У Києві щеплення першою дозою вакцини від COVID-19 отримали понад 45 000 людей. З 19 квітня у столиці почали вакцинувати вчителів та інших працівників освіти, які залучені до зовнішнього незалежного оцінювання. Воно стартує 21 травня. До цього часу вчителі мають отримати щеплення обома дозами, аби мати захист від вірусу.

Фото: Марія Міц

Вакцинацію проводять мобільні бригади в районних поліклініках міста. Щеплюють вакциною CoronaVac від китайського виробника Sinovac Biotech.

Ми приїхали в Центральну районну поліклініку Подільського району на третій день вакцинації вчителів. Спілкуємося з медичними працівниками та вчителями про їхнє ставлення до вакцинації й детально описуємо процес.

30 секунд – і щеплення зроблене

Об 11:15 у пункті вакцинації Центральної районної поліклініки Подільського району на Мостицькій, 9 майже порожньо. У темному коридорі навпроти кабінету вакцинації сидять дві молоді жінки.

– Ви в черзі на щеплення? – запитуємо одну з них.

– Ні, мені вже зробили. Чекаю на колегу, – відповідає вона.

З кабінету з написом «Реєстратура» виходить ще одна жінка й одразу переходить до сусіднього кабінету – на щеплення. Її колега, з якою ми спілкувалися, також заходить і дістає телефон, щоби зробити фото.

Поки жінка знімає кофту, аби звільнити плече для уколу, а її колега обирає вдалий ракурс для знімка, медсестра вже набрала вакцину у шприц.

– Підніміть кофту трохи вище, ось так, – каже медсестра. – Не бійтеся.

30 секунд – і щеплення зроблене.

– Було не боляче. Дякую, – каже жінка та виходить із кабінету разом із колегою.

Медсестра Катерина Роговська працює в поліклініці вже чотири роки, зараз робить щеплення від COVID-19 у складі мобільної бригади. Каже, що спеціального навчання для вакцинування від коронавірусу не проходила, хоча це робили інші медичні працівники мобільної бригади.

«Я гадаю, що процес вакцинування від ковіду нічим не відрізняється від інших щеплень. Єдина відмінність – це шприци. Наприклад, БЦЖ (вакцина від туберкульозу – ред.) роблять інсуліновими шприцами, а від COVID-19 вакцинуємо звичайними», – пояснює Катерина та показує медичне обладнання, з яким щодня працює.

На столі – коробка з ампулами CoronaVac, кілька шприців та яскраво-жовтий бокс.

«Тут усе, що мені потрібно для роботи: шприци, вакцина, спиртові серветки, лейкопластир, щоби заклеїти місце уколу, антисептик для обробки рук і контейнер для відпрацьованих матеріалів. На вакцинацію однієї людини в мене йде максимум дві хвилини, але зазвичай менше», – розповідає Катерина.

На запитання, як надають допомогу людям у випадку анафілаксії після вакцинації, медсестра відповідає, що в її практиці такого ще не було, усі завжди почуваються добре.

Сама Катерина не вакцинувалася від COVID-19, каже, поки не було бажання.

На вчителів Подільського району – 155 доз

У коридорі перед кабінетом щеплення нас зустрічає місцева координаторка вакцинації Альона Мазуренко. За її словами, сьогодні третій і вже останній день вакцинування вчителів Подільського району, які братимуть участь у ЗНО.

«Сьогодні в нас залишилося всього 11 доз. Учора було 57, позавчора – 87. Тож сьогодні вакцинуємо залишками», – пояснює вона. – «Цього тижня ми отримали 200 доз на наш район. 45 потрібно було передати на первинну ланку, вони зараз вакцинують маломобільні групи населення. Решта 155 – для вчителів, які йдуть на ЗНО. Оскільки в Подільському районі всього чотири чи п’ять шкіл, у яких відбуватиметься тестування, доз виділили не так багато», – додає Мазуренко.

