Серед жінок віком від 18 до 29 років фактично кожна третя є залежною від нікотину (28,4%), свідчить опитування КМІС спільно з ГО «Життя».

Загалом 14,8% жінок сказали, що вживають тютюн і нікотин. Для порівняння, у 2019 році таких було 9,8%. Водночас дослідники кажуть, що дані цих опитувань не можна порівнювати прямо, оскільки під час досліджень використовували різні методики, та все ж тенденцію можна відстежити.

У КМІС зазначають, що рівень куріння залишається стабільним серед українців і відсоток курців майже не змінюється, як порівняти з попередніми опитуваннями, але є тенденція до зростання споживання нікотину й тютюну саме серед жінок. Також жінки частіше, ніж чоловіки, вживають вживають тютюнові вироби для електричного нагрівання («айкоси», 27% проти 13%) й електронні сигарети (25% проти 11%).

«Ми вперше спостерігаємо паритет між споживачами тютюну й нікотину серед чоловіків і жінок у групі 18–29 років. Проте якщо для чоловіків зберігається сталість показників, то для жіночого населення відбулося значне зростання», – коментують у КМІС.

Майже чверть українців (24,5%) назвали себе щоденними курцями, серед них – 36% чоловіків і 15% жінок. Загалом 30% респондентів сказали, що вони вживають тютюнові чи нікотинові вироби.

Серед щоденних споживачів 79% курять сигарети промислового виробництва. Також 18% сказали, що користуються «айкосами», а 14% – електронними сигаретами. Вживання двох останніх видів більше поширене серед молоді від 18 до 29 років: 37% користуються «айкосами», а 36% – електронними сигаретами.

Дослідники також зазначають, що саме молоде населення віком від 18 до 29 років найбільше звертає увагу на рекламу тютюну й нікотину, яка здебільшого заборонена (73%). Цей показник знижується з віком (серед респондентів у віці 70 років і старше лише 19% звертають увагу на рекламу). Найчастіше тютюнові й нікотинові вироби помічають на місцях торгівлі (32%), банерній рекламі в інтернеті (23%) і персональних сторінках у соцмережах (20%). Рекламу на вулиці бачили 14%.

У ГО «Життя» вважають, що «тютюнова індустрія й маркетинг повертають тютюнову епідемію серед молоді». Утім, більшість українців підтримують антитютюнові заходи, які могли б запобігти вживання тютюну молоддю.

Зокрема, заборону реклами брендів електронних пристроїв для куріння й електронних сигарет підтримує 79% опитаних, а заборону видимого розміщення пачок тютюнових виробів у місцях торгівлі – 77%. Дві третини підтримує заборону ароматизованих тютюнових виробів (67%) і підвищення податків, щоби зменшити цінову доступність для дітей (65%).

Опитування проводили в листопаді-грудні 2023 року серед 2000 респондентів. Із повною версією дослідження можна ознайомитися за посиланням.

   

Із 2023 року більшість форм реклами тютюнових виробів заборонена в Україні, проте не була врегульована так звана «тютюнова викладка» – демонстрація виробів у точках продажу. Крім того, не було врегульовано рекламу вейпів й електронних сигарет, але заборона на таку рекламу набрала чинності з липня 2023 року.

   

Крім того, з 11 січня 2024 року інформація про шкоду куріння на упаковах сигарет має займати не менше 65% площі. Раніше медичне попередження про шкоду куріння займало 50% площі пачки з цигарками.  Для оновлення маркування проаналізували досвід «прогресивних країн», серед графічних наборів медичних попереджень обрали ті, які «показали найкращу ефективність». 

   

Вторинний тютюновий дим, тобто «пасивне куріння», є причиною передчасної смерті 1,2 мільйона людей у світі щороку, свідчать дані ВООЗ. В Україні щороку 85 тисяч людей помирають від хвороб, спричинених курінням. Унаслідок ранньої втрати працездатності курцями це завдає шкоди й економіці. Втрати становлять 3,2% ВВП України, або близько 179 мільярдів гривень, станом на 2021 рік.