У Міноборони не підтримали законопроєкт про реєстровані цивільні партнерства, йдеться у відповіді міністра оборони Олексія Резнікова на проєкт.

Аргументи Міноборони

  • Цей законопроєкт прирівнює реєстроване цивільне партнерство до шлюбу й суперечить статті 51 Конституції про те, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка й жінки.
  • Стаття 13 законопроєкту передбачає: якщо військовослужбовець хоче подати заяву на реєстроване цивільне партнерство й не може бути присутнім на реєстрації, то реєстрацію можуть провести й без нього, за фактом заяви. У Міноборони стверджують, що таке положення має «дещо дискримінаційні ознаки по відношенню до інших військовослужбовців у мирний і воєнний час».
  • Стаття 14 пропонує наділити командирів повноваженнями засвідчувати Акт реєстрації цивільного партнерства, якщо обидві людини, які хочуть зареєструвати партнерство, є військовослужбовцями. У Міноборони кажуть, що це суперечить статуту внутрішньої служби ЗСУ й командир не має таких обовязків.
  • Міноборони не має даних щодо «тисячі українських військовослужбовців, які не можуть офіційно оформити стосунки зі своїми партнерами» (про це йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту) й має докладніше вивчити це питання.

Мінюсту доручили до грудня 2023 року розробити й подати Кабміну проєкт щодо усунення дискримінаційних положень і запровадження інституту реєстрованого цивільного партнерства.

Що кажуть у ГО «Військові ЛГБТК+»

Військові ЛГБТК+ «вкрай занепокоєні» тим, що Міноборони «підтримує дискримінацію ЛГБТ+ військових в Україні». Зокрема звертають увагу на положення про відсутність даних щодо «тисячі ЛГБТ+ військових» і зауважують, що насправді законопроєкт не прирівнює реєстроване цивільне партнерство до шлюбу.

У ГО кажуть, що їхня організація налічує 300 ЛГБТ+ військових, серед яких – 20 пар, і це лише ті, хто має активну соціальну позицію. Там вважають, що у лавах ЗСУ служить від 50 до 100 тисяч військових ЛГБТК+, які бояться відкриватися через гомофобію в українській армії.

Тому ГО просить Міноборони про двосторонню зустріч, щоби «бути почутими й почути». Зустріч готові провести онлайн чи офлайн і у будь-який зручний час.

Крім того, військові ЛББТК+ закликають підписувати петицію на підтримку інституту реєстрованих партнерств для одностатевих і різностатевих пар. Вона вже набрала 23,5 тисячі підписів, тобто більшість, необхідну для розгляду президентом.

Інтитут реєстрованих цивільних партнерств потрібен для того, щоб одностатеві партнери, зокрема, могли ухвалити рішення щодо лікування щодо іншого партнера чи партнерки, якщо вони будуть поранені; забрати тіло, якщо вони загинули; отримати спадок за пільговими умовами або соціальний захист із боку держави.

Автори петиції вказують, що 56% українців підтримують запровадження цивільних партнерств для ЛГБТ+ людей, і лише 24% виступає проти, згідно з останніми даними соціологічного опитування National Democratic Institute та КМІС.

Також апелюють до того, що Європейська конвенція із прав людини підтвердила: відсутність в державі юридичного визнання одностатевих пар є порушенням статті 8 ЄКПЛ, яка закріплює право на повагу до приватного і сімейного життя. Україна – учасниця ЄКПЛ, тому вона має створити відповідний механізм, переконані автори петиції.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів


Законопроєкт про цивільні партнерства зареєстрували у Верховній Раді у березні 2023 року. Реєстроване партнерство є альтернативою для тих пар, які не можуть або не бажають укладати шлюб. На початку квітня законопроєкт підтримав перший комітет Верховної Ради.

Що таке цивільне партнерство й коли на нього можна чекати в Україні, ми детально пояснювали за посиланням.

 Читайте «Нормальні новини» в телеграмі