Під SkyMall зустрічаємо людей у футболках Bring Me The Horizon. Ті, хто вперше заїхав у цю частину Києва, запитують, як знайти вхід на фестиваль. Маршрут пояснити просто: щоб потрапити на UPark 2019, треба обійти торговий центр.

Цього року фестиваль вирішили провести у Sky Family Park. У лаконічному лайнапі на 16-18 липня: 30 Seconds To Mars, Die Antwoord, Nothing But Thieves, Missio, Rag’n’Bone Man, Mø, та IVAN DORN. Хедлайнери першого дня – Bring Me The Horizon.

 Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – усі головні тексти тут.

З трьох боків нова фестивальна локація оточена Дніпром: виходи до води вирішили не перекривати, тому гості розміщуються просто на пляжі, очікуючи на вечірні виступи. Поруч із пляжем – чергова команда пожежників.

Якщо прийшов раніше, можна влаштуватися на газоні та слухати TBPOFT чи SWMRS на великій (вона ж єдина) фестивальній сцені.

Відкривають фестиваль TBPOFT (The Best Part Of The Trip). Це електронний гурт із лейблу Masterskaya.

SWMRS (правильно вимовляти «Swimmers») – поп-панк-гурт із Каліфорнії. Вокаліст Коул Бекер (Cole Becker) із кислотно-зеленим волоссям постійно повторює мантру: «Дякую, Україна». За його спиною – психоделічний віжуал. Під сценою танцюють. Людей небагато: робочий день щойно завершився і фестивальники почнуть активно збиратися лише згодом.

Біля входу у ще порожню «віпку» з басейном охоронці діляться музичними вподобаннями: «Завтра будуть 30 Seconds To Mars. А в четвер...» У лайнапі останнього дня чоловік впізнає тільки Івана Дорна.

«Vegano Hooligano тут! Підходьте, не бійтеся! Жодна тварина не постраждала! Їжте, як Джаред Лето», – хлопець із довгим волоссям скликає всіх до точки з веганською їжею на фудкорті. Черга з фанатів соліста 30STM не збирається. Мабуть, у Bring Me The Horizon інша цільова аудиторія.

Перед фестивалем відомі своєю публічною позицією щодо необхідності зберігати екологію 30 Seconds To Mars закликали організаторів UPark Festival 2019 відмовитися від використання одноразового пластику. А Джаред Лето у своєму інтерв’ю The Village Україна пропонує усім «ставитися одне до одного краще».

Nothing But Thieves виходять на сцену ідеально за таймінгом. Простір перед ними вже заповнено аж до будки звукорежисера. У британців усе добре з українською фан-базою, у Києві вони не вперше. Nothing But Thieves вже грали на UPark 2016 (перед The Kills і RHCP), а також на Atlas Weekend 2017 та Atlas Weekend 2018. У 2018 році вони зібрали Atlas, презентуючи в Україні свій альбом Broken Machine (2017).

Бас-гітарист Філіп Блейк (Philip Blake) грає у чорно-червоній вишиванці. Вокаліст Конор Мейсон (Conor Mason) просить гостей фестивалю підняти руки. «Maybe I’m defective. Or maybe I’m dumb. I’m sorry, so sorry for what I’ve done», – приспів хіта Sorry знають добре. Конор нагадує, що кліп на цю пісню знімали тут поруч – на Троєщині. Ще раніше виходило відео на пісню Amsterdam, яке також знімали в Україні.

Перед виступом хедлайнера всі відпочивають на газоні. З погодою у перший день пощастило – можна спокійно розлягтись на траві.

У кінці фан-зони, подалі від брендових стендів, розмістили (чомусь) агітаційний намет партії «Голос». Усередині – екран з партійною програмою та відео, на якому лідер «Океану Ельзи» Святослав Вакарчук уже в ролі політика щось пояснює. Що саме – не чути.

Звучить голос віртуального проповідника. Жодної інтриги – концерти туру на підтримку альбому Аmo (2019) Bring Me The Horizon починають з треку Mantra. Кліп на цю пісню гурт знімав у Києві. Якщо ви бачили це відео, то мали б пам’ятати, як фронтмен BMTH Олівер Сайкс (Oliver Sykes) будує тоталітарну секту у Жовтневому палаці. Трек номінували на «Греммі» як найкращу рок-пісню, і він робить свою роботу.

