Арт20 виставок червня: 3D-затоплення крейсера «Москва», «Київська перепічка» й сестри Фельдман

 Національний центр «Український дім»

«Ти як?»

«Ти як?» – уже усталений прояв любові, що також підсумовує досвід емоційних гойдалок українців, розповідають організатори виставки. І саме про це близько 500 творів від 100 українських митців, які розмістять на всіх п’яти поверхах «Українського дому». За задумом, відвідувачі експозиції проходитимуть зворотний шлях – від сьогодення до перших тижнів повномасштабного вторгнення РФ до України.

Головним куратором проєкту називають час, але до організації долучилися музей сучасного мистецтва UMCA й платформа культури пам’яті «Минуле/Майбутнє/Мистецтво». У межах виставки також триватиме дискусійна програма: обговорюватимуть формування пам’яті про війну й зміни на рівні країни й кожного українця.

  YA Gallery

«Вихід у місто» сестер Фельдман

«Не намагайтеся знайти прихований зміст, бо його тут немає», – одразу попереджають авторки й спонукають оглядати твори так, наче дивитеся на картини в дитинстві й не знаєте назв багатьох предметів. Це мистецька спроба «створити хоч якийсь лад у сучасному хаосі, хай навіть у божевіллі», кажуть сестри Фельдман. Не обійдеться без вуличного жовтого чоловіка Йойо й інших міських сюжетів, які тимчасово мешкатимуть у галереї як нагадування: досліджувати простір можна інакше.

 Музей Ханенків

«Фонтан виснаження» Павла Макова

«Фонтан виснаження» задумували як об’єкт для міського простору, а він став експонатом в українському павільйоні на Венеційській бієнале у 2022 році. Детальніше розповідали про це тут.

Це твір, чутливий до обмеженості ресурсів і водночас про глобальне виснаження людства. Куратори експозиції кажуть, що версії «Фонтана» змінювали одна одну протягом 30 років. Крім останнього варіанту, на виставці також можна оглянути інші артефакти, пов’язані з епізодами створення експоната.

 Київська картинна галерея

«Київська перепічка» Владислава Шерешевського

Майстер іронічного живопису зробив центральною постаттю виставки хлопчика з пиріжком у руці й у шапці з логотипом Nike, де, втім, відсилає не до бренда, а до грецької мови (Ніка – грецька богиня перемоги). Погляд хлопчика спрямований у небо, де «Калібри» й «Іскандери» перетворюються на зображення ракет із дитячих шпалер, коментують куратори експозиції.

Як не важко здогадатися, натхненням для виставки стала саме київська перепічка: художник скуштував її уперше в закладі, який відновив роботу під звуки ракетних обстрілів. Будуть й інші символи, які асоціюються з Україною. Шерешевський «збуджує в глядачеві дещо більше, ніж просто апетит» і водночас шукає опору в здоровому глузді й не дозволяє собі поринати в емоційний вир.

Також до 11 червня показуватимуть фотопроєкт «Відчуття сьогодення» й експозицію «Інтроспектива» Андрія Блудова, а до 2 липня триватиме виставка скульптури Миколи Білика.

 The Naked Room

«Документація хепенінгу» Нікіти Кравцова

Хепенінг почався із реакції Кравцова на коментар Еммануеля Макрона щодо подій у Бучі, коли французький лідер назвав українців і росіян «братніми народами». Щоби підкреслити, що дії Росії – це геноцид українського народу, митець запросив людей відтворити власними тілами сцени, побачені на Київщині після деокупації.

Водночас Кравцов хотів уникнути «стихійних народних перформансів на площах», тому вирішив «збільшити дистанцію» й обрав більш образну мову живопису. Монументальні полотна художника про напружену суміш вражень: звеличення, сум’яття, тугу й часом огиду, описують куратори виставки. Вони проводять паралель із воєнним живописом Франсиско Гойї, де фігури наближені до краю полотна, а глядач зустрічається з ними упритул, аж до «геометричного відчуття жаху».

 Центральний військово-морський музей і Національний військово-історичний музей

«Отріцатєльноє всплитіє»

На 25-метровому екрані глядачі зможуть побачити перемогу над російським крейсером і «найбільшим монстром Чорного моря», котру відтворили на основі архівних матеріалів за підтримки Міноборони, Мінкульту й спільно з ГО «ДНА», анонсують організатори події. У вир події занурюють за допомогою технології мультиекранної проєкції й запрошують подивитися, яка красива «Москва», коли вона на дні.

