Київські дослідникиДюни, понтони, конструктивізм: 7 маловідомих локацій Оболоні від фотографа

Вулиця Електриків – єдина на цілому Рибальському острові. Виникла вона у 50-ті роки 20-го століття. Побувати тут варто заради маленького кварталу з кількох повоєнних будинків, де жили працівники місцевої ТЕЦ. Кажуть, ця локація – хороша машина часу в 70–80 роки та індустріальний Київ тих часів.

Технічна затока на Електриків – це наче й непримітний провулок, з якого потрапляєш у справжній рай для любителів індустріальної краси. Уявіть собі нагромадження понтонів і кораблів на тлі ТЕЦ. Звучить, як чудова локація для незвичних фото.

«Дуже люблю знімати на вулиці Електриків рано-вранці, повторюю традицію щороку. На цій локації є відчуття, що я у фільмі про провінцію, зовсім не в Києві. А ще тут дуже багато красивих текстур для фото, та й саме місце атмосферне, з урбаністичним духом. Чесно, тут я відчуваю спокій і помічаю речі та людей, немов із часів мого дитинства. Узагалі, Рибальський острів – це одне з найулюбленіших місць у Києві», – Сергій Рістенко.

Це непопсова локація, з якої відкривається гарний краєвид на міст і Дніпро. Пляж легкодоступний, проте знають про нього лише місцеві та рибалки – камерність атмосфера гарантована. Сам Північний міст, до речі, є пам’яткою архітектури, що збудована головним архітектором Києва Анатолієм Добровольським.

«Це чудове місце, аби побути на самоті: фактурні дерева біля берега, геометричні опори мосту та прекрасне небо над ними. Із сусідів – хіба що рибалки. Якщо плануєте робити фото на цьому пляжі, тут особливо красиво на світанку, коли є туман. Ну і, звісно, за сонячної погоди», – Сергій Рістенко.

Майже будь-який путівник порадить вам Оболонську набережну. А що, як подивитися на неї з іншої сторони? Пляж навпроти вулиці Прирічної та набережної – це природа, краєвид на Оболонь і відсутність галасу людей. Шукайте локацію на косі Собаче Гирло, за яхт-клубом Оболонь. І не забудьте взяти камеру для фото.

«Відриваю від серця цю локацію! На світанку й заході сонця тут просто прекрасний вид на Оболонь. До речі, якщо ще й вода в затоці спокійна – ви отримаєте ідеальне віддзеркалення району та класні фото», – Сергій Рістенко.

Оболонський кінотеатр «Братислава» збудували у 1976 році – це був перший кінозал Мінського масиву. У його архітектурі є характерна особливість для конструктивізму – дах кінотеатру розміщується під кутом. Адже згідно з філософією цього стилю, форму будинку диктує його функція. У будівлі також характерний фасад кольору вохри з білими вертикальними панелями.

У «Братислави» непроста історія з хепі-ендом: кінотеатр закривався через фінансові проблеми, пережив ризики забудови та отримав друге життя у вигляді артцентру. Тут працюють театральна сцена, виставкові та концертні зали.

«Це легендарне місце дитинства, де я грав у радянські ігрові автомати та ходив у кіно. Якийсь час будівля занепадала, її навіть хотіли знести, але місцеві відстояли «Братиславу». Зараз місце – це новий культурний магніт району. До речі, його розвитком займається моя подруга дитинства, яка виросла зі мною у дворі та продовжує жити на Оболоні!», – Сергій Рістенко.

Коротка прогулянка від набережної – і ви серед піщаних дюн. Звісно, не Сахара, але локація цікава й підходить для фанів offroad-пригод. Кажуть, що до забудови житлового масиву вся Оболонь була саме такою, як тут. Шукайте локацію в кінці вулиць Північної та Прирічної.

«Ще одне місце з чудовим (і несподіваним) краєвидом на Оболонь і набережну. Дюни справді атмосферні й на локації виходять класні фотосесії!», – Сергій Рістенко.

Йорданське озеро на Оболоні – це частина річки Почайни. А ще воно входить у цілу мережу водойм, разом з Андріївським і Кирилівським озерами. До речі, сама Почайна колись була величезною річкою – кажуть, саме в ній, а не у Дніпрі хрестили Русь. Територія навколо озера не так давно отримала статус паркової зони, її активно відновлюють.

«Пам’ятаю як у дитинстві підходив до берега озера й бачив піну, яка пахла хвоєю – привіт заводу побутової хімії, який уже закрився. Сьогодні мережу озер та їхні джерела очистили й тут можна купатися. Дуже подобається поєднання пляжу, густого лісу, води – і все це майже під будинком! Прекрасне місце для зустрічі заходів сонця, яке віддзеркалюється у воді», – Сергій Рістенко.

Білу будівлю у стилі неомодернізму для Інституту Археології та Гідробіології побудували у 1984 році. Тоді вона була єдиною на парній стороні проспекту Героїв Сталінграду – новий район продовжував формуватися.

Окрім того, що інститут продовжує свою наукову діяльність – яку, до речі, започаткували ще в 1909 році – будівля також стала декорацією для серіалу «Чорнобиль». Тут знімали сцени з лікарні у Прип’яті.

«Інститут одразу спадає на думку, коли мене питають про архітектуру Оболоні. А ще тепер у нас є відома будівля, яка потрапила в серіал «Чорнобиль»! Літати та знімати там із дроном – одне задоволення. І ця модерністська архітектура класно виглядає на фото», – Сергій Рістенко.