Тут обіцяли справжнє шоу. «Bring Me The Horizon має таку величезну команду і такий продакшн, що Україна найближчим часом не побачить подібного. Це місцевими силами не зібрати», – розповідав засновник UPark Festival Микола Ісідоров у великому інтерв’ю The Village Україна.

Сцена заповнена інсталяцією з екранами, графіка, балет кожного треку змінює костюми, димові гармати та вогонь. Вищі очікування можуть залишатись хіба щодо виступу 30 Seconds To Mars, під який будуватимуть кількаметровий подіум, привезуть багаторазові повітряні кулі, конфеті та піротехніку.

Вокаліст Олівер Сайкс у традиційному для туру червоному «піджаку проповідника», решта артистів – у білих комбінезонах з нашивками.

Сутеніє. Англійські металкорщики грають Avalanche та House of Wolves. «Make some noise! I need to see some circle pit!» – Олі незадоволений. Кричить: «This not good! Common! Are you fucking alive out there?!». Зліва від сцени починається щось віддалено схоже на слем. На сцені вириваються язики полум’я.

Хлопець поруч повторює кожне слово та впізнає кожну пісню з перших акордів, але до шостого треку стомлюється. Перед цим він відповідально вистрибував, піднімаючи коліна ледь не до грудей.

Вокаліст Bring Me The Horizon замість «дякую» щоразу каже щось типу «я кажу». «Я ж правильно кажу?» – з надією перепитує у натовпу під сценою. Він майже навчиться дякувати ближче до кінця концерту.

Окремо варто згадати графіку. На екрані до кожного треку приготовані анімації: на Medicine анімована голова Олі Сайкса, а, наприклад, на Wonderful live з’являється віртуальний Дені Філт (Dani Filth, вокаліст Cradle of Filth) серед психоделічного квіткового поля.

Балет постійно в русі: виносить вогнемети та димові гармати, змінює маски та піднімає прапори, одягається у сітки чи костюми інопланетних черлідерів.

Олі певен: варто пояснити, що таке «мошпіт». «Це коли люди розступаються та утворюють коло. Ота мала дірка у натовпі ніякий не мошпіт!».

«We’re going nowhere!» – одразу після Shadow Moses натовп відбиває ритм ногами та аплодує. Музикантів розуміють без сигналів. Миттю. Happy song співають усі. Олі нарешті задоволений: гладить плече оператора, підходить впритул до камери, його обличчя видно великим планом, цілує об’єктив. Зображення виведено на бічні екрани, тому це поцілунок для всіх.

Сайкс «йде в люди» в найкращих традиціях Софії Ротару. Щоправда, квітів йому не принесли – забирає куртку та плакат. На Nihilist Blues Олівер притискається обличчям до обличчя дівчинки в першому ряду фан-зони. Довго витримує паузу. Цілує її лоб.

«Запитайте себе, чому ви тут? Thank you Ukraine!» Під час Сan you feel my heart позаду артистів пульсує прозоре серце. Приспів двічі співають фани, далі Сайкс робить це ще тричі: «The higher I get, the lower I’ll sink. I can’t drown my demons, they know how to swim».

Олі кричить: «Стрибайте!». Натовп скандує «за*бісь». Екран сповіщає – slow heavy metal music playing.

Ще одна фішка туру – щоразу на треку Antivist на сцену кличуть когось із фанів. Цього разу пощастило Максові. Обійнявшись із солістом, він скандує: «Middle fingers up if you don’t give a f*ck», і намагається влаштувати мошпіт. Потім вчить Олі казати «дякую» (усе ще безрезультатно).

На біс грають Drown і Throne. На останньому треку Сайкс садить фанів на підлогу – усі вистрибують, щойно впізнають приспів.

Кінець. Феєрверк. Люди розходяться. На сцені з’являються кілька десятків вантажників – ще треба встигнути забрати все обладнання «брінгів» та збудувати подіум для Джареда Лето.

Фестиваль уже о 23:00 завершується, можна їхати додому та готуватися до наступних двох днів. Але сьогодні лишається ще один виклик – пояснити таксистові, як саме ви знайдетеся у натовпі фестивальників.

Фото: Стас Карташов, Женя Гапон, Вася Осадчий