Вакцинують учителів медики з мобільної бригади. Зазвичай у неї входить лікар, реєстратор і дві медичні сестри. Проте зараз працюють лише одна медсестра та лікар, адже людей небагато. Якщо під час вакцинації медиків і військовослужбовців мобільна бригада виїжджала в різні лікарні, то зараз працює на базі поліклініки. Вчителі приходять на вакцинацію за попереднім записом.

«Не можу сказати, наскільки активно працівники освіти погоджувалися або відмовлялися від вакцинації, адже ми отримали готові списки від Управління освіти. Із записаних поки приходили всі», – каже Альона Мазуренко.

За її словами, з вакциною CoronaVac працювати простіше, ніж із CoviShield. Одна ампула CoronaVac містить лише одну дозу вакцини, тож проблем із залишковими дозами, які виникали із CoviShield, зараз узагалі немає. Якщо людина не прийшла на вакцинацію, флакон просто не відкривають.

До нас підходить ще одна співробітниця поліклініки.

– Ми сьогодні не будемо вакцинувати вас, у нас уже чітко прописано. Залишилось рівно 11 доз для вчителів, і вони точно приїдуть. З наступної середи будуть вакцини», – каже пані Альона своїй колезі.

– А це індійська чи китайська буде? – запитує вона.

– Ні, китайська зараз закінчується, буде AstraZeneca з Кореї, – відповідає Мазуренко.

– Так, може, записатись на середу?

– Та не треба. Я буду знати, що ви прийдете, Оксано Богданівно, впишу вас у список. Ми тільки із середи почнемо працювати, у нас буде достатня кількість доз.

– Дай Боже до середи не захворіти.

«Сама я ще не вакцинувалася, адже поки щеплювали медичних працівників, я хворіла на коронавірус. Буквально три тижні тому вийшла на роботу. Деякі мої колеги також іще не вакцинувалися, – розповідає пані Альона. – Наступного тижня така можливість буде. 28 квітня ми маємо отримати вакцину AstraZeneca, вироблену в Кореї, і вже формуємо нові списки на вакцинацію. Будемо щеплювати медиків, працівників шкіл і садочків і співробітників Київпастранс».

«Хай люди побачать, що це не страшно»

«Сказали 15 хвилин після вакцинації почекати, тому я тут сиджу. Не знаю, чому інші дівчата вже побігли», – каже Ірина Юрчевська, учителька англійської мови зі школи №93.

Каже, вакцинуватися було трохи страшно, але страшніше не вакцинуватися й захворіти.

«У мене є знайомі, які померли від ковіду, тому вважаю, що не треба чекати якось «найкращої» вакцини, треба щеплюватися вже. Я не вважаю, що CoronaVac чимось гірша за інші вакцини. Її використовують в інших країнах, наприклад, Туреччина вже давно вакцинує нею своїх громадян. Тому я думаю, що й у нас усе буде добре», – каже Ірина. – «Зараз я почуваюся добре, але трохи хвилююся все-таки, бо не так багато людей поки що отримали вакцину. Почекаю тут ще хвилин 10–15 і буду йти далі працювати».

До поліклініки заходить жінка літнього віку, підходить до кабінету реєстрації.

– Добрий день! Я на вакцинацію.

– А в списках ви є?

– Ну так, я ще вчора мала прийти.

– Добре, тоді беріть і заповнюйте цей бланк.

Жінка бере бланк інформаційної згоди на вакцинацію та йде заповнювати його в інший кінець коридору за стіл. На запитання, чи не проти вона, якщо ми поспілкуємося з нею та познімаємо її у процесі вакцинації, відповідає:

«Знімайте мене, я не проти. Хай люди побачать, що це не страшно й не бояться щеплюватися».

Це Надія Коваленко, прибиральниця зі школи №6.

«Усім працівникам школи – від директора до прибиральниці – запропонували пройти щеплення. Ми всі з дітьми працюємо, учителі у класі, а ми, прибиральниці, у коридорах. Тому нам обов’язково треба щеплення», – розповідає пані Надія.

