Президент України Володимир Зеленський пояснив, чому ветував виділення 573,9 мільйона гривень на добудову музею Голодомору.

Вето зявилося на сайті Верховної Ради 28 липня, пізніше туди додали обґрунтування.

Законопроєкт мав на меті виділити додаткові кошти з державного бюджету на завершення другої черги музею. Рішення не передбачало збільшення видатків державного бюджету, запланованих на рік.

Зеленський пише, що не заперечує важливості реконструкції Національного музею Голодомору-геноциду, але зараз більш пріоритетним завданням є захист територіальної цілісності й суверенітету України, згідно зі статтею 17 Конституції. Тому президент пропонує відхилити законопроєкт і ухвалювати «життєво необхідні рішення, які наближуватимуть перемогу Україну».

Він також зазначив, що резервний фонд бюджету формують для здійснення непередбачених видатків, а рішення про виділення коштів із держбюджету ухвалює Кабмін.

Вето на ухвалення законів може бути повне або часткове (технічне, коли хочуть внести правки). В цьому випадку Зеленський наклав повне вето, пояснює нардеп Ярослав Железняк. Для того, щоб «подолати» це вето, у Верховній Раді має бути більше 300 голосів. «Звичайно, це нереально», коментує Железняк.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів


Національний музей Голодомору-геноциду в Печерському районі Києва почали будувати у 2008 році. У 2010 році для відвідувачів відкрили першу частину закладу – меморіал, а друга частина має бути власне музеєм. Її будують за проєктом польської архітектурної студії Nizio Design International й української компанії Project Systems LTD.

Перший етап будівництва другої черги завершили у 2021-му: реконструювали будівлю «Зала пам’яті», збудували ліфт й інженерний колектор із шахтовим стовбуром. У межах другого етапу зводять будівлю нового музею, будують пішохідний міст й автомобільну стоянку на Дніпровському узвозі.

Проєкт другої черги музею Голодомору

Музей мали завершити у 2022 році, до 90-ї річниці трагедії, але проєкт зупинили через війну. У листопаді 2022-го стало відомо, що будівництво музею планують відновити. На той момент уже була зведена будівля музею, залишалося зробити внутрішнє оформлення.


Напередодні виконувачка обовʼязків гендиректорки Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак заявила, що готує позов до суду через цькування. Перед цим юрист Клим Братківський написав у Facebook, що Гасиджак нібито не може очолювати музей Голодомору через її зовнішність. Натомість він запропонував поставити директором установи військового, який має досвід полону в російських окупантів.

 Читайте «Нормальні новини» в телеграмі