І раніше ми брали участь у десятках виступів у клубі – Global Battle of the Bands, наприклад. 

Дуже добре пам’ятаю гримерку Bingo, яка була за сценою. Якось ми там напоїли Гуфа, і директор дуже злився через це, бо йому не можна було пити [сміється].


лідія клов

Pop Corn CA

Не можу похизуватися багатьма концертами, проведеними в Bingo. Однак був один дуже знаковий для мене! У 2012 році році мій близький друг Женя Галич запропонував організовувати презентацію третьої платівки гурту [O.Torvald] «Примат». До слова, це досі мій улюблений альбом. У мене ще не було співробітників чи офісу, був досвід роботи, але промоутером я б себе не назвала. Одним словом, до Pop Corn CA було ще далеко.

Тоді все відбувалося, як в кіно про зародження рок-н-ролу. [сміється] Натовп фанів, частина квитків продана за «сірий нал» серед «своїх» і через музичні магазини, так само нашвидкуруч і за той самий «неврахований нал» виготовлений мерч, який розлетівся ще до виходу на сцену розігріву (до речі, про існування мерчу ми «згадали» тільки коли коробки привезли в клуб!). Натовп в гримерці – якісь «друзі», десятки знайомих і «співчуваючих», яким обов’язково треба налити...

Коротше, сам процес мало нагадував організацію, до якої сьогодні звикли як O.Torvald, так і я. Але то був такий час, коли кожен з нас тільки будував своє бачення робочих процесів. І кайфували ми від кожної хвилини тієї «організації». Ну і вишнею на торті був вихід Жені на сцену в картонній короні та королівській мантії – ну майже як свого часу Фредді Мерк'юрі!

Сьогодні я так само кайфую від процесів, але їхній рівень значно змінився і без усмішки чи навіть сміху ми з O.Torvald той досвід згадувати просто не можемо. Ностальгія!

Мені боляче, що Bingo більше не буде. Дуже шкода, що не вдалося зберегти хороший майданчик, зручний у всіх планах – можливої інфраструктури, логістики, ставлення працівників до своєї справи. Так, Bingo потребував негайної реновації, але аж ніяк не повного знищення.

До речі, на січень 2022 року у нас є підтверджений концерт в Bingo. Тому про продаж приміщення нас повідомили завчасно. Куди перенести концерт, ми поки не розуміємо – в Києві дуже велика проблема з концертними майданчиками таких розмірів. Шкода, що місто не дбає про розвиток в цьому напрямку. Коротше, пішла епоха...


Діма сидоренко

Atlas Weekend, Atlas, PMK Event Agency

Bingo – це круте місце, це місце мого становлення. Я ходив туди ще задового до того, як сам почав організовувати концерти. З 2007 до 2013 років ми там зробили під сотню концертів, більшість із них були для нас знаковими: і «Бумбокс», і «Дельфин», і Kiev Punk Fest, і Nirvana Party, яка несподівано навіть для нас зібрала 800 людей. Це були концерти, які ми вперше робили з Женею Красавцевим, завдяки ним ми почали разом рухатися життям, і ось уже другий десяток років PMK Event Agency потрошку йде вперед. 

Без Bingo не було б ні Atlas, ні «Зеленого театру». Це був для мене приклад того, як клуб повинен працювати зсередини. Якщо у Bingo були черги до вбиралень, то я розумів, що в Atlas туалети треба робити із запасом [сміється]. Це було не ідеальне місце, але рідне, круте та унікальне. Нічого кращого на той момент у місті не було. Думаю, він уже став легендарним, як «Барви» чи CBGB у Нью-Йорку. 


Саша Кольцова

«Крихітка»

Я була там дуже давно, але це було «намолене» місце, зі своєю атмосферою й аудиторією, дуже хорошою для великого міста місткістю. Мати такі майданчики для розвитку індустрії вкрай необхідно, тому що кожен жанр заслуговує на те, аби бути доступно представленим у своїх медіа та локаціях. Навколо Bingo за роки існування утворилася міцна спільнота, зі своїми промоутерам, ЗМІ, фанами. І такого клубу буде бракувати. Незважаючи на те, що «Крихітка» – інді-поп-рок, і це був не наш домашній майданчик, мені дуже шкода. Це ще один удар по незалежній сцені.


Андрій Фріл

Freel, раніше – «На Відміну Від»

У «Бінго» я вперше потрапив у 2009 році: там проводили реп-фестиваль, виступав страшно популярний на той момент «Ноггано». Організатори проводили конкурс у різних регіонах України: хто зможе вийти на сцену в той вечір. Ми з «На Відміну Від» виграли серед Центральної України й увечері 30 жовтня на маршрутці приїхали на Святошин.