«Я вважаю, що вакцинуватись потрібно. А чого боятися? Навпаки, треба зробити [щеплення] і бути впевненим, що вже не захворієш. Треба ж якось боротися з вірусом, не постійно ж у хаті сидіти. У мене багато знайомих помирало від ковіду. Ще й раптово. «Швидка» з дому забрала, поклали в реанімацію. Кілька днів – і людини немає. Одна знайома, що померла, на вулицю не виходила півтора року. Був слабкий імунітет у неї. Хтось приніс їй вірус – і вона померла», – розповідає жінка.

Ідемо з нею до кабінету лікаря.

– На ваш погляд, на сьогодні ви здорові? – запитує лікарка та допомагає заповнити жінці незрозумілі пункти в анкеті.

– Так.

– Чи хворіли ви на ВІЛ, рак, СНІД?

– Ні.

Також запитують про попередні алергічні реакції на введення вакцини та загалом серйозні алергічні реакції. Жінка відповідає, що ніколи їх не мала.

– Знаєте, що робимо щеплення CoronaVac? Це китайська вакцина. Ревакцинація через 14–28 днів.

Після заповнення анкети Надії міряють температуру та запитують, яка рука робоча. Якщо права, то вакцинують у ліву.

Процес реєстрації й огляду в лікаря займає не більше 5 хвилин. Далі – вакцинація.

Медсестра Катерина відкриває ампулу з вакциною та набирає препарат у шприц. Обробляє місце на плечі серветкою зі спиртом і робить укол.

– Усе, одягайтесь, – менше ніж за хвилину прибиральниця Надія провакцинована.

Жінці нагадують посидіти в коридорі хоча б 15 хвилин, але вже за 10 вона одягається та виходить із поліклініки зі словами: «Я себе чудово почуваю, потихеньку піду. Дякую. До побачення!».

Вакцинація – лише за списками

О 12:00 ранку залишається остання доза вакцини. Медсестра Катерина каже, що два попередні дні людей було багато, тож щеплення вона робила майже без перерв з 11:00 ранку до 17:00 вечора. Сьогодні її робочий день закінчиться раніше. За першу годину провакцинували 10 людей. Ще на одну – чекають.

Близько 12:30 в поліклініку заходить чоловік середнього віку.

– Я хочу вакцинуватися від корони. Можна?», – запитує він у лікарки.

– А ви є у списках? Ми зараз вакцинуємо тільки освітян. Ви освітянин?, – запитують його.

– Та ні, не освітянин. А записатись можна якось у список?

Йому підказують, що записатися можна через сімейного лікаря, «Дію» або за гарячою лінією МОЗ.

«Скоро має приїхати працівник зі школи-інтернату №19, тому чекаємо», – каже Альона Мазуренко.

Через 15 хвилин до коридору забігає жінка, на вигляд за 60 років. Спілкуватися з нами відмовляється, мовляв, знімайте молодих, «я вже не в тому віці».

«У мене немає часу, мені треба бігти на роботу», – каже вона й бере в кабінеті реєстрації на щеплення бланк інформаційної згоди на вакцинацію. Лікарка проводить жінку в інший кінець коридору за стіл і допомагає швидше заповнити бланк. Далі все за стандартною схемою – швидке опитування про стан здоров’я в кабінеті.

Жінку запитують, чи має вона декларацію із сімейним лікарем, чи має хронічні хвороби та чи були колись серйозні алергічні реакції. Наголошують на тому, що щеплення роблять CoronaVac, китайською вакциною.

«Головне, щоби сильних побічних ефектів не було, – відповідає жінка. – Учора говорила з колегою, яка вже вакцинувалась. Каже, що була температура й усе. А от моя внучка, яка працює лікарем у Німеччині, учора розповідала, як у них там. Вакцинують Pfizer. Але і після першої, і після другої дози були дуже сильні побічні, температура висока, слабкість, – розповідає жінка та переходить до кабінету щеплень.

Менш ніж за хвилину вона теж вакцинована. Одягається та виходить із поліклініки.

– А хіба не потрібно посидіти хоча би 15 хвилин після щеплення? – запитуємо в лікарки.

– Треба посидіти. Я про це сказала, але я ж не буду людину за руку тут тримати, – відповідає вона.