 Voloshyn Gallery

«Говорю про себе? Говорю про тебе»

У колективній катастрофі губляться індивідуальні переживання, тому групова виставка складається з окремих досвідів художників, які складають «колективне тіло», пояснюють куратори експозицій. Але колективну мораль намагаються замінити поліфонією відмінностей і схожостей.

Автори вдаються до власного канону документації війни, бо переконані: її медійна репрезентація «може витісняти з пам’яті навіть побачене на власні очі». Тож художники прагнуть створити водночас частину реальності, засіб її переживання й історичний документ, альтернативний до журналістських коментарів.

 Dymchuk Gallery

«Нема/є»

Парейдолія – здатність свідомості бачити знайомі образи у випадкових обʼєктах. Саме такого ефекту хотів досягнути фотограф Діма Толкачов на світлинах деокупованого Ірпеня, де побиті кулями фасади й автівки нагадують моторошні обличчя.

Розмитість часу через війну, що триває, демонструє й графік Вольт Агапєєв через задимлені пустища, наче сліди зруйнованих міст на сході. Одна з робіт створена в Соледарі у 2021 році. «Війна утворює пустоти в поверхнях міста й у нас самих, але порожнеча ніколи не цілковита. Адже відсутність – це завжди можливість нової присутності», – вважають організатори виставки.

 Галерея «Цех»

«Гопак»

Козак, трембіта, мазанка, шабля, сонях: 15 мінімалістичних об’єктів із легкого чорного металу представлять на виставці концептуального художника Ярослава Деркача. Митець працював над проєктом більше року і вдається до лаконічності навмисно, адже світ перенасичений візуальними образами.

Це будуть не звичні зображення, а неочікуване переосмислення народних архетипів, розповідають куратори експозиції. Вони додають, що метал здатен бути навдивовижу графічним – об’єкти ніби виконані вугіллям на білому папері.

 «Хлібня» у «Софії Київській»

«Дні, дні»

Щоденні ритуали стають життєво необхідними в буремні часи, зауважують куратори експозиції. Тому зібрали близько двох десятків робіт, які можуть відкривати «сьогодні» й звертати увагу на те, як пробігають дні. Це буде перша виставка з серії проєктів, які запланувала ініціатива The Stein Studio київської художниці Ольги Штейн.

 Простір «Д12»

«Трансформація зброї»

У колаборації з однойменним проєктом і «Фондом Сергія Притули» виставляють тубуси й снарядні гільзи, перетворені на артоб’єкти. Цю експозицію вже показували в кількох містах України, але зараз додали нові експонати, зокрема авторства військовослужбовців.

Серед відвідувачів, які задонейтять більше 500 гривень, розіграють ексклюзивні тубуси з автографами Сергія Жадана, Андрія Хливнюка, гурту Tvorchi й Леся Подервʼянського. Також деякі експонати можна буде придбати, кошти передадуть на фарбу для маскування військових автівок.

 Gol’da Music Bistro

Благодійна виставка Сергія Майдукова

Це український ілюстратор, який має досвід співпраці із The New Yorker, The Guardian, Die Zeit, The Wall Street Journal, а також компаніями Google й Adobe. Зараз представлять 16 його робіт без спільної теми, але написаних за рік повномасштабної війни. Усі виконані в чорно-білих тонах, але різних техніках: колаж, олівець або чорнила.

Після експонування роботи виставлять на продаж, ціни коливатимуться від 100 до 150 доларів. Половину прибутку передадуть на допомогу військовим із Бахмутського напрямку. У Gol’da Music Bistro вже проводили благодійну виставку Олексія Кондакова і планують проводити такі виставки надалі.

 Галерея Avangarden

«Як тебе не любити»

Місто – не масове проживання людей, а пульсуюче серце своїх мешканців. Які вони, сучасні кияни, і як дух Києва зберегти навіть під час війни, на виставці в Avangarden намагаються відповісти більше десятка митців, серед яких сестри Фельдман, Сергій Майдуков, Олексій Кондаков, Юрій Денисенков і студія Etching room1. Вони показують мозаїчність міста через його історію, символи, повсякденність і нічне життя. Це мультидисциплінарний проєкт, тож увагу приділили не лише живопису, але й літературі, хореографії й музиці, наголошують у галереї.

