Anima – це українська онлайн-платформа, на якій можна проаналізувати стан своєї психіки за допомогою вебкамери. Під час тесту користувачам пропонують упродовж трьох хвилин переглядати картинки. Тим часом програма через камеру відстежує рухи їхніх очей, аналізує їх за допомогою математичних моделей і визначає, який у користувача рівень тривожності або депресії. Ця технологія називається ай-трекінгом, і досі для проведення таких досліджень зазвичай потрібен був професійний пристрій. Розробники Anima «помістили» технологію у звичайну вебкамеру, вивівши її з «лабораторії» у широкий доступ.

Першими користувачами Anima стали військові психологи. Їм цей інструмент потрібен, зокрема, для того, щоб визначати психологічну готовність військових до бойових дій. У лютому платформа запрацювала для всіх охочих. Крім того, Anima позиціюють як інструмент для психологів, що допоможе вимірювати прогрес терапії в пацієнтів. У майбутньому Anima зможе також діагностувати ПТСР, розлади харчової поведінки й емоційне вигорання, кажуть розробники.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Засновники стартапу

Сергій Данилов

нейробіолог із 20-річним науковим стажем, PhD, засновник і СЕО науково-дослідного центру Beehiveor

Роман Гавриш

керівний партнер маркетингової агенції Aimbulance, ведучий навчальних програм у Києво-Могилянській бізнес-школі

Про те, як працює технологія та як вона допоможе запобігти розладам психіки, розповідає співзасновник стартапу Роман Гавриш.

Що аналізують під час тестування

Під час діагностики Anima використовує технологію ай-трекінгу, тобто відстеження руху ока [у випадку з Anima під час перегляду зображень на екрані], а аналізує вона так зване викривлення уваги (attention bias).

З погляду нейробіології, увага – це базовий складник психічних реакцій. Згідно із сучасною теорією виникнення емоцій, коли ми аналізуємо інформацію, на першому етапі наша увага майже автоматично спрямовується на найбільш значущий стимул, щоби визначити, як на нього реагувати – уникненням чи наближенням. Наближення ми практикуємо з речами, які сприяють виживанню та розмноженню, а уникнення – з тими, які потенційно несуть загрозу. Закономірності, які випливають із того, куди ми спрямовуємо свою увагу (до чого стараємося наблизитися, а від чого – віддалитися), можуть багато чого розповісти про нашу особистість і стан нашої психіки. Є цілий науковий пласт, тисячі статей, які доводять, що аналіз рухів очей за допомогою ай-трекінгу розкриває зв’язок між викривленнями уваги та певними психічними станами.

Наприклад, під час тестування на рівень депресії ми вимірюємо два показники: дисфоричне та ангедонічне викривлення. Ангедонія – це коли ви не здатні отримувати задоволення від речей, які зазвичай бувають приємними, як-от споглядання природи, смачної їжі. З цього починається викривлення в депресивних людей. Люди, у який рівень ангедонії високий, під час тесту уникають приємних стимулів. Дисфорія – це гіперфіксація на негативних емоціях інших людей. Депресивні люди дуже добре ідентифікують вирази облич із негативними емоціями, бо вони найчастіше переконані, що ці вирази відображають те, що інші люди про них думають.

Важливо розуміти, що ми сприймаємо реальність не повністю, а фрагментовано, і наше сприйняття залежить від стану психіки. Викривлення уваги – це схильність звертати увагу на одні речі, водночас ігноруючи інші. Так, у світі можна знайти багато людей, які на нас «косо» дивляться, але водночас можна пропустити ще більше людей, які дивляться на нас по-доброму. Якщо, наприклад, людина налаштована звертати увагу на негатив, вона його знаходить, і тут спрацьовує підкріплення («я так і знав»), яке зсуває її далі в депресію.

Наше завдання – допомогти людям завчасно ідентифікувати зсуви в увазі, щоб вони не призвели до психічного розладу.

