Київські дослідникиДе розташований район Нова Забудова? Досліджуємо нетиповий центр разом із мандрівником

У 1850 році в Києві проклали вулицю Жандармську – так почалася історія ділянки, де пізніше жили Лисенко, Старицький, Пчілка, Франко. А ще меценат Терещенко інвестував у будинки у стилі Венеційського Ренесансу, а посеред вулиці ходив трамвай. Сучасна вулиця Саксаганського зберегла дух забудови кінця XIX – початку ХХ століття. Наприклад, будинок за адресою 108/16 – типовий приклад періоду історизму та пам’ятка архітектури. Його сусід, будинок Клуга – це київський прибутковий будинок 1899 року, який архітектор Клуг збудував для здання квартир в оренду.

«Моя перша серйозна робота була з офісом на Саксаганського. Пригадую, як із вікон спостерігали за фанатами, які проходили вулицею, та іноді заходили до нас у магазин за грамофонами. А ще будинки на Саксаганського мають цікаву історію. Дуже часто, проїжджаючи вулицею, навіть не встигаєш зупинитися й розглянути всіх цих грецьких богів на фасадах», – Володимир Оляніцький.

Знайти цю локацію не так легко, але в цьому є особлива краса. Спортивний майданчик у дворику створили не так давно. Тепер це хороша локація не тільки для фото, а й щоби відчути камерну атмосферу, що нагадує Іспанію. У вихідні тут тренуються пенсіонери, вікна в дореволюційних будинках відриті навстіж, чути розмови та аромати з кухні. Чим не маленька сієста?

«Нам із товаришем настільки подобаються різні фасади київських будинків, що ми навіть хотіли створити інстаграм-сторінку зі стильними та старовинними знімками фасадів. Здається, цього ніхто ще не зробив – ніша пуста, хапайте ідею!», – Володимир Оляніцький.

Оглядовий майданчик над стадіоном – це непопсова локація для фото та можливість краще роздивитися архітектурні конструкції «Олімпійського». Їх, до речі, розробило відоме німецьке бюро GMP.

Оглядовий майданчик фактично розташований на території Черепанової Гори та поряд із Київською фортецею. Прийти сюди точно варто заради заходу сонця над центром міста.

«Дуже затишна локація з мінімумом людей. Тут ми із друзями любимо кататися на лонгборді та насолоджуватися краєвидом. А ще тут є атмосферний майданчик, де люди грають у бадмінтон, трішки вище – парк і стадіон, де всі постійно бігають, грають у футбол чи катаються на роликах», – Володимир Оляніцький.

Локація, яку точно варто захопити в маршруті Новою Забудовою. Хоча б тому, що саме будівництво Нової Печерської фортеці колись змусило киян переселитися в район сучасних вулиць Антоновича та Великої Васильківської.

Чому фортеця класна й важлива? Так, у Києві немає свого замку, але в нас є цілий комплекс фортечних споруд із XVIII–XIX століття. Тут і цитаделі, і башти з бійницями та гармати. Додамо до бонусів краєвид на стадіон і дуже спокійну атмосферу.

Звісно, ми не рекомендуємо відвідати лише сам перехід (а ще радимо обережно робити фото!). Але це точка з хорошим ракурсом на вулицю Антоновича та її нетипову для Києва забудову. Особливо класно в сонячну погоду, коли на будинки падають відблиски вікон навпроти.

Сама вулиця виникла ще у 30-ті роки XIX століття, колись тут ходили трамваї. Найрадикальніших змін Антоновича пережила у 80 роках XX століття, коли тут звели цілий мікрорайон у модерністському стилі. Це експериментальний квартал із художніми майстернями на останніх поверхах, керамічним облицюванням і незвичними внутрішніми двориками. Радимо подивитися на будинок за адресою Малевича, 37 – це прихований скарб району.

Архітектор Городецький збудував не лише будинок із Химерами, а й римо-католицький храм, що досі діє. Це красива будівля в неоготичному стилі, куди варто йти за різдвяним настроєм, а ще – органними концертами. Адже із 1980-го тут діє Національний будинок органної та камерної музики України. Для гарного ракурсу радимо дивитися на храм із протилежного боку вулиці та зайти в маленький двір, правіше від будівлі.

Ще одна цікава будівля поряд – це дитяча музична школа №10 із красивим фасадом і затишним сквером поряд.

«Це дуже красива локація. І взагалі я вважаю, що досліджувати своє місто дуже важливо. Від того, чи знаєш ти хоча б одну історію про місто, залежить бажання бути там, проводити час, жити. Нам завжди хочеться їхати в місця, які мають історію. І що цікавіша вона, то більше хочеться туди потрапити», – Володимир Оляніцький.

Невеликий зелений парк посеред активної атмосфери Нової Забудови. Його назва – це шана пам’яті акторки Марії Заньковецької, яка жила у цьому районі в 1930-ті. Посеред парку збереглася будівля, у якій, власне, жила Марія – тепер тут меморіальний музей. Кажуть, у парку росте близько 600 видів рослин, але головне тут – це атмосфера. У теплу пору в парку хтось працює на газоні, хтось катається на скейті, а хтось читає книгу. Та й у холодний сезон тут затишно.

«З цим парком пов’язаний період мого дорослішання. Сюди ми приходили з моїм другом-артдилером, аби посидіти у спокої, багато говорити про майбутнє та спостерігати за людьми. З цієї локації відкривається красивий краєвид на Велику Васильківську», – Володимир Оляніцький.