 Eye Sea Gallery й артпростір «Сюр»

«В процесі»

Ця виставка – акт довіри митця до глядача, бо митець показує особисте: робочі матеріали, чернетки, ескізи, малюнки, замальовки. Відвідувачі зможуть погортати сторінки скетчбуків, зануритися в процес творчості й поспостерігати за внутрішнім діалогом художника й чистого аркуша, кажуть куратори експозиції. Додають, що виставковий простір є частиною майстерень художників, тому треба пройти крізь одну з них, щоб потрапити на виставку.

 Національний музей історії України

«Енеїда 225»

Видання поеми «Енеїда» 1798 року фактично було піратським, бо її опублікували в Петербурзі без відома автора, розповідає заступник директора Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Олександр Боронь. Але рукописи вже «гуляли» Україною – лишалося тільки зафіксувати момент популярності.

До 225 річниці з дня публікації «Енеїди» покажуть примірник першої книги, надрукованої розмовною народною українською мовою. Також будуть костюми з вистав за поемою, посуд ХІХ століття, документи й фото, пов’язані зі встановленням пам’ятника Котляревському в Полтаві 1903 року й інші раритетні видання творів письменника. Крім того, можна буде подивитися на обладунки й козацьку зброю, які могли б надихнути Котляревського на створення своїх героїв, зазначають у музеї.

 Vakulenko Art Consulting

«Футуризм. Американський період» Давида Бурлюка

Українських митців модно порівнювати зі світовими, тож Давида Бурлюка вважають «американським ван Гогом», але для українців він радше «батько футуризму». Роботи Бурлюка експонують у Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку, Музеї американського мистецтва Вітні й Національному музеї Тіссен-Борнемісса в Мадриді, але в Україні його твори можна знайти лише в приватних колекціях.

За життя митцю так і не вдалося організувати виставку на батьківщині. Але тепер покажуть більше двох десятків робіт Бурлюка, серед них є й ті, які виставляли на аукціонах Christie’s і Bonhams. Експонати про виклик і свободу, зухвалість і демонстративність.

 Національний музей Тараса Шевченка

«Портрети»

Художник Ігор Степаник створив виставку у співавторстві зі штучним інтелектом про українських і європейських корів і цивілізацію, яка зникає. У серії 35 портретів – саме стільки років виповнилося митцю. Умовно виставку ділять на п’ять частин: «місце», «розмаїття», «дію», «обставини» й «час».

Також до 18 червня показуватимуть експозицію «Піднятися до себе». Шість малюнків, які Тарас Шевченко створив у засланні, зіставлять із мистецьким осмисленням сучасних художників Антона Логова й Андрія Дудченка. Класичну опозицію добра і зла художники висловлюють у різній формі: Дудченко звертається до античних мотивів, а Логов як адепт абстракції конструює образи завдяки кольору.

Крім того, 14 червня відкриють виставку Ольги Петрової «Венеції у масках». Вона показуватиме контрасти італійського міста, де поряд із карнавальними масками існують темні тривожні завулки й напівзакинуті будинки, схожі на сон або метафізичні картини Джорджо де Кіріко.

 Музей «Золоті ворота»

Виставка грузинських художників «Вільне місто»

Артпанно в трьох великих полотнах під назвою «Вільне Місто» подарували Києву під час проведення Bouquet Kyiv Stage у Тбілісі. Його створили 50 художників із Грузії в лютому й березні 2023 року. Організатори з культурного центру «Дом Майстер Клас» сподіваються, що триптих стане «знаком для входу волелюбних народів у вільне майбутнє».

 Центр сучасного мистецтва М17

«Концентрація волі»

Воля не лише про свободу, але й про ментальну силу, яка дозволяє українцям залишатися вмотивованим у боротьбі проти рашизму, кажуть куратори виставки. Вона об’єднала роботи 49 українських й іноземних митців: графіку, живопис, відеоарт, фотографію, скульптуру, інсталяції з уламків військового обладнання. М17 роблять проєкт спільно з Національною академією мистецтв й Інститутом проблем сучасного мистецтва.

 Галерея Portal 11

«Всередині жіночого серця»

Скульптор з Івано-Франківщини Василь Демків розмірковує, чи справді жінка – це синонім вічної самопожертви й самозречення. Очевидно, що ні, бо вона найбільш приваблива в насолоді своєю свободою.