У тесті на рівень тривожності ми вимірюємо гіперпильність та уникнення. Гіперпильність – це надмірна реакція на тривожні стимули. Викривлення в бік гіперпильності часто бувають у військових. На фронті це корисно, але коли військові повертаються додому, у відносно безпечне середовище, часто в них це викривлення залишається, що веде до порушень щоденної діяльності. Наприклад, ви можете почати сваритися з людьми на рівному місці, тому що вам їхня поведінка здалася потенційно небезпечною. Або ви можете занадто сильно смикнути кермо автівки, реагуючи на щось, і спричинити аварію.

Це психічне напруження можна порівняти з фізичним, наприклад, зі змінами серцевого ритму. Коли ви біжите спринт, у вас пульс дуже швидко може підскочити до 160–180 ударів на секунду. Але коли ви закінчили бігти, він повинен більш-менш швидко опуститися до норми. У людей, у яких є проблеми зі здоров’ям, пульс дуже повільно приходить до норми. Аналогічно з психікою. Якщо виникла якась загрозлива ситуація, потрібно, щоб психіка напружилася, мобілізувалася для роботи із ситуацію. Але потім треба заспокоюватися. Якщо психіка не демонструє адаптивності, людина застрягатиме в певних станах, і це небезпечно, бо звідси може розвинутися розлад.

Так само з уникненням небезпечних ситуацій. Загалом це непогана стратегія. Так, якщо ви йдете вулицею та бачите групу п’яних чоловіків, які б’ються, то нормальним рішенням буде обійти їх стороною. Викривлення буде, якщо стратегію уникнення засовувати до більшості потенційно проблемних ситуацій у житті. Це означає, що ви уникатимете проблем замість того, щоб їх вирішувати, і тому вони поглиблюватимуться.

Для всіх показників є «золоті середини», тобто певний відсоток реакцій є нормальним, природним. Для гіперпильності, наприклад, вважатиметься нормальним показник до 27, якщо ж він перевищує 40, це свідчить про проблему.

Що вимірює ай-трекер і чому його складно «обманути»

Тестування триває кілька хвилин, перед цим відбувається «калібрування» вебкамери, за допомогою якої працюватиме трекер. Під час тесту на екрані з певною періодичністю з’являються по два зображення, розташовані поряд. На картинках зображені портрети людей, пейзажі, побутові предмети, їжа, тварини.

Трекер вимірює не тільки тривалість перегляду певної картинки, а й першу мілісекундну реакцію на зображення, швидкість переведення погляду з одного зображення (або його частини) на інше й тому подібне.

Особливо важливі рухи ока в перші мілісекунди від появи зображення на екрані, які нам важко свідомо контролювати.

Можна спробувати викривити результат, застосовуючи якусь стратегію спостереження. Наприклад, був користувач, який говорив, що старався дивитися весь час на «погані» картинки. Але нас це не дуже тривожить якраз тому, що рухи ока – дуже швидкі й найчастіше несвідомі. Перш ніж ми встигаємо подумати, що зараз кудись направимо свій погляд, проходять десятки мілісекунд, коли увагу визначають несвідомі процеси, і наш інструмент це дуже добре відстежує.

Крім того, зараз працюємо над тим, щоби назбирати таку варіативність картинок, щоби людина не могла адаптуватися до них навіть на свідомому рівні.

У чому «ноу-хау»

Технологію ай-трекінгу використовують уже років 30, але досі це була здебільшого лабораторна технологія, тобто для таких вимірювань потрібні були окремі професійні пристрої.

Ми в Aimbulance вперше купили монітор для ай-трекінгу у 2007 році, там було багато камер за периметром, інфрачервоні датчики. За допомогою ай-трекінгу ми відтоді проводили маркетингові дослідження, почали працювати із Сергієм [Даниловим].

Сергій Данилов також є засновником і керівником декількох проєктів, що базуються на аналізі поведінки за допомогою комп’ютерного зору. Серед них: сервіси Eyepass для контролю учнів під час онлайн-навчання або іспитів та Odry для онлайн-діагностування та реабілітації для дітей із розладами аутистичного спектру.

