Чоловікам за кордоном віком від 18 до 60 років відмовлятимуть у консульських послугах за кордоном, якщо ті не оновлять дані в ТЦК, ідеться в оновленому законопроєкті про мобілізацію.

Український або закордонний паспорт можна буде оформити лише за наявності військово-облікових документів. Чоловіки, які не оновили персональні дані, не зможуть легально виїжджати за межі України або продовжувати своє перебування за кордоном.

«Питання в тому, чи стосується ця норма інших консульських послуг, як-от легалізація документів, нотаріальних дій тощо. Якщо відмова поширюватиметься на широкий спектр консульських послуг, то це може значно обмежити права й можливості українських громадян за кордоном», – каже юрист практики Безпеки бізнесу в Juscutum В’ячеслав Мироненко.

Наприклад, відмова в легалізації документів може ускладнити процес працевлаштування, навчання або вирішення юридичних питань за кордоном. А обмеження нотаріальних послуг може перешкоджати укладанню договорів, оформленню спадкових справ тощо.

Процедура оновлення даних:

Оновити персональні дані можна дистанційно через електронну пошту, телефон або електронний кабінет призовника. Це значно спрощує процес для громадян, які перебувають за кордоном. Проте невідомо, чи оновлення даних відбуватися автоматично для тих, хто вже перебуває за кордоном, чи все ж таки необхідно буде особисто звертатися до відповідних органів.

«Важливо, щоб держава чітко розʼяснила процедуру оновлення даних, забезпечила її прозорість і доступність для громадян за кордоном. Крім того, слід забезпечити належний захист персональних даних громадян під час процесу оновлення інформації, гарантуючи їх конфіденційність і безпеку. Це особливо важливо під час дистанційного оновлення даних через електронні канали звʼязку», – зазначає Мироненко.

Законність відмови в наданні консульських послуг:

Відповідно до статті 33 Конституції України, громадяни мають право на свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Крім того, Конституція забезпечує право громадян на вільний виїзд з України, за винятком обмежень, встановлених законом.

Водночас держава має право встановлювати певні обмеження на реалізацію окремих прав і свобод громадян у виняткових ситуаціях, як-от воєнний стан. Стаття 64 Конституції України передбачає можливість тимчасового обмеження прав і свобод людини й громадянина в умовах воєнного або надзвичайного стану. Проте такі обмеження повинні бути пропорційними й обґрунтованими, не порушуючи сутності самих прав.

Відповідно до міжнародних норм, зокрема Міжнародного пакту про громадянські й політичні права, держава може запроваджувати обмеження на певні права й свободи лише тою мірою, якою це становить загрозу життєздатності нації. Таким способом відмова в наданні консульських послуг повинна бути крайньою й виправданою заходом, а не всеосяжним і категоричним обмеженням.

«Питання законності відмови в наданні консульських послуг залишається відкритим і значною мірою залежить від пропорційності й обґрунтованості таких обмежень, а також від того, чи буде забезпечено дотримання сутності самих прав громадян», – каже Мироненко в коментарі для The Village Україна.