У Києві тимчасово не прийматимуть пропозиції нових назв для топонімів, щоб упорядкувати вже перейменовані обʼєкти, повідомили в КМДА.

Ідеться про організаційно-правові питання, пов’язані з перейменуваннями, пояснюють у міській адміністрації.

Місту потрібен час, щоб внести зміни до реєстрів і баз даних, картографічних матеріалів, перейменувати зупинки транспорту. Крім того, хочуть провести інвентаризацію й за потреби замінити неактуальні покажчики зі старими назвами.

На цей час нові ініціативи щодо перейменувань розглядатимуть в «окремо визначених випадках», кажуть у КМДА.

Із переліку обʼєктів, які підлягають «дерусифікації», залишилося перейменувати менше 60-ти, кажуть у міськраді. Водночас місто продовжує отримувати численні пропозиції з перейменування, навіть щодо вже перейменованих об’єктів.

Згідно з рішенням міськради, нові пропозиції розглядатимуть після того, як упорядкують уже перейменовані обʼєкти. Крім того, розглядатимуть не всі пропозиції, а лише в окремих випадках:

  • для найменування нових об’єктів;
  • для виправлення технічних помилок і приведення назв відповідно до українського правопису;
  • для повернення історичних назв;
  • для присвоєння імен, святкових дат і назв історичних подій скверам, мостам й установам;
  • для змін назв, повʼязаних з РФ, а також комуністичним або нацистським режимами.

Переважну кількість топонімів, які несли російські, імперські й радянські наративи, у Києві вже перейменували, кажуть у міськраді. Із 2845 вулиць, провулків, проспектів, бульварів, площ перейменували майже кожен п’ятий об’єкт. За останні півтора року дерусифікували 327 назв.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів


Київ, Краматорськ і Вінниця стали лідерами в перейменуванні топонімів, свідчить аналітика Transparency International Ukraine.

Під час останньої серії перейменувань у липні 2023-го в Києві дерусифікували ще 14 міських об’єктів, серед яких парк Пушкіна, що став парком Івана Багряного.

 Читайте «Нормальні новини» в телеграмі