Наша інновація полягає в тому, що ми взяли й перенесли технологію ай-трекінгу у звичайну вебкамеру. Тобто ми навчилися обчислювати та прогнозувати поведінку людського ока за допомогою вебкамери. Звісно, вона має не таку роздільну здатність, як професійні трекери, але ми це компенсуємо завдяки напрацьованим математичним моделям.

Ми продовжуємо проводити клінічні тестування для верифікації результатів, а також постійно звіряємо результати ай-трекінгу через вебкамеру з професійним інструментом і можемо сказати, що точність практично однакова.

Дуже тішаться з інструмента психологи, з якими ми вже працюємо, тому що він дає їм можливість верифікувати самозвіт пацієнтів – те, що пацієнт сам про себе повідомляє, зокрема, через стандартні опитувальники. До цього всі інструменти, як-от МРТ, енцефалограми, ай-трекінг, були в лабораторіях, а технології в легкому доступі, «на щодень» не було.

Після завершення тестування за допомогою ай-трекінгу платформа пропонує користувачу також заповнити стандартну анкету, у якій він описує свій стан, обираючи з-поміж варіантів відповідей. Наприкінці тестування порівнюють результати, отримані за анкетуванням і за ай-трекінгом.

Самі психологи визнають, що опитувальники, тобто самозвіти, можна відносно легко «надурити». Наша технологія базується на нейробіології, і тому забезпечує глибший рівень аналізу.

Як скористатися тестом і скільки це коштує

Для військових тест Anima безоплатний. Військові психологи або терапевти, які працюють із переселенцями чи вразливими групами населення, можуть отримати безоплатний доступ до інструменту, написавши на адресу [email protected].

Для всіх інших пропонують декілька тарифних планів. Одне проходження тесту коштує 39 гривень. Є також пакети для вимірювання прогресу терапії на 6 тестів (140 гривень) та на 12 тестів (230 гривень).

Поки що тестування доступне лише на десктопі.

Як тест допомагає покращити свій психічний стан

Ми допомагаємо людям відстежувати перебільшення та применшення свого стану – агравації та дисимуляції, якщо більш науково.

Перший сценарій – це коли й за опитувальником, і за ай-трекінгом у вас однаково низький показник. Тобто і ви не відчуваєте, що маєте якісь проблеми, і програма це підтверджує, і це чудово. Для таких людей ми хочемо зробити субпродукт, який допоможе підтримувати себе в цьому стані, щось на кшталт барометра, з яким можна буде підтримувати цей баланс завдяки рекомендаціям.

Буває, що люди оцінюють свій стан як нормальний, а насправді в них уже почалося відхилення. Спостерігаємо таке часом у військових, які мають проблему, але рвуться воювати. Також фіксуємо людей, які мають депресію, але не розуміють цього. Це серйозна проблема, бо йдеться про дуже низьку якість життя. У такому разі наше завдання – показати людині, що їй час звернутися до фахівця.

Другий розповсюджений і небезпечний сценарій – це коли в людини з психічним здоров’ям насправді все окей, але вона починає думати, що в неї психічна проблема. Наприклад, часто буває, що за результатами ай-трекінгу депресивність на низькому рівні, але за результатами опитувальника показник високий. Тобто в людини ще немає змін у налаштуванні нервових систем [уваги, оцінки винагород], але вона думає, що депресивна. Найімовірніше, це означає, що ви просто поставали перед життєвими труднощами. Коли в житті трапляються неприємні ситуації, вони змушують нас відреагувати на них негативною емоцією. Це швидка реакція, яка стимулює змінити своє становище, корисний еволюційний інструмент. Тривога також спрямована на подолання труднощів. Ви прогнозуєте, що буде якась біда, і завдяки тривозі мобілізуєтеся на боротьбу з нею.

Кожен крок до подолання проблеми підкріплюється позитивно, мозок виділяє купу нейромедіаторів і гормонів, щоби ви рухалися далі. І в результаті психіка, яка долає проблеми, значно здоровіша, ніж та, у якої проблем немає.

