У 13-му (доволі мирному) епізоді подкасту «Простими словами» обговорюємо почуття ненависті. Чи справді від любові до ненависті один крок? До чого тут потяг? Що про ненависть писали Фрейд і Фромм? Ілля заради цього епізоду «шуршить» архівами, а Марк розповідає історію про сусіда, який любить гучно слухати музику вночі.

Слухайте на зручній платформі:

Пояснити, що таке ненависть, – це завдання із зірочкою.

У психотерапії є кілька поглядів на ненависть. У цьому епізоді найбільш детально ми зупинимося на історіях Зигмунда Фрейда. У нього є робота «Потяги і їхня доля» (написана професійною мовою, тому розібратися може бути складно). Під потягом згодом малася на увазі потреба. Що казав про це Фрейд?

Дії нашого організму можна розділити на дві категорії:

  1. Втеча від зовнішнього. Наприклад, хтось наступив вам на ногу. Нервова система відреагує сигналом «Прибери ногу». Від зовнішнього світу надходить певний сигнал, і ми на нього певним чином реагуємо. Сюди належить яскраве світло, звук, удари тощо.
  2. Втеча від внутрішнього. Це певні подразники, які ми носимо в собі. Вони не є зовнішніми. Ми знаємо цю реакцію через поширені фрази на кшталт «Від себе не втечеш». Власне, Фрейд про це й писав. Наприклад, куди втекти від бажання поїсти? Або від потягу отримувати любов чи увагу?

У цьому сенсі злість більше стосується зовнішнього. Мене щось подразнює, я реагую на це своїми м’язами. Ненависть, своєю чергою, стосується внутрішнього. Мене щось вабить, а я не можу це отримати. І втекти від цього теж не можу.

З цими потягами, за Фрейдом, щось має відбутися, вони мають певну долю. В аналітичній парадигмі цією долею, наприклад, може бути сублімація. Скажімо, людина хоче їсти, але не може це зробити саме зараз. Тому вона йде та малює їжу. Або витіснення. Людина хоче любити когось, але не може цього досягти. Тому вона вдає, що цього не хоче. І потім об’єкт любові буде людині снитися, але вона все одно не визнаватиме цього.

Але є ще один спосіб обійтися з потягом – перетворити його на протилежність. Фрейд стосовно цього також виділяє дві категорії:

  1. Та, де змінюється ціль. Наприклад, садизм і мазохізм. Фрейд вважав, що не буває мазохістів. Людина хоче завдати шкоди комусь. Але соціально це засуджується і не є можливим. Тому людина змінює ціль. Вона не може знищити когось, але потяг до знищення не зникає. То чому б не знищити себе?
  2. Та, де змінюється зміст. Наприклад, я хочу когось любити. Але це неможливо досягти. Тому я буду ненавидіти.

Як далі розвивається теорія Фрейда про потяги. Як ненависть проявляється в тілі? Що на цю тему писав Фромм? Як обходитися з чужою ненавистю? Слухайте в 13-му епізоді подкасту «Простими словами».

Що подивитися на цю тему?

«Ворог мій».

Смертельні вороги виявляються замкненими в одній клітці. У них є вибір. Знищити одне одного або укласти мир і спробувати врятуватися.

Що почитати на цю тему?

Ричард Фленеган «Вузька стежка на далеку північ».

Книга про Другу світову війну, але з фокусом на Японію та Австралію. Вороги у ній перебувають пліч-о-пліч, а жах – це звичне та буденне життя.

У наступному епізоді Марк та Ілля обговорять неприйняття і відторгнення.

Послухати повну бесіду з поясненнями на життєвих прикладах можна в APPLE PODCASTS, SOUNDCLOUD або GOOGLE PODCASTS. Нові випуски виходять щочетверга.

У ЦЬОМУ ЕПІЗОДІ:

7:00: Ненависть у психотерапії

10:30: Фрейдівські «Потяги і їхні долі»

19:40: Про зв’язок ненависті та любові

28:25: Як працює ненависть на прикладі Орвелла

37:55: Як переживати на собі чужу ненависть

52:50: Висновки та рекомендації

Подкаст «Простими словами» – серія розмов про психологію від The Village Україна. Перший сезон присвячено емоціям. Ведучі подкасту: редактор The Village Україна Марк Лівін і психолог, сертифікований гештальт-терапевт Ілля Полудьонний.

Чому ми майже ніколи не закохуємося в реальних людей і до чого тут ковбої? Розповідаємо в попередньому випуску

Слухати

Продюсер: Костя Гузенко

Верстка та дизайн: Анна Шакун

Обкладинка: Даша Коровіна

Ведучі: Марк Лівін та Ілля Полудьонний