До 9 квітня 2021 року в Києві діють обмеження «червоної» зони карантину. У цей період не проведеш вихідні в кав’ярні, барі, ресторані чи ТРЦ. Водночас це не привід залишатися вдома. Кінець березня й початок квітня має потішити нас підвищенням температури повітря до +10°С, а тому можна спробувати виїхати за місто. Для того, щоб урізноманітнити маршрути, ми поговорили з велосипедистом Андрієм Гірчуком, який розповість про 6 живописних веломаршрутів Києвом та областю. Тут знайдеться дорога й для любителя-початківця, і для велопрофесіонала.

Андрій Гірчук

таргетолог The Village Україна, велолюбитель

Не можу назвати себе велопрофесіоналом. Я любитель, який любить вкручувати. Я подорожую на велосипеді 5–6 років. Не сказав би, що це вимагає додаткової підготовки. Це справа бажання. Спочатку я тільки катався, потім почав ще бігати. Був період, коли регулярно виїжджав на тренування. Це вже можна було прирівняти до велоспорту. Загалом не можу сказати, що треба підготовка для того чи того маршруту. Головне бажання й час.

За цей час я змінив кілька велосипедів. Починав зі звичайного міського, але це мені не заважало їздити за місто. Потім я перейшов до більш спортивних велосипедів. Це природний шлях для тих, хто постійно катається: постійно хочеться удосконалювати.

«Банани – найкращі друзі велосипедистів»: про підготовку до велоподорожі

Я любитель їздити «на легкому». Якщо по Києву, то взагалі використовую тільки кишені. Якщо є можливість рюкзак не брати, то я би не брав. Але якщо досвіду без рюкзака не було, тоді ок, можна взяти, але краще використовувати альтернативу. Наприклад, сумку на пояс або сумку, яка кріпиться на кермо чи раму велосипеда. Це допоможе зняти навантаження з плечей під час велопожорожі. У мене є невеличка сумка на кермо. Туди вміщується все необхідне.

Яку їжу взяти з собою

  • Пляшка з водою – must have. Вода – це найважливіше під час подорожі. А тому доведеться робити зупинки на заправках, магазинах, щоб поповнити ці пляшки з водою.
  • Банани – найкращі друзі велосипедистів. Вони дають поживну цінність і їх компактно брати з собою.
  • Вуглеводні батончики та шоколад.
  • Спортивні гелі. Їх можна їсти звичайним людям. Можна придбати в будь-якому магазині спорттоварів. Гелі дають енергію, утамовують голод. Вони займають мало місця, а за поживністю можуть прирівнюватися до продуктів, які займають набагато більше місця.

Цього вистачить на 100 кілометрів, якщо проїхати їх із певною швидкістю, а не за весь день. Це все треба розраховувати індивідуально відповідно до форми, щоб зорієнтуватися, скільки чого може знадобитися. Також можна робити зупинки в приміських магазинах і на місці купувати додаткову їжу, щоб одразу не везти з собою забагато всього.

Технічні моменти

Я беру з собою запасну камеру та насос. Звісно, цим теж треба вміти користуватися. Дехто може звернутися на автомобільну СТО. Але варто сказати, що там не завжди можуть допомогти велосипедистам, у них рідко є необхідні речі для ремонту. Тому запасну камеру краще брати з собою.

«Раджу кинути клич і взяти з собою друзів»

Можна вирушити у велоподорож самому. Це хороша можливість, щоб розкласти всі думки по поличках. Це дуже допомагає з психологічного погляду. Я й сам так робив.

Але якщо хочеться десь виїхати, побачити нове, але морально не знаєш, чи готовий, то раджу кинути клич і взяти з собою друзів. У кожного є друзі, яких можна підбити на велоподорож. По-перше, так у дорозі буде приємне спілкування, плюс, можна одне одному допомогти, підстрахувати. Якщо ж таких друзів немає, то є велоспільноти у Facebook, де теж можна познайомитися  та знайти компанію. У мене, наприклад, уже є така велотусовка. Ми знаємо, хто, як і куди може їхати.

Якщо ж друзі, які хочуть з вами поїхати є, а велосипеда немає, раджу звертатися в прокат. Наприклад, є міські прокатні велосипеди. Вони є майже по всьому Києву. З мінусів – тарифи й вага. Ці велосипеди важкі. Але також є класичний прокат у веломагазинах. Там можна взяти велосипед в оренду на кілька днів. Водночас платиш фіксовану вартість. Такий варіант варто розглянути.

«Намагаюсь обирати ті місця, що подалі від машин і ближче до природи»: маршрути

Я не люблю їхати в трафіку. Тому намагаюсь обирати ті місця, що подалі від машин і ближче до природи. Більшість маршрутів, які я об’їздив поруч із Києвом, вимагали проїхати хоча б 20–30 кілометрів для того, щоб виїхати за місто, а потім уже можна насолоджуватся природними краєвидами. Мої маршрути становлять 50, 70, 100, 150 кілометрів.

Для багатьох ці 20–30 кілометрів не під силу. Плюс, їхати в трафіку з авто та громадським транспортом теж насторожує, тому так склалося, що більшість людей катаються на Трухановому острові. Але якщо їздити туди щовихідні, це швидко набридає. А маршрутів насправді безліч, є, із чого вибрати й любителю, і професіоналу.

Легкі маршрути

Відстань: 30 км

Що подивитися й де зробити привал: маршрут повністю проходить через ліс до набарежної в Ірпені, яку не так давно облаштували, повертатися можна через Святошинський лісопарк і Коцюбинське.

Відстань: 62 км

Що подивитися й де зробити привал: озера в Пущі-Водиці, парки в Бучі й Ірпені.

Відстань: 87 км

Що подивитися й де зробити привал: набережна у Вишгороді, ліс від Хотянівки до Нижньої Дубечні, місцеві магазини в Лебедівці, набережна Київського моря, комлекс відпочинку «Шелест» на березі Київського моря.

Маршрути середньої складності

Відстань: 120 км

Що подивитися й де зробити привал: озера в Бобриці та Забір’ї, Бугаївський Яр, лижний курорт Гвоздів (озеро й ресторан), озеро й ліс у Круглику.

Відстань: 127 км

Що подивитися й де зробити привал: набережна в місті Українка, панорама на Дніпро в Халеп’ї, можна доїхати до Витачева та глянути ще одну панораму біля старого млина.

Маршрут високої складності

Відстань: 160 км

Що подивитися й де зробити привал: основна мета і ціль цього маршруту – доїхати до Сухолуччя (мисливські угіддя), найцікавіше починається за Димером. Тут найкраща асфальтна дорога в Україні з мінімальним автомобільним трафіком в оточенні лісу й дикої природи. Там же можна звернути на берег Київського моря, щоб зробити привал або просто насолодитися краєвидами. Загалом маршрут досить медитативний, можна поєднатися з природою й оглянути села, які живуть своїм життям.