Наприклад, у мене є друг, якого залишила дружина. Він був певен, що в нього депресія, однак тест показав, що його психіка здорова. Так, є об’єктивна проблема, яка його засмучує, але це не депресія. І в людей тоді це викликає таку реакцію: «А, так усе зі мною окей? То я, певно, пішов жити життя». Тобто тест допомагає перелаштувати таких людей, «збити» румінацію, пережовування негативних думок, поки це не переросло в розлад.

Хто працює з Anima та як розвиватиметься проєкт далі

Два роки ми із Сергієм [Даниловим] ішли до дизайну цього рішення. Ми хотіли зробити щось соціально важливе, тому вирішили, що треба йти у сферу психічного здоров’я. Думали над різними варіантами дизайну – з терапевтами, без терапевтів. Коли гримнула повномасштабна війна, зрозуміли, що немає куди далі тягнути.

Прототип запустили у травні, а першу бету відкрили для військових і госпіталів у вересні, і ось зараз вийшли для публіки. Це відбулося доволі швидко завдяки тому, що ми вже мали експертизу та напрацювання.

Anima використовують, зокрема, психологи полку «Азов». Тестування проводять і на передовій. «Anima закриває питання визначення психологічної готовності до бою та дає змогу вчасно фіксувати небажані зміни психічного стану військового після та між боями для його своєчасної та швидкої реабілітації», – розповідав військовий психолог полку Віктор Комаренко, який був залучений до розробки. Також команду консультують у Veteran Hub.

Зараз на фултаймі в нас працюють приблизно 15 людей, це команда, зібрана зі співробітників Beehiveor та Aimbulance. Стільки ж людей долучаються до окремих завдань на фрилансі. Основні напрями роботи – нейробіологія та наука про дані (data science). Розробники в основному in-house, бо код наш – дуже делікатна річ, ми наразі не хочемо його аутсорсити.

Крім того, для верифікації тестів ми співпрацюємо з психологами та психіатрами. Зараз, наприклад, проводимо клінічні тести в «Лісовій поляні», у госпіталі за МОЗ України, який працює з військовими. Це для того, щоб зв’язати психіатричну діагностику та показники, які демонструє наш інструмент.

Тести на депресію та тривожність уже повнофункціональні. Ці стани найпоширеніші, тому почали з них. Наразі також працюємо над тестами для інших розладів, як-от ПТСР, розлади харчової поведінки (булімія, анорексія), адиктивні розлади (наркоманія, алкоголізм), емоційне вигорання. У майбутньому інструмент можна буде також використовувати для ранньої діагностики аутизму в дітей, біполярних розладів.

Плануємо також над запуском у США. Там це буде комерційна історія, а український ринок для нас швидше соціальний. Ми запустили оплату 39 гривень за тест, але це лише дає змогу вийти «в нуль». Для нас цей проєкт важливий, тому що, за даними ВООЗ, кожен четвертий українець має високий ризик психічного розладу, а це страшна біда. Ми вважаємо, що кращого діагностичного інструмента за наш, із точки зору точності й доступності, поки що немає. Якби ми були трохи скромніше, ми, може б, і не пхалися так, але зараз намагаємося в усі клініки достукатися, тому що в країні багато травмованих людей, і тут наш інструмент може бути корисним.

Зараз ще трохи дозбираємо даних і матимемо репрезентативну статистику щодо ментального здоров'я українців. У нас уже збирається майже 1000 респондентів, ще десь 200–300, і можна робити доволі точні висновки щодо загальної популяції. Уже є репрезентативний соціально-демографічний зріз, представлені всі вікові групи, тести проходили навіть люди старше 65. Ми орієнтувалися переважно на молодь, і, дійсно, люди віком від 18 до 25 – найактивніша наша аудиторія, але старші за 65 теж є, і вже є репрезентативна вибірка навіть для цієї категорії.