З 1 листопада Київ перейшов у червону зону, тому відвідати заклади харчування, культури й торговельні центри можна лише за наявності зеленого COVID-сертифіката. Так само як і гості, працівники мусять мати при собі повний курс вакцинації або негативний тест.

Проте часто через те, що на роботі й у соціумі люди бояться говорити про вакцинацію, в них виникають упередження та стереотипи. 

Ми запитали у власників готелю, фітнес-студії, барбершопу та маркетингової директорки піцерії, як вони говорять із колегами про вакцинацію та пояснюють її важливість. А також дізналися, чому для них важливо забезпечувати на роботі ті умови, де вакцинація стає звичайною темою для розмови.

Василь Гроголь

засновник Bursa Hotel Kyiv і співзасновник коворкінгу Kooperativ

Власник бізнесу повинен відкрито розмовляти про вакцинацію з командою

Я вважаю, що кожен власник бізнесу повинен розмовляти про вакцинацію зі своєю командою. По-перше, це потрібно для того, щоб у нас, як і в інших європейських країнах, скасували масочний режим. По-друге, ніхто не зможе закрити бізнес, коли весь колектив має щеплення.

У нашій команді всі можуть вільно обговорювати тему вакцинації. Я часто говорю зі співробітниками про те, навіщо робити щеплення й наводжу приклади країн, де майже все населення вакцинувалося й зараз живе так само як і до карантину. Наголошую на тому, що коронавірус – це небезпечна хвороба, яка забирає безліч життів. І людина повинна думати не лише про себе, а й про своїх близьких, колег і гостей.

Під час розмов про щеплення я завжди говорю про його плюси й наводжу конкретні приклади сумних історій, коли люди відмовилися вакцинуватися. Також надсилаю дописи українських медиків про те, що зараз відбувається в лікарнях.

Якщо людина не говорить про вакцинацію й коронавірус, то ніби уникає проблеми, а це неправильно

Ми проводили вакцинацію в нашому кооперативі для всіх охочих. Це був дієвий метод, оскільки люди бачили, що інші вакцинуються й також вирішували зробити щеплення. Багато співробітників навіть приводили вакцинуватися своїх батьків і друзів.

Часто надсилаю команді статистику вакцинованих співробітників і показую, що люди змінюють свої переконання й роблять щеплення. У нашому колективі деякі працівники спочатку були проти вакцинації, й ми не тиснули на них, а лише допомагали розібратися в цій темі. Завдяки таким діям вони все-таки вирішили зробити щеплення й були вдячними нам за підтримку.

Як на мене, якщо людина не говорить про вакцинацію й коронавірус, то ніби уникає проблеми, а це неправильно. Ми не можемо продовжувати спілкуватися про класну погоду, коли щодня в Україні тисячі смертей. Тому разом із топменеджментом ми писали про вакцинацію в соціальних мережах і завжди говорили про це відкрито.

Яна Сибіга

засновниця фітнес-студії Integral

Я показувала своїм прикладом, що вакцинуватися не страшно

Я не можу зрозуміти людей, які, маючи всі ресурси й інформацію про вакцинацію, обирають не робити нічого. Роботодавець відповідальний перед клієнтами, тому повинен піклуватися про їхнє здоров’я та слідкувати за тим, аби команда була вакцинована та не несла небезпеки для відвідувачів.

Я багато говорила з колективом про вакцинацію і пояснювала, для чого її робити. Такі розмови проходили сам на сам і, як на мене, були більш ефективними, ніж обговорення у великій групі людей. Тому що одна з найбільших проблем, яка існувала в колективі під час розмов про вакцинацію, – це міфи, і в групах хтось міг сказати непідтверджений факт, який підтримали інші. Тоді від бесіди не було ніякої користі.

Наші розмови з колегами були глибокими та спокійними. Я постійно вдосконалювала свої знання в цій темі, щоб мати змогу відповідати на всі запитання працівників. Вони ділилися зі мною своїми страхами щодо вакцинації, тому я розуміла їхні хвилювання й давала ресурси, які розвінчували міфи щодо щеплення.

Ба більше, наголошувала на тому, що ми працюємо з людьми, тому обов’язково повинні піклуватися про їхню безпеку. Думаю, що якщо лідер компанії не може чітко пояснити свою позицію щодо вакцинації, то до нього ніхто не буде прислухатися.

У нас є декілька людей, які спочатку були проти вакцинації, проте після всіх розмов, змінили свою думку й щепилися. У цьому їм також допомогло інтерв’ю з імунологом на каналі «Ходят слухи», яке я надіслала в спільний чат.