У «Бінго» вже тоді було так собі: облуплені гримерки, хамовита охорона, запах плацкарту, звук, який, здається, став легендою українською музики. Ходити на концерти тоді ще не було модно, майданчиків було небагато, вибір і в організторів, і в артистів був невеликий.

Тоді на реп-фестивалях була традиція: люди чекають хедлайнера, а перед цим кілька годин иідуть виступи місцевих артистів. Власне, їм не завжди були раді. Коли ми виступали, якийсь чувак із натовпу тикав нам факи й щось кричав. Ми відповіли щось типу: «Давай, підходь після виступу, порішаєм».

Виступ «На Відміну Від» у Bingo у 2009 році

Звісно, ніхто нікуди не підходив і нічого не рішав. Після фестивалю брава охорона виставила кордон біля гардеробу, як на мітингах, металеві паркани, і тримала оборону до останнього. Народ намагався забрати одяг, охорона не пускала, бо «не положено». Ми встигли вискочити десь збоку від гримерок, почули, як хтось кричить: «Навалісь!», як тріщать чиїсь кістки.

За десять років я отримую повідомлення: «Привіт, я той чувак, який вам факи тикав на концерті, пам’ятаєш таке? Дякую тепер за те, що робиш, думка зовсім змінилася. Більше не буду такого робити, вибач». Прочитав – і відразу ніби повіяло запахом плацкарту десь із минулого.


Олександр Масовець

Neformat

Одного разу, коли ми готувалися до одного з наших фестивалів, прийшли у призначений час у неділю зранку на саундчек. У цей час у холі Bingo розмістився якийсь церковний приход, і це була якраз та частина проповіді, коли пастир розповідає про пришестя сатани та його слуг на Землю. У цей момент крізь натовп церковників проходить із 20 патлатих нататуйованих музикантів на характерному аутфіті в напрямку основної зали. Такої тиші в «церкві» я, мабуть, ніколи не чув – не уявляю, що відбувалося в головах прихожан у той момент [сміється].

Загалом клуб Bingo був культовим місцем, двері якого завжди були відчиненими для музики. Різної, часто навіть непоєднуваної.

У грудні 2009 у клубі «Чеширский Кот» мав відбутися концерт Distorted Evening 2, який організовував Анатолій Бінковський, на той момент головний адміністратор «Неформату». Усю підготовку було зроблено, Толік надрукував афіші, привіз їх додому й дізнався, що клуб закрився. Влад Ляшенко посунув свій концерт, Толік дібрав ще кілька гуртів – і у Bingo відбувся цілий фестиваль, один із найкращих на моїй пам’яті.

Афіша Distorted Evening 2, автор – артдиректор креативної агенції Banda Олексій Дивисенко

Костянтин боровський

«Агонь»

Звичайно, це епоха. У Bingo можна було те, що в інших місцях було категорично заборонено. Найбільш дикі привози, нішеві жанри музики, фестивалі альтернативи, мошпіти і слеми, крос-культурні зіткнення – ось що неслося в Bingo. Було все від pole dance та емо-концертів до black metal і b-boy контестів. І завжди величезна черга. Хіба що електронної сцени, певно, не вистачало. 

У мене звідти є епічне фото з концерту гурту «Димна Суміш»: я у повітрі над великим фотопітом між сценою і фанкою. Явно не долітав, і тоді мої ребра від жорсткого контакту з огородженням врятували тільки турботливі руки друзів.

Ностальгувати та оплакувати втрату локації не буду: все змінюється, старе поступається місцем новому. Але свій респект легендарному споту віддаю без вагань. RIP Bingo! 🤘


Ярослав Татарченко

Tonka

Думаю, у 2000-х це був головний клуб для альтернативної музики, і ґіґи в ньому вплинули на всю сучасну українську музику. Для мене це клуб, у якому я побував на своїх перших концертах, ще коли жив у Кривому Розі та приїздив сюди у 18 чи 19 років. Як зараз пам’ятаю концерт «Психеї» – дічь повна несеться, мош, стінка на стінку, хтось стрибає в натовп із другого поверху! Словом, це був час справжнього року.


Діма Авдєєв

ексведучий MTV Україна

Є відчуття, що клуб Bingo був завжди. І зачепити він встиг майже всі напрями: рок-концерти, рейви, репчик. Від Sepultura до Oxxxymiron. Чого тут тільки не було.

Я був постійним відвідувачем клубу в 2013–2014 роках, коли робив звіти з концертів «Авдей для Concert.ua». Застав виступи Kreator, Thousand Foot Krutch, Vanilla Sky, Rotting Christ, Yellowcard і навіть фестиваль альтернативної музики Winter Mass. Після закриття Crystal Hall тут виступав Noize MC, і це був один із найкрутіших і, певно, останніх моїх концертів у Bingo.


Обкладинка: Оля Закревська

Текст: Ярослав Друзюк, Андрій Баштовий