Київрада затвердила програму моніторингу повітря Києва й агломерації, повідомив начальник управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Возний.

 Згідно з нею, кількість референтних (високоточних) пунктів моніторингу повітря збільшать від 5 до 17 протягом чотирьох років. Це дозволить рівномірно розподілити пункти спостережень територією всього міста, зазначив Возний.

Станція моніторингу якості повітря в Києві. Фото: Олена Панченко

Також планують розроблювати й упроваджувати місцеві плани поліпшення якості повітря й удосконалювати інформування населення про якість повітря.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Наразі в Києві діє мережа із п’яти референтних (високоточних) пунктів спостережень за станом атмосферного повітря європейського зразка. Системи з аналогічним принципом роботи працюють у Лондоні, Парижі, Мюнхені й інших європейських містах. На пунктах вимірюють пил у трьох фракціях (РМ1.0, PM2.5 та PM10), діоксид азоту, діоксид сірки, оксид вуглецю, аміак, приземний озон, сірководень і формальдегід, а також метеорологічні показники. Усі дані фіксують щохвилини й виводять на сайті.

Крім референтних, у Києві становлені більше 40 індикативних пунктів. Вони аналізують повітря за показниками, як-то пил, діоксид сірки, оксид азоту, озон, сірководень, летючі органічні речовини. Дані з обох пунктів моніторингу можна переглянути в застосунку «Київ цифровий».

Крім офіційної муніципальної системи моніторингу, у Києві працюють також ДАТЧИКИ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ (наприклад, від сервісу «Лун.Місто»). В інтервʼю The Village Україна Олександр Возний пояснював, що датчики громадського контролю, як правило, вимірюють повітря лише за одним показником – PM 2.5.

Наприкінці жовтня Київську міську систему моніторингу за якістю повітря офіційно інтегрували в міжнародний сервіс IQAir. Ми пояснювали, що це дасть.

 Читайте «Нормальні новини» в телеграмі