Але якщо людина була дуже агресивно налаштована й не хотіла нічого обговорювати, я давала їй спокій. Потрібно, щоб вона насамперед зрозуміла для себе, що без вакцинації зараз неможливо бути частиною суспільства.

Я думаю, що неправильно уникати розмов про вакцинацію. Звісно, не завжди співробітники готові прийняти нову інформацію, якщо вони вже вирішили не вакцинуватися. У таких випадках я намагаюся м’яко доносити свою точку зору й показувати своїм прикладом, що вакцинація – це не страшно.

Олексій Ярмаш

засновник барбершопу WeCut

Мені дивно чути, що вакцинація – це табуйована тема

Дуже важливо говорити про вакцинацію на роботі, оскільки ця тема мусить бути на порядку денному. Незалежно від того, хто і як ставиться до вакцинації, обмеження, які існують сьогодні, торкаються кожного. Тому важливо обговорювати це в усіх сферах життя й нагадувати людям, що вони несуть відповідальність не лише за своє здоров’я, а й за здоров’я інших.

Перша серйозна розмова з колективом про вакцинацію відбулася приблизно два місяці тому, коли я надіслав у чат опитування щодо того, хто вже зробив щеплення. З усіх співробітників не хотіли вакцинуватися тільки двоє.

Коли людина не говорить про вакцинацію, то ніби замовчує проблему, яка насправді сама не вирішиться

Після цього ми почали частіше обговорювати можливі обмеження в роботі під час локдауну й радили записатися на щеплення. Пояснювали, що через карантин співробітники не зможуть працювати без вакцинації, тому втратять свій заробіток.

Мені дивно чути, що для когось вакцинація – це табуйована тема. Коли людина не говорить про вакцинацію, то ніби замовчує проблему, яка насправді сама не вирішиться. Тому не потрібно боятися обговорювати щеплення на роботі й ділитися своїми переживаннями, оскільки це саме та тема, яка повинна бути на порядку денному.

У нашій команді одна дівчина боялася вакцинуватися, бо хтось із її оточення помер. Звісно, ми не змушували її записуватися на щеплення, оскільки це вибір кожного. Проте забезпечували колектив необхідною інформацією про важливість вакцинації, показували позитивну статистику з Моршина, де в місті майже не залишилося хворих на COVID-19 через масове щеплення.

Якщо в когось виникають проблеми, ми також із радістю допомагаємо одне одному. Наприклад, у деяких працівників у застосунку «Дія» не підтягується сертифікат, тому вони можуть просто принести копію документу про щеплення, щоб ми впевнилися в тому, що він є.

Я відкрито говорив у колективі про свій стан після вакцинації й допомагав колегам розібратися з усіма міфами, які існували. Завдяки цьому люди, які боялися робити щеплення, змінили свою точку зору й погодилися вакцинуватися. Зараз усі співробітники нашого барбершопу мають зелений COVID-сертифікат.

Яна Жадан

співзасновниця проєкту Foodies і бренд-директорка компанії «Mimosa Group»

Ми забезпечували колектив необхідною інформацією

Для мене вакцинація – це спосіб відчувати себе впевнено в сучасному суспільстві й можливість повернутися до життя без карантину.

Перед вакцинацією ми запитували у співробітників, чи потрібна їм допомога. Деякі просили розказати про місця, де можна отримати вакцину, а деякі ділилися переживаннями. Тому ми працювали з кожною групою людей окремо.

Тим, хто хотів отримати щеплення від коронавірусу, пояснювали, як записатися на вакцинацію й організовували групову вакцинацію від компанії. Також організовували зустрічі з експертами в галузі медицини, щоб вони відповідали на всі запитання, які турбували колектив. Тоді співробітники в камерній і затишній атмосфері могли отримати всі важливі для себе відповіді й переконатися, що вакцинація потрібна. Ці зустрічі були дуже дієвими, й велика кількість людей записалася на щеплення, оскільки лікарі змогли все легко й доступно пояснити.

Якщо для мене щеплення від COVID було відразу безпечною справою, це не означає, що для інших теж. Ми не хотіли, щоб усе відбувалося примусово й директивно, тому з одного боку забезпечували людину правом на сумнів, а з іншого робили все, щоб у команди була необхідна інформація, аби самостійно прийняти рішення щодо вакцинації.

Я вважаю, що вакцинація мусить бути відкритим процесом у команді, про який не соромно говорити. І якщо працівник чогось не знає, до нього потрібно нормально поставитися й допомогти знайти правильне рішення, а не відразу виганяти. Будь-яка команда повинна бути безпечним місцем.